Семінар на тему : «Я і Закон: Твій правовий статус у сучасному світі»

ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

     Семінар на тему :

«Я і Закон: Твій правовий статус у сучасному світі»

    Підготував вихователь ДНЗ

               «Борщівський професійний ліцей»

                            Сергій ВАХУЛА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семінар на тему : «Я і Закон: Твій правовий статус у сучасному світі»

Чому це важливо саме зараз? Бути молодим сьогодні — це не лише про навчання та дозвілля, а й про вміння орієнтуватися у власних правах та обов'язках, які динамічно змінюються. Чи знаєш ти, які можливості відкриває перед тобою закон вже у 14, 16 або 18 років? Як захистити себе в цифровому просторі та що змінює воєнний стан у твоєму правовому житті?

Мета семінару: Допомогти ліцеїстам розібратися у «правилах гри» сучасного суспільства, навчитися користуватися своїми правами як інструментами для успіху та усвідомити межі відповідальності.

Програма зустрічі (що ми обговоримо):

1. Твій «Правовий апгрейд» за віком: Що можна дозволити собі вже сьогодні (від самостійного розпорядження грошима до підписання договорів).
2. Робота та перші гроші: Як закон захищає неповнолітніх працівників (тривалість дня, оплата, відпустки) та як не дати себе ошукати.
3. Життя «в мережі»: Твоя цифрова безпека, авторське право на власний контент та відповідальність за кібербулінг.
4. Право та реальність: Як воєнний стан впливає на права молоді та які нові обов’язки з’являються у громадян.
5. Твоя участь у змінах: Як учнівське самоврядування та молодіжні ради допомагають впливати на життя міста чи країни.

Формат заходу: Семінар-дискусія з розбором реальних кейсів (ситуацій), з якими щодня стикаються підлітки. Мінімум теорії — максимум практичних порад.

Для кого цей семінар? Для учнів 9–11 класів, які хочуть почуватися впевнено у правовому полі, планують свою майбутню кар'єру та прагнуть бути активними учасниками життя своєї громади.

Результат для тебе:

• Розуміння різниці між «я хочу» та «я маю право».
• Вміння грамотно діяти у складних юридичних ситуаціях.
• Чіткий алгоритм захисту власних інтересів.

Важливий акцент: Семінар допоможе зрозуміти, що право — це не нудний звід правил з підручника, а твій особистий щит і навігатор у дорослому житті.

 

 I. Твій «Правовий апгрейд» за віком.

 

«Правовий апгрейд» за віком — це захопливий шлях трансформації з дитини, яка має переважно права на піклування, у дорослого громадянина з повним спектром можливостей та відповідальності. В Україні цей шлях має чіткі етапи, де кожен новий рік додає нові «рівні доступу».

Ось ключові вікові віхи вашого правового статусу:

 

I. Від народження до 14 років: «Мала дієздатність»

На цьому етапі ви перебуваєте під повним захистом батьків, але вже маєте певні права:

-дрібні побутові правочини: ви можете самостійно купувати морозиво, канцтовари чи квитки в кіно (те, що має низьку вартість і задовольняє щоденні потреби);

-право на ім’я та громадянство: з моменту народження.

-особисті немайнові права: право на виховання в сім’ї, медичну допомогу та освіту.

2.  14 років: Перший великий «Level Up»

Це момент отримання першого офіційного документа — ID-картки. Ваша деєздатність стає «неповною», але значно ширшою:

-розпорядження коштами: ви маєте право самостійно витрачати свій заробіток, стипендію або кошти, надані батьками.

-банківські послуги: можна самостійно відкрити банківський рахунок (але за згодою батьків).

-авторське право: ви стаєте повноправним власником своїх інтелектуальних здобутків (наприклад, коду програми, віршів чи малюнків).

-кримінальна відповідальність: за тяжкі злочини відповідальність настає вже з цього віку.

3.  16 років: На крок до дорослості

Ваш соціальний радіус розширюється:

3.1. Працевлаштування: Можна офіційно влаштуватися на роботу (за

певних умов — навіть без згоди батьків, якщо робота не шкодить здоров’ю).

3.2.Зміна імені: Ви можете самостійно змінити своє прізвище або ім’я.

3.3.Керування транспортом: Право на отримання посвідчення водія

категорії А1 та А (мопеди та мотоцикли).

3.4.Повна кримінальна відповідальність: Тепер вона поширюється

на всі види злочинів.

  4. 18 років: Повна цивільна деєздатність

Це «фінальна версія» вашого правового профілю. Ви стаєте повноправним суб’єктом права:

1.Виборче право: Можливість голосувати на виборах та

референдумах.

2.Шлюб: Повне право на створення сім’ї без додаткових дозволів суду.

3.Повна відповідальність: Ви самостійно відповідаєте за всіма своїми

зобов’язаннями та договорами.

4.Керування авто: Отримання прав категорії В (легкові автомобілі).

Чому це важливо?

Знання свого «правового апгрейду» допомагає:

1.Уникати конфліктів: Ви знаєте, де ваші межі, а де — ваші

можливості.

     2.Захищати себе: Розуміння того, коли ви маєте право на власну думку

чи власні кошти, робить вас незалежнішими.

     3.Планувати майбутнє: Ви знаєте, коли зможете реалізувати свої перші

бізнес-ідеї чи кар’єрні кроки.

Важливо пам’ятати: Кожне нове право автоматично приносить із собою нову частку відповідальності. Це і є головний принцип правового дорослішання

 

II.Робота та перші гроші: Як закон захищає неповнолітніх працівників (тривалість дня, оплата, відпустки) та як не дати себе ошукати.

 

Працевлаштування неповнолітніх в Україні — це сфера, де закон надає значно більше привілеїв, ніж дорослим працівникам.

Станом на 2026 рік основні норми залишаються стабільними, проте важливо знати деталі, щоб робота приносила гроші, а не проблеми.

 

Коли можна починати працювати?

За загальним правилом (ст. 188 КЗпП), працювати можна з 16 років. Проте існують винятки:

З 15 років: потрібна письмова згода одного з батьків.

З 14 років: лише легка робота у вільний від навчання час (канікули) та за обов’язкової згоди батьків.

 

Ваші права: Тривалість дня та оплата

Закон встановлює скорочений робочий час, але при цьому зарплата виплачується в повному обсязі, як за повний робочий день дорослого (ст. 194 КЗпП).

 

 

 

Робочий час на тиждень

Вік	Під час канікул	Під час навчання (у вільний час)
16 – 18 років	до 36 годин	до 18 годин
14 – 16 років	до 24 годин	до 12 годин

 

Відпустка

Неповнолітні мають право на 31 календарний день щорічної відпустки (замість стандартних 24).

Відпустку можна взяти у будь-який зручний час, не чекаючи 6 місяців роботи.

Важливо: Під час воєнного стану роботодавець може обмежити відпустку до 24 днів, але заміна відпустки грошовою компенсацією для неповнолітніх заборонена.

 

Що категорично заборонено?

Роботодавець не має права залучати підлітків до:

1.Роботи в нічний час (з 22:00 до 06:00).

2.Понадурочних робіт та роботи у вихідні дні.

3.Важких робіт, робіт зі шкідливими чи небезпечними умовами (підземні роботи, хімічне виробництво тощо).

4.Піднімання вантажів понад встановлені норми.

 

Як не дати себе ошукати: Поради

Для підлітка перша робота — це не лише досвід, а й ризик зустріти недобросовісних наймачів.

Тільки офіційне працевлаштування. Вимагайте укладення письмового трудового договору. Це ваша єдина гарантія виплати грошей та захисту прав.

Медичний огляд. Усі особи до 18 років повинні проходити обов'язковий медичний огляд перед прийомом на роботу (за рахунок роботодавця).

Уникайте "випробувального терміну". Згідно зі ст. 26 КЗпП, для неповнолітніх випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється. Якщо вам пропонують "повчитися тиждень безкоштовно" — це шахрайство.

Фіксуйте домовленості. У договорі має бути чітко вказана сума зарплати (не менше мінімальної) та графік роботи.

Куди звертатися у разі порушень? Якщо вас обманюють з виплатами або змушують працювати понад норму, звертайтеся до Державної служби України з питань праці (Держпраці) або до системи Безоплатної правничої допомоги.

 

 

 

III. Життя «в мережі»: Твоя цифрова безпека, авторське право на

власний контент та відповідальність за кібербулінг.

 

 1.Перше правило «життя в мережі» — мінімізація цифрового сліду та захист персональних даних. Підліткам варто усвідомити: все, що потрапляє в інтернет, залишається там назавжди.

Гігієна паролів та автентифікація: Використання складних паролів (без дат народження чи імен) та обов'язкове увімкнення двофакторної автентифікації (2FA) на всіх акаунтах. Це на 99% знижує ризик зламу.

Приватність даних: Не можна публікувати у відкритому доступі фото документів, квитків, геолокацію свого житла чи місця навчання в реальному часі. Шахраї часто використовують метод соціальної інженерії, втираючись у довіру під виглядом однолітків, щоб виманити фінансові дані батьків.

Кібершахрайство та фішинг: Важливо навчитися розпізнавати підозрілі посилання (наприклад, фейкові сайти розіграшів, «голосування» за друзів, повідомлення про виграші). Головне правило: ніколи не вводити свої логіни та паролі на сторонніх ресурсах.

2. Авторське право на власний контент

Багато підлітків створюють унікальний контент: знімають відео для TikTok/YouTube, пишуть треки, малюють діджитал-арти, створюють коди чи тексти. Вони мають знати, що закон захищає їхню творчість автоматично.

Момент виникнення права: Авторське право в Україні виникає з моменту створення твору (ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжність права»). Реєструвати його чи отримувати спеціальний сертифікат для цього не обов'язково. Достатньо факту, що підліток є першим автором, який зафіксував цей твір у цифровій формі.

Майнові та немайнові права:

Немайнові права (право називатися автором, вимагати вказівки свого імені) належать підлітку назавжди, їх не можна продати чи забрати.

Майнові права дозволяють отримувати дохід (монетизація, продаж використання).

Захист від крадіжки: Якщо хтось скопіював малюнок, відео чи текст підлітка і видав за свій — це плагіат. Сучасні платформи мають дієві інструменти захисту (наприклад, скарга на порушення авторських прав за процедурою DMCA), які дозволяють швидко блокувати чужий контент, що порушує права автора.

Повага до чужого: Правило працює в обидва боки. Використання чужої музики у своїх відео без дозволу або використання картинок з Google без ліцензії — це також порушення авторських прав, яке може призвести до блокування каналу чи профілю.

3. Кібербулінг: відповідальність за межею екрана

Анонімність в інтернеті — це ілюзія. Образи, цькування, створення фейкових акаунтів для висміювання, поширення чужих інтимних фото чи чуток (кібербулінг) тягнуть за собою цілком реальну юридичну відповідальність.

Законодавство України чітко кваліфікує такі дії, і відповідальність за них несуть як самі підлітки, так і їхні батьки.

Адміністративна відповідальність (ст. 173-4 КУпАП — Булінг): Цькування в мережі, що заподіяло шкоду психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, карається штрафами або виправними роботами.

Якщо правопорушнику від 14 до 16 років, штраф сплачують батьки.

Якщо підлітку виповнилося 16 років, він відповідає самостійно.

Цивільно-правова відповідальність: Потерпіла сторона (через батьків) має право звернутися до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Виплата грошових компенсацій у таких випадках покладається на батьків неповнолітнього кривдника.

Кримінальний аспект: У разі важких наслідків цькування (наприклад, доведення до самогубства або погрози вбивством через повідомлення) настає кримінальна відповідальність (ст. 120, ст. 129 ККУ), яка для певних злочинів можлива вже з 14 років.

Пам'ятка протидії кібербулінгу: Якщо підліток став жертвою цькування, алгоритм дій має бути наступним: не реагувати на провокації ➡️ зробити скріншоти (зафіксувати докази) ➡️ заблокувати кривдника ➡️ повідомити батьків, вчителів або звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» чи до Кіберполіції.

 

 

 

 

 

 

IV.Право та реальність: Як воєнний стан впливає на права молоді та які нові обов’язки з’являються у громадян.

 

 Введення воєнного стану в Україні є правовою реальністю, яка суттєво коригує баланс між правами людини та безпековими пріоритетами держави.

Для молоді, яка перебуває на етапі становлення своєї цивільної позиції, розуміння цієї межі між «дозволеним» та «необхідним» є основою формування правової свідомості.

Інтерактивне запитання для старту:

«Як ви вважаєте, чому під час війни держава взагалі має право обмежувати свободу людини? Де, на вашу думку, проходить межа між необхідними заходами безпеки та порушенням прав?»

 

Нижче наведено детальний аналіз того, як саме особливий правовий режим трансформує повсякденне життя, права та обов'язки молодих громадян.

 

1. Обмеження прав в умовах воєнного стану (Що змінілося?)

Конституція України (Стаття 64) чітко визначає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану окремі права та свободи можуть обмежуватися. Для молоді найбільш відчутними є зміни у таких сферах:

Свобода пересування (Стаття 33 Конституції):

Реальність: Запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях без спецперепусток у визначений час).

Для молоді: Обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 років (за винятком визначених законом категорій, як-от навчання в окремих випадках, за станом здоров'я тощо). Також встановлюється особливий режим в'їзду/виїзду та перевірки документів.

Право на мирні зібрання (Стаття 39 Конституції):

Реальність: Проведення мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів (зокрема, студентських акцій чи молодіжних фестивалів) під час воєнного стану заборонено або суворо обмежено з міркувань безпеки.

Право на недоторканність житла та таємницю листування (Статті 30, 31 Конституції):

Реальність: Військові адміністрації та правоохоронні органи мають право в установленому порядку перевіряти документи, речі, транспортні засоби, багаж, а також службові приміщення та житло громадян. Також можливий контроль за засобами зв'язку.

Право на працю та відпочинок (Статті 43, 45 Конституції):

Реальність: Допускається запровадження трудової повинності для працездатних осіб (для робіт оборонного характеру). Норми трудового законодавства змінюються: тривалість відпусток може бути обмежена, а тривалість робочого тижня в оборонній сфері — збільшена.

Важливо (Що НЕ може бути обмежено):

Навіть під час воєнного стану держава не має права обмежувати базові права, визначені ст. 64 Конституції. Серед них: право на життя, на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність, право на судовий захист, а також презумпція невинуватості.

2. Нові та посилені обов’язки громадян

Воєнний стан зміщує фокус із індивідуальних прав на колективну безпеку та захист суверенітету. Головними обов'язками для громадян (зокрема й молоді) стають:

А. Захист Вітчизни (Стаття 65 Конституції)

Це найголовніший конституційний обов'язок. У реальності воєнного стану він реалізується через:

Військовий облік: Хлопці, яким виповнюється 17 років, зобов'язані встати на військовий облік (отримати приписне свідоцтво). З 18 років громадяни перебувають у статусі військовозобов'язаних або призовників.

Мобілізаційні обов'язки: Громадяни віком від 25 років (якщо немає підстав для відстрочки, наприклад, навчання на денній формі) підлягають мобілізації.

Оновлення даних: Обов'язок вчасно повідомляти територіальні центри комплектування (ТЦК та СП) про зміну місця проживання, сімейного стану, рівня освіти тощо.

 

Б. Виконання вимог військового командування

Носіння із собою документів, що посвідчують особу (паспорт або застосунок «Дія»), та військово-облікових документів (для військовозобов'язаних) є обов'язковим. Їх необхідно пред'являти на вимогу уповноважених осіб (поліції, військових, Нацгвардії).

Дотримання правил комендантської години та світломаскування.

Питання для обговорення:

1.Свобода пересування та комендантська година: Чому обмеження

прогулянок у нічний час — це про безпеку, а не про «посягання на свободу молоді»? Які ризики мінімізує комендантська година?

 

2.Свобода слова в інтернеті та соцмережах (TikTok, Telegram, Instagram): Де закінчується свобода вираження поглядів і починається загроза національній безпеці? (Обговоріть заборону зйомки переміщення техніки ЗСУ, роботи ППО чи висвітлення місць прильотів).

Міні-кейс для аналізу (завдання для учнів):

Блогер-підліток виклав у мережу відео збиття дрона над містом, підписавши: "Наше ППО — найкраще!". Відео набрало мільйон переглядів, але через годину до нього прийшли правоохоронці. Блогер обурений: "Я ж хвалив армію! Де моя свобода слова?".

 

Запитання до класу: Хто правий у цій ситуації з юридичної

моральної точок зору? Які наслідки могла мати така «похвала»?

 

 Теми для дебатів:

1.Обов'язкове носіння документів: Чому під час воєнного стану кожен (навіть підліток) повинен мати з собою паспорт чи увімкнену «Дію»? Як це допомагає спецслужбам та поліції?

2.Військовий облік з 17 років: Чому реєстрація хлопців у ТЦК та СП (отримання приписного) є обов'язковою саме зараз? Як це впливає на планування майбутнього навчання у вишах?

3.Трудова повинність або волонтерство: Чи має право держава залучати цивільних (і за яких умов молодь) до розчищення завалів чи оборонних робіт? Це примус чи обов'язок захисту Батьківщини?

 

 

 

Питання на засипку:

«Кажуть, що у громадян є не лише права, а й обов'язки. Чи можна вважати, що під час війни виконання своїх обов'язків (навіть банальне навчання чи дотримання правил безпеки) — це також форма захисту держави?»

 

 

Підбиття підсумків (Підсумкова рефлексія) (5 хвилин)

 

Запропонуйте учням завершити одну з фраз на вибір:

1.«Сьогодні я зрозумів(-ла), що обмеження моїх прав під час війни — це...»

2.«Найголовніший обов'язок молодого громадянина сьогодні — це...»

 

В. Військово-транспортний обов'язок та вилучення майна

Для потреб Збройних Сил України у підприємств, а також у громадян (у виняткових випадках) може відчужуватися транспорт або інше майно з подальшим відшкодуванням його вартості.

3. Особливості для учнівської та студентської молоді

Для молоді, яка навчається, держава передбачила певні правові баланси, щоб зберегти інтелектуальний потенціал країни:

Сфера / Питання	Правовий статус під час воєнного стану
Мобілізація студентів	Здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, мають право на відстрочку від мобілізації.
Формат навчання	Право на безпечні умови навчання. Через загрозу обстрілів заклади освіти мають право самостійно визначати формат (онлайн, офлайн або змішаний) залежно від наявності облаштованих укриттів.
Академічна мобільність	Уряд періодично коригує правила перетину кордону для студентів-чоловіків (наприклад, для участі в програмах академічного обміну на один семестр за певних суворих умов: відсутність мобілізаційного віку, навчання в державних вишах тощо).

 

 

V. Твоя участь у змінах: Як учнівське самоврядування та молодіжні ради допомагають впливати на життя міста чи країни.

  Часто можна почути фразу: «Молодь — це наше майбутнє». Проте реальність доводить інше: молодь — це наше теперішнє. Сучасні підлітки та студенти мають реальні важелі впливу на життя своїх шкіл, громад та держави вже сьогодні.

Головними інструментами такого впливу є учнівське (або студентське) самоврядування та молодіжні ради. Вони допомагають пройти шлях від ідеї у власній голові до реальних змін у місті чи країні.

 

1. Учнівське самоврядування: Перша школа демократії

Учнівське самоврядування — це не просто організація шкільних дискотек чи свята останнього дзвоника. Це модель дорослої держави в мініатюрі, де учні вчаться керувати, домовлятися та захищати свої права.

Як це працює на практиці?

Захист інтересів: Якщо учням не подобається меню в їдальні, правила користування телефонами   — саме самоврядування є тим голосом, який веде переговори з дирекцією  ліцею.

Розподіл ресурсів (Ліцейний громадський бюджет): У багатьох ліцеях діє практика, коли учні самі створюють проєкти (наприклад, зона відпочинку в коридорі, нові пуфи, радіовузол), захищають їх, голосують і отримують реальні кошти від  ліцею. 

Розвиток навичок (Soft Skills): Тут гартуються лідери. Лідерство, командна робота, тайм-менеджмент, публічні виступи та ораторське мистецтво — це те, чому не навчать підручники, але чому вчить самоврядування.

 

 

 

 

2. Чому твоя участь дійсно важлива?

Брати участь в управлінні — це перехід від позиції пасивного спостерігача до позиції творця змін. Це дає кілька фундаментальних переваг:

1.Подолання стереотипів: Активна молодь руйнує міф про те, що підліткам «нічого не цікаво, крім гаджетів». Коли влада бачить чіткі, аргументовані проєкти, вона починає ставитися до молоді як до рівноправних партнерів.

2.Формування правової та громадянської культури:   Це виховання відповідального громадянина.

3.Зміна фокусу держави в умовах воєнного стану: Сьогодні молодіжні ради по всій Україні фокусуються на допомозі ЗСУ, волонтерстві, інтеграції внутрішньо переміщених однолітків та психологічній підтримці. Молодь довела, що здатна оперативно реагувати на найкритичніші виклики часу.

 

 Висновок: Підбиваючи підсумки семінару «Я і Закон: Твій правовий статус у сучасному світі», варто зазначити, що захід досяг своєї головної мети — підвищення рівня правової грамотності та формування громадянської компетентності учнівської молоді.

Сучасний світ вимагає від молодої людини не лише знання своїх конституційних прав, а й чіткого усвідомлення обов'язків перед суспільством та державою, особливо в умовах нинішніх правових реалій.

Обговорення юридичних аспектів повноліття, цивільної та кримінальної відповідальності, а також специфіки реалізації прав під час воєнного стану довело, що молодь прагне бути свідомим суб'єктом правовідносин.

Набуті під час семінару знання стануть для учнів надійним орієнтиром у процесі їхньої соціалізації та формування особистої правової культури.