Сценарій виступу психологічного театру до Дня боротьби зі СНІДом

Сценарій виступу психологічного театру до Дня боротьби зі СНІДом.

Сцена. Звучить музика. Танцює дівчина одягнута в чорне, вільного крою, плаття. На ній стрічка з написом «Хвороба». З’являється хлопець в чорному одязі з широкою накидкою («СНІД»). Танцює разом з нею. До їх танцю приєднуються ще дві дівчини з написами на стрічках – «Злість» і «Шкідлива звичка». В руках у кожної темні хуски або тонкі шарфи. Продовжують свій танець. Під час танцю кожна з них, по черзі, вихоплює із залу глядача, огортає чорним шарфом і виводить на сцену. Музика стихає.

Дівчина - «Хвороба»: Я живу! Я буду вічно жити! В мені тече ваша кров. Я заполоню ввесь світ. Пощади не буде нікому – ні молодому, ні старому!!!

(Кружляє навколо своєї жертви і злісно посміхається)

Дівчина - «Злість»: Я кину між людей розбрат. Вони зненавидять одне одного. І настане мій рай!!! (Зло сміється).

Дівчина - «Шкідлива звичка»: Я підступна, я хитра, я безнадійна на порятунок. Це мене тішить. Мене люблять, до мене тягнуться.

Хлопець - «СНІД». (Обходить навколо учнів-«жертв», оглядає їх. Потім звертається до своїх помічниць).

- Добре попрацювали мої милі, мої любі. Доки ви є – житиму і Я-я-я!!! (Сміється голосно).

(Знов звучить музика. Хлопець-«СНІД» починає танцювати навколо своїх жертв. Рухами вдає, що тягне їх до себе, але вони вириваються. Дівчата «Хвороба», «Злість» і «Шкідлива звичка» йому допомагають їх притримувати.)

Музика стихає. З’являється дівчина одягнута в білий одяг-«Доля». Звертається до «СНІДу».

Дівчина «Доля»:  Ні!!!  Стій!!!  Пощади!!! Невже тобі мало тих, кого вже згубив? Що ж ти за істота така ненаситна? Ти хочеш перетворити Землю на цвинтар? Зупинись… Не губи світ…

Хлопець – «СНІД»: Я нікого у себе не тримаю. Але їм у мене краще. Подивись – вони безтурботні. Їм не треба думати про те, що буде з ними далі. Вони знають це уже зараз. Їх чекає темрява, яка покриє весь хаос на землі. Вони цього бажають самі.

Дівчина «Доля»:  Ні, благаю, звільни їх. Дай їм шанс жити не в мороці. Я -Доля людська, і мені боляче на все це дивитися. Дозволь показати те, що є кращим від темряви – Світло…

(Звучить музика і виходить дівчина – «Пам'ять» одягнута у рожеву сукню. )

Дівчина «Пам'ять»: Невже це той світ, який я пам’ятаю. Ні - це не він, це -  щось жахливе. А пам’ятаю я гамірливу дітвору, яка весело бавиться у дворах; підлітків, які грають у футбол. Пам’ятаю світлі радісні обличчя мам з немовлятами на руках. Невже цього не стало і ніколи вже не буде?.

Дівчина – «Доля»: Буде, якщо ми допоможемо.

Хлопець – «СНІД»: Ти помиляєшся. Їм ніхто уже не допоможе. (Повертається до свої помічників) Ми пануємо в цьому світі.

Дівчина – «Доля»: Подруженьки мої вірні прийдіть на допомогу!!! (гукає)

На сцену виходять дівчата – «Віра», «Надія» і «Любов».

Хлопець – «СНІД»: (до них) А ви що тут робите? Хіба у вас ще хтось вірить?

Дівчина – «Віра»: Вірте в себе, вірте в свої сили. Шукайте себе в добрих справах.

(З’являється хлопець- «Спорт»)

Хлопець - «Спорт»:  Займайтеся спортом і вам не треба буде безпричинно бродити вулицями. Ідіть у спортивні секції, кидайте палити, пити і живіть повноцінним життям. Разом ми переможемо. (Підходить до дітей – «жертв», забирає одного, чорну накидку на ньому змінює на білу і приколює червону стрічку. Дівчата («Хвороба», «Злість»і «Шкідлива звичка» відступають крок назад)

Психолог: Ідіть до людей – щирих і відвертих. Не замикайтеся в собі. Не шукайте порад на стороні. Рятуйте своє життя з нами. (Забирає ще одного, одягає білий шарф і приколює червону стрічку.)

Дівчина – «Любов». Віра в майбутнє, надія на краще приведе вас до світлої і прекрасної любові.(забирає ще когось із дітей-«жертв»)

Дівчина – «Надія»: Хай вас оберігає Любов, не покидає Віра, а я – Надія, завжди житиму у ваших серцях.

Дівчина – «Доля»: Любіть, радійте. Хай доля ваша буде щасливою. Гоніть від себе хвороби, злість, ненависть. Відмовтесь від шкідливих звичок. Не будьте байдужими до себе та інших людей. Прийміть нашу та протягніть свою руку допомоги.

Всі хто на сцені беруться за руки. Кілька учасників сходять зі сцени і, беручи за руки глядачів, створюють живий ланцюг. Можна роздати в цей час заздалегідь приготовлені червоні стрічки).