Сценарій виступу екологічної агатбригади "ЗНОВ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА"

Сценарій виступу екологічної агітбригади

«ЗНОВ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА»

 

Мета: залучити учнів до розв'язання проблеми знищення першоцвітів заради фінансової вигоди; в доступній та цікавій формі розкрити сутність сучасних проблем екології, сприяти нагромадженню екологічних знань; розвивати творчу та ділову активність, готовність до природоохоронної діяльності; виховувати почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на

 

Обладнання: кошик з первоцвітами, ноутбук, проектор, презентація до сценарію.

 

ХІД ВИСТУПУ

 

Звучать голоси Природи. На сцені з’являється дівчина, яка на фоні музики декламує вірш.       

 

 Знов починається весна!

Знов починаються дива...

То серед двору із-під снігу

Раптово визирне трава,

 

То раптом лагідні веснянки

Засіють щоки та носи,

Чи розщебечуться – ще зранку! –

Птахи на різні голоси!

 

А вчора... вчора…

Що й казати!

Всі веселилися до сліз: 

Славко – дражнило й задавака

Наталці проліски приніс! –

 

І зовсім це не дивина:

Так починається весна!

 

(Звучить пісня-переробка на мелодію “Одна калина” Софії Ротару)

 Гарно, гарно аж за край,

 Сонце пригріває, грай, музико, грай!

 Свято, свято на душі, 

 Адже у цій залі ми зібралися всі. 

    Приспів:

 Весна іде, красу несе,

 І тій красі радіє все.

 Чудові квіти вже дарує нам вона.

 Любов несе всьому життя,

 І люблять всі до забуття

 Весну вкраїнську, бо в нас іншої нема.

       

Виходить дівчина-Весна з квітами у руках

 

Дівчина-Весна:

А ось і я, весна-красна

Куди ступлю я – сонце сяє

І все навколо оживляє,

І все пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну.

 

 

Учень: Чудова Весно! Ми давно чекали на тебе. Твій прихід завжди для нас справжнє свято.

 

Дівчина-Весна: То ж мерщій у ліс чи на луки милуватися красою перших квітів.

 

Учасники вибігають на сцену та імітують збір квітів. Лунає музика

 

Дівчина-Весна:

Ой сонечко яснеє пригріва,

А сніжок, водицею підлива.

І весняні струмені у ярку,

І на полі квітонька у сніжку.

Ой, та квітка – пролісок весняний...

А над полем жайворон голосний.

Що з весною настає?

Всі: Сніг у полі розстає.

 

Дівчина-Весна: А чому то так буває?

Всі: Сонце його пригріває.

 

Дівчина-Весна: Що ж синіє на землі?

Всі: Ніжні проліски малі.

 

Дівчина-Весна: А що пнеться з під листа?

Всі: То травичка вироста.

 

 

Дівчина-Весна:А над полем що бринить?

Всі: Любий жайворон дзвенить.

 

Діти вишиковуються на сцені в ряд і по черзі беруть кошик з первоцвітами та розповідають про них.

 

Учень: Знайомтесь! Підсніжник – справжній красень. Має ніжну дзвоникоподібну квітку, за що його називають сніговим дзвіночком, або молочною квіткою.

 

Учень: А ще його називають ключиком весни, бо ним він відчиняє землю і випускає інші весняні квіти.

 

Учень:

За всі на світі рути та гвоздики.

Небаченої дивної краси,

Миліший всіх – простий підсніжник дикий.

Ця скромна квітка ранньої весни.

 

 

Учень: В кінці лютого, на початку березня, як тільки весняні промені відкриють у сніговому покривалі перші таловини, на галявинах і узліссях листяних лісів з’являються вони, маленькі білосніжні квіточки, схожі на дзвоники.

 

Учень: Кажуть, якщо добре прислухатися, можна почути передзвони їх маленьких дзвіночків. Це вони хочуть розбудити ще огорнені міцним сном інші весняні квіти.

 

Учень:

Дивувалася зима

Як посміли над сніги,

Проклюнутись квітки,

Запахущі і дрібні?

І найдужче над тим,

Дивувалася зима,

Що на цвіт той дрібний,

В неї сили нема.

 

Учень:

За всі на світі рути та гвоздики.

Небаченої дивної краси,

Миліший всіх – простий підсніжник дикий.

Учень: Цю квітку називають квіткою 12 богів. За грецькою легендою, це квітка, в яку саме 12 богів перетворили невиліковно хворого юнака і повеліли нести здоров’я людям.

 

Учень:

Дві квіточки розквітли в нашому садку,

Свіженькі і привітні  у мокрому сніжку.

То пролісок синенький і білий первоцвіт

Шепочуть веселенько: «Весняний вам привіт!»

 

Учень:

Гарно, тепло у садку, снігу вже немає…

Із-під листя у кутку крокус виглядає.

Наче золотом горять пелюстки жовтенькі, І листочки мерехтять, ніжні, зелененькі.

 

Учень:

Фіолетову фіалку юний ранок пригорнув

І фіалка на світанку пробудилася від сну.

 

Учень:

Крапельки нектару медуниці

До вподоби бджілці-трудівниці.

До недавна квітка рожевою була,

А після запилення колір на синій міня!

 

Учень:

Дрібнесенькі дзвіночки, неначе воскові,

Нанизано рядочком на довгому стеблі.

І ніжно-запашненькі, найкращі із квіток,

Конвалії біленькі зовуть нас у лісок.

 

Учень: Українська поетична легенда розповідає, що сріблясті дзвіночки конвалії з’явилися зі щасливого сміху лісової русалки Мавки, коли вона відчула повноту великого справжнього кохання. Конвалія – символ ніжності, радості, краси, вірності і чистоти кохання.

 

Лунає тривожна музика

 

Учень:

На Землі зникають квіти,

З кожним роком це помітно.

Менше радості й краси

Разом з ними і людської доброти.

 

Учень:

Одкровення квітів весняних

Зазвичай не помічали.

Безтурботно ми топтали їх

Та бездумно і жорстоко виривали.

 

Учень:

Спало в нас суворе «Стій».

Нам здавалося все мало й мало,

Ну а потім  у товпі міській

Оберемками несли їх на поталу.

 

Учень:

І не помічали, як з-під ніг,

Дихаючи ладве чутно,

Приречено дивився первоцвіт

Й підсніжник похилився смутно.

 

Учень:

Ми зривали їх на втіху

І не думали про лихо.

У Червону книгу ми занесли

Світ неповторний і чудесний.

 

Учні по черзі:

• Якщо квітку я зірву
• Якщо квітку ти зірвеш
• Якщо всі: і я, і ти
• Якщо ми зірвем квітки

 

Всі разом: Стануть пусткою поляни

                    І не буде красоти!

 

Учень:

Не губіть, не кваптеся зірвати,

Хай ростуть і тішать білий світ.

І про квітку в серці добрий слід

Принесіть ви з лісу до своєї хати.

 

Лунає пісня «Мавка». На сцені з’являються герої твору Л.Українки «Лісова пісня» Лукаш та Мавка.

 

Мавка:

Вже квітів багато втрачено,

Загублено їх безневинно,

Рукою жорстокою страчено

Істоти, що зветься людина…

 

Учень: Ти хто?

 

Мавка: Я – мавка Лісова! Прийшла з Лукашем попросити вас, від імені всіх лісових мешканців, захистити квіти! Бо це ж біда всієї Землі. Коли не стане краси, тоді не стане і добра на Землі.

 

Лукаш: Спинись, Людино! Послухай мову квіткових трав, перлисту і шовкову.

Бо ж квіти, як і ти, всі дихають, цвітуть, вмиваються ранковою росою…

 

Мавка: Позбавиш їх життя – сльозиною стечуть, застигнуть у душі провиною гіркою…

 

Учень звертається до глядачів: Ви чуєте? Навіть лісові істоти докоряють нам за те, що бездушно знищуємо квіти, рвемо їх цілими оберемками, а через годину викидаємо на смітник.

 

Учень: А особливо люблять це робити туристи на лісових стежках!

 

Учень: Так вони є нашою проблемою, але найжорстокіші тут чужинці, які будують тут готелі, привласнюють землі, забруднюють ріки стоками, а на рослини - їм взагалі  начхати!

 

Учень: Як це так? З діда-прадіда земля належала українцям, які молилися на неї, вважали її матінкою-годувальницею. А тепер як бути?

 

Олігарх:

Ліси зрубати! Землю розрівняти!

Тут – готелі! Там – стоянка для машин!

А що у вас ще є? Говерла?

На Говерлі казино поставимо!

 

Учень: О Боже! Скрізь біда. Не буде ні птахів, ні джерел, ні квітів! Невже ми такі безпорадні.

 

Звучить мелодія «Реквієму» Бетховена. На сцені з’являється дитина-янгол  і читає молитву.

 

Молитва

Боже єдиний, великий,

Ти що сіяєш з небес,

Всесвітом правиш одвіку,

Твориш чуда із чудес.

Ти, що створив світло й темінь,

Твердь відділив від води.

Кинув насіння у камінь,

Щоб дарувало плоди.

Ти, що вдихнув в тіло душу,

Живність всіляку створив -

Море заповнив і сушу,

Риб і птахів розселив!

І над усім цим творінням,

В подобі Своїй і красі,

Благословив Ти Людину

Правити царством усім.

Тільки зазналась людина –

Черствою стала душа,

Хоче зостатись єдина –

Спалену землю лиша.

Та сваволю не спинити –

Нема перешкоди.

Прошу, Боже, захистити

Від царя Природи!

Зглянься, Всевишній, на мої причини –

Землю, прошу, захисти від людини!!!

 

Музика стихає, ангел повільно виходить зі сцени. Всі розходяться врізнобіч.

 

1. Я бачила якесь дивне видіння.
2. Ніби якесь марево…
3. Ви теж це бачили?
4. Я теж це бачила…
5. Та це ж про нас, про людей…
6. Це ніби сон…

 

Діти повільно шикуються в ряд.

 

Всі разом: ЛЮДИ, ПРОКИНЬТЕСЯ!

 

Діти починають рухатися по колу і по черзі констатують факти, що засвідчують екологічну  кризу.

1. Щорічно планета втрачає десятки видів тварин і рослин.
2. Щороку у процесі виробництва в озера, ріки та моря скидається десятки мільйонів тон шкідливих речовин.
3. Рослинний покрив Землі вже не в змозі переробити вуглекислий газ, що виділяється внаслідок згорання палива.
4. Ліси зникають з великою швидкістю. Зелене вбрання Землі щорічно скорочується на 1%.
5. Стогне від Людини земля, плачуть ріки.
6. Вже сьогодні постає питання питної води. На планеті зявляються нові соляні пустелі, зникає рослинність.

 

Діти шикуються в ряд.

 

Всі разом: ЛЮДИ, ПРОКИНЬТЕСЯ!

 

Діти співають пісню

Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть,

В саду черешенька  цвіте,

Вечерять мама кличе,

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна.

 

Приспів:

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі

Станьмо, браття, мої

Помолімось разом друзі.

Хай молитви слова

В небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну.

 

Дівчинка виносить муляж земної кулі прикрашений квітами.

Дівчинка.

Зупиніться! Подивіться!

Що принесла сюди я.

Це ж бо наша найрідніша

Найгарнішая Земля.

 

1-й учасник: Ось вона – наша планета.

2-й учасник: Ось вона – сонцем зігріта!

3-й учасник: Ось вона – дощами вмита!

4-й учасник: Морями оперезана.

5-й учасник: Ріками помережена.

6-й учасник: Квітами заквітчана!

 

Всі разом:  ЦЕ НАША ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ!

 

 

Дівчинка.

 Поки жити планета ця буде,

Доки світ ще в полоні краси.

Бережіть же красу її, люди,

Сонцем сяє хай крапля роси!

 

Діти беруть планету в руки, піднімають її над головою і виголошують

Всі разом: ДОЛЯ ПЛАНЕТИ В НАШИХ РУКАХ!

 

Діти кладуть планету на спеціальну підставку на краю сцени і виголошують лозунги.

1-й учасник: Ми живемо на прекрасній планеті, ім’я якої – Земля!

2-й учасник: Ми громадяни прекрасної країни назва якої – Україна!

3-й учасник: Ми – діти  Природи!

4-й учасник: Буковина – наша колиска!

5-й учасник: Сьогодні наш край в небезпеці!

6-й учасник: Все живе під загрозою!

1-й учасник: Не будь байдужим!

2-й учасник: Не мовчи!

3-й учасник: Відкрий очі!

4-й учасник: Твоя хата з небезпечного краю!

5-й учасник: Ти маєш боротися, щоб перемогти!

6-й учасник: «Борітеся й поборете!» Як заповідав нам великий ТАРАС!

 

Пісня-перебивка  «Із прекрасного далека» з кінофільму «Пригоди електроніка»

 

Чую голос із прекрасного далека,

Голос чистий, як світанкова роса.

Чую голос, це з добром летить лелека,

Це дарують нам надію небеса.

 

 Приспів:

З надією на завтра, де буде все прекрасно,

Де світить сонце ясне, де є майбуття.

Там буде жити мрія, любов, надія й віра,

Буде до всіх довіра, а це і є життя.

 

Чую голос із прекрасного далека,

Що питається: "А хто ти в світі є?",

Я не знаю, але ж білий мій лелека

Прилітає і надію нам дає.

Я так хочу щоб земля кружляла вічно,

Щоб лелека діток в кожен дім приніс.

Я так хочу, щоби музика одвічна,

Зігрівала всіх, щоб паросток проріс.