Що дає ручна праця для розвитку дитини зі зниженим слухом

ЩО ДАЄ РУЧНА ПРАЦЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

ЗІ ЗНИЖЕНИМ СЛУХОМ

      У спеціальній школі у учнів зі зниженим слухом спостерігається обмежений мовний розвиток. У зв'язку з цим на всіх етапах навчання організовується  максимальне мовне спілкування, надається  словниковий запас, який означає конкретні предмети, дії на уроці, закріплюється запас слів, вивчених раніше, підвищується комунікативна  функція мови у комплексному слухо -зоровому сприйнятті  та  виправлення дефектів граматичного оформлення мови, розвиваються навички усного спілкування. У подальшому, при збільшенні словникового запасу, маючи певний досвід, учні здатні відповісти на різні запитання частково чи повністю самостійно. Крім розвитку словникового запасу у учнів розвивається також і аналітичне мислення: вони прагнуть співвідносити с побаченим свої вироби, дати їм образні назви. До першого класу приходять діти з різним рівнем накопиченого раніше словника. В середньому від 14% до 20% учнів мають змогу назвати окремі предмети, дати назви явищам, висловити прохання та інше. В подальшому – діти додають в свій словник нові слова та фрази   згідно вимог програми по трудовому навчанню. Також паралельно цьому процесу відбувається розвиток аналітичного чи логічного мислення в ході роботи з картками, інструкціями, підручником, вимірювальними інструментами, самостійному плануванні. Прикладом розвитку аналогічного мислення є роботи учнів молодшіх класів.

ГАЛЕРЕЯ РОБІТ УЧНІВ

Аплікації з подрібненого кольорового паперу

Ці вироби можуть служити схемами для вишивок хрестиком

Далі: в рамках розвитку особистості, у учнів, в процесі роботи, формуються доступні уявлення про трудову діяльність дорослих, про професії та виробництво. Вже з 3-4 класу учні більш самостійні, розкуті, вони намагаються навіть якусь частину виробу, чи деталі оздоблення строїти за  власним задумом.. Діти захоплюються самим процесом трудової діяльності настільки, що переносять аналогічну, але вже - творчу роботу на свій вільний час.

           В ході навчального процесу  учні знайомляться з багатим творчим надбанням українського народу – при виготовленні  та розпису предметів побуту (посуд та іграшки), вивчення основ українських народних вишивок, численних витинанок з паперу, зі знаряддям праці, за допомогою якого ткали тканину у давнину, обробляли землю, прикрашали предмети побуту, матеріалами, з яких виготовляли різні побутові речі, та як здобували ці матеріали ( від вівці до ковдри, чи килима; від рослини «льон» до тканини на одяг, білизни та інше).

           На протязі навчального року у  школярів  формуються основи трудової культури,  загально - трудові знання, вміння, оволодіння практичними засобами організації праці та правилами безпеки при роботі з різними інструментами, виховується свідоме, бережливе ставлення до інструментів та обладнання  На уроках ручної праці підбираються такі практичні завдання, які допомагають школяру розвивати  образну, просторову уяву, розумову активність, швидку навчаїмость, винахідливість, кмітливість, прагнення добувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної роботи, самостійність, здатність бачити загальне, головне в різних явищах.

 «Діти, які навчилися робити своїми руками художні, корисні речі для інших та для себе, став дорослими, не будуть відчувати себе чужими по відношенню к світу та життю. Вони зможуть художньо змінити своє буття, своє життя у соціумі, вони зможуть збагатити його» - написала 100 років тому, вчителька рукоділля з міста Штутгардта Г.Гаук.

       І, нарешті, хочу сказати про розвиток сенсорикі та дрібної моторики рук на уроках ручної праці. Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності школярів до навчання. Дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо роз- винуті пам'ять, увага, вона має здатність до оволодіння зв'язною мовою. І я спостерігаю як саме шкільний предмет «Ручна праця» сприяє розвитку сенсо- моторики – узгодженості в роботі очей та рук, удосконаленню координації рухів, гнучкості, точності в виконанні дій. Невропатолог і психолог В.Бехтєрев писав, що рухи рук завжди були тісно пов'язані з мовленням і сприяли його розвитку, накопичування словника, розвиток усного мовлення. Пальці допомагають дитині говорити та розвиватися інтелектуально, та саме пальцями вона виконує багато різних робіт на уроці ручної праці: складає папір, розрізає його ножицями, підкручує стрічки паперу, розрізає або розриває папір на дрібні шматочки для виготовлення мозаїки, вирізає деталі паперу по криволінійному контуру, тримає голку та вишиває стібками, розминає, скачує, розтирає по основі пластилін, в'яже гачком та спицями, працює олівцем та циркулем та інше. Це все – чудові вправи для розвитку дрібних м'язів пальців. Учні, які добре оволодівають вмінням працювати з матеріалами та інструментами, краще за інших дітей опановують словниковий матеріал, краще володіють зв'язною усною мовою – прагнуть внести щось нове, «своє» в той виріб, над яким працюють. І, навпаки, діти, які роблять багато помилок в праці, повільно виконують завдання мають дуже бідний словниковий запас, не вміють працювати самостійно, виконують вправи тільки наслідуючи дії вчителя, чи інших учнів. Значення ручної праці, його вплив на все послідуюче життя дитини дуже подібно відображено у вислові Р.Штайнера: «Необхідно визначити, що людина, яка не вміє спритно володіти пальцями рук, має такий же «невлучний інтелект», позбавлена гнучкості ідей та мислення. В той же час ті, хто володіють точними рухами, здатні мати гнучке мислення, проникати в суть речей».