Літературно - музичне свято
З любов’ю до України
Україна в творчості зарубіжних письменників
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
Ведучий: Хай знає весь світ про казкову країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна
Найкраща, безцінна, любима земля
Ведуча: Чи є десь на землі такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці джерельною водою вмивається латаття, де у вільному степу п'янієш від пахощів трав. Де все грає силою, наче чарами манить до себе художник.
Ведучий:Україна! Це вона несе на крилах любові душу народу через віки і не меркне у вічності, бо тримає її на землі наша любов.
(Звучить пісня про Україну « Це мій рідний край »)
Ведуча: Ми українці, Україна - наша рідна земля, яку ми любимо, плекаємо , прославляємо у віршах. Її краса не залишала байдужими митців інших країн. І хто побував тут, обов'язково мріє повернутися знову. Благословенна, овіяна легендами українська земля, оспівана в прекрасних ліричних рядках.
Ведучий:Україна для Гоголя була матір'ю, колискою, коханою, молитвою. Він дихав нею в свої найкращі роки, бігав хлопчиком на її землі, а потім згадував в далеких подорожах, як материнську ласку, як найкращий подарунок буття.
Ведуча: «Может быть нет в мире другого влюбленного с таким исступлением в природу родного края, как я. Боюсь выпустить ее на минуту, люблю все движения ее и тем более открываю ее в неуловимых прелестях. При одном воспоминании об Украине мысли мои начинают литься тише и спокойнее. Моя радость, жизнь моя, прелесть, увенчанная многоплодными садами, опоясанная моим южным, чудным небом, удивительными ночами. Украина! Благословенный край! Хочу петь и говорить о ней, как Соломон о своей лилии » - так писав про Україну Гоголь.
Ведучий:Україна!3 якою любов'ю оспівав її Микола Васильович Гоголь у «Вечорах на хуторі біля Диканьки»!
Ведуча:Настає останній день перед Різдвом. Ясна зимова ніч. Величаво піднявся на небі місяць, щоб посвітити добрим людям й усьому світові, щоб усім було весело колядувати і славити Христа.
Перегляд уривку з фільму « Ніч перед Різдвом »
Ведуча: 3 юних літ Гоголь мріяв про прекрасне життя могутніх, патріотичних людей. «Немає почуття прекраснішого, ніж любов до Батьківщини; зраду їй ніщо не може ні спокутувати, ні виправдати». Ця думка не полишала його упродовж усього життя. І вона прозвучала в його історичній повісті «Тарас Бульба».
Ведучий:Познайомтеся з головними героями твору.
(Інсценізація уривку з повісті «Тарас Бульба», приїзд синів )
Ведучий:Українець за походженням, Гоголь був добре обізнаний із традиціями, звичаями і побутом рідного краю, а також володів художньою інтуїцією та естетичним сприйняттям життя. Все допомагало йому створити новий художній материк на карті світової літератури з Диканькою і Миргородом, диким степом і Козацькою Січчю.
(У виконанні ансамблю хлопців звучить козацька пісня )
Ведуча:Ти українськими шляхами
Проходив тут у давнину
Стрічаючись із кобзарями,
Ти слухав пісню їх сумну
Про Запоріжжя й Морозенка,
І про Хмельницького похід,
Про трьох братів і бідну неньку,
І про безкрає море бід...
Ведучий:Так написав про враження поета Олександра Пушкіна від перебування на українській землі Микола Терещенко.
Ведуча: Керч,Феодосія, Гурзуф, Ялта, Алупка, Бахчисарай, Сімферополь, Одеса, Дніпропетровськ, Кам'янка - всі ці місця пов'язані з великим російським поетом, зберігають пам'ять про нього.
Ведучий:3а підрахунками дослідників Олександр Пушкін з 1820 по 1824роки проїхав Україною 5 700 верст, побував більш ніж у 120 населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Київської, Волинської губерній.
Ведуча Дніпро й Київ виникають в художній уяві поета в романтичній поемі «Руслан і Людмила» задовго до відвідування Києва. Перебування ж у столиці давньоруської держави, київські кучугури й дніпровські береги сприяли поетичній обробці легенди про загибель князя Олега.
Ведучий:Поет відвідав його могилу на Щекавиці. Одним із джерел написання балади « Пісня про віщого Олега » стала легенда про князя у « Повісті минулих літ », записана Нестором -літописцем.
Ведуча: Легенду про князя Олега Пушкін знав ще з юнацьких років, вивчав також історичні документи про Київську Русь, про її зміцнення за часів правління князя Олега.
(Учениця читає уривок із балади « Пісня про віщого Олега»)
Ведучий: Понад дев'ять місяців перебував в Україні і Адам Міцкевич, відомий польський поет. За цей час він відвідав Київ, Харків, Одесу.
Ведуча: Під час перебування у Харкові познайомився з відомим українським письменником Гулаком - Артемовським, який потім зробив переспів балади « Пані Тодоровська » українською мовою.
Ведучий: Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню. «Країна розкоші прослалась піді мною»,- так писав про цю землю поет.
Ведуча: Перебуваючи у Криму, милується неповторною природою півострова. Не залишають байдужими поета Бахчисарай та Байдари, Акерманські степи та Аюдаг.
Ведучий: Ніжною чарівністю полонила його Алушта вдень і вночі. Міцкевича причарувала й волинська природа, яку він оспівав у своїй творчості. Балада « Світязь » - один із найпрекрасніших творів поета, побудований на матеріалі слов’янської історії.
(Учні читають сонети Міцкевича напам'ять)
Ведуча: Австрійський поет Райнер - Марія Рільке усе життя мандрував світом. Він відвідав Францію, Італію, Іспанію, Росію. Двічі побував в Україні.
Ведучий: Перша подорож пробудила в поетові інтерес до історії Київської Русі. Рільке був глибоко вражений Софійським собором і Києво-Печерською Лаврою .У Лаврських печерах Києва поет побував кілька разів. У листі до матері писав:«Сьогодні кілька разів мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир. В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми ».
Ведуча: Вдруге його маршрут пролягав від Києва до Кременчука, Полтави. Харкова, і той шлях українськими степами глибоко запав у поетову душу. Великим переживанням Рільке стала краса української природи,безмежжя рівнини й степу.
Ведучий: На українській землі поет знайшов жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, Бога і землі. Рільке навіть планує назавжди переселитися до Києва, у це « близьке до Бога місто». Повернувшись додому, поет записав у щоденнику:
« Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки й охоплює сум, що мене там немає».
Ведуча: Враження від перебування в Україні знайшли відображення в збірці « Книга Годин ». У цьому циклі Рільке поставив Києво-Печерську Лавру в один ряд з найвеличнішими пам'ятками культури людства, зобразив сліпого співця-кобзаря, перед яким схиляє голову, як перед незрівнянно духовно вищою особою.
Ведучий: Життя і творчість Володимира Галактіоновича тісно пов'язані з Україною: народився він у Житомирі, у Рівному навчався у місцевій гімназії, останні 20 років провів у Полтаві. Історія та культура України, талановитість та душевна щедрість українського народу відобразилися у багатьох його творах на українську тематику. Досить згадати « Сліпого музиканта », « Судний день », « У поганому товаристві »,
« Історія мого сучасника », « Ліс шумить ».
Ведуча: Проте Короленко не обмежувався лише написанням творів на українську тематику. Він брав найактивнішу участь у суспільному житті України, допомагав голодуючим, захищав невинно засуджених, боровся проти національної ворожнечі, в роки реакції сміливо виступав проти смертних вироків.
Ведучий: У жовтні 1905 року над Полтавою нависла небезпека єврейського погрому. І живим, і друкованим словом письменник прагнув утримати співгромадян від звірства. І домігся свого - погрому не було.
Ведуча: За творами В. Г. Короленка знято художні фільми. У 1960 році знімали у млинівському замку Ходкевичів фільм "Сліпий музикант" за однойменним твором В.Короленка. Тоді у масових сценах взяли участь більше сотні жителів селища та навколишніх сіл.
Ведучий: Анна Ахматова, російська поетеса, походженням і життям пов'язана з нашою батьківщиною, зокрема з Києвом. Тут вона закінчила останній курс Фундуклеївської гімназії, потім навчалася на юридичному відділенні Київських жіночих курсів.
Ведуча: На Хрещатику Ахматова дала згоду поету Миколі Гумільову стати його дружиною. Вінчалися вони за Дніпром у дерев 'яній церкві.
Ведучий: Київ - це не тільки одне з джерел творчості поетеси, це взірець вічної духовної краси.
Гулом полны алтари и склепы,
И за Днепр широкий звон лежит.
Так тяжелый колокол Мазепы
Над Софийской площадью гудит.
Ведуча: Анна Ахматова серцем відчувала найсвятіші місця Києва. Вірші київської тематики завжди ліричні, урочисті, сповнені пророцтва. Адже Ахматова справді повернулася на свою прабатьківщину збірками поезій, статтями науковців, названою на її честь вулицею.
Ведучий: Двічі відвідав Україну французький письменник Оноре де Бальзак. Побував у Львові, в Бердичеві одружився з графинею Ганською. Разом з Ганською відвідав Київ і так описав його красу й велич:
Ведучий: « Ось і побачив цей Північний Рим, місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври й Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок ».
Ведуча: 3 Києвом пов'язана доля відомого російського письменника Михайла Булгакова. Дитинство і юність пройшли у Києві, з ним пов'язане становлення митця. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стала прообразом будинку Турбіних у романі « Біла гвардія ».
Ведучий: Крим - чарівна країна, де романтик Олександр Грін знайшов утілення своїх мрій. Пишна природа Криму, синє море, яскраве сонце - усе це збуджувало натхнення.
Ведуча: За надрукований роман Грін отримав гонорар, який з дружиною витратив на подорож Кримом. Побував у Севастополі, Ялті, Алупці, Гурзуфі, Феодосії. Саме тут, в Криму, народились найромантичніше образи - Грей і Ассоль. Вони стали уособленням дива, яке людина творить власними руками.
(Звучить пісня « Алые паруса»)
Ведучі:
1 .Моя найкраща в світі сторона
Чарівна, неповторна, Україно!
Для мене в цілім світі ти - одна
І рідна, мила, дорога, єдина.
2. Ми всі малі пагінчики твої.
Прийшли у світ, щоб в нім добро творити. Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,
А нам судилось в Україні жити.
Для твого блага все в житті здолаєм !
Бо ти найкращий, краю мій ясний,
Вітчизну й матір ми не вибираєм.
Бо нам вона дала і душу, й крила.
(Пісня « Україно, ти найкраща у світі »)