Сценарій "Зустріч з письменниками рідного краю"
«Сходинки людської душі»
Підготувала бібліотекар
Красноїльської ЗОШ І – ІІІст.
Шпитчук О.М.
25.10.2019
Поезія – це не «кращі слова в кращому порядку»,
це – вища форма існування мови.
Йосип Бродський
Мета заходу. Ознайомити учнів із творчістю письменників, поетів, які живуть і творять у районі, осмислити творчі доробки майстрів слова, поспілкуватися із митцями, формувати навики самостійної роботи із ліричними творами, краєзнавчими роботами, формувати вміння виступати з усним відгуком про твори, посилювати краєзнавчу роботу; прищеплювати учням любов до отчого краю, формувати світогляд та розвивати творчу уяву.
Обладнання: Збірки поезій письменників.
Хід заходу
Епіграф
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безмежний дотик до душі.
Ліна Костенко
Ведуча1. Щаслива я, як гості в хату.
Це завжди радість на поріг.
Хай буде щастя вам багато!
Хай світить вогник вам з доріг!
Ведуча 2. Ми двері школи широко відкрили,
Гостей шановних щиро запросили!
У нас сьогодні в школі справжнє свято,
Дивіться, як людей зібралося багато!
Ведуча1. Від щирого серця,
Від рідної нам землиці,
Дозвольте вам, гості шановні,
У пояс вклонитись!
Відео «Вибір є»
Бібліотекар: Дорогі друзі! Сьогодні нашу зустріч ми присвячуємо літературі рідного краю. З любові до рідного слова, матері-землі починається людина. Не можна любити те, чого не знаєш, до чого ти байдужий. Пізнання історії свого народу й любові до нього нерозривні. Тому сьогодні ми з вами зустрічаємо творчих людей, які шанують свій рідний край, вивчають його історію, оспівують нашу землю.
Нам завжди було і є чим пишатися, особливо щирими та працьовитими людьми, нашими земляками.
Ведуча 2. Сьогодні ми будемо вести розмову про життєві дороги і про людей незвичайної долі, які за покликанням своєї душі служать людям, розважають і створюють гарний настрій. Саме до людей цієї професії поставлені високі вимоги: бути всесторонньо обдарованою людиною, організатором, ініціатором, лідером, здатним повести за собою інших, бути вчителем і вихователем. Це –поети нашого району. Привітаймо наших шановних гостей в нашій літературній кав'ярні!
Бібліотекар: Сьогодні у нашій школі зустріч. Зустріч із поетами-земляками, людьми якими природа і батьки обдарували неоціненним багатством – багатогранним талантом. Дійсно, вони талановиті буквально у всьому – в роботі, творчості, дружбі, любові. В них вдало поєднались і врода, і вдача.
Ведуча 1. Хвилюючим і радісним, бентежним і незвичайним є для людини перше побачення. На перше побачення з нами, учнями та вчителями, прийшла Дутчак Василина Петрівна з села Замагора, Сапріянчук Ольга із села Голов та Савчук Василина Юріївна з Красноїлля. Тож поринемо в дивосвіт їх творчості.
Ведуча 2. Вони безмежно закохані в свій рідний край, в свої Карпати, в свою Гуцульську сторону. З їх уст слова сиплються наче перли. Тож, шановна пані Василино, просимо Вас до слова.
Виступ поетеси.
Запитання до поетеси
- Що є вашою творчою музою?
- Як народжуються ваші вірші?
- З якого віку почали писати?
- У чому ваш сенс життя, орієнтир?
- Що сприяло вас вперше викласти свої геніальні думки на папір?
- Яка ваша улюблена література і як змінюються ваші захоплення до неї?
- Чи змінили б ви щось у своїх книгах?
- Якими ви хотіли бачити своїх читачів?
- Який ваш улюблений художник?
- Який період у житті для вас був найбільш цікавим та захоплюючим?
- Який найулюбленіший вірш, написаний вами?
- Де ви любите відпочивати і які ваші улюблені міста в Україні?
- Ваша улюблена тема написання?
Пісня у виконанні учениці 11-А класу «Україна»
Ведуча1. А зараз ми запросимо до слова наступну поетесу паню Ольгу. Тож, шановна пані Ольго, просимо Вас до слова.
- Як Ви прийшли в літературу?
- Ваші улюблені поети?
- Які теми порушуєте у творах, написаних у найближчий час?
- Хто є першим читачем Ваших поезій?
- Я читала, що у ваших планах було видати четверту збірку, яка її доля?
Ведуча1. Пані Ольга стверджує, що життя, яким би воно складним не було обплутане, - прекрасна річ і займати в ньому активну позицію потреба її душі, без якої не уявляє себе. Позиції нашої гості і дії і в слові – в її творах.
Ведуча 2. ЇЇ вірші звучать по-сучасному, переплітаються з критичною оцінкою подій, стурбованістю про наше сьогодення, несприйнятливістю людської байдужості, зради, підлості.
Бібліотекар: Сьогодні наша землячка, Савчук Василина Юріївна радо погодилась зустрітися, поспілкуватися, познайомити із своєю творчістю. Ліричні рядки цього майстра слова не залишають байдужими слухачів. Поезія її особлива, мова співуча, а проблеми, які порушує авторка, хвилюють душу кожної людини. Його поезія – це сходинки душі до кожної людини. Запрошуємо поділитися своїми літературними надбаннями. Поділіться зі своїми неповторними віршами.
Питання до поетеси
- Коли вийшли ваші поетичні збірки. Чи не плануєте найближчим часом видати наступну?
- Прочитайте одну із своїх улюблених поезій….. розкажіть про історію її створення.
- Чи є у Вас власні секрети своєї поетичної майстерності? Поділитесь?
- У скільки років написали свого першого вірша? Пам’ятаєте його?
- Що для Вас означає поняття «щастя»?
- Хто у Вашій родині був творчою особистістю, чий талант Ви перейняли?
- Розкажіть про найцікавіший спогад свого дитинства.
- Чим, на вашу думку, повинна жити сучасна молодь?
- Про що буде ваша наступна поезія?
- Чи пишете Ви прозові твори?
- Які життєві обставини давали імпульс для написання поезій?
- Які проблеми найчастіше порушуєте у своїх творах?
- Як Ви думаєте, який вплив на читача мають Ваші поезії?
Бібліотекар. Нажаль, до нашої літературної кав'ярні ми не змогли запросити всіх митців Гуцульщини. Але кожен з поетів починав творити в шкільні роки. І ось ми з дітьми також спробували себе в літературі. Наші учні приймали участь у конкурсі «Творча юнь Гуцульщини». Виявилось, що і серед нас є поети. Ми уклали свій поки що маленький альманах «Проба пера». Зараз до вашої уваги ми пропонуємо вірші учнів нашої школи попередніх років. Будьмо поблажливими до юних дарувань.
(Учні читають по черзі поезії)
Ведуча 1: Душа людська - це дійсно одна із найбільших таємниць. Іноді буває так, що людина і не підозрює, що жевріє у неї в серці, але при сприятливих умовах іскорка запалює велике вогнище, що зветься талантом. Так сталося і з Вами.
Ведуча 2: Ви мрієте, а це означає надієтесь. Надієтесь - живете, і вмієте бачити красиве... Натхнення Мрія - блакитна завжди, Вона виручатиме Вас від біди, Якби не вона, зупинився б процес, Пропав би життєвий навік інтерес. Махну рукавом - намалюю я Мрію, Хай кожен до неї спішить як уміє.
(Виходять три дівчини. Мрія, Надія, Краса)
Мрія: Прекрасно, коли з вами я, Ваша Мрія.
Повірте, здійснити себе я зумію, Бажаю Вам всім не втрачати Надії, Повинні здійснитись усі Ваші Мрії.
Надія: Кажуть, остання вмирає Надія. Жива я, жива, помирати не смію. Я вас по житті проведу до мети, Зі мною не страшно до неї іти!
Лишайтесь у серці з Надією люди, З Красою і Мрією добре Вам буде. Надійтесь і вірте в щасливе майбутнє, Пишіть і складайте, хай буде зустріч наступна.
Краса: Без мене не жити, без мене не свято, Я та, що покликана всіх рятувати. І всіх, хто закоханий в мене одвічно, Збираю я в залі книжковім. Вклоняюсь вам низько, творці завзяті. Живіть у здоров’ї, щасливі й багаті, Наказую вірно мені послужити: Красиве множити, прекрасне творити. Живіть у любові, працюйте натхненно, Із честю несіть поета ймення.
Ведуча 1: Дякуємо вам за те, що Ви в нас є. Бажаємо, щоб ви сіяли між людьми добре, щире, вічне. Не схибити з обраного шляху, збагачуватись духовно і збагачувати інших. Бо духовність народу - багатство нації. Не забувати, що тільки мрійники з надією зроблять цей світ прекрасним.
Ведуча 2: Ви знайшли себе і свою дорогу у житті. Не сходьте з неї, ідіть по ній з високо піднятою головою. Нехай на Вас рівняються інші. Успіхів Вам, творчого натхнення, хороших послідовників. Ви щасливі, бо приносите гарний настрій, даруєте людям свої вірші, допомагаєте їм доторкнутись до вашого серця. Тож посміхніться! І будьте завжди талановитими і даруйте свої вірші нашим односельчанам.
Ведуча 1. У нашій залі присутні сьогодні люди, у кожного з яких життєві історії різні. Але до багатьох із них, час від часу приходять спогади, інколи набігають хмаринки туги, і думається, що саме такі зустрічі збуджують пам’ять про все хороше, незабутнє, що було у житті, допомагають почуватися не самотніми. Тож, нехай вічною для усіх нас буде естафета добра і любові. Бережімо родину, і нехай міцною, непереможною ніким і ніколи буде велика наша родина – Україна.
Пісня «А я живу на Україні»
Ведуча 2. Ми вдячні шановним гостям, за те, що сьогодні поезії їхні звучали. А також хочу звернутися до вірша Ліни Костенко.
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ведуча 1. Хай наша зустріч торкнеться душі кожної небайдужої людини. Сьогодні ми припали до цілющого поетичного джерела сучасників, наші душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності і гордості за поетів рідного краю, які своєю творчістю доводять, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжуються поет і поезія.
Ведуча 2. Вірші торкнулися небес, торкнулися душі кожного, хто познайомився з їхньою поезією. Вони спонукають до роздумів, закликають виконати свою місію на землі. І хто б ти не був: чи відомий поет, музикант, вчитель, і де б не жив: в столиці, невеликому містечку чи маленькому селі у міру своїх можливостей і Богом даного таланту маємо примножувати добро, навчати і виховувати дітей, робити все можливе, щоб кращим став цей світ, в якому кожна людина відшукає свою формулу щастя.
Ведуча 1: Ось і підійшла наша зустріч до кінця. Бажаю вам, щоб ви усі кожного дня спілкувалися з книгою, щоб у кожному домі найкращим другом була тільки книга. Від цього краще і легше буде жити, переживати всі негаразди нашого життя. То ж бажаємо вам міцного здоров’я, родинного тепла, творчого натхнення, нехай з Вами завжди буде Віра, Надія, Любов і Мудрість!
Ведуча 2: Ваше слово - мудрість України, Ваша праця - доля трударя. Кетягом червоної калини Вам за це вклоняється земля.
Ведуча 1: Шану вашій праці, шану вашій долі Віддаємо в день цей, ми для Вас. Зичимо миру, щастя, радості і сили. Хай роки спливають, а очі не старіють, Онуки ростугь, а чоло не сивіє. Хай серце не знає печалі й розлуки, Шанують вас читачі, діти і онуки.
Ведуча 2. Ну що ж на такій ноті ми завершуємо нашу зустріч. Ми вдячні за доброту, щирість, теплоту, за приємне спілкування. І зичимо Вам здоров’я, щастя, благополуччя, достатку, довголіття і миру. Творіть на благо собі й усім! Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!
Пісня «Мамина калина»
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку