Сценарій зустрічі з випускниками "Маленька країна великої мрії"

Про матеріал

« Маленька країна великої мрії »

(сценарій зустрічі з випускниками )

Ведучий: Поглянь, скільки у нас в залі зібралося гостей. Ти не знаєш, що в них за свято?

Ведучий: Звичайно, знаю. Сьогодні у нашій школі зустріч шкільних друзів !В це важко повірити нам, ще учням, але вони радіють нагоді повернутися в стіни рідної школи, і у свою безтурботну юність.

Ведучий: Ти гадаєш і ми колись з таким же нетерпінням чекатимемо цього вечора?

Ведучий: Я в цьому впевнена, адже сьогодні не буде уроків, вчителі не ставитимуть двійок, а директор не насварить за прогуляне заняття. На шашому святі присутні гості, які закінчили школу 10, 20, 30 і навіть 40 років тому.

Ведучий: 40 років… Багато чи мало? Для нинішніх учнів школи – це ціла епоха, а для наших ювілярів – випускників 1978 року – вони здаються короткою миттю.

Ведучий: І хоч на скронях сріблиться сивина, та молодечий запал сяє у їхніх очах. Ми дуже раді тим, хто сьогодні прийшов на нашу зустріч.

Ведучий: У нас пануватиме лише хороший настрій, веселі спогади і душевні слова.

Ведучий: В народі кажуть, що двічі в одну річку не ввійдеш, та сьогодні все можливо.

Ведучий: Ми спеціально для вас, шановні випускники, відкриваємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність.

Ведучий: В школу ходять в гості просто так.

Вона дуже скучила за вами.

Вона рахує прожиті літа

Сумними і веселими словами.

Ведучий: Сумними, бо набачилась розлук,

Веселими, бо мрії не згасають.

Ви чуєте такий знайомий звук,

Наш дзвоник вас на свято закликає.

Перегляд файлу

« Маленька країна великої мрії »

 

(сценарій зустрічі з випускниками )

 

Ведучий: Поглянь, скільки у нас в залі зібралося гостей. Ти не знаєш, що в них за свято? 
 

Ведучий: Звичайно, знаю. Сьогодні у нашій школі зустріч шкільних друзів !В це важко повірити нам, ще учням, але вони радіють нагоді повернутися в стіни рідної школи, і у свою безтурботну юність. 
 

Ведучий: Ти гадаєш і ми колись з таким же нетерпінням чекатимемо цього вечора? 
 

Ведучий: Я в цьому впевнена, адже сьогодні не буде уроків, вчителі не ставитимуть двійок, а директор не насварить за прогуляне заняття. На шашому святі присутні гості, які закінчили школу 10, 20, 30 і навіть 40 років тому.

 

Ведучий: 40 років… Багато чи мало? Для нинішніх учнів школи – це ціла епоха, а для наших ювілярів – випускників   1978 року –  вони здаються короткою миттю.

 

Ведучий: І хоч на скронях  сріблиться  сивина, та  молодечий запал сяє у їхніх очах.  Ми дуже раді тим, хто сьогодні прийшов на нашу зустріч.

 

Ведучий: У нас пануватиме лише хороший настрій, веселі спогади і душевні слова. 
 

Ведучий: В народі кажуть, що двічі в одну річку не ввійдеш, та сьогодні все можливо.

 

Ведучий:  Ми спеціально для вас, шановні випускники,  відкриваємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність.

 

 

Ведучий: В школу  ходять в гості просто так.

Вона  дуже скучила за вами.

Вона рахує прожиті літа

Сумними і веселими словами.

 

Ведучий: Сумними, бо набачилась розлук,

Веселими, бо мрії не згасають.

Ви чуєте такий знайомий звук,

Наш дзвоник вас на свято закликає.

 

Заради них чого лиш не утнеш,

З Говерли стрибнеш, небеса пригнеш,

Дзвенить шалено малиновий диводзвін,

Всіх на урок святковий кличе нині він.

 

А пам’ятаєш, бувало, як він набридав,

Невчасно дзеленчав, частенько підставляв,

Лиш розслабився, така солодка мить

А він роздявить рота, гнівно дзеленчить,

Тепер його з вас кожен слухать рад,

Та тяжко повернути «малину» цю назад.

 

Літа щасливі в школі пропливли

Всього було , ви різними були.

Кожен хотів пошвидче дременуть,

Стати впевнено на невідомий путь,

Забути школу – цю банальну штуку,

Та де там – в мізках гучно стука

Ще не довчивсь, штанці не дотер

Але вже пізно,голубе, тепер,

Лиш наш трудяга – надоїдливий дзвінок

Раз в році вас збирає на урок.

 

Дзвоник

 
Ведучий: Я гадаю, що кожен з вас зараз думками поринув у далекі –далекі роки, коли ви тримаючись за ручки, отак несміливо заходили  перший раз у перший клас і ,безперечно, що музика шкільного дзвоника нагадала вам шкільні роки, такі багаті на приємні спогади.

 

Ведучий: Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну, єдину, яка вас  поверне в юнацькі роки! Тут все, як  колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі...

 

Ведучий: Щороку школа гостинно   відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч.  Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі

 

Ведучий: Дорогі випускники, ви сьогодні потрапите у незвичайну країну, якої немає на жодній карті, але вона є у ваших серцях – у чарівну країну дитинства та мрій.

 

Пісня

 

Ведучий: Ніхто не в силах зупинити час. Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете його  назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи  в кожному серці веселкові надії. Ми надіємось, що  ваша мандрівка буде приємною!

 

Ведучий: Зустріч з дитинством, зі шкільними роками - це приємні спогади, це для кожного  довгождане свято. Звичайно, в житті  ви зустрічаєтесь  між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Нехай сьогоднішній вечір подарує вам незабутні враження і приємні спогади,

 допоможе перегорнути історію вашої юності і надасть теплоти кожної хвилини!

 

 

Ведучий Щирі вітання ми даруємо сьогодні випускникам 1978 року, які 40 років тому з шкільного порогу пішли у світ широкий. Підніміться, будь ласка. Привітаймо ж їх теплими оплесками.

 

Ведучий: В одній з газет я вичитала цікавий факт - чим старшою стає людина, тим швидше пролітає час. От і для них - випускників 1988 року -  30 років пролетіли, ніби один день. Отож, привітаймо випускників  1988 року бурхливими оплесками.

 

Ведучий: Для них шкільний дзвінок востаннє пролунав  20 років тому. А сьогодні він поверне  їх у літа  прекрасної  юності, нагадає незабутні шкільні роки. То ж привітаймо оплесками наших ювілярів – випускників  1998  року.

 

Ведучий: Неначе вчора ходили до школи, рахували дні, що лишалися до чергових канікул, отримували оцінки і зауваження, а сьогодні зібралися на 10-річний ювілей випускники   2008 року. Вітаємо вас, шановні випускники

 

Пісня

 

Ведучий: Життя схоже на бурхливий океан, тому не всі учителі та випускники школи прийшли сьогодні на наше свято. Хтось зараз, можливо далеко від рідних берегів, але ми віримо, що думками він лине сюди, до рідного порогу.

 

Ведучий: На жаль, не змогли прийти сюди ті, хто вирушив у далеку-далеку дорогу, із якої немає воротя, залишивши про себе смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях.

 

Ведучий: Вічно живими, енергійними, веселими, добрими залишаються у нашій памяті вчителі, яких немає серед нас. І не змогли прийти на зустріч ваші ровесники, яких ми завжди пам’ятатимемо.

 

Ведучий: Сьогодні ми в скорботі і з великою вдячністю згадуємо героїв, котрі віддали своє життя і заплатили страшну ціну за нашу з вами свободу й оновлення країни.

 

Ведучий: Вшануймо хвилиною мовчання дорогих нам людей : вчителів, ровесників та захисників нашої держави, яких уже немає серед нас.

 

Хвилина мовчаня

 

Ведучий:  А свято сьогодні особливе. Сьогодні в залі зібрались  учасники багатьох шкільних подій, різних за роками. Але всіх випускників у цьому залі об’єднує одна спільна риса. Для вас рідною є ця школа.

 

Ведучий: Зі словами привітання до вас звертається…
 

 

Директор

 

Пісня

 

Ведучий:  Сьогоднішня зустріч – це мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні ви зможете відчути  себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були 10 – 20, 30 чи 40 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.

 

Ведучий:  Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз. І скільки б не шукали цю країну на карті – не знайдете. Лише приємні і щасливі спогади, мрії мають чарівну здатність повертати нас у дитинство.

 

Ведучий:  Давайте пригадаємо перший клас, перший урок в школі. Пригадайте день, як із слізьми на очах ви йшли за своєю вчителькою, боязко оглядаючись, чи чекає вас мама. 

 

Ведучий 1. І якими зажуреними можна було побачити в перший день навчання в першому класі хлопчиків, яких посадили з дівчатками. Та страх швидко минав, бо добрі лагідні очі і добра чуйна усмішка вчительки підбадьорювала вас.

 

 

Ведучий:  

 Країна дитинства – країна казкова,

 І часто дорослих вона вабить знову,

 І часто дорослі літають у мріях,

 Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

Ведучий:  

Із казкою, любі, не розлучайтесь!

В далеке дитинство сьогодні вертайтесь.

Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди утіху й відраду.

 

Що це твориться у школі?

Як мені це осягнуть?

Кажуть, що до нас сьогодні

Дяді й тьоті в гості йдуть.

 

Всі чомусь їх називають

Дивним словом «Випускник»

А чому? Я так гадаю,

Що це в школу мандрівник.

 

Випускник закінчив заклад

А для чого ж дяді тут?

От скажіть чом через школу

Ви проклали свій маршрут?

 

Дайте мікрофон цій тьоті,

Хай розкаже нам сповна,

Що для неї значить школа,

Може юності весна?

 

Розкажіть і ви, будь ласка,

Про життя своє шкільне.

Дядю, Ви не сумнівайтесь,

Воно й зараз не просте.

 

Гарно всі відповідають

Наче учні на уроках

Хочу й я дорослим стати

І згадати шкільні роки.

 

 

Радість сьогодні у нас така, 
Що й межі немає. 
Найдорожчих гостей — випускників своїх 
Красновільська школа зустрічає. 

 

У нас сьогодні надзвичайний вечір-
Це свято дружби, урочистий звіт
Прийміть же, друзі теплий і сердечний
Учнівський щирий наш привіт!

 

Заходьте дружно і сміливо
Колишні учні, в світлій клас
Життя шкільне, веселе і щасливе,
Ви пригадаєте в цей час
 

Багато літ вже, як у школі 
Останній дзвоник для вас продзвенів. 
І ось ви знову у дружньому колі 
Колишніх пристрастей і днів. 

 

Це тут росли ви і любили, 
Це тут ви юними були, 
Це тут дорослими ви стали 
І звідсіля в життя пішли. 

 

Пригадайте дитячі печалі,

Як до школи ішли ви малі.

Тут вас вчителька перша стрічала

Ой, як швидко минули роки.

 

Не забуть вам, напевне, ніколи 
Вересневий в серпанку той час, 
Коли вперше прийшли ви до школи, 
Коли все було новим  для вас! 

 

Бажаєм вам життя прожити
Без сліз, без горя, без біди.
Нехай воно щасливим буде
Сьогодні, завтра і завжди!

 

Пісня

 

Ведучий:  Сьогодні ми шлемо наші вітання усім, хто зібрався у цьому залі, і просимо вас поглянути за лаштунки своєї юності...

 

 Ведуча:  А за лаштунками - ваші перші кроки до самостійного життя, ваше прагнення стати лідером, перші дружні посмішки і незабутні пригоди, перші мрії, перші побачення, і ,звичайно, перше кохання …

Пісня

 

Ведучий : Народна мудрість говорить: «Якщо ви мислите на рік уперед – сійте зерна, якщо на десять років уперед – саджайте дерева, якщо ви мислите на сто років уперед – виховуйте людину». І саме третій шлях у своєму житті обрали ті, хто навчає і виховує нас, - наші вчителі.

Ведучий: Схиляємо голову в глибокій шані перед Тобою, Вчителю. Бо все добре, гуманне, що світиться в душі будь-кого, все мудре, світле й чисте, - від Учителя.
 

Ведучий: Ти пам’ятаєш дитинство своє босоноге,

Стежки,що до школи тебе привели,

І перші тривоги, і перші щасливі дороги,

І тих, хто за руку повів у світи.

 

Ведучий: Учителю! В тобі живуть і доброта, і мудрість.

                  Краса думок твоїх захоплює завжди!

Ти сієш зерна знань в дитячі душі.

Щоб розквітали мрії на землі.

 

Ведучий: Привітний, ніжний, відданий, дбайливий,

Спокійний, доброзичливий в житті

Ти з легкістю переконати вмієш,

Розрадити й пробачить вмієш ти.

 

Ведучий: В своїй натхненній праці ти щасливий.

 Ти бачиш в учнях кожен день себе.

 У творчій долі ти знаходиш сили,

 Учителю, ми любимо тебе!

 

Пісня

 

Ведучий: З року в рік приймає наша школа в свої обійми дітей, які не забувають про неї, а линуть сюди, як пташенята до гнізда, щоб пригадати шкільні роки.

Ведучий: У нашому залі присутні ювіляри, дорога яких в дитинство вимірюється, 10-ма, 20-ма, 30-ма і 40 роками. Будь ласка, поділіться з нами спогадами про свої шкільні роки.

 

Ведучий: Ми гадаємо, що вам шановні випускники, є про що розповісти. Адже за ці роки чимало сталося приємного і цікавого.

 

Ведучий:Тож запрошуємо до  слова найстарших і наймудріших  випускників 1978 року зі своїми першими вчителями та класними керівниками.

 

Ведучий: Дякуємо вам за теплі слова і прийміть в дарунок музичне вітання.

 

Пісня

 

Ведучий: Життєвий шлях учнів цього випуску, як і всіх випускників нашої школи,  починався зі шкільної парти, з мрій, сподівань, непередбачених обставин. Ніби вчора збиралися разом у похід чи на екскурсію, вболівали й приймали участь у спортивних змаганнях, спартакіада, отримували подяки й нагороди за активну участь у шкільному житті, …

 

Ведучий: … а  сьогодні ми просимо Вас поділитися спогадами про далекі шкільні роки. Отож, надаємо слово випускникам 1988 року …

 

Ведучий: Ми дякуємо вам за хороші історії. Для вас звучить …

 

Пісня

 

 

Ведучий: Хвилюючі миті дитинства,  щасливі, романтичні шкільні роки не повторяться випускникам 1998 року, які 30 років тому вилетіли у великий світ пізнань .

 

Ведучий .  Шановні випускники, підніміться , будь ласка, до нас.

 

Ведучий: Дякуємо вам за цікаву розповідь.  Просимо вас зайняти свої місця. 

                   Нехай ця пісня буде для вас нашим невеличким подарунком.

 

Пісня

 

 

Ведучий: А що ж можуть розповісти нам випускники 2008 року, які 10 років тому закінчили нашу школу? Отож, ми запрошуємо їх  на сцену…

 

Ведучий: Дякуємо вам. Займіть, будь ласка, свої місця.

 

Ведучий: І для вас музичне вітання…

 

Пісня

 

Ведучий:  

Життя іде.А де його причали?
Літа пливуть невпинно, як вода.
Здається, вчора юність ще буяла,
Цвіла, неначе квітка золота.

Ведучий:

Минулі дні лишають нам душевний смуток.
Що не помітили, як юність вже пройшла.
Весна шкільна – букет із незабуток,
Знов на поверхню в нашій пам’яті сплила.

 

Ведучий:

А пам’ятаєте, чим закінчилося ваше шкільне життя? 
Звичайно ж, випускним вальсом. Отож, трішки уяви – вам знову 17  і ви кружляєте на своєму першому балу. 

 

Вальс

 

 

Ведучий:  Шановні гості   ми  разом  з  вами побували   сьогодні в  країні  дитинства . Спогади  про  школу  будуть  з  вами  все  життя.  Зворушлива мелодія  шкільного  дзвоника  супроводжуватиме  вас  протягом  багатьох  років. І  нехай  ця  мелодія  завжди  лунає  золотою  симфонією  у  вашій  душі,  як  відгомін  дитинства,  у  яке  , нажаль, неможливо  повернутись.

 

Ведучий : Дорогі випускники, вам гостинно сьогодні відчинила двері наша Красновільська школа. Вас чекають світлі класи, де пройшло ваше дитинство і почалася юність. Там разом з вами заглянуть у дитинство ваші вчителі-наставники.

 

Ведучий: Ми завершуємо наше свято-зустріч і хочемо  від щирого серця, від

усієї душі побажати вам доброго здоров’я, щастя, успіхів, веселих зустрічей з колишніми однокласниками.

 

Ведучий: І пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі. Дякуємо за увагу! Щасливої вам дороги та веселих спогадів. До нових зустрічей, до щирих спілкувань.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
7 березня 2018
Переглядів
767
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку