Сценарій вистави -казки Василя Кукульняка «Неслухнянка»

Сценарій вистави -казки  Василя Кукульняка          «Неслухнянка»

Мета: організувати веселе творче дозвілля дітей; створити атмосферу піднесеного настрою; залучити батьків до співучасті у театралізованій діяльності дітей; сприяти емоційно-активному сприйманню казки; вчити брати участь у розповіді; вчити відповідати на запитання вихователя 2-3 реченнями; збагачувати словник словами-назвами тварин, прикметниками які означають особливості характеру та особливості істот; закріпити знання дітей про правила поведінки з незнайомцями; виховувати у дітей інтерес до українських народних казок, до театралізованої діяльності; розвивати на основі театралізованої діяльності моральні почуття (справедливість, чесність, вихованість, співпереживання), мовленнєві здібності (емоційність, виразність, комунікативність); корегувати мислення, увагу, уяву, пам'ять, звуковимову; виховувати естетичний смак, повагу до спадщини українського народу.

Ведучий Т.П. Доброго дня вам, дорослі й малята,

  Рада усіх вас в цій залі вітати.

  Вмощуйтесь зручно, сідайте, будь-ласка,

  Я розповім вам цікаву казку.

  До вашої уваги казка Василя Кукульняка «Неслухнянка» (музика)

Ведучий Л.В. Жила собі маленька дівчинка, яку дражнили Неслухнянкою. Дівчинка нікого не слухала: ні тата, ні маму, ні своїх маленьких друзів. Тому і прозвали її Неслухнянкою.

Вихід Неслухнянки.Віка.

Ведучий Л.В. Якось одного разу Неслухнянка гралася сама дома, а коли їй це набридло, вибігла на вулицю до своїх друзів. Але дітки її не любили, бо вона не слухалась; усі почали дражнити її Неслухнянкою. Дівчинка розсердилась на своїх друзів.

Віка: А я теж не буду з вами гратися.

Ведучий Л.В.  І пішла собі додому. Дома Неслухнянка гратися сама не хотіла, вона взяла маленький кошичок і пішла в ліс збирати грибочки. А жила Неслухнянка недалечко від лісу і не раз ходила в ліс з татком за грибами. У лісі було тихо-тихо, .(спів птахів) тільки де-не-де щебетали пташки, а лісова природа приваблювала Неслухнянку своєю чарівною красою. Дівчинка заходила в ліс усе далі і далі. Неслухнянка так захопилася чудесною природою лісу, що не помітила, як заблудилася. Ходила вона то в один, то в другий бік, аж ніженьки заболіли, а дороги додому знайти не може. Сіла під дерево й заплакала. І грибочків їй відхотілося, і згадала маму, і тата, які наказували їй нікуди не йти з дому…

Ведучий Л.В.  Та тут поруч пробігав капловухий зайчик, зупинився питає Неслухнянку:

Святик. Дівчинко, чого ти плачеш?

Ведучий Л.В. Вона почала протирати свої заплакані очі і відповіла:

Віка. Ойойо!, Я заблудилася і не знаю, як знайти дорогу додому.

Ведучий Л.В.  Зайчик нічого не відповів, тільки пригнув свої велекі вуха і миттю поскакав далі. Та не встигла Неслухнянка навіть добре очі витерти, як з усіх боків почали сходитись звірятка.

Ведучий Т.П.  Першими прийшли зайчатка (Ростік, Святік).

Танок зайчат

Зайчик Святік     А я – зайчик! Теж пухнастий

І біленький, і м'який

Дуже люблю пострибати

У траві погарцювати

Стриб – постриб – стрибають лапки,

Дайте моркву і канапку.

Ведучий Т.П.  Прискакали довгоногі козенятка (Аня, Соня) Танок козенят (пострибали під музику)

Ведучий Т.П.  Та й за ними прибіг їжачок. (Женя виходить під музику)

Женя їжачок Я манюній їжачок,

В мене шубка з голочок.

Я зовсім не роздягаюсь,

Коли спатоньки влягаюсь.

Але вас я не вколю,

Бо дружити я люблю.

Я і сам коли злякаюсь,

То в клубочок загортаюсь.

Ведучий Т.П.  А за їжачком прибіг і вовчик-братик (музика вибігає Віталік)

Віталій вовчик. А я зовсім не вовчисько,

А маленький вовчик!

Зубки гострі, вушка сірі

І прудкенький хвостик.

Нюх у мене пречудовий.

Зір – стовідстоковий.

Я – кмітливий, я – веселий

Танцювать готовий.

Ведучий Т.П.  А потім  лисичка з поросятками тихенько підійшла…

Лисиця Л.В. Я лисичка, я сестричка

Не казкова, а жива.

В мене гарна є спідничка,

Також шубка хутряна.

Я звичайно, не сама

Мої друзі – поросятка!

 Ми із ними дружимо,

Дружимо – не тужимо!(Танок лисичка з поросятками)

Ведучий Т.П.  Та тут лисичка вийшла вперед, узялась у боки і каже:

Лисичка Л.В. Та це ж дівчинка, яку дітки на вулиці дражнять Неслухнянкою. Вона нікого не слухає: ні татка, ні маму, ні друзів – а все робить навпаки.

Ведучий Т.П.  Усі звірята заохали:

Звірята. Ох, ох, ох, оце так!

Віталій вовчик. А ми ж хотіли допомогти, як добрій дівчинці…

Лисичка Л.В. Давайте підемо всі по домівках.

Ведучий Т.П.  Стійте, скажи нам, неслухняна дівчинко, чи правду каже лисичка-сестричка?

Ведучий Т.П. Дівчинці стало дуже соромно, але вона не наважувалась сказати правду…

Ведучий Т.П. Тоді ми тебе залишаємо серед лісу!

Віка. Ні-ні, я боюся, не залишайте мене тут! Лисичка правду сказала, я тепер усе зрозуміла і буду слухати татка, маму, і вас усіх, мої дорогі друзі!

Лисичка Л.В. Бо без вірних товаришів, їх допомоги неможливо бути щасливим.

Ведучий Т.П. Тут усі звірятка від радості почали скакати навколо дівчинки, а потім усі гуртом проводили Неслухнянку додому(хоровод веселий)

Лисичка Л.В. І ви, мої маленькі дорогі друзі, будьте розумними, слухняними, поважайте та любіть тата, маму і своїх товаришів, тоді ніхто і ніколи не буде ображати вас!

Кінець!!!(весела музика)