Сценарій заходу для дітей старшого дошкільного віку «Маленькі паростки добра» (екологічне виховання)

Сценарій заходу для дітей старшого дошкільного віку

«Маленькі паростки добра»

(екологічне виховання)

Форма проведення: розвага.

Мета:

 вдосконалювати знання дітей про природу, її значення в житті людини;

 сприяти формуванню основ екологічної культури;

 розвивати вміння та навички свідомої, культурної поведінки у довкіллі;

 розвивати загально-людські моральні якості дошкільнят: доброту,

співчутливість;

 виховувати дбайливе ставлення до об’єктів природи, потребу піклуватися

про тваринний та рослинний світ лісу, викликати осуд до дій та вчинків

людей, які завдають шкоди навколишньому середовищу.

Обладнання: декорації лісу, сачки, рукавиці, пакети для сміття, 2 відерця,

гніздечко з пташенятами, вогонь, виготовлений із картону.

Час проведення: 40 хв.

Місце проведення: ігровий майданчик.

Хід заходу

Ведуча: Добрий день дітки! Ми раді бачити вас, такими веселими та

усміхненими.

Ведуча: Зібралися ми сьогодні, щоб поговорити про те «Що таке добро і що

таке зло?»

Ведуча: Людина народжується щоб творити добро, жити в гармонії з природою,

любити навколишній світ, примножуючи його багатства добрими ділами.

Ведуча: Добро завжди перемагає зло. А коли воно ще й поселяється в душі

людини, то окриляє її, сповнюючи життя чудесами.

Ведуча: Дітки, для вас ми приготували також чимало несподіванок. Одна із них

вже чекає на вас.

(Виходить сумний лісовик)

Лісовик: Добрий день! Я-лісовик.

Проживати в лісі звик.

Ліс для мене –рідний дім.

Сто чудес у домі цім.

Ведуча: Вітаю тебе, Лісовичок! Ти такий старенький, далеко йшов, мабуть

утомився з дороги.

Лісовик: Так, дуже втомився.

Дитина: (несе стільчик)Сідайте, відпочиньте.

Дитина: Випийте свіженької води.

Лісовик: Дякую вам, добрі діти.

Ведуча: Лісовичок, а чому ти такий сумний?

Лісовик: Як же мені не сумувати, коли мій ліс – мій рідний дім гине, і все що є

у нім теж гине.

Ведуча: Як це ? Чому? Що трапилося?

Лісовик: А все тому, що недобрі люди у ліс завітали, задля розваг гілки з дерев

ламали, гніздечка у пташок поруйнували, в річку вони насипали сміття, а

посеред лісу розвели багаття.

– Малята, і що ж мені робити? Як у такому лісі жити?

Ведуча: Не хвилюйся Лісовичку, наші дітки допоможуть тобі повернути

затишок у твоєму лісовому домі.

Лісовик: Гаразд! Ходімо зі мною і ви все побачите самі.

(Підходить до річки Лісовичок)

(Полотно голубе і на ньому збоку лежить Дівчинка-річка, насипане сміття)

Ведуча: Річечко, голубенька стрічечко, що ж трапилося з тобою?

Річка: Допоможіть мені дітоньки милі,

Ви почистіть мене від сміття

Лиходії мене засмітили

В брудних водах немає життя,

Помирає й хворіє тут рибка,

У нечистій та чорній воді

Не купаються в річечці дітки,

Я страждаю! Я в справжній біді.

Ведуча: Дітки, як ми можемо річці допомогти?

Річка: Дякую вам, діти, ви мене врятували, а моїм мешканцям нове життя

подарували.(Всі йдуть дальше)

Ведуча: Малята, ось подивіться пташка маленька навколо дерева літає,

Давайте запитаємо, про що вона пісню свою тривожну співає.

Пташка: Ой лихо! Ой лихо! Біда!

Злі люди гніздечко моє зруйнували,

А там мої любі малята.

Маленькі мої пташенята.

Ведуча: Заспокойся пташко, ми з дітками тобі допоможемо.

(Дитина бере гніздо, передає вихователю, який примощує його на дерево)

Пташка: Спасибі вам, дітки, добру справу ви зробили.

А пісню сумну я швидко забуду.

І тільки веселу співатиму людям!

Лісовик: Дивіться, ось тут ще недавно вогнище палили, самі геть пішли, а

вогонь залишили.

Ведуча: Що може трапитися, коли залишити вогнище у лісі?(Пожежа)

(Дитина бере відро йде до річки і гасить полум’я)

Лісовик: Щиро дякую діти! Тепер я можу спокійно і щасливо жити у своєму

лісі. До побачення, приходьте до мене в гості, буду радий вас бачити.

Ведуча: Молодці малята! Ось бачите, як багато добрих справ ви сьогодні

зробили. Бути добрими легко, але запам’ятайте з добром у серці потрібно йти

не тільки до природи, але і до людей. Не дарма кажуть: «Що посієш те й

пожнеш», «Зроби людині добро і вона відплатить тобі сторицею».

Ведуча: Ось так і в житті. Людина завжди отримує те, на що вона заслуговує.

Ми сподіваємося, що після нашої сьогоднішньої зустрічі у ваших серцях також

проростуть маленькі паростки добра!