Сценарій "Візитка на семінар вчителів біології"

Сценарій «Відкриття семінару біологів»

(виходять з сачками, лупами, ловлять метеликів, потім вишукуються в ряд)

- Доброго дня любі гості.

- Сьогодні для вас найбіологічніший день.

- Вас вітають учні Української ЗОШ №12.

- І хотілось би почати наш виступ з біологічних народних мудростей.

- яблучко від яблуні…

- … набором хромосом не відрізняється.

- Біолог до біолога…

-… малозабезпечена сім я.

- А я, як майбутній біолог хотіла би сказати….

- Ти що, забула головні правила біолога?!

- Перше правило біолога, ніколи не кажи, що ти біолог.

- Друге правило не препаруй колег якщо вони не просять.

Третє головне правило біології – люби біологію.

- Здається ми затягнули свій епіграф, тому час переходити до розвитку сюжету.

- Тема нашого семінару… ой забула…

- Ех ти, ну ми тобі будемо показувати, а ти згадаєш. Добре?

- Добре, а то Олена Олександрівна мене заставить  експерименти в класі ставити.

- А у нас гумореска.

Всім відомо, що У нас
Пам'ять - просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша -
І повторимо ураз:

"Їхав Ваня на коні, 
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні".
 

- я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:
"Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні".
 

- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай,
А було усе отак:
"Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні".

- Згадала, перше пам'ять, я молодець.

- Добре, давай далі.

(виходить фотограф)

- Так я буду рахувати до трьох, на три фотографую. Увага, посміхаємось (дивиться в об’єктив). Ра-аз, два-а, три!

(звук щелчка, усі завмерли. Фото №1 Всі посміхаються. Всі з закритими очима.)

Ф.: Ні, так діла не буде! Моргайте повільніше. Давайте ще раз! Увага, посміхаємось (дивиться в об’єктив). Ра-аз, два-а, три!

(Фото №2 Всі посміхаються. Верхній ряд с заплющеними очима, нижній з відкритими)

Ф: Так, зробимо по-іншому. Верхній ряд моргайте швидше, а нижній як раніше. Увага, посміхаємось (дивиться в об’єктив). Ра-аз, два-а, три!

(Фото №3 всі посміхаються. Нижній ряд з закритими очима, верхній з відкритими.)

Ф: Ну що це таке? Так давайте всі проморгаємось (всі починають швидко моргати) Ну ось, а тепер встали гарно. Увага, посміхаємось (дивиться в об’єктив). Ра-аз, два-а, три!

(між два і три хтось повільно падає)

Ф: …три!

(Фото №4 Нижній ряд посміхається, інші дивляться на того хто впав, деякі ржуть)

Ф; Дорогі учні не відволікаємось! Ви вже отямились?

- Так, все добре!

Ф: Ну тоді вже давайте зробимо нарешті гарне фото. Увага, посміхаємось (дивиться в об’єктив). Ра-аз, два-а, три! Ай, батарея сіла. Потренуйтеся не моргати, ось дивіться туди. (уходить) І чому я не вчив предмет біологія, знав би як увагу їх привернути.

- О, я знаю наступне слово…

- Крути барабан, сектор приз…

- Це увага…

- А зараз ми з вами пограємо! ЦЕ гра пантоміми,але незвичайні. Треба слово яке написано в першому стовпчику показати словом яке написане в другому стовпчику, розмовляти і виказувати слова не можна. А інші мають відгадати. Виходьте на сцену.

 

Карточки для гри «Вирази емоцію»

 

Страх - очі	Страх - губи
Радість - очі	Злість - очі
Радість - губи	Злість - губи
Смуток - очі	смуток - губи
Подив - брови	Злість - брови
Подив - очі	Подив - губи
Злість - руки	Радість - руки
Страх - руки	Страх - ноги

- Так усі ці слова пов’язані між собою.

- Давай швидше, це легко. Це е-мо-ці-ї.

-А давай ми тобі скажемо останнє слово. Але після цього ти повинна взяти участь в невеликій сцені.

- Добре, я вже замучилась.

- Політ уяви. Але для цього нам потрібен хтось з залу. (обирає вчителя і дає аркуш з діалогом)

(наспівуючи під ніс вистрибує дівчинка і сідає на сцену)

- Привіт.

- Привіт.

- А я була у бабусі там так сумно.

- А я так хочу щоб канікули у школі були 11 місяців, а навчальних днів місяць.

- А я не хочу, ти знаєш в нас така класна вчителька.

- А в нас добра. А чому в вас класна?

- Наша Олена Олександрівна біжить ранком до школи, кожному роздає кульку, (в залі роздає кульки)  гладить по голові.

- Ого, а в нас кожного ранку прийде і обіймає, і заціловує.

- А в нас, постійно на уроках біології роздає цукерки, ось такі, ні о-о-о-сь та-а-кі-і.

- А, а а в нас можна на урок біології принести кота, чи собаку.

- І що ви з ними починаєте робити?

- Як що гратися.

- А наша вчителька не питає взагалі нічого, вона постійно посміхається і ставить нам 12 балів.

- Я теж до вас хочу. Хоча в нас вона справжній пірат, ми з нею подорожуємо по островах і ограбимо кораблі. Там стільки скарбів.

- А нам вона пообіцяла, що скоро ми полетимо на марс.

- О, марс це смачно, дуже смачно.

- І не кажи, а взагалі Олена Олександрівна чує все все про що ми кажемо, навіть про те що зараз я кажу. В неї дуже гострий слух.

- А моя вчителька може дістати язиком до носа. А ще вона вміє літати як супермен.

- А в нас настільки розумна що передає своїми якимись магнітними хвилями нам знання, навіть не розмовляючи.

- Ось така уява наших учениць. Дякуємо вам.

- Тепер я згодна сказати тему семінару «Пам'ять, увага, емоції, уява». Фух.

- Молодець, але ми для наших гостей приготували маленьку вікторину. (вибігають діти і роблять колесо, зупиняються)

- На що схоже?

(відповіді гостей)

(змійка з дітей)

- А це що? (відповіді) І останнє.

(щось показують)

Добре. Ми приймаємо вас в наші ряди. Адже ви нам сподобались.

Якщо ми вас зацікавили, то можете відреагувати емоцією радості, якщо ні то також радості. Ми бажаємо вам довгої пам’яті, гарної уваги, різних позитивних емоцій, та швидкої уяви. Вчіться навчайте і не забувайте посміхатися.

На сцені були ми, учні школи №12.