Сценарій " Вітайте жінку - джерело любові"

Сценарій до Дня матері « Вітаймо жінку – джерело любові»

 Мета: виховувати любов і шанобливе ставлення до матері, патріотичні почуття, повагу до художнього слова; розвивати естетичний смак, зв’язне мовлення, навички виразного читання, читацькі компетентності.    

Епіграф.

І перед нею помолюся, мов перед
образом святим тієї матері
святої…

                            Т. Шевченко

Обладнання: музичний супровід,проектор, плакати.

                                                     Хід свята

Ведучий: Колись давно на славному Олімпі,

                Жили одні Боги – чоловіки,

                Так існували б ще вони до віку,

                Якби там не з’явилися жінки…

(на сцені декорації Олімпу. Зевс миє підлогу. З’являється Гермес)

Гермес: - Я Гермес – вісник богів. Вітаю тебе, о могутній Зевсе. А що це ти робиш? Ти ж бог , а працюєш; як простолюдин?

Зевс: - Бог, бог та це все моя люба Гера відлучилася у салон краси, Бач, свято у неї. Та мало того, ще подарунок замовила крем заморський «Чорна перлина». Іде його шукати? Біда , та й годі…(миє далі). А ти не вештайся тут, Гермесе, не заважай порядному чоловікові працювати.

Гермес: - Тобою керує жінка? Який ти бог?

Зевс:- (витираючи піт з чола сідає) а знав би ти, який у Гери характер.  З нею не посперечаєшся, не зроблю всього то вона не подивитися , що  я бог. Як почне метати блискавиці з очей – спопелить до тла!

(З’являється Юпітер у фартуху та качалкою в руці) .

Юпітер: - Оце так маячня ця домашня робота! Жив собі, не тужив, і от зустрів Афіну і почалося: милий, помий посуд , милий, приготуй сніданок, милий , випери білизну… годі з нас(скидає фартух) знущатися, Зевсе, давай виженемо наших богинь на землю!

Гермес: - Ви що ? Та чого ми варті без жінок? Вони такі ніжні, красиві, витончені.

Юпітер:- А ти не лізь! Добре тобі говорити, ти ж іще не одружений! ( суперечка між Гермесом і Юпітером)

Зевс:- ну годі сперечатися! Я – головний бог, і останнє слово за мною.Вигнати їх ми завжди встигнемо , краще подивимось у мій срібний підніс, як ставляться до жінки жителі Землі? Чи жаліють їх? І що це за жіноче свято?  Принеси, Гермес, мій срібний підніс і золоте яблуко. ( всі троє дивляться на підніс, по якому котиться золоте яблуко, Зевс, Юпітер і Гермес зникають)

Виходять учні.

Учень 1:

Вітайте жінку- матір і кохану

Живу, чарівну, грішну і святу.

Без неї світ таким убогим стане,

Цініть її терплячу доброту!

Учень 2:

Вітаймо жінку – джерело любові

В свята і будні повсякчас

І не жалійте ніжності у слові

Вона стократ повернеться до вас

Учень 3:

Вітайте жінку – Берегиню, Ладу,

Даровану у радості й біді.

Приймайте , як належне, її владу

І станете сильнішими тоді.

Учень 4:

Вітаймо жінку – єдність протиріччя

Серця свої складаймо їй до ніг

У ній живе вся мудрість віковічна

Вітаймо жінку – щастя оберіг!

(Діти виконують пісню про жінок)

 Учень 5:

Земля зітхає ледве чутно

І прокидається від снну…

Іберезень дарує чудо,

Розпочинаючи весну.

Це чудо – в усмішках чарівних,

У морі квітів навкруги.

Ми Вас вітаємо царівни,

Найкращі, милі, дорогі.

3й учень:

Бажаєм щастя і тепла,

Весни, усмішок, сонця,

Щоб доля світла увійшла

До кожного віконця

Хай навкруги цвіте бузок,

Та небо буде ясним;

І щоб життя було в жінок

Щасливим і прекрасним

Аби завжди в душі у вас

Горів вогонь кохання;

І хай у цей весняний час

Здійсняться всі бажання

Вчитель:

Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем і руками

Малу й тендітну свічечку життя.

Щоб променилась вічно , не вгасала,

Несла у Всесвіт світло і тепло.

Та щоб дитина добру долю мала,

І в часті й радості дитя зросло.

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем і руками

Малу й тендітну крихітку життя.

Ведучий на фоні музики « Чаруюча мелодія для мами» читає легенду.

Легенда «Розмово з Богом»

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

• Я не знаю, для чого йду у цей Світ. Що я повинна робити?

Бог відповів:

• Я подарую тобі ангела , який завжди буде поруч з тобою . Він тобі все пояснить.
• Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови?
• Ангел буде навчати тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіх бід і негараздів.
• Коли і як я повинен повернутись до тебе?
• Твій ангел скаже тобі все
• А як звати мого ангела?
• Не важливо, як його звати, у нього багато імен . Ти будеш називати його мамою.

(Діти декламують вірші)

Є в імені твоєму щось від світла
Осяйного і життєдайного
Є в імені твоєму щось від світла
Безмежного і неосяжного

Твоє ім’я в рожевому світанку,
Як промінь сонця осяває схід,
в тумані білім і у росах ранок,
в вишневій гілці, що гойдає цвіт.

Твоє ім’я – у грому відголоссі,
в веснянім хорі солов’їв в саду,
В зеленому пшеничному колоссі,
в червоних маках, що в траві знайду.

У блискавках, що небо люто крають,
в дощі ряснім , що в листі лопотить.
Твоє ім’я – найкраще в світі знаю
чи ж можна це ім’я не полюбить?!

Твоє їм’я – моя найкраща пісня,
що біля серця в променях зроста,
моя зоря ранокова й зірка пізня,
моя іще не знана висота.

Ведучий:
Кожна людина , кожен народ має свої святині. До таких святинь, насамперед, належить любов до матері , до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала.

Ведучий:
Мама… Це ерше слово, яке з радістю і усмішкою вимовляє дитина. Мама- які надлюдські глибини скарбів містить це слово! З мами починається наше пізнання краси. У кожної людини  стоїть вона початком життєвого шляху, початком доброти.

Хлопчик
Від тебе, мало, в світ ідуть дороги

І з тебе починається життя

Усі стежки від рідного порогу

Ведуть твоїх дітей у майбуття.

Дівчинка
Матусю мила, найрідніша в світі,

Ти наше сонце щире і ясне

Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,

Твоя любов дитину не мине

Хлопчик
Ти вчиш дітей , виховуєш щоднини

У світ ведеш і думаєш про всіх

Найбільше щастя – мати для дитини!

Її любов і ласка, щирий сміх

Дівчинка
Ти наше сонце лагідне, привітне

Від тебе ласка, щирість і тепло

Нехай сьогодні усмішкою квітне

Твоє лице , щоб радісно було

Як добре нам жити і знати

І вірити ,друзі, весь час,

Що кращого слова, ніж мати

Немає у світі для нас !

Воно ніби сонця усмішка

Неначе дитинства привіт

Де рідна домівка і книжка

З якої побачили світ.

Молитва

Є в мене найкраща у світі матуся

За неї до Тебе, Пречиста, молюся

Молюся устами ,молюся серденьком

До Тебе, небесна Ісусова ненько

Благаю у Тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами

Пошли їй не скарби , а щастя і долю

Щоб дні їй минали без смутку, без болю

Рятуй від недуги матусеньку милу

Даруй їй здоров’я, руками подай силу

Щоб вивела діток у світ та й у люди

Щоб нами раділа , пишалась усюди

За це я складаю в молитві долоні

До Тебе, Царине , на сонячнім троні.

Пісня «Мамо, будь завжди зі мною поруч»

Молитву в небо посилаю

І дякую, що маму маю

Кохану, рідну, неозору

Мою і втіху і опору

З якою ще з маленьких літ

Долаю неосяжний світ

Буває часто так доволі…

 Не в пошуках легкої долі

А щоб підтримити родину

Матуся де на чужину

А там своє серденько крає

Що поруч діточок не  має.

(Звучить пісня « Мати- емігрантка»)

Ведучий1: Але жінка не лише мама, а й господиння , берегиння роду. Поряд із нею майже завжи – чоловік , господар

Ведучий2: Чому ж часто чоловіки так не люблять , бояться хатньої роботи , всіма можливими способами уникають її

Ведучий1: Можливо, учень _________________допоможе знайти нам відповідь на це болюче  запитання.

                            (Виконуються гуморески)

           1. Жінки наші нарікають – це вже звичним стало :

     Що ми вдома по хазяйству помагаєм мало .

    Любі наші, ми о охоче вам допомагали,

    Якби нас за це хвалили газети і журнали .

    Та не тільки щоб журнали , не самі газети, -

    Щоб славили художники, скульптори, поети

    От якби намалював  хтось велику картину –

    Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину

    Або якийсь скульптор виліпив фігурку –

    Стоїть дядько над плитою , общипує курку

    Якби так нас прославляли , я б прибіг з роботи

    І пірнув би з головою в домашні турботи .

2.   Вчора було у жінок міжнародне свято

  То ви знаєте , що мамі подарив мій тато ?

           Щось, напевне, із прикрас? – питають дитинку.

       Краще! Тато розібрав ,нарешті, ялинку.

Ведучий 2: Так , мабуть , не завжди ми уважні до вас, любі наші. Бувають і такі казуси , як у інсценівці «Домашній твір»

Автор: Сашко – бідак страждає так, аж здригує ногами !
Він за столом, він пише твір :

Син: (пише) «Я помагаю мамі»

Автор: Старанно олівець гризе та супить брови грізно , але нічого – хоч умри ! – до голови не лізе …
Та ось тихесенько зайшла в його кімнату мама:

Мама: Вітюнь , будь ласка, в магазин сходи за сірниками

Син : Ідея!

Автор: вигукнув синок

Син : Ну от іще морока ! Сама іди! Я твір пишу – роблю важкі уроки.

Виходить мама.
А Вітько швиденько пише в зошит:
"Я в магазин умить іду,
як тільки мама просить..."

Хвилин за десять мама знов
з'являється у дверях:
— Вітюнь,
картопельки начисть,
а я зварю вечерю.

— Сама начисть! —
схопивсь Вітько.
ось-ось од крику лопне.
— Я твір пишу!
Я зайнятий,
а ти — якусь картоплю!

Виходить мама.
А синок
писати знов сідає:
"Я мамі сам варю обід,
вечерю та сніданок..."

Радіє син:
— Чудовий твір!
Оцінка буде гарна!.. —

І геть не думає про те,
що він радіє марно.

Вчитель: Сьогодні на нашому святі присутні особливі мами. Це молоді, красиві, енергійні, сповнені сил і безмежної любові  - наші милі бабусі. Це вони невтомні трудівниці, найкращі казкарки, хранительки мудрості нашого народу , берегині родоводу . Загляньмо в бабусині очі! В  них немає ні лукавства , ні хитрощів! Вони випроміюють добро, ласку, любов . Народна мудрість стверджує : «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки»

Ведучий: як часто наші мами за щоденними турботами не мають багато часу для дітей. А вони – бабусеньки, бабуні – і нагодують , і пожаліють , бо люблять онуків більше ніж своїх дітей . Це так , бо бабуся прожила на світі вдвічі більше за них. А ви для неї удвічі дорожче, бо ви діти її дітей. За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за добро, яке ви робите для дітей і онуків. Здоров’я Вам, добра , щастя, довгих років життя, терпіння та любові до своїх дітей і онуків . І нехай ця любов повернеться до вас сторицею.

          Учні:   Бабуся моя дорогенька,

                      Матуся моєї матусі

                      Присядь біля мене близенько

                      Я ніжно отак пригорнуся

Накину тобі я на плечі

Хустину тепленьку, пухову

Як гарно мені із тобою

Бабусю , завжди будь здорова!

                         На руки твої подивлюся

                         Що ніжно голівку ласкали

                         Ці руки моєї бабусі

                         В колисці мене колихали

     За все найкраще у житті,

За ваші руки золоті

Ми Вам ,бабусі,

Вдячні від душі.

(Діти виконують пісню « Бабусина вишиванка»).

Ведучий: На цьому наше свято закінчується. Дякуємо всім за увагу. (Діти дарують подарунки, виготовлені власноруч.)