Урок—тренінг: Поняття про пам'ять

Міністерство освіти і науки України

Олевський міжшкільний

навчально-виробничий комбінат

Методична розробка уроку з предмета:

«Етика та психологія ділових відносин»

Тема 2. Особистість та її індивідуальні особливості.

Тема уроку:  Поняття про пам'ять

Розробила вчитель

Сібірьова Лілія Федорівна

Етика та психологія ділових відносин.

План-конспект уроку №_3_______

Дата_________

Тема 2. Особистість та її індивідуальні особливості.

Тема.  Поняття про пам'ять

Мета:  
Навчальна.  сформувати знання учнів про пам’ять людини та її  роль у про­цесі навчання; розкрити поняття види памяті.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, який вивчається, уміння порівнювати та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей, поводити себе відповідно вихованій та порядній людині.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Вид уроку. Урок-тренінг.
Обладнання та матеріали: схеми, малюнки, м\м дошка фотографії й плакати, що дозволяють ілюструвати роль пам'яті та уваги в процесі навчання.

Базові поняття й терміни: пам'ять, навчання.

Хід уроку

1. Організаційний етап. Налаштування учнів на позитив, усмішки до своїх однокласників.
2. Актуалізація опорних знань. Слайд 1, 2.

Зустрічаючи знайому людину на вулиці, ви згадуєте її ім'я, прослу­хавши урок, можете через кілька днів пригадати його зміст, упізнаєте знайомий текст, а от нецікаві для вас відомості швидко забуваєте. Усі ці події визначаються психічним процесом, що називається пам'яттю.

3. Мотивація навчальної діяльності. Слайд 3.

Професія секретар, як нам відомо, повинна мати ділові та особисті якості:  однією із таких якостей є – гарна пам’ять!
Сьогодні на уроці, ми розглянемо відомості  про пам’ять, навчимось, як правильно тренувати свою пам’ять для кращого запам'ятовування інформації. 

4. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Пам'ять. Слайд 4.

Пам'ять — це закріплення, збереження й подальше використання по­переднього досвіду. Саме пам'ять дозволяє людині опановувати знаннями й уміннями. Вона зберігає її індивідуальний досвід і забезпечує викорис­тання цього досвіду. Для того щоб краще користуватися своєю пам'яттю, необхідно знати закони її роботи.

Основними процесами пам'яті є запам'ятовування, збереження й від­творення.

Існують два способи запам'ятовування: механічний і свідомий. Меха­нічне запам'ятовування, яке називають зазубрюванням, засноване на по­вторенні матеріалу без його осмислення. Таке запам'ятовування пов'язане із частим повторенням і вимагає багато часу й великої сили волі. Незважа­ючи на всі ці зусилля знання зберігаються в пам'яті неміцно, і в потрібний момент людина не може їх пригадати. При свідомому запам'ятовуванні лю­дина може засвоїти матеріал, у десятки разів більший, ніж при зазубрюван­ні, окрім того, такий матеріал закріплюється набагато міцніше.

Запам'ятовування може бути мимовільним і довільним. Мимовільне запам'ятовування відбувається в тих випадках, коли людина не ставить перед собою спеціальної мети запам'ятати той чи інший матеріал. Мимоволі ми запам'ятовуємо те, що нам цікаво. Довільне запам'ятовування пов'язане зі свідомим, цільовим запам'ятовуванням матеріалу, воно вимагає спеціаль­них прийомів і певних вольових зусиль із боку людини.

Отже, ми щось запам'ятали. Тепер це щось треба зберегти. Зберіга­ється все те, що ми запам'ятали впродовж різного часу, від кількох секунд до багатьох років.

Розрізняють безпосередню (сенсорну), короткочасну і довготривалу пам'ять.

Сенсорна пам'ять зберігає сліди впливів усього чверть секунди. За цей короткий час мозок розв'язує питання про те, чи важливі ці сигнали. Якщо ні — то менш ніж за секунду сліди стираються, і сенсорна пам'ять запов­нюється новими сигналами.

Якщо ж інформація важлива, то вона передається в короткочасну пам'ять, де зберігається від кількох секунд до кількох хвилин. Це час, не­обхідний для розв'язання біжних завдань. Якщо інформація не вводиться повторно, вона зникає, не залишаючи помітних слідів. Установлено, що наш мозок одночасно може переробити й запам'ятати тільки певний обсяг інформації — він становить 7 ± 2 інформаційних сигналів (слів, предметів, символів тощо).

Це відкриття зробив німецький психолог Герман Еббінгауз і, поля­гало воно у встановленні того факту, що перелік із 7 елементів вдається запам'ятати після першого прочитання. Зазвичай список елементів, які можна запам'ятати відразу, називають обсягом короткочасної пам'яті.

При надходженні важливої для людини інформації вона з коротко­часної пам'яті переводиться в довготривалу пам'ять, де може зберігатися години, дні, місяці й навіть роки.

Відтворення, або згадування — це процес використання слідів, що збе­рігаються в пам'яті. Як і запам'ятовування, відтворення буває довільним і мимовільним. Привід до виникнення мимовільних спогадів може бути найнезначнішим. Наприклад, вам потрапила на очі вітальна листівка, і ви згадали святкування свого дня народження.

 Види пам'яті

Залежно від того, як довго зберігається інформація, розрізняють пам'ять:

миттєву (0,1—0,5 с), яка втримує точну й повну картину, інформацію, щойно сприйняту органами чуття;

короткочасну (до 20 с), яка зберігає найбільш істотні елементи образу. З миттєвої пам'яті до неї потрапляє тільки та інформація, що привер­тає до себе більшу увагу;

оперативну (до кількох днів), що зберігає інформацію впродовж пев­ного, заздалегідь визначеного терміну;

довготривалу, в якій інформація зберігається роками й може відтво­рюватися скільки завгодно разів.

Залежно від того, що ми запам'ятовуємо й відтворюємо, розрізняють рухову, емоційну, образну й словесно-логічну пам'ять.

Рухова пам'ять — це запам'ятовування й відтворення рухів. Вона є основою вироблення рухових навичок. Оволодіння ходьбою, бігом, їздою на велосипеді, грою на музичних інструментах, навичками письма можливе завдяки руховій пам'яті, що дозволяє автоматично, без контролю свідомос­ті, виконувати необхідний комплекс рухів.

Емоційна пам'ять — це пам'ять почуттів. Яскраві емоційні пережи­вання міцно закріплюються в нашій пам'яті й легко відтворюються.

Образна пам'ять полягає в збереженні й відтворенні всіх видів обра­зів (зорових, слухових, рухових, дотикових, нюхових, смакових). Образна пам'ять тісно пов'язана з уявою.

Смислова, або словесно-логічна пам'ять — це запам'ятовування й від­творення думок, виражених словами. При смисловому запам'ятовуванні людина оперує, як правило, й поняттями.

Слайд 5. Рита Леві Монтальчіні -
володарка  клітин:  « - Не дивлячись на те, що мені виповнюється 100 років, я   набагато краще  думаю ніж тоді, коли мені було 20 років…»

Що робиться з пам’ятю: слайд 6,7,8,9.

5. Узагальнення, систематизація знань  учнів. Слайди 12,13.

Робота в групах. працюють з ілю­страціями, таблицями, схемами. Додатки 1,2.

6. Підсумок  уроку.

Зараз, я вам скажу 15 слів, ви запам'ятовуєте  ці слова, після  на  аркуші паперу, ви їх записуєте.

Подивимось, як ви їх записали, та проаналізуємо, чому у вас вийшло саме так.

 Замок,  ключ,   сніг, корова, небо,  чашка,  дощ,  риба,  школа, пошта, кава, диван, носоріг, документ, вітер.

Слайд 10,11. Розбираємо, чому ви запам’ятали так мало слів і не по порядку? По перше – ви запам’ятали або 5 чи 9 слів, хтось може 7, але не більше. Гаманець Мілера 7+-2.

По друге - Тому, що потрібно було ці слова не тільки просто запам’ятовувати, але й проговорювати про себе і робити  зв'язок з наступним словом, уявляти, представляти це в уяві (але так, щоб це було щось смішне, незвичне). Наприклад:  замок відкрився ключем, ключ зі снігу, снігова корова і так далі.

7. Домашнє завдання.

1) Зробити презентацію про види пам’яті.

 Додаток  1

Етика та психологія ділових відносин.

Додаток 2