«ЩОДЕННІ 5» - ФОРМУЮТЬ НАВИЧКИ ЯКІСНОГО ЧИТАННЯ

Про матеріал

У методичних рекомендаціях розглянуто актуальні питання щодо формування й розвитку навичок якісного читання, зокрема методологічною системою «Щоденні 5». Запропоновані різноманітні вправи , завдання, ігри, які допоможуть сформувати в учнів свідоме, правильне, швидке, виразне читання. Адресовано вчителям початкових класів, вихователям ГПД, батькам.

Перегляд файлу

Вікторія Іваненко

«ЩОДЕННІ 5» - ФОРМУЮТЬ НАВИЧКИ ЯКІСНОГО ЧИТАННЯ

Методичні рекомендації

УДК 373.3

М 47

«Щоденні 5» формують навички якісного читання: методичні рекомендації /В.І.Іваненко

Укладач:. – Іваненко В.І., учитель початкових класів

Адресовано вчителям початкових класів, вихователям ГПД, батькам.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

Розділ І. Якісне читання як основа змістової лінії «Читаємо»………………....6

Розділ ІІ. Формування навичок якісного читання………………………………9

2.1.Вироблення навичок свідомого читання…………………………………….9

2.2. Прийоми вироблення правильного читання………………………………11

2.3. Формування навичок швидкого читання………………………………….12

2.4. Система роботи для формування виразного читання…………………….15

Розділ ІІІ. Використання методичної системи «Щоденні 5» для формування якісного читання……………………………………………………………..….18

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…26

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…27

ВСТУП

Читання для розуму –

це те, що й фізичні вправи для тіла.

Р.Стіль

Як же зберегти книгу – скарб думки і мудрості, як зробити зустріч з книгою радісною і бажаною для кожної дитини? Вчити цього маємо змалечку вдома і в школі. Маємо так навчити, так щоб викликати у дитини природну зацікавленість і потребу у читанні, як потребу у їжі, одязі, спілкуванні. Адже читання – це одне з основних джерел знань. Важливо вміти швидко оперувати великою кількістю інформації, з-поміж усього вибирати основне, найцінніше, а значить – бути справжнім читачем.

Предмет читання є провідним у вивченні інтегрованого курсу «Українська мова». Дитина має оволодіти читацькими і мовленнєвими навичками та уміннями, способом роботи над текстом, дитячою і навчальною книгою, бути готовим до навчання у середній ланці школи на основі розвиненого у неї інтересу до читання, до книжки.

Дитина, котра погано читає, відчуватиме великі труднощі під час виконання домашніх завдань. Їй буде нецікаво на уроках, оскільки робота з книжкою за низької техніки читання, не принесе задоволення, а викличе муку. А чи може така дитина успішно навчатися з інших предметів? Звичайно, ні. Щоб розв'язати задачу на уроці математики, треба розуміти її зміст. Щоб оволодіти знаннями з української мови, чітко і правильно писати диктанти, користуватися теоретичними матеріалами, потрібно мати навички якісного читання – правильність, свідомість, виразність.

Метою інтегрованого курсу «Українська мова» є формування в першокласників навичок читання і письма, пізнавального інтересу до рідного слова, читання, дитячої книжки, розвиток усного мовлення, пізнавальних здібностей, інтересу до навчальної діяльності, здатності застосовувати уміння з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

$C:\Users\Intel\Downloads\qr-code (8).png$ Відповідно до Типових освітянських програм початкової освіти у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Основою цієї змістової лінії є формування навичок якісного читання: правильне, виразне, швидке, свідоме читання.

Тому, як говорив В.Сухомлинський, основне завдання вчителя початкових класів навчити дітей «читати так, щоб вони вміли читаючи думати й думаючи читати».

РОЗДІЛ І. ЯКІСНЕ ЧИТАННЯ ЯК ОСНОВА ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ «ЧИТАЄМО»

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Основне завдання кожного вчителя сформувати в учнів уміння якісного навчання. Такого читання навчити непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами.

Вже довгий час в методиці навчання мови існує такий термін, як "якості читання". Їх чотири:

1) свідомість;

2) правильність;

3) виразність;

4) швидкість

Ці якості читання і треба виробляти в учнів початкових класів. Про це вчитель повинен дбати з першого до останнього року навчання дітей в школі.

Досягти хороших результатів можна застосовуючи тренувальні вправи. Не довготривалість , а частота тренувальних сприяє розвитку навички читання. Людська пам'ять краще пам'ятає те, щоз'являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам'ятовується краще. А тому щодня, через певні проміжки часу, необхідно проводити невеликі за об'ємом вправи. Тобто тренуватися у читанні часто, порціями, по кілька хвилин, ніж читати 1-2 години підряд без відпочинку.

А як часто це відбувається? Батьки загадують вдома читати таке за обсягом оповідання чи казку, що вимагає багато часу. Буває й так, що за провину дитину крають читанням. В обох випадках батьки припускають серйозної педагогічної помилки, тим самим відбиваючи у дитини бажання читати.

Читання перед сном корисне. Це може бути невелике оповідання чи вірш.

Справа у тому, що останні події фіксуються емоційною пам'яттю у час, в який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня. Повинен бути режим помірного читання. Тобто в міру. Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язика.

Формувати навички читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;
ознайомлення учнів із дитячою літературою різної тематики і жанрів;
формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять;
розвиток мовлення учнів;
формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); розвиток творчої літературної діяльності школярів;
формування у школярів прийомів самостійної роботи з дитячими книжками різних типів і видів, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, добір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЯКІСНОГО ЧИТАННЯ

2.1. Вироблення навичок свідомого читання.

Вже з перших кроків навчання школярі мають усвідомити, що читати – це означає думати, намагатися зрозуміти написане. І найбільш очевидною ця проблема постає у тому разі, коли зміст тексту учневі заздалегідь невідомий. Тоді недостатньо просто прочитати слово за словом. Треба думати, прагнути усвідомити матеріал. Інакше читання перестає бути читанням у повному розумінні цього слова.

Звичайно, вчитель прагне навчити дітей не лише механічного проговорювання відомого тексту. На такому матеріалі здійснюються різноманітні корисні види роботи. Адже діти розуміють текст при першому слуханні, як правило, поверхово. Воно потребує уточнення, поглиблення.

Та якою б важливою не була б ця робота , ми повинні не забувати, що основне у читанні – усвідомлення невідомого тексту. Ми можемо блискуче розібротися з дітьми у багатьох текстах, навчити виразно читати їх. Та читати інші невідомі твори діти не хочуть, бо не мають практики роботи з ними. Вони звикли ознайомлюватися зі змістом спершу на слух, а вже потім читати його. У багатьох школярів виникає острах перед невідомим матеріалом, невпевненість у власних силах і як наслідок – небажання братися до такої роботи. А якщо діти не читатимуть , то й техніка читання буде низькою.

Є різні способи зацікавити дітей читанням невідомого твору. Наприклад, у вступному творі вчитель розповідає епізод твору або читає уривки з нього. Ефективним є ще й такий спосіб: після підготовчої роботи вчитель починає читати текст. Зацікавивши учнів, пропонує їм самостійно продовжити читати.

Які вимоги ставлять до матеріалу, що пропонується учням для самостійного першого читання? Перш за все, він має бути цікавим для них. Особливо бажані так звані гостросюжетні твори, зокрема, казки. Захоплюючими бувають не лише художні твори, а й майстерні науково-публіцистичні. Вони теж добре сприймаються дітьми. Важливо, щоб предмети, явища, події були у цілому зрозуміліші школярам.

В.Сухомлинський наголошував, що вкрай необхідно привчити дітей самостійно спілкуватися з книжкою, залишатися з нею на одинці, прагнучи до роздумів, міркувань. Основи такої звички закладають і уроки читання, якщо дітям дають змогу самостійно читати мовчки.

Як же вдосконалити навички читання учня? Навички – це автоматизований процес дії і досягається шляхом вправ. І перш за все, вчитель, який почав працювати над розвязанням цієї проблеми, має бути впевнений у можливості досягнення високого темпу свідомого читання, поставити це завдання перед собою, учнями та їхніми батьками

2.2. Прийоми вироблення правильного читання.

Під правильністю читання розуміємо безпомилкове і плавне читання слів, речень. Тобто, дитина виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, поєднання голосних і приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів та ін.); вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи слів).

Якщо учень буде читати неправильно, змінюючи слова, пропускаючи чи вставляючи певні склади, то він не розумітиме змісту прочитаного, і, навпаки, якщо учень не розуміє значення якогось слова, не вдумується в зміст прочитаного, то він може змінити слово, читати його неправильно.

Отже, між правильністю і свідомістю читання є найтісніший зв’язок. Правильність читання сприяє досягненню свідомого читання.

Читання, насамперед, вимагає практичного вдосконалення техніки мовлення: володіння мовним апаратом, мовою та мовленням. Велике значення під час читання має вміння дітей регулювати своє дихання. У багатьох учнів слабо розвинутий артикуляційний апарат, і тому під час вимовляння певних звуків вони відчувають труднощі. З метою позбавлення негативних факторів під час читання використовую вправи дихальної гімнастики.

Головне при виробленні правильного читання – більше працювати над удосконаленням техніки читання, над попередженням помилок. проводити читання зі спеціальною настановою на правильність читання.

На уроках можна запропонувати учням працювати за

пам'яткою “Читай правильно”

1. Стеж за словами у рядку, не переставляй їх.

2. Намагайся зрозуміти. про що читаєш.

3. Будь уважним до кожного слова, вимовляй орфоепічно правильно закінчення.

4. При читанні мовчки не воруши губами.

2.3. Формування навичок швидкого читання.

Вміння і любов до читання здебільшого формуються у молодшому шкільному віці, коли приділяється увага техніці читання. Звичайно, щоб успішно розвивати її, треба правильно розуміти основи цього процесу і насамперед те, що читання – психофізіологічний процес, залежний від особистості, швидкості реакцій, якості зору, темпераменту.

Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, що його важко визначити однозначно. Адже видів читання є дуже багато. Та навчитися по-справжньому добре читати, непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами.

Якщо учні охоче працюватимуть самостійно з книгою, то й техніка читання буде на високому рівні.

Якщо ж швидкість читання ми прагнемо досягти, який результат роботи вважаємо бажаним? Відповідаючи на це запитання, будемо пам'ятати про існування двох різновидів читання. Нормальною швидкістю читання вголос вважається така, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Це означає, що той, хто говорить швидко, той і читає вголос швидше, ніж той, хто говорить повільніше ( за умови однакового рівня розвитку розвитку інших якостей читання).

Школярі мусять знати, що читання вголос – здебільшого звернення до слухачів і має бути на них розраховане. Замало того, щоб читач розумів текст, бажано, щоб і слухач міг його зрозуміти. Відповідно й регулюється швидкість читання.

Іншим має бути ставлення до швидкості читання мовчки. Тут є лише одне обмеження – розуміння прочитаного. І чим більша швидкість – при достатньому розумінні – тим краще.

Що ж впливає на швидкість читання? Багато факторів, а зокрема:

збільшення обсягу слухового та зорового сприйняття школяра;
збільшення кута зору;
вироблення навичок антипації; формування стійкої уваги;
уникнення регресій при читанні;
поповнення словникового запасу;
розвиток артикуляційного апарату.

Обсяг слухового сприйняття – це кілька слів, яку запамятовує школяр у ході одного прочитування.

Обсяг зорового – складніший. Відомо, що очі рухаються по рядку не плавно, а стрибкоподібно. Текст сприймається у момент зупинки зору – відбувається фіксація букв, слів, речення, а можливо, й абзацу, тобто певної частини тексту. Обсяг цей залежить від кута зору. Чим частішими є фіксації, тим вужчий кут зору, тим менший обсяг тексту, який охоплюється за одну фіксацію.

Швидкість читання залежить і від кількості регресій, тобто зворотного руху руху очей для уточнення прочитаного. У школярів потрібно виробляти навичку антипації – вміння водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів наступних слів передбачати, вгадувати два-три подальші. Цей процес у людини, яка привчена швидко читати, відбувається великою мірою машинально, непомітно для неї, однак на початковому етапі дітей можна привчити усвідомлювати всі тонкощі цього процесу. Тим більше, що він неодмінно сприяє вдосконаленню ширших задатків дитини, загалом здібностей до навчання.

2.4. Система роботи для формування виразного читання

Виразне читання – це мистецтво. І щоб володіти цим мистецтвом потрібно розвивати творчість, акторську майстерність.

Варто розвивати елементи техніки мови:

дихання – фізіологічна основа мови;
голос – головний інструмент читця, актора, вокаліста;
дикція – чітке проголошення звуків, слів, виразів;
орфоепія – правильна літературна вимова.

Щоб формувати правильне читання, потрібно практикувати читання вголос. Читання вголос найчастіше буває звернене до когось. Тому, бажано, щоб читач зумів зацікавити слухачів. Для цього слід самому добре розуміти те, що читаєш.

Буває, що вголос читають і для себе. Наприклад, улюблені художні твори, особливо вірші, перечитують уголос, вслухаючись у їх звучання, милуючись їх красою.

Виконуючи вправи, спрямовані на формування й розвиток навичок читання, слід пам’ятати про виразність читання, яке теж потребує спеціальних вправ.

З метою підготовки до виразного читання можна використати такі вправи.

Прочитай речення з різною інтонацією.

Прочитай речення з різною силою голосу.
Прочитай речення з різною швидкістю.
Перестав слова в реченні.
Заміни одне слово.
Прочитай, змінюючи логічні наголоси.
Визнач загальний настрій твору.

Зроби інтонаційний малюнок речення (визнач тон, темп читання, паузи, логічні наголоси).

Для полегшення роботи над виразністю читання учням можна запропонувати пам'ятку

РОЗДІЛ ІІІ. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ «ЩОДЕННІ 5» ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЯКІСНОГО ЧИТАННЯ

«Щоденні 5» – це методична система, яка навчає учнів працювати самостійно, розвиває креативнісь, уміння мислити нестандартно Вона складається з п’яти діяльностей – «Письма для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Роботи зі словами» і «Слухання», які діти виконують щодня, під час уроків чи групи продовженого дня. Наприклад, щодня читають по 3-5-7 (а в четвертому класі і двадцять) хвилин, пишуть, слухають. Кожен вид діяльності сприяє відпрацюванню в дитини самостійності, витримки, зосередженості у процесі читання і письма протягом тривалого часу

Для запровадження цієї системи не потрібно багато часу та зусиль. Основне – правильно організувати навчальний процес і розуміти, навіщо це потрібно.

Читання для себе

Правила для впровадження системи дуже прості. Варто зібрати учнів (краще – сісти на килим) і сказати: сьогодні ми починаємо нову діяльність – читання для себе. Також можна запропонувати школярам самим розробити 5–7 правил діяльності. Наприклад – якщо вже обрав книжку для читання, то не варто змінювати вибір «по десять разів». А іншу книжку можна буде обрати вже завтра!

Важливо, щоб до обговорення долучилися самі діти, бо в такому випадку це будуть їхні правила.

Можна записати правила на ватмані і розмістити на видному місці. Якщо дитина в якийсь момент не хоче виконувати правила, то це буде їй нагадуванням.

Потім учитель моделює найкращий сценарій діяльності. Ділиться з учнями своїми планами, думками. Важливо поважати вибір учня і не піддатися «спокусі» запропонувати книгу, яку вчитель вважає «правильною». Діти повинні знати, що можуть обирати самі.

Далі педагог говорить дітям, що є різні способи читання. Наприклад, «читання картинками». Аби краще зрозуміти текст, можна розглянути малюнки. Інколи діти обирають одну й ту саму книжку – забороняти їм не варто.

Починати читання для себе у першому класі потрібно із трьох хвилин. Щороку цей час варто збільшувати. Після закінчення учень має відповісти на запитання (усні, на аркуші чи в зошиті): про що був текст, які факти він дізнався тощо. Можна створити картки для учнів. Додаток 2.

Можна запропонувати учням створити зошити, в яких записувати назви прочитаних творів та відповіді на запитання до них. Завдання за тиждень змінюються, це може бути й маленька історія про прочитане чи пропозиція уявити себе письменником і придумати інший кінець твору. Так розвивається креативність.

До речі, у «Читанні для себе» передбачено самооцінювання. Наприклад, напроти «я сьогодні гарно обирав», «я читав уважно» (та іншого) учень може поставити плюсик.

Читання для когось

Учні в парі читають і разом працюють над усвідомленням прочитаного. Під час виконання цього виду роботи учні об’єднуються в пари за інтересами. Можуть самостійно обрати книгу для роботи чи учитель може запропонувати учням текст для читання. Такий вид діяльності спонукає дітей вчитися співпрацювати, а саме слухати один одного, виконувати завдання в парі, ставити запитання за змістом прочитаного та аналізувати опрацьований твір. Учні можуть читати текст по реченню, по абзацу або по декілька абзаців. «Читання з другом» виконується впродовж 20 хвилин.

Пам'ятка для учнів

І знову ж таки дітям вчитель пропонує заповнити картку для аналізування прочитаного твору. Додаток 2.

Слухання

Діти у початковій школі люблять працювати руками, а інформацію сприймають здебільшого за допомогою зору. Тому вчитель повинен розвивати навичку засвоювати знання на слух. Для цього допоможе діяльність «Слухання Для такої діяльності вчитель готує спеціальні матеріали для слухання (сюжетні твори, аудіозаписи) та завдання для роботи над усвідомленням почутого після слухання.

Аудіотека

$C:\Users\User\Downloads\qr-code.png$ $C:\Users\User\Downloads\qr-code (1).png$

Після завершення «Слухання», учні розпочинають роботу над виконанням підготовлених учителем завдань, які спрямовані на перевірку прослуханого. Додаток 2. Під час «Слухання» учні вчаться тривалий час сприймати інформацію, не відволікаючись, відпрацьовувати витримку, обмінюватися думками щодо прослуханого твору, аналізувати почуте.

Правила яких діти мають дотримуватись під час слухання

«Робота зі словами»

«Робота зі словами» використовують на інтегрованому курсі 2українська мова». Вчитель добирає слова, які він би хотів опрацювати з учнями. Діти також можуть запропонувати опрацювати якесь незнайоме їм слово.

У процесі «Роботи зі словами» діти вчаться працювати з словниками. Таким чином вони краще засвоюють вивчений матеріал. У цьому може допомогти стіна слів, кути впродовж місяця, тижня чи певної теми записують певні слова. Ці слова перебувають в полі зору учні, що сприяє кращому запам'ятовуванню.

Пам'ятка для учнів під час роботи з словами

«Письмо для себе»

Ця діяльність допомагає школярам вчитися висловлювати думки , розвивати зв'язне мовлення. Учитель пропонує учням до десяти тем, які вони повинні розкрити в письмовому вигляді. Можна організувати виконання як індивідуальне, так і в малих групах. Відпрацьовування такої незалежності розвиває потребу в учнів краще писати та читати. «Письмо для себе» також передбачає самооцінювання.

Правила для учнів під час письма для себе

Отже, «Щоденні 5» допомагають організувати роботу в класі на засадах особистісно–орієнтованої моделі освіти та педагогіки партнерства, яка зазначена в Концепції НУШ. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси. Педагогічна технологія «Щоденні 5» сприяє тому, щоб кожен учень був грамотним, багато та вдумливо читав. В результаті всі діти покращують навички читання та письма, розвивають самостійність та відповідальність

ВИСНОВКИ

Формування читацьких навичок у молодшому шкільному віці - складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль як вчителів, так і батьків, тобто всіх, хто бере участь у навчанні і вихованні дітей.

Читання має стати необмінною потребою кожного молодшого школяра. Бо ж читання є і завжди буде основною формою засвоєння і нагромадження людством знань, набуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Але читання стане щоденною потребою лише тоді, коли вчитель виховає любов до нього. Тому одним з найважливіших завдань уроків читання є формування в учнів не тільки знань з програмових тем, умінь працювати над текстом, а й прищеплення навичок свідомого, правильного, швидкого й виразного читання, їх розвиток, закріплення і дальше удосконалення.

Сформувати та закріпити усі компоненти якісного читання допомагають «Щоденні 5».

Розглянута проблема не вичерпує всіх питань, пов'язаних з проблемними аспектами формування читацьких навичок молодших школярів. Але запропоновані вправи допоможуть сформувати навички якісного читання.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Вашуленко М.С. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Українська мова» у 1-2класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу: навч-метод посібник / М.Вашуленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2019. – 192 с.
Ігнатенко Н. Особливості розуміння навчальних текстів молодшими школярами //Світло. – 2002. - №4. – С. 40-43. Олійник Г. Виразне читання. – Тернопіль: Навчальна книга „Богдан”, 2005.
Котик Т.М. Методика літературної освіти молодших школярів : Опорні конспекти лекцій для студентів заочної форми навчання спеціальності «Початкова освіта» / Тетяна Миколаївна Котик. - Івано-Франківськ, 2014. –73 с.
Куріпта В.І. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання //Початкове навчання та виховання. – 2005. - № 29-30. – С.38-48.
Левченко Н.І. Розвиток навички читання як виду мовленнєвої діяльності // Розкажіть онуку. – 2008. - №7. – С.100-106.
Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1997. - № 11. – С. 8-11.
Реуцька Р., «Впровадження технології «Щоденні 5» у формуванні творчої особистості молодшого школяра» [Електронний ресурс] http://zosh12.kupyansk.info/files/docs/2020/26084_4__Vprovadzhennya_tekhnologii_Shchodenni_5.pdf

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Вправи на формування навичок якісного читання

Вправи на постановку дихання та розвиток дихання і постановку артикуляції

(формуємо правильне, виразне читання читання)

1. На одному диханні прочитати декілька слів з вказівкою місця, де набрати повітря, у різному темпі, з різною силою голосу.

Читання групи слів, речень або частини вірша на одному диханні можна провести у вигляді гри «Хто більше?».

2. Систематичне проказування скоромовок у різному темпі (П – повільно, Н – нормально, Ш – швидко)

3. Промовляння чистомовок.

4. Промовляння фраз речень на великій швидкості.

(Вчитель швидко промовляє речення. Діти якомога швидше повторюють два речення – перше і друге. І так 5-6 речень).

5. Під час перевірки домашнього завдання на знайомому тексті проводжу розчитування: читання по вертикалі, діагоналі, справа наліво, у темпі скоромовки, у нормальному темпі, виразно.

Вправи на розширення кута зору

(переферичного зору)

(формуємо швидке читання)

Таблиця Шульте.

(Квадрат20х20 см)

Дивлячись на центральну цифру, «позбирати» олівцем числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду. Цю вправу проводити індивідуально перед читанням тексту. Починати треба з менших таблиць, наприклад:

Піраміди складів, слів.

(Використовую перед читанням нового тексту. Слова добираю з тексту).

Перед учнями ставиться завдання: не зводячи очей з точки (починаючи з верхньої), намагатися побачити букви ліворуч та праворуч від точки.

б) Словесні піраміди

Читання таблиць для утворення складів.

Читання згори донизу, фіксуючи погляд на вертикальній лінії.

Читання гнізд споріднених слів.

Читання різних за структурою слів.

Вчитель пропонує за його сигналом відірвати очі від тексту і називати слова, які йдуть далі. Адже при читанні ми забігаємо вперед на кілька слів. Діти називають по 2-3, а то і 5 слів. Учень, у якого добре розвинена величина кута зору, може передбачати наступне слово.
Дітям дається вказівка: «Промовляєш слово, а очі забігають наперед».

Вправи на розвиток антиципції (вміння передбачати)

(формуємо швидке читання)

У процесі читання зір забігає наперед, готуючись до наступного сприйняття. Читець може здогадуватися, яке слово йде далі., передбачати його.

Загадки чи вірші, у яких слід додати риму.

Читання прислів'їв, приказок, слів з недописаними частинами.

Деформовані слова

Відшукати закінчення прислів'я чи приказки і прочитати.

Вправи на розвиток оперативної пам'яті, пильності зору, уваги.

(формування навичок правильного, свідомого, швидкого читання)

Прочитати слова і визначити у них спільну буквенну частину або букви, якими відрізняються.

Знайди пеньок

(слова показують на кілька сек

Вправа «Не зіб'юсь»

Ніс

Ріс

Які слова заблукали?

Щебетала пташечка під крилечком,

Сподівалась пташечка весни з літечком…

Знайди помилку

Зима – січень

Весна – березень

Літо – травень

Осінь – вересень

Знайди слова у слові.

З розсипанки склади прислів'я

Самодиктант.

3-5 речень прочитали тричі. Закрили і записали.

Вправи на подолання регресій.

(формування навичок швидкого читання)

Читаючи текст, школярі зустрічаються з важкими словами, зупиняються повторити кілька разів. Вони втрачають час, логічний зв'язок слів, знижують темп читання.

«Буксир»

Читай за мною. Читають парами. Один читає, а другий веде указкою вперед на одне слово.

«Сам читач і сам ведучий»
Учні лінійкою закривають попереднє прочитане слово, щоб погляд не повертався до прочитаного.
Важкі слова вчитель записує на дошці, аналізуючи разом з учнями, дає змогу прочитати їх кілька разів.
Учням, яким важко, можна ритмічно постукувати олівцем чи ручкою в ході читання.

Вправи на вироблення навички швидкого читання.

Дітям подобаються такі вправи, вони із задоволенням їх виконують і продовжують цю роботу вдома.