Що таке цензура. Замовні матеріали "джинса" та їх ознаки.

Підготувала:вчитель історії Ставська А. В.

СВОБОДА СЛОВА І ЦЕНЗУРАЦензура — це незаконна заборона поширення інформації, її обмеження, дозування, спотворення, які здійснюються шляхом прямого або опосередкованого впливу представників органів державної влади, посадових осіб, власників засобів масової інформації на ЗМІта журналістів з метою забезпечення своїх політичних інтересів. Законодавством України цензура заборонена.

Конституція України. Стаття 15 Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодну ідеологію держава не може визнавати як обов’язкову. Конституція України. Стаття 34 Кожному гарантовано право на свободу думки і слова,на вільне виявлення своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію письмово, усно або в інший спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримування авторитету і неупередженості правосуддя.

Закон України «Про інформаційні агентства». Стаття 2 (витяг)Заборонено цензуру інформації, поширюваної інформаційними агентствами. Закон України «Про телебачення і радіомовлення». Стаття 5 (витяг) Цензуру інформаційної діяльності телерадіоорганізації заборонено. Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач. Не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади органів чи місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об’єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізації не допускається.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації». Стаття 2 (витяг)Заборонено створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. Не допускається вимагати попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також забороняти поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств,установ, організацій або об’єднань громадян. Закон України «Про інформацію». Стаття 24 (витяг)Заборонено втручатися у професійну діяльність журналістів, контролювати зміст поширюваною інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчувати суспільно необхідну інформацію, накладати заборону на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборону критикувати суб’єктів владних повноважень.

Як працює цензура в Україні:безкарність політичних діячів за незаконне обмеження прав ЗМІ;безпідставне (без судового процесу) вилучення або затримування накладів друкованих ЗМІ;безпідставне скасування угод з оренди приміщень;численні випадки необґрунтованої відмови в акредитації журналістам видань;тиск на пресу за допомогою судових позовів і створення нерівних умов конкуренції;подання позовів до суду з приводу відшкодування невиправдано великих сум за завдану шкоду моральній або діловій репутації;найсерйозніший прояв — фізичне насильство. Але є ще ідейна, духовна, моральна цензура. Її встановлюють через історично сформовані культурні особливості країни, релігійні заборони.

Що ж таке джинса?Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно у медійній спільноті. Синонім терміну «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу або антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.«Джинсою» журналісти називають проплачений матеріал або зумисно приховану рекламу. 

Походження терміну…Одна з версій походження терміну, за версією журналістів інтернет-видання «Телекритика» — це джинси, в кишеню яких кладеться гонорар за підготовку та/або розміщення замовних матеріалів.

Ознаки джинси. Джинса завжди відрізняється від справжнього журналістського матеріалу тим, що в джинсовому матеріалі грубо порушуються ключові стандарти журналістики:баланс думок;відокремлення фактів від висновків та оцінок;достовірність (тобто перевіреність) інформації;повнота (вичерпність) інформації.

Різновиди джинси

Відповідно виникає джинса, щоб догодити одній зі сторін – комерційній або політичній. Як правило, у джинсових текстах наводиться позиція лише замовника, натомість альтернативні думки або погляди інших дотичних до теми матеріалу сторін — ігноруються. Часто журналіст дає власні оцінки у матеріалі, «навішує ярлики», при цьому наводячи сумнівні аргументи, посилаючись на недостовірні джерела, вириваючи факти з контексту і приховуючи від читачів повну картину дійсності.

Політична джинса1) статті чи сюжети, які насправді пишуть прес-служби політичних партій чи окремих політиків. Як правило їх підписують псевдонімом.2) оприлюднення соціологічних досліджень сумнівних фірм, які, як правило, серйозно відрізняються від інших соцопитувань на користь якоїсь політичної сили.

3) на шпальтах газет часто з’являється псевдоаналітика маловідомих авторів, що підписуються «політологами», які надають начебто експертну оцінку тої чи іншої події під кутом, вигідним для однієї з політичних сил. 4) публікація різноманітних «листів від… » (робітників, шахтарів, працівників медичної галузі). Політична джинса

5) боти-коментатори (від web bot, www robot – англ. – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму). Це навпаки один з найновіших винаходів доби Інтернету. Назва боти має іронічний підтекст – насправді ідеться про людей. Це наймані працівники або активісти політичних штабів, які за гроші залишають коментарі (пости, коменти) на сторінках інтернет-видань з метою дискредитації тої чи іншої статті, її автора, висловлених ідей чи викладених фактів. Зазначимо, що сфальшовані інтернет-коментарі не можна вважати джинсою у вузькому сенсі цього слова, адже самі видання від діяльності ботів не мають жодного зиску. Політична джинса

Комерційна джинса проявляється в таких різновидах:а) стовідсотково рекламний текст, підготовлений фаховими рекламістами (найчастіше зустрічається у щоденних газетах), який розміщується на шпальті поруч із звичайними статтями. б) сюжети чи публікації, що імітують за стилем новину чи репортаж, проте є нічим іншим як прихованою рекламою. в) прихована реклама на телебаченні може бути суто візуальною.

Щоб зрозуміти, чи є джинса шкідливим явищем, знайдемо її плюси та мінуси.

Недоліки. Джинса потрібна замовникам, адже прихована замовна публікація дозволяє сподіватися на ефект, який неможливо досягти чесною рекламою;уникнення податків, бо оплата прихованої реклами відбувається як правило «кешем», тобто готівкою. У бухгалтерії, ясна річ, ці гроші ніяк не фігурують;порушуються засади чесної журналістики, люди позбавляються можливостей отримувати об’єктивну інформацію;джинси є злочином, корупцією в ЗМІ. Це просто хабар, який дається ЗМІ, для того, щоб ЗМІ або про щось розказав добре, або когось зганьбив чи виставив у непроглядному вигляді;Відбувається поширення прихованої реклами (заборонено), адже будь-яка реклама має бути ідентифікована як така. У сфері друкованих медіа та Інтернету наглядових органів немає, а контроль за телерадіоорганізаціями здійснює Національна рада України з питань телерадіомовлення, але вона практично не застосовує до них санкцій за «джинсу».

Переваги є для тієї людини, яка проявляє інтерес до даної джинси.

Інтернет. Підступність прихованої реклами в соціальних медіа – саме в тому, що вони є соціальними, себто рекомендацію вам дають люди, яким ви не маєте підстав не вірити. Тепер практично неможливо похвалити якийсь товар, послугу, фірму, крамницю чи ресурс, не будучи звинуваченим, - жартома чи всерйоз, - у «піарі». Відсутність внутрішніх посилань. Зовнішніх посилань це не стосується. Дивна рубрика або поява тексту без рубрики взагалі (трохи постоїть на головній і зникне). Явний псевдонім або анонімність. Якщо на сайті регулярно публікуються тексти лише двох-трьох авторів, і раптом з’являється невідомий вам новачок, це підозріло. Ґуґлоскопія покаже, чи реальна це людина й чи дописує вона для інших видань З незнайомими сайтами будьте у сто разів обережніші. Зазирайте в коментарі. Відключені, хоча зазвичай коментування на сайті вільне? Схоже на джинсу. 

Джинса та ТБТЕЛЕБАЧЕННЯ ДОРОЖЧЕ, його не всі можуть собі дозволити. Деякі великі телеканали тримають спеціальні міні-продакшни або знімальні групи для рекламних і замовних матеріалів, інші доручають це журналістам інформаційної служби. В багатьох телекомпаніях такі завдання доручають новачкам, практикантам, або ж пояснюють журналістам, що виготовлення заказух належить до їхніх посадових обов’язків. Гроші ж потрапляють до кишені менеджера, власника або на рахунок телекомпанії – як рекламні надходження. Тому називати авторів джинсових матеріалів «продажними журналістами» в наш час не зовсім коректно. Відразу зауважимо, що на регіональних телеканалах джинса подекуди квітне так буйно, що витісняє з новин звичайну інформацію (в різних за жанром програмах).якщо в сюжеті є стендап, зазвичай це не джинса;чи інформація, що міститься в сюжеті, є важливою для великої кількості людей, екстраординарною або парадоксальною?Якщо змальовано хорошу ситуацію на підприємстві всупереч поганій на ринку – ймовірно, це джинса. Новини мають розповідати про те, що відбулося або стало відомо сьогодні. Замовні сюжети часто не прив’язані до події, гарячого інформаційного приводу. 

Як розпізнати джинсу: Якщо матеріал разюче вирізняється за стилістикою, стандартами написання і взагалі має чужорідний вигляд поміж інших текстів видання, ймовірно, він замовний. Якщо у двох або більше виданнях ви побачили ідентичні тексти, це джинса.

Якщо у кількох виданнях одночасно (чи майже одночасно) з’явились матеріали на одну й ту саму тему, або з тими самими героями/спікерами, не прив’язані до вагомого інформаційного приводу, це джинса. Не можна відкидати варіант, що журналісти передрукували прес-релізи або директор підприємства дав два однакових інтерв’ю.

«Маркери з перевіряння “джинси”»

Як говорить Закон «Джинса» фактично є різновидом такого явища як прихована реклама. Частиною 10 статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. прихована реклама визначається як «інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій». Поширення прихованої реклами українським законодавством забороняється. В Законі «Про рекламу» це питання регулюється статтею 9, що має назву «Ідентифікація реклами».

Як побороти корупцію в медіасфері? це медіареформа, демонополізація ЗМІ, прозорість медіавласності, щоби зламати старі корупційні схеми олігархів і дати можливість рости й заробляти незалежним ЗМІ. активна робота всередині медіаспільноти, робота над запровадженням і дотриманням професійних стандартів журналістики. медіаграмотність суспільства. Уроки медіаграмотності мають починатися в школах. Росія нам уже яскраво довела, як за допомогою ЗМІ можна маніпулювати населенням і навіть почати війну.

Висновки Джинса – це зумисна прихована реклама або антиреклама, подана у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо. Вона поділяється на комерційну та політичну. В ній порушуються стандарти професійної журналістики. Джинса має свої переваги та недоліки. Проаналізувавши їх, було визначено, що джинса є насправді шкідливим явищем. Місцеві ЗМІ містять джинсу.