Дитинство— початок життя, де все відбувається і робиться вперше: перша усмішка, перший крок, перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі. Перші і, можливо, саме тому найяскравіші та пам'ятні. Багато дитячих вражень зберігаються у пам'яті на все життя. Для багатьох людей безтурботне дитинство залишається кращою порою. Тому, навіть ставши дорослими, вони подумки знову і знову повертаються у країну свого дитинства, щоб хоч на деякий час відволіктися від повсякденних клопотів дорослого життя.
Ми – дорослі, відповідаємо за майбутнє наших дітей, за радісні шкільні спогади, за створення сприятливих умов для їхнього розвитку. Тому маємо робити все для забезпечити комфорту, радощів, позитивних емоцій та враження від процесу УЧІННЯ.
Сьогодні мета нашої зустрічі:
Ознайомитися з поняттям “дидаскалейнофобія”;
Розробити рекомендації щодо попередження та запобігання розвитку фобій у дітей;
Рекламувати інтерактивні сучасні форми та технології в роботі практичного психолога;
Актуалізувати знання практичного психолога про поняття «шкільна фобія»;
Сприяти консолідації (об'єднання) практичних психологів, батьківських зусиль в оптимізації створення безпечного середовища для розвитку дитини.
Семінар – практикум
«Дидаскалейнофобія.
Причини, профілактика»
Форма проведення: аукціон ідей.
Мета: Ознайомитися з поняттям “дидаскалейнофобія”; Вивчити причини розвитку шкільної фобії; Проаналізувати виникнення фобій в освітньому процесі; Розробити рекомендації щодо попередження та запобігання розвитку фобій у дітей.
Рекламувати інтерактивні сучасні форми та технології в роботі практичного психолога. Актуалізувати знання практичного психолога про поняття «шкільна фобія». Сприяти консолідації (об’єднання) практичних психологів, батьківських зусиль в оптимізації створення безпечного середовища для розвитку дитини.
Форми спілкування: перегляд матеріалів наробок, та творчих досягнень. Презентація системи роботи, перегляд практичних форм роботи з дітьми.
Керівник:
Спірідович Ю.В.
практичний психолог КЗ «Гімназія №7 »
м.Нікополь
2017 – 2018 н.р.
Хід семінару
І. Вступна частина
(фон - лунає тиха, спокійна музика)
Дитинство — початок життя, де все відбувається і робиться вперше: перша усмішка, перший крок, перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі. Перші і, можливо, саме тому найяскравіші та пам'ятні. Багато дитячих вражень зберігаються у пам'яті на все життя. Для багатьох людей безтурботне дитинство залишається кращою порою. Тому, навіть ставши дорослими, вони подумки знову і знову повертаються у країну свого дитинства, щоб хоч на деякий час відволіктися від повсякденних клопотів дорослого життя.
Ми – дорослі, відповідаємо за майбутнє наших дітей, за радісні шкільні спогади, за створення сприятливих умов для їхнього розвитку. Тому маємо робити все для забезпечити комфорту, радощів, позитивних емоцій та враження від процесу УЧІННЯ.
Сьогодні мета нашої зустрічі:
Ознайомитися з поняттям “дидаскалейнофобія”;
Розробити рекомендації щодо попередження та запобігання розвитку фобій у дітей;
Рекламувати інтерактивні сучасні форми та технології в роботі практичного психолога;
Актуалізувати знання практичного психолога про поняття «шкільна фобія»;
Сприяти консолідації (об’єднання) практичних психологів, батьківських зусиль в оптимізації створення безпечного середовища для розвитку дитини.
- Наш cемінар буде ефективним, якщо ми окреслимо правила роботи нашої групи. Сьогодні вони у нас зашифровані. Кожному правилу відповідає народне прислів’я чи вислів. Я зачитуватиму правило, а ви спробуйте здогадатись, про яке правило ідеться.
1. Вік живи – вік учись.(Бути відкритим до нових знань)
2.Як тут говорити, коли і рота не дають розкрити. (Говорити по черзі)
3.Моторна дівка борщ подає, а немоторна – з постелі встає. (Бути активним)
4.У роботі швидко час минає (Не затягувати час)
5.Не допікай іншим, бо знайдуться такі, що й тебе допечуть (Не критикуй і не засуджуй інших учасників)
ІІ. Теоретична частина
1. Інформаційне повідомлення «Причини та прояви дидаскалейнофобії (шкільна фобія) у дітей»
(Презентація. Слайд №1 - №15)
Страх перед школою – це невротичний стан ситуаційного характеру, досить поширений у дітей. Так само, як і при інших ситуаційних фобіях, причини пов'язані не стільки з конкретним місцем (у даному випадку зі школою), скільки із ситуаціями, які виникають у ній. На відміну від того, що думають батьки зазвичай, дитина не завжди боїться контрольної роботи або тесту, вона може також боятись поведінки однокласників чи вчителів. Шкільна фобія в основному не пов'язана із труднощами в навчанні (хоча таке теж може бути).
Страх перед школою – не імітація!
Дитина зі шкільною фобією дійсно відчуває соматичний дискомфорт і нездужання. Якщо вона скаржиться на біль у животі або голові, то дійсно відчуває їх. Як і у випадках неврозів із соматизацією, які виникають у дорослих, так і при шкільній фобії ми маємо справу із захисним механізмом організму, який намагається вберегти себе від загроз. У цьому випадку загрозою є похід до школи, а соматичний дискомфорт покликаний урятувати організм від перебування в небезпечному місці.
Прояви страху перед школою
Як розпізнати страх перед школою? Його найбільш поширеними симптомами є:
Характерний час виникнення цих симптомів: з вечора неділі до ранку п'ятниці, зникнення – у період, коли дитина не ходить до школи (канікули, свята, екскурсійні поїздки, вихідні дні).
Причини виникнення страху перед школою
Невротичні переживання, пов'язані зі школою, можуть бути результатом багатьох ситуацій, наприклад:
Чому в одних і тих же ситуаціях у деяких дітей буде розвиватися страх перед школою, а в інших ні?
Це пов'язано як із самою дитиною (з її структурою особистості), так і з ситуацією в сім’ї. Дитина боязка, ляклива, якій відмовляють у самостійності, буде більш сприйнятливою до будь-яких невротичних типів реагування організму. Подібно як і дитина, яка вдома відчуває напружену атмосферу (між батьками), не має підтримки у своїй родині, якій нема до кого прийти зі своїми проблемами, тому що ними нехтують (уважають незначними) або залишають дитину наодинці з ними.
ІІІ. Практична частина семінару
(Дитина придумує, те чого вона боїться. Ми через малюнок допомагаємо візуалізувати свої страхи. Хтось із дітей захоче його зм'яти, стерти, а хтось прикрасити, зробити смішним, подружитися зі своїм страхом. Можна, за бажанням повісити на стіну).
(Дитина повинна сама знайти серед своїх іграшок, речей – амулет, який буде її захищати від страху. Принцип цього методу – плацебо ефект (навіювання, переконання). Дитина віре, що є чарівна сила вибраного предмету).
Я хотіла підкреслити, що якщо дорослі не вчать дитину боятися, не лякають всякими страшилками про школу, вчителя, відповідно дитина і не буду боятися.
Батьки самі не повинні боятися школи, а точніше - всього того, з чим стикається в ній дитина. Якщо такий страх присутній у мами чи тата, що дивного в тому, що і малюк починає боятися? Цілком логічно, що у нього з'являється почуття невпевненості в своїх силах і сумніви в своїх знаннях.
Слід пам'ятати: діти навіть в школі залишаються дітьми - їм хочеться пограти і побігати (особливо це, звичайно, стосується початкової школи). Пройде немало часу, перш ніж вони стануть такими свідомими і відповідальними, якими ми хочемо їх бачити.
Коли дитина робить уроки, не треба сидіти поруч і нагнітати обстановку «оптимістичними» підбадьорювання на кшталт: «Ти зробив помилку! Тобі поставлять двійку! Що скаже вчителька? ».
Не слід робити цього, навіть якщо він дійсно допускає помилки - психічне здоров'я чада набагато дорожче. Краще просто перевірити виконання домашнього завдання, доброзичливо і спокійно відзначити переваги і недоліки. А потім обов'язково похвалити за самостійно виконану домашню роботу!
Шкільна фобія не являється для дитини природньою. Дитина любить школу. І все, що знаю пов’язано. Тому ця квітка – символ гармонії в усьому.
ІІІ. Підведення підсумків
Усі дорослі спочатку були дітьми,
тільки мало хто з них про це пам’ятає.
(Антуан де Сент-Екзюпері).
Сьогодні ми вже дорослі люди, ми – професіональні психологи, розумні, серйозні, відповідальні, завжди чимось заклопотані.
Але вдивіться пильніше у наші дитячі оченята - ви їх впізнаєте, бо вони такі ж глибокі, допитливі, непосидючі, можливо, лише трохи стомлені…….. Бажаю вам завжди пам’ятати, що всі ми родом із дитинства і в душі залишатися дітьми.
(ВІДЕО)