Вони загинули за Україну
В. І слава їх встає не вмерши,
Ятрить крізь відстані і час.
Було їх триста. Триста перший –
І ти,
І я
І кожен з нас.
В. Кажуть, що історія не повторюється, але деякі її події мають щось спільне.
480 рік до н.е. Грецькі поліси вели війну з персами-завойовниками, яких привів цар Ксеркс. 300 спартанців, яких очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу.
В. Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної України. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині.
300 запорожців, що окопалися на острівці серед боліт, цілу добу відбивалися від багатотисячного польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.
В. 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.
Музика
В. Під Крутами бій, під Крутами кров…
Про давню трагедію згадаю знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач…
І кулю у серце націлив палач.
Під Крутами юність, під Крутами сум.
Над життям юнацьким надруга і глум.
Під Крутами розум і нації цвіт.
А хто за цей злочин дасть нам отвіт?
Під Крутами сльози, зітхання тяжке…
І як же це сталось, здатний хто на таке?
Стало каменем серце отут біля Крут
І заповідь божа затоптана в бруд.
А заповідь п’ята каже; “Не вбий!”
То хто ж породив тебе кате людський?
Під Крутами вбивство, під Крутами гнів…
І все пам’ятаю через тисячі днів.
І пам’яті свічка горить не згаса
І 300 сердець – наша гордість, краса.
Під Крутами квіти, “Реквієм” спів…
Пам’ятай, Україно, патріотів синів!
В. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня , спить в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі –ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
В. Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас – життя – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
В. Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
В. Крути – залізнична станція між Бахмачем і Ніжином. Для охорони кордонів України з півночі на станції Бахмач з середини грудня 1917 року перебував український гарнізон у складі трьох-чотирьох сотень юнкерів старших курсів 1-ї імені гетьмана Богдана Хмельницького Юнацької Військової школи, яким командував Аверкій Гончаренко
В. 27 січня на підкріплення юнкерам прибув Помічний студентський курінь на чолі із сотником Омельченком, сформований зі студентів-добровольців Українського народного університету ім. св. Володимира, учнів старших класів Кирило - Мефодіївської гімназії.
В.… Повезли їх у холодних вагонах на станцію Крути. Після прибуття ще довго йшли пішки в лютий мороз. Нарешті пролунала команда ставати табором, братися за шанцевий інструмент і якомога надійніше закопуватися в землю. Увечері, коли хлопці, обливаючись липким потом, довбали залізну землю, кінна розвідка сповістила, що наступає ворожа сила, удесятеро чисельніша за нашу. Отже,бій почався вранці, і зелене наше військо, яке цілу ніч мерзло в земляних окопах, почало боронити рідну землю. Вітер пробивав до кісток, а голі руки прикипали до металу.
Переважна більшість студентів не мала належної військової підготовки. Загальна чисельність українських сил під Крутами не перевищувала шести сотень багнетів.
В. Уранці більшовицькі війська (5 тис. осіб), які складалися з петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту, розпочали наступ.
В. Існують дещо суперечливі трактування перебігу бою, що стався 29 січня 1918 січня і тривав більше 5 годин, однак у загальних рисах вимальовується така картина: українці відбили кілька атак, під час яких понесли значні втрати, наступаючі загони Муравйова почали обходити українські позиції з флангу – виникла реальна загроза оточення, і надвечір Аверкій Гончаренко вирішив вивести українські підрозділи з бою без подальших втрат у людях і рухатись у напрямку Києва на з’єднання з Симоном Петлюрою.
ЧИТЕЦЬ.
БАЛАДА ПРО КРУТИ
То не чорне гайвороння над степом кружляє –
Дика орда Муравйова грізно наступає.
Щоб ворога зупинити, на станцію Крути
Відправились добровольці – молоді рекрути.
Славних хлопців-добровольців зібралося триста,
А дорога, наче доля, – коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,
Бо проллється кров юнача цілою рікою.
Зима снігом замітає, січуть скоростріли.
Щоб ворога зупинити, не вистачить сили.
Вже набої закінчились, а довкола поле,
Піднялись і в атаку кинулись соколи.
Славних хлопців-добровольців підвелося триста.
А дорога, наче доля, – коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою –
Пролилася кров юнача цілою рікою.
Не вернуться вже ніколи до рідної хати,
Не зустріне, не пригорне заплакана мати.
Постріляні, порубані, але незборимі
Зосталися тут лежати сини України.
Славних хлопців-добровольців загинуло триста,
Бо така вже їхня доля – коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, вільного народу –
Віддали життя герої за нашу свободу!
В. У сум’ятті бою одна студентська чота (близько 30 чоловік) потрапила у полон. Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир, та вийшли прямо до станції Крути, вже зайнятої червоногвардійцями. Один із більшовицьких командирів – Єгор Попов – оскаженів, коли дізнався, що більшовики в цьому бої втратили не менше 300 чоловік. Щоби якось це компенсувати, він наказав ліквідувати полонених.
В. Сімох полонених більшовики не розстріляли і відправили в тил. Один з них згодом чудом урятувався. Решту – 27 студентів – наказали знищили тут же, під Крутами. Вони стали в ряд. Наближалась страшна хвилина. Але скалічені юнаки перед обличчям смерті не занепали духом. Учень сьомого класу гімназії Григорій Папський сильним голосом починає співати: «Ще не вмерла Україна». Всі товариші підхоплюють.
В. Під скривавленим полем ,
Під горбочком край Крут
Разом з подихом кволим
Ледь ворушиться грунт.
То закопано – юність,
То добито – стрільця,
Більшовицька безумність
І початок кінця!
В. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання.
В. Давайте ще раз назвемо імена героїв і вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання
РЕКВІЄМ МОЦАРТА
1.Сотник Андрій Омельченко
Молитва
О Боже наш добрий
З високого неба,
молитву сьогодні
заносим до Тебе.
За тих, що боролись
при станції Крути,
за нашу Державу
із ворогом лютим,
що в битві цій впали
в цю зиму криваву…
Прийми їх до себе!
Прийми в свою славу!
А нам від цих Триста,
о Боже, благаєм
любові навчитись до рідного краю.
В. Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.
ЧИТЕЦЬ.
Ви за свободу гинули без скарги,
Серед потоків і руїн.
Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава
І наш доземний уклін.
Ви не просили в ворога пощади,
Не пригинали колін,
Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава
І наш доземний уклін.
Ваші могили знані й незнані,
Волі народної дзвін.
Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава
І наш доземний уклін.