Семінар для батьків "Батьківський клуб як ефективна форма просвіти"

БАТЬКІВСКИЙ КЛУБ В ДИТЯЧОМУ САДКУ, ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОСВІТИ

Одним із найголовніших та стратегічних напрямів діяльності дошкільного навчального закладу є напрям психологічної просвіти батьків. Взаємодіяти з батьками як з однодумцями у справі виховання, розвитку й навчання дітей означає повноцінно забезпечувати освітній процес. Як цього досягти, щоб було пізнавально та цікаво для сучасних батьків?

Батьківський клуб в ЗДО – найкраща форма взаємодії, за якої відбувається взаємний обмін досвідом і знаннями про проблеми розвитку й виховання дошкільнят. У роботі батьківського клубу беруть участь: завідувач, вихователь-методист, практичний психолог, вихователі, батьки вихованців.

Для гармонійного розвитку особистості дошкільнят, батьки й педагоги, мають побачити одне в одному союзників, партнерів, однодумців. Необхідно, щоб мами й тата усвідомили важливість своєї ролі в освітньому процесі, не уникали відповідальності, не залишалися осторонь життя сина чи доньки.

 Саме з метою формування педагогічної культури батьків, підвищення рівня їх поінформованості щодо новітніх підходів до розвитку та виховання дітей спрямована робота батьківського клубу «Сімейна скарбниця» в Балаклійському ДНЗ (ясла – садок)  №10. Тематика роботи батьківського клубу в ДНЗ планується на навчальний рік, при цьому запити батьків також беруться до уваги. Теми зустрічей із сім’ями вихованців формуються залежно від завдань, які стоять перед дітьми конкретної вікової групи, і на підставі побажань батьків.

Перелік тем батьківського клубу: «Очікування батьків та вподобання дітей», «Розвиток дитини раннього віку», «Вплив батьків на поведінку дитини», «Організація партнерської взаємодії з дітьми», «Які ми батьки»,  «Розвиток дрібної моторик рук у дитини дошкільного віку»,  «Мистецтво бути родиною». Теми на перший погляд прості, але в процесі зустрічей батьки вихованців отримують безліч корисної інформації.

Робота батьківського клубу корисна не лише для родин вихованців, а й для педагогів освітнього закладу, адже допомагає їм краще зрозуміти кожну дитину та її родину, налагодити по-справжньому партнерські стосунки між батьками вихованців та дитячим садком.

Пропоную вашій увазі конспект заходу батьківського клубу.

 

Засідання батьківського клуба

Тема: «Очікування батьків та вподобання дітей»

Круглий стіл «Що я знаю про свою дитину?»

Мета: отримати відомості про відносини між дітьми і батьками; формувати комунікативну компетентність в процесі спільної творчої діяльності; встановлення системи взаємодії «вихователь – батьки – дитина – співпраця».

Завдання:

- допомогти батькам зрозуміти своїх дітей; узагальнити уявлення батьків про індивідуальні особливості своїх дітей, використовувати їх в процесі сімейного виховання;

- сприяти формуванню правильного ставлення батьків до індивідуальних особливостей дитини.

Практичний психолог. Доброго дня, шановні батьки, гості! Я рада, що ви знайшли час, відклали свої справи і завітали на засідання нашого батьківського клубу, тема якого «Очікування батьків та вподобання дітей». Вітаю вас на  круглому столі «Що я знаю про свою дитину?»

Я хочу розпочати нашу зустріч словами відомого письменника Віктора Гюго: «Як селянин розуміє землю, як доктор знається на хворобах, як скульптор знає особливості мармуру, - так і батьки повинні розуміти своїх дітей.»

 Сім'я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато й мама дають дитині життя, виховують, навчають, привчають до праці. Вони хвилюються за її невдачі та радіють успіхам.

Для дитини сім'я – це цілий світ, в якому вона живе, робить відкриття, вчиться любити, радіти, співчувати. Більшість дорослих людей – батьки. Ну, звичайно, хтось лікар, хтось інженер, будівельник, вчитель, письменник, але все рівно, людині завжди важливо відбутися в ролі батьків. Що таке батьківство? Професія, покликання, борг, удача, особисто справа кожної людини?

Мета нашої сьогоднішньої зустрічі полягає в перевірці батьків на предмет розуміння власних дітей. Всі  батьки думають, що достатньо знають свою дитину, а наша зустріч – гра можливо знайде прогалини в цих знаннях і ближче познайомить батьків з власною дитиною.

Педагогічний всеобуч.

- Як ви думаєте, яка діяльність є головною в цьому віці? (Відповіді батьків.)

Гра для дитини - це природний стан, іграми він задовольняє непереборну потребу в русі, виявляє творчі сили, розвиває свої здібності, виховує з морального боку і, нарешті, набуває масу всіляких знань.

Ми звертаємося до вас з величезним проханням: грайте разом з дітьми!

Тест-завдання «Гра в нашій родині».

Згадайте ваші сімейні вечори і дайте їм самооцінку. Якщо ви робите так, як сказано, то виставляєте фішку червоного кольору, не завжди - жовтого, ніколи - синього.

- кожен вечір приділяю час на ігри з дітьми;

- розповідаю про своїх іграх в дитинстві;

- якщо іграшка зламалася, ремонтую разом з дитиною;

- купивши дитині іграшку, пояснюю як з нею грати, показую різні варіанти гри;

- слухаю розповіді дитини про ігри та іграшки у дитячому садку;

- не караю дитину грою, іграшкою, тобто не позбавляю його на час гри або іграшки;

- часто дарую дитині іграшку, гру.

Коментар психолога: Якщо на вашому столі більше червоних фішок, значить гра у вашому будинку присутня завжди. Грайте з дитиною на рівних, ваш малюк любить грати з вами, адже гра найцікавіше в житті дитини. Ми побачили, що в більшості на столах червоні фішки. Тож, тоді швиденько хтось з вас розповість, в які ігри ви граєте з вашими дітьми кожного вечора? Яка улюблена гра була у вашому дитинстві? Яку іграшку ви нещодавно купували вашій дитині і як з нею грати? В які ігри грає ваш малюк в дитячому садку?

Педагогічний практикум.

Чи знаєте ви свою дитину? «Звичайно!» - дадуть відповідь майже всі батьки. Ось як сказала польський педагог Галина Філіпчук: «Ми займаємося своїми дітьми з перших днів життя. Це ми, батьки, годуємо їх, одягаємо, купаємо і вкладаємо спати, вчимо їх робити перші кроки і вимовляти перші слова. Це ми знайомимо дітей з навколишнім світом, втішаємо, коли вони плачуть, чергуємо біля їх ліжка під час хвороби. Чи може хто-небудь знати дитину краще його матері і батька – найбільш близьких йому людей, люблячих і самовідданих?»

Лекція «Якості ідеальних батьків»

        Всім нам хочеться бути хорошими батьками, а іноді навіть ідеальними. Що ви вкладаєте в поняття «ідеальний батько»?

Давайте зараз спробуємо відповісти на дуже непросте питання : «Які ж вони, ідеальні батьки?»

Любов і прийняття дитини такою, якою вона є, незалежно від її успішності, особливостей, відповідності нашим очікуванням і уявленням про те, «яким я хочу бачити свого сина чи дочку». Прийняття - це основа конструктивних відносин з дитиною. Важливо, щоб ці відносини були справжніми, так як дитина відчуває будь-яку фальш. Тільки батьки здатні любити дитину незалежно від того, худий він або товстий, розумний чи тугодум, активний чи неквапливий.

Вмінню чути і розуміти дитину, будувати з ним конструктивні відносини можна вчитися. Людина не народжується на світ професіоналом ні в одній області, в тому числі і в професії батька. Пам'ятайте, що дитина зовсім не зобов'язана бути такою, якою ви її хочете бачити. Вона повинна вирости сама собою. Врівноваженість прийде з роками, пам'ять і увагу можна розвинути, соціальним навичкам навчитися, але збої в емоційній сфері, основою яких часто є неприйняття батьків тих чи інших рис сина чи дочки, неадекватні реакції на поведінку дитини корегуються дуже складно, роблячи вплив на життя дитини в самих різних сферах.

Тут важливо відзначати будь-які успіхи дитини, нехай навіть мінімальні. Важливо пам'ятати і про виховання власним прикладом. Слід навчитися не просто слухати, а чути свою дитину, проникаючи в його почуття і переживання.

Рости разом з дитиною, надаючи йому стільки свободи і турботи, скільки необхідно в той чи інший період розвитку. Завдання дорослих - «супроводжувати», бути поруч спочатку фізично, а потім раціонально і емоційно, підтверджуючи свою готовність до діалогу та підтримки, але, не проживаючи життя дитини замість неї і не  втручатися в її життєвий простір, на якому вона повинна навчитися сама вирішувати завдання і задовольняти свої потреби .

Прийняти той факт, що дитина не частина нас, а самостійна істота, що має право, можливості та здатності приймати рішення і здійснювати вибір, можуть лише ті батьки, які цінують свою свободу, дорожать своєю самостійністю.

Сьогодні, шановні батьки, ми з вами говорили, здавалося б, про прості істини. Однак як важко в нашому повсякденному житті дотримуватися цих нехитрих заповідей, як важко відповідати гучному еталону - «ідеальний батько». І все ж це необхідно, адже на карту поставлені долі не абстрактних, а реальних, наших єдиних і неповторних дітей. Нехай наші відносини з ними будуть гармонійними і діти з гордістю говорять оточуючим: «Мої батьки - ідеальні»!

Велику роль в емоційно-особистісному розвитку дитини відіграють батьківські установки. Що означають батьківські установки? Це ті словесні звертання, висловлювання до дитини, оцінка вчинків дитини. Відповідно ці звернення, ця оцінка може носити як негативний, так і позитивний характер.

Тому наше завдання уникати установок, які згодом можуть негативно проявитися у поведінці дитини.

Вправа «Скажи замість»

НЕГАТИВНІ УСТАНОВКИ	ПОЗИТИВНІ УСТАНОВКИ
Горе ти моє!	Щастя ти моє, радість ти моя!
Плакса – вакса!	Поплач, буде легше…
Ну, все готовий роздати…	Молодець, що ділишся з друзями!
Ти зовсім, як твій тато/мама…	Тато у нас чудовий! Мама у нас розумниця!
Нічого не вмієш робити!	Спробуй ще, у тебе обов’язково вийде!
Нечупара, грязнуля!	Як приємно на тебе дивитися, коли ти чистий!
Ти ображаєш маму, я піду від тебе до іншої дитини!	Я ніколи тебе не залишу!
Іди з очей моїх, встань в кут!	Іди до мене, давай у всьому розберемося разом!

 

Коментар психолога: Шановні батьки! Будь ласка, стежте за своєю мовою і не давайте дітям негативні установки. Якщо ж ви все-таки обмовилися, то поспішіть виправити ситуацію, замінивши негативну установку на позитивну.

Пізнавальна бесіда.

Дитина – дзеркало морального життя батьків. Найцінніша моральна риса хороших батьків, що передається дітям без особливих зусиль – душевна доброта матері і батька, вміння робити людям добро. В сім'ї, де батько і мати віддають частку своєї душі іншим, беруть близько до серця радощі і прикрощі дітей, діти виростають добрими, чуйними, щиросердними.

Намагайтеся розмовляти з дитиною тихим, спокійним, лагідним голосом. Навіть малесеньке, здавалося би нічого не розуміюче немовля, вже реагує на інтонаційні відтінки вашого голосу. Навіть якщо ви у збудженому стані, не дозволяйте собі підвищувати тон. Нехай для вас основним правилом буде, так звана «позиція десяти кроків»: перед тим, як виплюнути на дитину своє невдоволення чи поганий настрій, подумки полічіть десять кроків. Це дасть змогу вам трішки заспокоїтись і вибрати правильний тон для спілкування з дитиною. Навчайте її «солодким», ласкавим словам змалечку. Виховуючись в такій атмосфері, дитина буде доброю, лагідною, ніжною.

А тепер я хочу запропонувати вам трішки відпочити. Згадайте себе, коли ви маленькими дітьми і напишіть, будь ласка, хто здійснив на вас найбільший вплив? Кому ви найбільше вдячні?

Результати показали, що найбільший вплив на дітей дошкільного віку мають, все таки, батьки. А як ви допомагаєте своїй дитині?

Коментар психолога. Шановні батьки, ви всі колись були маленькими і жили в чудовій країні дитинства. А зараз у ній живуть ваші малюки. Чи ви все знаєте про їхнє життя? Чи добре розумієте їх? Пропоную вам розв'язати наступні педагогічні ситуації. А як учинили б ви?

Ситуація 1.

Мама прибирає в кімнаті. З двору вбігає Оленка.

• Мамо! Я виліпила найкращого сніговика!

Мама невдоволено вичитує доньці:

• Краще б ти гарно поводилася вчора в дитсадку, а то мені було за тебе соромно!

Ваше рішення?

Ситуація 2

Уявіть собі ситуацію: батько кричить на сина.

• Куди прешся весь у снігу, бовдуре? Мати щойно помила підлогу... Повернися, кажу тобі!

Син образився.  Він і сам вже побачив бруд на чистій підлозі, але він так поспішав до батьків, хотів розповісти, яку сніжну гірку збудували діти у дворі.

Чи варто було так грубо кричати на дитину?

Ситуація 3

Миколка приніс до дитячого садка нову машинку, яку йому подарував тато. Але він так хотів похвастатися перед Андрійком, що виміняв машинку на цукерку. Андрійко зрадів, бо в нього таких іграшок не було і з необережності відламав колесо. Прийшла Миколчина мама забирати сина з дитсадка. Побачила зламану машину і накинулася на хлопчика.

• Якщо не вмієш гратися, більше не отримаєш нічого.

Хлопчик розплакався і розповів, що це не він, а Андрійко.

Що робити?

Ситуація 4

Ванюша (3 роки) з ретельністю натягує колготки. Важке заняття. Нарешті, після довгих зусиль, колготки майже надіті, але ... навиворіт. Малюк, звичайно, цього не помічає і продовжує їх натягувати. Мати припиняє, як вона каже, цю «безцільну метушню», швидким рухом, не приховуючи роздратування, намагається натягнути дитині колготки. Малюк піднімає крик: «Сам, сам, сам!». Мати: «Сиди спокійно і не капризуй! Не вмієш, а кричиш «сам».

Ваші дії?

Ситуація 5

Чотирирічна Маша на прогулянці заповнила кишені дрібними камінчиками, вирішивши, що вдома буде грати з ними. Мама помітила відстовбурчені кишені пальто: «Що це? Навіщо в будинок несеш всяке сміття, тільки прибирай за тобою!». Маша: «Це камінчики... красиві... я ними грати буду». Мама: «Викидай зараз же!» наполягає мама, і камінчики летять в різні сторони. Дівчинка плаче.

Чи траплялася така ситуація з вами?

Коментар психолога. Отже, шановні батьки! Життя складне і не завжди трапляється так, як нам хочеться. І щоб з нами, нашими дітьми не сталося ніяких проблем, щоб діти не замикалися в собі, аби ділилися своїми проблемами, тільки з вами, батьками, пропоную вам навчитися гідно виходити із ситуацій, які трапляються щодня, і на які ми, навіть, не звертаємо уваги.

Часто під час спілкування з дитиною ми вживаємо такі вислови: «Відчепись», «Не заважай», «Пограйся сам». Ми це говоримо настільки автоматично, що навіть перестаємо помічати, а тим часом відштовхуємо від себе дитину. Тому зараз кожен з вас візьме аркуш паперу на якому напише фрази, які ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми.

 

 

Вправа на релаксацію «Чашка доброти»

Шановні батьки! Влаштовуйтесь зручно, заплющте очі, дихайте спокійно, глибоко. Розслабтеся. Уявіть перед собою аркуш білого паперу, а на ньому свою улюблену чашку. Розмалюйте її уявно так, як вам хочеться. А тепер ще раз розгляньте чашку. Наповніть її по вінця улюбленим напоєм. А тепер уявіть іще одну чашку, порожню, і відлийте в неї. А поряд іще порожня... і ще... Відлийте в усі чашки свого улюбленого напою. А тепер зазирніть в свою чашку. Вона знову повна! Що з нею трапилося? Ця чашка стала особливою – чарівною. Адже вона наповнилася вашою добротою. Розплющить очі. Спокійно і впевнено скажемо: «Це я! В мене є така чашка!»

Мудрі люди кажуть: спочатку батьківські очі дивляться на нас з любов'ю, потім – з гордістю, далі – з надією. Сподіваюся ви матиме достатньо причин любити своїх дітей, пишатися ними. Нехай у ваших родинах панують злагода, мир і любов.

Шановні батьки! Виховуймо наших дітей не стільки словами і подарунками, скільки прикладом, гідним будь-якого наслідування. Знайте, гордість за своїх батьків – це моральний фундамент для злету особистості дитини.

Вправа «Рецепт щастя»

На заключення нашої зустрічі пропоную вам «Рецепт щастя».

Візьміть чашу терпіння,

Влийте туди повне серце любов,

Киньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть гумору, посипте добротою,

Додайте якнайбільше віри,

Усе це добре перемішайте,

З'єднавши з усім вашим життям і

БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ!

Пропонуйте цей рецепт усім, кого зустрінете на своєму шляху!

Рефлексія. Вправа «Корисне»

Мета: з'ясувати враження учасників від роботи на зустрічі.

Матеріали: таблиця з двох колонок: «Було корисно...» та «Ще хочу дізнатися та навчитися...»

Психолог пропонує учасникам пригадати все, що відбулося протягом зустрічі, надавши відповіді на запитання: Що було корисно? Що хочу дізнатися та навчитися?

Обговорення:

- Що корисного Ви здобули на нашій зустрічі?

-Яку ще інформацію Ви хотіли б отримати, чого навчитися?

Вправа «Валіза»

Мета: підсумувати результати власної роботи; закріпити емоційне піднесення.

Матеріали: аркуш паперу з малюнком валізи, маркери, стікери.

Попросити учасників на стікерах написати, щоб вони хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які вони отримали на тренінгу. Стікери наклеїти на малюнок валізи, коментуючи написане.

На цьому наша зустріч добігає кінця. Дякую Вам за активну участь і сподіваюсь, що ви не лише приємно, а й корисно провели час. Пригадали якими були в дитинстві і тепер можете краще розуміти своїх дітей, знаходити з ними спільну мову. Бажаю злагоди, тепла, взаєморозуміння у ваших родинах.

До побачення! До нових зустрічей!