сценраій виховного заходу до дня рідної мови

Сценарій до        Дня рідної мови

 Свято проведене з    учнями 2-Б                   класу під керівництвом студентки

Самбірського педагогічного коледжу  ум. І. Филипчака  Синяк Світланою Олексіївною та класним керівником Гринчук Орисею Григорівною

(Зала прикрашена жовтим та синім полотнищами,жовтими і блакитними кульками,кетягами калини,оснащена мультимедійною дошкою)

.
                           Захід розпочинається тихою мелодією.
Лунають слова за сценою:
Одна вона у нас така-
Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча
Хоч без лаврового вікна.
Виходять ведучі:
Вчитель.Рідна мова-це мова,що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями,їхніми духовними надбаннями.
Учень. Мова моя українська,
Батьківська,материнська,
Я знаю тебе невивчену  –
Просту,домашню,звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану.
ВчительДоброго дня усім гостям нашого свята!

Ласкаво просимо вас на слово щире,на бесіду мудру.
Звучить музика. На сцену виходять дівчата з кетягами калини.
1 учень
Мелодійна моя промениста,
Як земля,твій багатий словник.
Українськая мово пречиста,

Ти ж у серці народу навік!
2 учениця
Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мово моя пелюсткова,
Ти у серці народу живеш!
3 учень
О слово рідне!України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт,
І гул століть і сьогодення гомін
В тобі злились,як духу моноліт.
4 учень

О слово рідне!Подарунок мати!

І пісня ніжна,і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного ніколи не віддам.
Звучить пісня  «Україна – це ти »
Вчитель:Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас,його ми не завжди помічаємо,не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадалися,що я маю на увазі(це наша рідна мова).
Учень:Сьогодні свято!Свято мови! Свято рідної мови,отієї,що вперше забриніла у глибинах нашої історії ,в літописах зазоріла.
Учениця:Українська мова за кількістю людей,які розмовляють нею,посідає
у світі 15 місце.

Вчитель:Багата і милозвучна  наша рідна українська мова . Вона – найпрекрасніше диво,скарбниця,в якій зберігається історія нашого народу,його душа,культура.
Відомий поет Іван Бунін сказав:
Гробниця,кості й мумії мовчать.

А слова вічне ніби долина.
Із темряви віків,де цвинтаря
Лиш чути письмена.
Вчитель:Рідне слова…Скільки в тобі чарівних звуків,животворного трепету і вогню. Скільки в тобі доброти і лагідності,мудрості земної,закладеної ще славними вільнолюбними предками . Що може бути дорожче для людини як рідне слово.

Писемність народу-це ознака його високого культурного рівня.  Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку,його заповіт.
 

1 учень

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2 учень

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3 учень

В ній стільки слів,що й не збагнути!

І приказок ,і порівнянь.

А мову знаючи ,здобути.

Ти зможеш просто безліч знань.

4 учень

То ж мову вчи і прислухайся
До того,як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.

5 учень

Вона ж у нас така багата,
Така чарівна,як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.

Звучить пісня « А я просто українка»

6 учень

1. НУ, ЯК ЦЕ ПРАВИЛЬНО СКАЗАТИ?
   Які слова вживати нам?
   Відкрити що? Що відчиняти?
   Як дати лад усім словам?
   Що треба просто розгортати?
   Що відкупорить, відімкнуть?
   Коли слова які вживати?

7.учениця
І як дитині це збагнуть?
Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислуха́йсь до слова
І зрозумієш ці дива.
 

8учень

Розплющуєш, прокинувшися, очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.
Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.

9 учень
Ти добре це запам’ятай!
Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.
А книжку треба розгортати
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
Надія Красоткіна

10 учень

2. НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО
   Наче з поля чи з лугівки,
   У розповні літа
   Чую голос перепілки
   З чебреців чи жита.
   То говорить поле хлібне,
   Луг, трава щовкова…
   Найдзвінкіше слово рідне,
   Найрідніша мова
   М. Сингаївський

11 учень

3. ПРОЛЕТІЛИ РОКИ, НІБИ ЛЕЛЕКИ
   Від того озеречка, від моєї ріки,
   І кохання далеко, і юність далеко,
   А вони все у небо летять з-під руки.
   Білокрилі мої, ви лелеки чи, може,
   Мені суджені, мабуть, іще з пелюшок
   12 учень
4. Мого серця вкраїнського дикії рожі,
   Що засіяли стільки життя сторінок?
   Прийняла я дарунок від нені — то мова,
   Тому скарбу ніколи не скласти ціни,
   Моє серце вона осява барвінково,
5. 13 учень
   Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини!
   Будьте вдячні народу, бережіть теє слово.
   Що гранилось віками у битвах, в трудах,
   Воно визріло вже і співа колосково —
   Синя птиця народу — на буйних вітрах.
   Любов Забашта

14учень

4. ОЙ, ЯКА ЧУДОВА,
Світла і багата
Українська мова,
Мова мами й тата!
Мова мами й тата, діда і бабусі.
Знаю її добре, ще краще навчуся.
Марійка Підгірянка

15 учень

6. РІДНА МОВА
   Спитай себе, дитино, хто ти є,
   І в серці обізветься рідна мова;
   І в голосі яснім ім’я твоє
   Просяє, наче зірка світанкова.
   З родинного гнізда, немов пташа,
   Ти полетиш, де світу далечизна,
7. 16 учень
   Та в рідній мові буде вся душа
   І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
   У просторах, яким немає меж,
   Не згубишся, як на вітрах полова.
   Моря перелетиш і не впадеш,
   Допоки буде в серці рідна мова.
   Дмитро Павличко

17 учень
У годину вечорову –
Зачудовано і любо
Слуха нашу рідну мову.
І коли б він став шукати
Слів до пісні чарівної,
То набрав би їх багато
З мови нашої живої.
Григорій Вієру
18 учень
7. РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.

19 учень
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
С. Воробкевич

20 учень
8. РІДНА МОВА
Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все: тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.

21 учень
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова –
Цілий чвіт вона відкриє!

22 учень
Бережіть її малята,
Бо вона – віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила…
В. Терен

23. учень

8. РІДНА МОВА
   По-своєму кожна
   Пташина співає,
   По-своєму кожен
   Народ розмовляє.
   У мене й народу  мого
   Українська є мова чудова,
   Своя, материнська.

По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин

Вчитель:Як чудово,коли народ зберігає свою мову. Адже мова – це показник існування нації. Поки існує мова,існує народ. І як боляче усвідомлювать ,що ми живучи на своїй,Богом даній землі зрікаємося мови наших пращурів,а значить і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди,як у гуморесці Павла Глазового.
(учень читає гумореску « Кухлик»)

Звучить пісня «Рідна мова»
 

Українська мова неозора,

Ти безмежна,як небо і зорі!

Ти прекрасна як сонце і квіти!

Наша нене,а ми твої діти !

Звучить фінальна пісня про мову.(К.Бучинська «Мова єднання»)