Виховна година "Початкова, прощавай! Здрастуй, старша школо!"

Початкова, прощавай! Здрастуй, старша школо!

 

 

Травень, весняне світання,

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з'явиться час

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

 

  

 

Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве   сонце,   співають   пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.

Час   летить   невблаганно   і змінює   все,   що   нас   оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі.

Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство   наших   дітей.   Однак сьогоднішній день проводить невидиму   межу   між   дитинством   і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників.

Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.

(Звучить музика).            Моє дитинство

 

 

 

Зібрались дружно ми на свято,

Сьогодні це в останній раз.

Ми рідну школу залишаєм

І переходим в 5-й клас.

 

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього,

Для всіх нас був 4-й клас.

 

У нас усіх прощальний настрій,

Ми схвильовані украй.

Кажемо: «Середня школа — Здрастуй!

Початкова — прощавай!»

 

Тут усім турботу й ласку

 Дарували повсякчас.

В дім оцей, неначе в казку,

 Йшов уранці кожен з нас.

 

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас,

Одержали ми зошит з олівцями,

За парту сіли перший в житті раз. 

 

Пісня №5 «Є на світі країна» слайди 1 клас

 

Справа в тому, що сьогодні

Свято в нас велике,

 І про все, що вже минуло,

Можна сміло говорити.

І про те, як на уроці

Зовсім не сиділось,

І задачі розв'язувати

Чомусь не хотілось.

 

Ми букварик почали

В вересні вивчати,

 І багато встигли ми

Вже запам'ятати.

На урок до нас Сова

Часто прилітала.

Друкувать склади й писать

Нам допомагала.

 

 

 

 Виручайте, палички,

 Наші виручалочки.

Всі ставайте по порядку,

Мов солдати на зарядку.

За поля не вибігать,

Спинки прямо всі тримать.

Чому ж не привчаєтесь?

Важко так навчаєтесь?

 

Чом стоїте, як попало?

 Знову нам за вас попало.

Та не знає наш учитель,

 І не знає наша мама,

Як нам важко так зробити,

Щоб ви всі стояли прямо.

Такі муки ми терпіли,

Доки букв писать не вміли,

 

А тепер пройшли роки,

 Все запишем залюбки.

Ох, було мороки з нами

Вчительці багато.

Як по сто слів за хвилину

Вчились ми читати.

Математики нелегко

Було нас навчать.

 

Та табличку множення

Знаєм на «дванадцять».

 А про перші наші кроки

 І круті стежинки

Нагадають вам, напевно,

Веселі смішинки.

 

 

Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:

—  Ой, не можу, зараз вмру!

Підходить хлопчик, питає:

—  Петрику, що сталось? Тобі погано?

—  Ой, нема чим дихати, вмираю...

— Ти захворів?

 — Не можу, ой, ой, змучився....

—  Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).

—  Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.

 

 

 

Молитва школяра

 

Молився хлопчик Богу, Просив про допомогу:

—  О Боженьку, не погуби!

Молю, благаю, так зроби,

 Щоб Наполеон із Данії

 Потрапив до Іспанії!

У Біле море щоб Дніпро

Впадав, молю, не в Чорне!

Бо на контрольній саме так

Я написав учора...

 

Прикметник у множині

 

— Придумайте речення, — Вчителька каже,

— З прикметником «чорний», Але в множині.

—  Придумала! — радісно скрикнула Маша.

— Два негри скакали удвох на коні.

 

 

"Все не так просто..

 

Юлько, будемо дружити?

 Буду твій портфель носити,

І додому проводжати

І від хлопців захищати!

— Добре, згода.

— То на здачу

Дай, перепишу задачу!

 

 

Просив дружків своїх Семен:

—  Знаннями, хлопці, поділіться! Не знаю, скільки треба «ен»

Писать в іменнику «рушниця»?

—  Ех ти! — срамив його Миколка, — ; Порожня в тебе голова!

Одне - якщо це одностволка, А як двостволка — значить два.

 

*  * *

Вчитель бережно розправив Зошита у Вови...

— Чом ти знову не поставив Знаки розділові?

—  Ставив, — глянув той сміливо, — Як ви зошит брали. То вони, тоді, можливо, Десь повипадали?

 

 

 

 

 

 

 

Учні. Дозвольте нам рапортувати.

 

•   За час навчання вивчено 33 літери ук­раїнського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.

 

•  Ми провели разом 2450 уроків.

 

•  Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.

 

•   Учнями класу перечитано,  не дочитано,   зачитано  до  дірок багато художніх творів, книжок.

 

•    Списано,    не   дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).

 

•   Отримано   1600   оцінок високого    рівня,    2200    — достатнього, 1540 середнього (про   початковий  рівень   — , помовчимо).

 

•   Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і 144 погані звички.

 

•  Списано 3 кг крейди,  12 штанів і З щоки.

 

•   Біля   школи   розбито   квітник,   6 носів і 2 шибки.

                                      

                                   Пісня 

 

 

Тетяна Василівна!

Сьогодні ми прощаємося з вами,

 Бо більше ви не будете нас вчить.

У клас до нас вже прийде інша «мама»,

Щоб за неправильні вчинки посварить.

  

Перша вчителько, добра, терпляча,

Наче мама, була ти малим,

А любов твоя щира, гаряча

Зігрівала серцям нам усім.

 

Дуже різна у всіх у нас вдача,

Та усмішка усім до лиця,

Тож любов твоя щира й гаряча

Буде гріти нам завжди серця.

 

 

 

 

 

Хочемо пробачення у вас попросити

 За те, що не завжди хотіли учитись,

Деколи ми пустували, бувало,

 Ваші напутні слова забували.

 

Та ми вже доросліші стали в цю мить

 І хочем хороше на згадку лишить.

Забудьте всі пустощі наші, жалі,

Пробачте нам, рідні, ми були малі.

Швидко мов птахи 4 роки пролетіли

І в пам’яті  спогади тільки залишим

 ми завжди згадаєм свій перший дзвінок

і 4 класу останній урок.

 

Ми тепер ідемо в п'ятий клас,

 Далі будемо продовжувати вчитись.

 Але хоч зустрінемось не раз,

Цьому більше вже не повторитись.

 І більше не буде тут нашого крику,

 І діти інші знову з'являться тут.

Так було завжди, так буде довіку,

До вас усі в гості прийдуть.

 

Як сьогодні сумно всім,

 Прощаємось ми з рідним класом.

Бо це наша домівка, рідний дім,

 Та прийдемо сюди лише з часом.

Розлучаємось ми сьогодні з ним,

Не забути цього класу нам ніколи,

Адже став для нас він дорогим

 З першого уроку у цій школі.

 

Тут чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли.

 Разом і навчались, і росли,

 День народження всі дружно відзначали.

Сьогодні тривожний і радісний день,

Зібрались ми всі в цьому залі,

Читаєм вірші і співаєм пісень,

 Ми зовсім дорослі вже стали.

 

 Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок

З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.

Певно, сумує наш рідний дзвінок,

Що нас не покличе уже на урок.

 

 

 

Разом з дзвіночком сумуємо й ми.

З ним і здружились, й зріднилися ми.

Якось незвично, що нас на урок

В клас початковий не кличе дзвінок.

 

Пісня « Дзвоник золотий» № 15

 

 

 

 Тут ми вперше вчилися писать,

 Малювати, думать, ставить плями,

Перші букви у склади складать,

І весь клас наш повнився піснями.

 

 Тут ми вивчили іменник, дієслово,

Дії з дробами навчилися складати.

 Знаєм точно, з правил не викинеш слова,

Лиш тоді отримаєш «дванадцять».

 

 Школа наша початкова,

Прощавай і будь здорова.

 Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай.

 

Спасибі скажемо усім,

Хто научив любить цей дім,

Ту вулицю, де ми живем,

Все, що Вкраїною зовем.

 

Спасибі всім, хто дбав про нас —

У цей цікавий, гарний час.

 Всі. Спасибі! Спасибі! Спасибі!

 

Вальс випускників « Перша вчителька»  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень 1. Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, клянемось: 
Учень 2. Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. 
Всі. Клянемось! 
Учень 3. З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма. 
Всі. Клянемось! 
Учень 4. Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи. 
Всі. Клянемось! 
Учень 5. Клянемось з гідністю донести високе звання ”Учень школи” до закінчення навчання! 
Всі. Клянемося! 
Учень 6. Клянемося в усьому допомагати класному керівникові. 
Всі. Клянемося! 
Учень 7. Клянемося ніколи не забувати свій перший клас і першу вчительку. 
Всі. Клянемося! 
Учень 8. Клянемося бути гідною надією для своїх батьків. 
Всі. Клянемось! Клянемось! Клянемось! 

 

 Вчитель. 

Дорогі діти, шановні батьки, гості. Сьогодні у нас незвичайний день — прощання з початковою шко­лою. Чотири роки ми з вами разом піднімалися першими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахува­ти, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевне­но долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допо­могу.

І ось сьогодні називають вас таким вагомим словом «випускники». Нехай буде безхмарним ваше життя, нав­чання легким, доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей.

 

Спілкувалися ми довго,

Розлучатися вже час.

Та не будем сумувати —

Все попереду у вас!

Ще попереду канікули —

Найвеселіші деньки.

На вас чекає п'ятий клас, дев'ятий,

Одинадцятий чекає теж, авжеж.

Розумнішайте й добрішайте,

І мене не підводьте теж.

Ось і закінчується наше свято. На згадку про закінчення початкової школи хочу вручити вам , дорогі діти , дипломи випускника.

 

Я думаю, що ми не назавжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи обмінюватись посмішкою. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми. Щасливої вам долі!