«Що таке CLIL або пізнання світу через англійську»

Про матеріал

Даний досвід є актуальним, оскільки передбачає реалізацію компетентнісного підходу до навчання учнів лінгвістичних та мовленнєвих компетенцій, зокрема формування вмінь і навичок монологічного та діалогічного мовлення, розуміння тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання. Науково-теоретична база досвіду Згідно з Державним Стандартом початкової освіти, метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти. Стисла анотація досвіду Метод CLIL (Content and Language Integrated Learning або міжпредметно-мовне інтегроване навчання) останнім часом набирає велику популярність в викладанні англійської мови. На своїх уроках я впроваджую елементи методики CLIL , наприклад з малюками вивчаючи кольори, змішуємо фарби і дізнаємося скільки різних кольорів, можемо отримати лише з трьох, червоного, жовтого, синього. На уроці, якому застосовуються технології CLIL, мова виступає вже не метою, а засобом для вивчення іншого предмету, тобто діти бачать, що за допомогою англійської мови можливо дізнатись нову цікаву інформацію. Вивчення мови одразу стає більш обдуманим, тому що використовується для вирішення конкретних задач тут і одразу. Результативність впровадження досвіду 1. Розвиваються навички міжкультурної комунікації. 2. Вдосконалюються загальні компетенції мови, яка вивчається. 3. Розвиваються навички усного мовлення. 4. Урізноманітнюються методи та форми занять. 5. Підвищується мотивація учнів.

Перегляд файлу

Зміст

Вступ.

Розділ І. CLIL технологія в сучасній освіті.

Методика CLIL на уроках англійської мови.
Специфіка CLIL технології

Розділ ІІ. Урок англійської за технологією CLIL.

2.1 Структура уроку за технологією CLIL.

2.2 Складання плану уроку за технологією CLIL.

Висновки.

Література.

Додатки.

Вступ.

В сучасному суспільстві пріоритетними стають питання соціалізації сучасної людини в міжнаціональному та міжкультурному просторі, при цьому володіння іноземною мовою розглядається як один з інструментів розширення професіональних знань, вмінь та можливостей. В зв’язку з цим з’являються нові навчальні технології навчання іноземним мовам. Однією з таких технологій є предметно-мовне інтегроване навчання CLIL (Content and Language Integrated Learning).

Термін CLIL вперше був запропонований в 1994 році Девідом Маршем та Анною Мальерс (Фінляндія), як методологія викладання немовних предметів іноземною мовою. Такий підхід включає в себе різноманітні форми використання іноземної мови як засобу навчання , забезпечує ефективну можливість учням застосовувати свої нові мовні вміння на практиці зараз, не чекаючи слушної нагоди в майбутньому. Таким чином, навчання англійської мови має міжпредметний характер та тісно пов'язаний з іншими предметами з шкільної програми.

Аналіз останніх досліджень. Софія Іоанна Джорджия та Павлос Павлу стверджують, що серед особливостей методики CLIL можна виділити три основні:

виучування іноземної мови, інтегрованої в зміст самого предмета, такого як наука, історія, географія. Діти вивчають іноземну мову засобом облегшеного змісту предмета.
CLIL походить в різних соціально – мовних та політичних контекстах та стосується любої мови, віку та рівня освіти: від дошкільного, початкового до вищої, професійної освіти. В цьому сенсі CLIL відповідає всім європейським освітнім програмам, призначених для всіх громадян, де вважається, що багатомовність та мультикультуралізм сприяє інтеграції, розумінню та мобільності серед європейців.
CLIL представляє собою підхід, який передбачає розвиток соціальних, культурних, пізнавальних, лінгвістичних, академічних та інших навичок навчання, які в свою чергу сприяють як досягненню в області виучуваного предмета так і мови.

Розділ І. CLIL технологія в сучасній освіті

Англійська мова як «домінуюча» широко використовується в багатьох європейських вузах. В зв’язку з цим велика кількість європейських досліджень в області інтегрованого навчання предмета та мови (CLIL). Виділяють дану методику, як унікальний спосіб виучування одразу декількох предметів. Дослідник в сфері інтегрованого навчання, професор До Койл виділяє три моделі:

Модель С 1: багатомовна освіта. Така модель навчання дозволяє здобувачам освіти по завершенню цілого курсу придбати професійні знання декількома мовами. Ця модель розрахована на цілеспрямованих та обдарованих студентів з різних країн.

Модель С 2: додаткове інтегроване навчання предмета та мови. В процесі предметно – мовного інтегрованого навчання студенти набувають вміння використовувати іноземну мову для роботи за фахом.

Модель С 3: предметні курси з включенням мовної підтримки. За даною моделлю можуть навчатися студенти з різним мовним рівнем.

Проектуючи курс навчання на основі даної методики потрібно враховувати чотири “C” методики CLIL.

Content. Процес оволодіння знаннями, навичками та уміннями в рамках викладаємого предмета . Метод CLIL дозволяє розвивати міжпредметні зв’язки. Наприклад, учні можуть вивчати історію, географію, мистецтво в рамках однієї теми.
Communication. Навчання використанню засобів іноземної мови для отримання знань з предмета. Мова виступає інструментом спілкування, а не є самоціллю. Основна мета CLIL – скорочення часу мовлення вчителя і збільшення часу мовлення дітей, для того щоб, за допомогою вчителя та участю однокласників, надати їм можливість активно практикуватися на уроці, використовувати іноземну мову як засіб комунікації . Для цього можна на початку, або наприкінці теми проводити «мозковий штурм». У зв’язку з заданим поняттям, здобувачі освіти пропонують ідеї, висловлюють думки, торкаються різних аспектів теми. Таким чином стимулюється мовно розумова діяльність дітей, актуалізується їх мовний досвід. Участь в дискусіях , диспутах, форумах сприяє підвищенню мотивації, потребує нервової напруги і стимулює мовленнєву активність здобувачів освіти в ході осмислення і обговорення проблем.
Cognition. Розвиток мислення є невід’ємною складовою процесу оволодіння мовою. Здобувачів освіти слід долучати до активного процесу пізнання сутності вивчаємих явищ, коли створюються умови для реалізації особистісних орієнтирів. Досягненню цієї мети допоможуть завдання з аналітичного чи критичного читання та письма, завдання з вилучення головного, співставлення, здогадки, знаходження зв’язків.
Culture. Культурологічні знання, які спрямовані на розуміння власної та іноземної культури, визначення свого місця та ролі в них, формування позитивного ставлення до інших культур є важливою складовою CLIL.

1.2 Специфіка CLIL - методики заключається в тому що, знання мови стає інструментом вивчення змісту предмета. При цьому, увага акцентується як на змісті текстів, так і на необхідній предметній термінології. В цьому випадку, мова інтегрується в програму навчання та необхідність занурення в мовне середовище для можливості обговорення тематичного матеріалу, значно підвищується мотивація використання мови в контексті вивчаємої теми.

Цьому сприяють ретельно підібрані учбові матеріали не тільки для вивчення конкретного предмета , але і для навчання мови: лексичних і граматичних одиниць і структур, всіх видів мовленнєвої діяльності (читанню, говорінню, письму та аудіюванню).

Типи завдань мають бути розробленні за рівнем складності, збудовані з акцентом на предметний зміст, його розуміння, перевірку та наступне обговорення.

На різних етапах роботи з текстом увага фокусується на лексиці, на змісті тексту, а вже потім на конкретному граматичному матеріалі.

Етапи while- та post-reading можуть включати в себе достатню кількість самостійних і творчих завдань (описати, порівняти, протиставити, задати питання,висловити свою власну точку зору, робити презентацію).

Таким чином пред’являються особливі вимоги до підбору учбового матеріалу та розробці завдань до нього:

Завдання з обробки тексту повинні бути побудовані з акцентом на предметний зміст, залучення здобувачів освіти в процес розуміння, перевірки, обговорення головної думки тексту.
Завдання мають стимулювати самостійну та творчу діяльність дітей, комунікативні завдання для усного та писемного спілкування іноземною мовою.
Здобувачам освіти слід познайомитись з компенсаторними стратегіями для рішення мовних , змістовних та комунікативних складностей.

Вибір учбових матеріалів буде залежати від структури курсу, визначеного учбовим закладом. Існує три базові моделі курсу:

Розширення мовної освіти – одна або дві години на тиждень присвячується роботі з матеріалами за окремими темами предмета або декількох предметів.
Модульне викладання – на різних етапах учбового процесу включаючи модулі вивчення окремого або декількох предметів іноземною мовою.
Часткове злиття з предметом – до 50% учбових занять з іноземної мови проводяться в форматі методики CLIL.

За змістом учбовий матеріал може повторювати або доповнити матеріал, вивчаємий на основних заняттях з предмету.

Правильно врахувавши всі вище перелічені фактори, курс, оснований на методиці CLIL, дозволить вирішити наступні учбові цілі і задачі:

Підвищити мотивацію здобувачів освіти до вивчення іноземної мови;
Навчити дітей усвідомлено та вільно використовувати іноземну мову для вирішення повсякденних задач спілкування;
Розвивати у здобувачів освіти знання та розуміння інших культур;
Розвивати лінгвістичні і комунікативні компетенції засобами використання іноземної мови в природньому та сучасному вигляді.

Використання даної методики дозволило виділити її переваги залучення в учбовий процес. Діти засвоюють достатньо великий об’єм мовного матеріалу, що представляє собою повноцінне занурення в природнє мовне середовище. Необхідно також відзначити те, що робота над різними темами дозволяє вивчити специфічні терміни, певні мовні конструкції, які сприяють поповненню словникового запасу здобувача освіти, предметної термінології і готують його до подальшого вивчення та застосування отриманих знань та умінь.

Не дивлячись на велику кількість переваг даної методики, при залученні її в освітній процес може виникнути низка проблем:

відсутність освітніх комплексів за спеціальністю, іноземною мовою;
низький рівень взаємодії викладачів предметників та викладачів іноземної мови;
небажання деяких викладачів освоювати нові підходи, методики, методи та технології;
низький рівень володіння іноземною мовою самими дітьми, що призводить до низки психологічних проблем, пов’язаних з засвоєнням матеріалу іноземною мовою.

Не зважаючи на всі вище перелічені труднощі залучення методики CLIL, вона представляє собою функціональний підхід до викладання іноземної мови, яка дозволяє вирішувати більш широке коло освітніх задач.

Розділ ІІ. CLIL – технологія на уроках англійської мови.

2.1 Структура уроку CLIL розглядає зміст і мову в рівному ступені та часто слідує чотирьох етапному підходу.

Обробка тексту. Кращі тексти супроводжуються ілюстраціями, щоб діти могли візуалізувати те, що вони читають. Працюючи з текстом іноземною мовою, здобувачам освіти, необхідні структурні маркери в тексті, які допоможуть їм розібратися в змісті. Такі маркери можуть бути лінгвістичними (заголовками, підзаголовками), та/або схематичні. Як тільки «базові знання» виявленні, організацію тексту можна проаналізувати.
Ідентифікація і організація знань. Тексти часто зображуються схематично. Такі структури відомі як «ідеологічні рамки» або «схеми мислення» та використовуються для того, щоб допомогти дітям класифікувати ідеї та інформацію в тексті. Діаграми бувають таких типів: деревоподібні діаграми для класифікації, групування, ієрархії, блок-схеми та часові шкали, для послідовного мислення, такі як інструкції або історичні данні, табличні діаграми, які описують людей і міста, та їх комбінації . Структура тексту використовується для полегшення навчання та створення подій, які зосередженні як на розвитку мови так і на знаннях основного контексту.
Мовна ідентифікація. Очікується що, діти можуть відтворити ядро тексту своїми словами. Оскільки, здобувачі освіти, мають використовувати як просту, так і більш складну мову, не вимагаючи ніякої класифікації мови, але для вчителя буде гарною ідея виділяти в тексті корисну мову та класифікувати її відповідно до функції. Дітям може знадобитися мова порівняння та контрасту, місцезнаходження або опис процесу, але можуть також знадобитися певні дискурсивні маркери, фрази вигуків або фрази пропозицій.
Завдання для дітей. Існує невелика різниця за типом завдань між уроком CLIL та уроком ELTна основі навичок. Різноманітні завдання мають бути представленні з урахуванням мети навчання, а також стилів та уподобань дитини. Рецептивні навички відносяться до жанру «читай/слухай та дій». Меню прослуховування може бути таким:
- прослухайте та позначте діаграму/малюнок/мапу/графік;
- слухай та заповнюй таблицю;
- слухай та роби позначки до конкретної інформації (дати, цифри, час);
- прослухайте та позначте етапи процесу/інструкції/послідовності тексту;
- прослухайте та заповніть пропуски в тексті.

Завдання розробленні для виробництва, мають бути предметно-орієнтованими, щоб контент, та мова вивались повторно. Оскільки, контент має бути сфокусованим, може знадобитись більше, мовної підтримки, а ніж на уроці ELT.

Типові виступи включають в себе:

 цикли питань – питання та відповідь, терміни й визначення, половини речень;

 пошук дрібниць – «що ви знаєте?» та «що ви хочете знати?»;

 ігри в слова;

 використання анкет.

Здобувачі освіти представляють інформацію з візуального матеріалу з використанням роздаткового матеріалу для мовної підтримки.

Фактори при плануванні при плануванні уроку CLIL .

 активізація попередніх знань;

 вступ та висновки;

 час очікування;

 завдання для групової роботи;

 пізнавальна задача;

 розвиток навичок мислення.

Необхідна різноманітність завдань в залежності від мети навчання, стилю здобувачів освіти (learner styles) та їх уподобання.

2.2 Складання плану уроку за CLIL.

Крок 1. Контент.

Визначаємо тему уроку та зміст.

Крок 2. Поєднання контенту та когніції.

Необхідно проаналізувати та обрати навички мислення, проблемні і творчі завдання, які пов’язують контент. Це забезпечить зв'язок когнітивного рівня CLIL уроку з рівнем розвитку дітей.

Крок 3. Комунікація. Визначення та застосування мови навчання.

Цей етап є найскладнішим. Для вчителів предметників він пов'язаний з осмисленням різних типів мови, яку використовують в різних цілях. Для вчителів іноземної мови, він вимагає знання альтернативних підходів до виучування та застосування мови. Учіння граматики та підбір необхідної лексики відбувається за вимог контенту, вчитель – предметник встановлює зв'язок з вчителем мови; інтегрує граматичні питання через їх використання протягом CLIL уроку; засвоює підхід більш глибокого занурення; вивчає існуючі практики в межах своєї школи для впровадження більш інтегрованого підходу.

Крок 4. Розвиток культурної обізнаності та можливостей.

План уроку за CLIL.

Тема : Що таке екосистеми?

Рівень : 4 клас

Глобальна мета: розвиток спонтанного мовлення.

Мета : - продукувати зміст юніта;

- ввести поняття екосистема та її основні риси/характеристики;

- надати учням первинне уявлення про екосистеми та живі істоти;

- дати учням зрозуміти, що навчання досягається засобами другої мови;

- допомогти здобувачам освіти зрозуміти, що запис нових слів є важливим (top ten word chart).

Критерії оцінювання:

Оцінка діяльності вчителя, дитини, експертна оцінка та самооцінка допоможе оцінити, наскільки добре діти:

розуміють екосистему;
розрізняють різні типи екосистеми;
впізнають і класифікують живі істоти;
ідентифікують як тварини адаптуються;
конструюють та використовують таблицю KWL(що я знаю, хочу знати, дізнався);
користуватися таблицею “classroom vocabulary chart”.

Чому я планую навчити?

Контент:

вступ в тему;
що таке екосистеми;
основні риси екосистеми;
адаптація тварин.

Когніція:

забезпечити учням можливість зрозуміти ключові поняття та використовувати їх в різних контекстах;
дати можливість дітям ідентифікувати живі організми в специфічних екосистемах;
заохочувати перенос знань про живі організми та передбачення з використанням візуальних образів;
побудова вокабул яра, навчання і використання;
підвищувати зацікавленість дітей – творчий розвиток мови та їх питань.

Висновки.

З мовної точки зору «підхід» CLIL не має нічого нового для вчителя іноземної мови. Метою CLIL є керування мовною обробкою і «підтримка» мовного виробництва, таким же чином як і ELT шляхом навчання стратегіям читання та аудіювання, а також структурам та лексиці для усного та писемного мовлення. Відмінність полягає в тому, що вчитель мови також є вчителем предмета або вчитель – предметник також може використовувати можливості для розвитку мовних навичок.

Безумовно таке навчання не може повністю замінити вивчення відповідного предмету рідною мовою, однак воно може суттєво його доповнити. В сучасному, динамічному розвиваючомуся суспільстві відбуваються серйозні процеси модернізації освіти, що веде за собою необхідність у змінах до вимог щодо кваліфікації педагога. Цей факт вимагає і основного підходу до підвищення кваліфікації вчителів. Навчаючи дітей принципу «учись вчитися», кожен педагог має безсумнівно слідувати йому. Таким чином, ефективність методу забезпечується за рахунок вибудовування занять в сучасних формах взаємодії вчителя та здобувача освіти з застосуванням інноваційних освітніх технологій.

Література

1. Коченкова О. М. Возможности профилизации преподавания иностр. языков с помощью применения элементов методики CLIL (интегрирование преподавания иностранного языка и др.. уч. дисц.) [Ел. ресурс]. - Реж. Дост.: http://kochenkova.ru/publ.

2. Мовчан Л. Г. Використання досвіду Швеції у вітчизняній практиці навчання іноземних мов [Електронний ресурс] / Л. Г. Мовчан // Гуманізація навчально-виховного процесу. - 2011. - Спец. вип. 7, ч. 2. - С. 214-220.

3. Тарнопольський О. Б. Навчання через зміст, змістовно-мовна інтеграція та іншомовне занурення у викладанні іноземних мов для професійних цілей у немовних вишах / О. Б. Тарнопольський // Іноземні мови. - 2011. - 192 с.

4. Ewa M. Golonka, Anita R. Bowlers, Victor M. Frank, Dorna L. Richardson and Suzanne Freynik (2012): Technologies for foreign language learning: a review of technology types and their effectiveness, Computer Assisted Language Learning. DOI: 10.1080/09588221.2012.700315 Режим доступу: http://www.sinocall.org/pdf/ Technologies_for foreign-language.pdf.

5. European Commission - ICF Improving the effectiveness of language learning: CLIL and computer assisted language learning - Режим доступу: http://ec. europa.eu/languages/library/studies/clil-call_en.pdf.

6. David Marsh, Peeter Mehisto, Dieter Wolff, Maria Jesus Frigols Martin: European Framework for CLIL: Teacher Education / Council of Europe - Режим доступу: http://encuentrojournal.org/textos/9.%20CLIL-Framework.pdf.

7. Coyle D., 2010 / Evaluating the impact of CLIL programmes, in: Content and Language Integrated Learning. Cambridge English.

8. Ruiz de Zarobe, Y. R., 2013. CLIL Implementation: from policy makers to individual initiatives. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 16:3, p. 231-243.