Семінар-практикум для педагогів"Безконфліктне спілкування з батьками"

Семінар–практикум для педагогів

«Безконфліктне спілкування з батьками»

 

                                                                            Пр.психолог Покотило Т.Ю.

Мета: сприяти формуванню у педагогічного колективу навичок ефективного спілкування з батьками.
Завдання:

- актуалізувати наявні знання про вербальному спілкуванні;
- ознайомити з типами конфліктних особистостей та  прийомами ефективного спілкування з ними;
- сприяти зміцненню міжособистісних відносин в колективі;
- навчити та відпрацювати уміння і навички побудови «Я-повідомлень»;
- сприяти самопізнання та самовдосконалення

Обладнання: ватмани, папір, олівці, фломастери, картки «Креатив»

Хід заняття.

1. Вправа на знайомство «Павутинка»

Мета: налаштування учасників на роботу, допомога у розкритті своїх особистісних якостей, створення умов для ефективної співпраці, згуртування групи

Обладнання: клубок ниток

Психолог: Зазвичай тренінгові  заняття розпочинають зі знайомства, тож давайте знайомитись за таким алгоритмом:

 І - ім'я моє…

 М – мої найкращі якості ( повинні починатися на першу літеру ім'я учасника)…

Я – я люблю своє життя, тому що…

  Учасники розповідають про себе, передаючи один одному клубок ниток так, щоб утворилася павутинка. Тепер учасники - пов'язані між собою спільною роботою в групі, спільною метою, вони рівноправні,  не залежно від віку, стажу, посади.

2.  Вправа «Правила групи»

Мета: налаштувати учасників на спілкування у групі.

Обладнання: фломастер, стікери

     Психолог: Для успішної взаємодії приймемо правила роботи групи. Учасники групи разом визначають правила, що діятимуть протягом тренінгу і після нього для всіх учасників групи.

                                    Правила роботи групи

• Доброзичливе ставлення одне до одного.
• Щирість у спілкуванні.
• Взаємоповага.
• Активність.
• Відсутність критики.
• Конфіденційність             

3.Повідомлення мети та теми заняття

Сьогоднішня наша зустріч присвячена теми безконфліктного спілкування педагогів з батьками учнів. На цьому занятті ми познайомимося з типами конфліктних людей, та дізнаємося як себе поводити з цими типами особистостей. Пройдемо опитування щодо труднощів у спілкуванні з батьками. 

4. Очікування, вправа «Вибери картинку»

  Мета: озвучити очікування учасників від даного заняття,  допомогти кожному з них у визначенні своїх почуттів, внутрішніх станів.

Обладнання: набір карток «Креатив»

Психолог: Оберіть картинку, яка найвлучніше характеризує ваш нинішній стан, відображає ваш настрій, розкриває ваші очікування від сьогоднішнього заняття.

 

5. Мозковий штурм «Що таке безконфліктне спілкування»

Мета: створення малих груп для подаль­шої роботи.

Тренер просить учасників об'єднатися в групи. На початку тренінгу кожний учасник одержав кольорове сердечко. Відповідно до свого кольору усі поєднуються в групи.

За методом «мозкового штурму» учасни­ки на аркушах паперу пишуть, що в їхньо­му розумінні є безконфліктне спілкування. Через 5 хв. тренер пропонує представникові групи зачитати й прикріпити аркуш на плакат «Безконфліктне спілкування».

Обговорення.

Висновок: конфлікт — це протиріччя й розбіжності, що виникають між людьми через відмінність їхніх поглядів, інтересів, установок, прагнень. В основі конфлікту лежить конфліктна ситуація. Щоб конфлікт став розвиватися, необхідний інцидент, тоб­то, щоб одна зі сторін почала діяти. Конфлікти в людському спілкуванні неминучі, проте трапляються вони частіше, ніж нам того хотілося б. Найчастіше ми провокуємо конфлікт, самі того не бажаючи. А адже багатьох конфліктів можна уникнути, якщо знати основні правила безконфліктного спілкування.

 

6.  Вправа «Труднощі  у спілкуванні з батьками» (Див.Додаток 1.)

Тест для самооценки затруднений в общении с родителями.

Уважаемый педагог!

Вам  предлагаются суждения, касающиеся практики общения с родителями. Если Вы согласны с суждением, подчеркните ответ «Да», если не согласны – ответ «Нет». Если какие-то суждения Вы не можете оцепить однозначно, обведите их  порядковый помер кружком.

Опросник используется не для контроля, а для самоанализа профессиональных затруднений.

         1.В общении с родителями учитываю условия семейного воспитания

каждого ребенка, структуру семьи, уровень развития родителей.

 Да.. Нет.

2. Регулярно знакомлю родителей с организацией, содержанием воспитания и   обучения  детей,   вовлекаю   их   в   обмен   мнениями   об  успехах   и трудностях в развитии ребенка.

Да. Нет.

3. В   общении   с   родителями   нахожу  индивидуальный   подход   к   ним, устанавливаю с ними партнерские отношения.

Да .Нет.

4.Владею умением эмоционально поддерживать уверенность родителей в собственных педагогических силах.

Да. Нет.

5. Умею посмотреть на ситуацию взаимодействия с родителями их глазами, понимаю их чувства и поведение.

Да. Нет.

6. Владею техникой диалогического (безоценочного) общения.

 Да.. Нет.

7. Проявляю достаточную  гибкость в  конфликтных   и затруднительных ситуациях общения с родителями.

Да. Нет,

8. Как правило, с пониманием отношусь к педагогическим заблуждениям и ошибкам родителей.

Да. Нет.

9. Владею способами общения с родительской аудиторией, умением вовлечь родителей в активное обсуждение проблемы и пр.

 Да.. Нет.

10. Удается развивать активный интерес родителей к воспитанию своего ребенка, осознанное отношение к родительству.

 Да.. Нет.

11. Помогаю    родителям    овладевать    навыками    анализа    собственных   затруднений в общении с ребенком и причин трудностей в его развитии.

 Да,. Нет.

12. Использую    разные    способы    активизации    потребности    родителей наблюдать ребенка в различных жизненных ситуациях (в детском саду и дома) размышлять над мотивами его поведения.

 Да.. Нет.

13.Обогащаю      родителей      умением      организовывать      эмоционально  насыщенное взаимодействие с ребенком в семье.

Да. .Нет.

14. Владею   методами   изучения   опыта   семейного   воспитания,       обладаю достаточными знаниями о семье, которые использую в   индивидуальном (и дифференцированном) общении с родителями.

          Да .Нет.

15. Развиваю      интерес     родителей      к     чтению      научно-популярной, художественной и пр. литературы по семейному воспитанию.

 Да, Нет..

16. Учитываю мнения и просьбы родителей по вопросам организации  жизни детей    в    классе,    опираюсь   на    их   точку   зрения    при   принятии педагогических и организационных решений.

Да,   Нет.

17.  Удается   объединить   родителей   при   решении   различных   вопросов, создавая атмосферу общности интересов (родителей и педагогов).

 Да.. Нет.

18.  Использую в контактах с родителями наглядно-текстовые средства с  оперативной информацией о жизни детей в группе и ее перспективах.

 Да.. Нет.

19. Могу подготовить и провести для коллег открытый показ фрагментов общения с родителями.

Да. Нет.

20.  Владею  навыками   планирования,   анализа   и   обобщения  результатов взаимодействия с родителями.

Да. Нет.

 

7.  Міні–лекція

Диференційоване педагогічне спілкування в більшості випадків викликає у сучасного педагога великі труднощі, оскільки передбачає безпосередній індивідуальний контакт.
Одними з основних завдань взаємодії педагога з батьками є:
• встановлення партнерських відносин з родиною кожного вихованця
• об’єднання зусиль для розвитку та виховання дітей
• створення атмосфери взаєморозуміння, спільності інтересів
• активізація та збагачення умінь батьків підтримка їх впевненості у власних педагогічних можливостях
Відсутність взаємопорозуміння, розбіжність поглядів на деякі питання виховання та розвитку дітей, - все це веде до зростання недовіри між педагогом і сім’єю.
Слово «конфлікт» у перекладі з латинської означає «зіткнення».
Конфлікт – є якість взаємодії між людьми, що виражається в протиборстві сторін заради досягнення своїх інтересів і цілей. Конфлікт – це протидія суб'єктів з приводу виниклого протиріччя, дійсного чи уявного. Причиною конфлікту може стати відмінність в цілях; недостатня поінформованість сторін про подію, некомпетентність однієї із сторін, низька культура поведінки та ін.
Виділяють такі типи конфліктів: особистісні, міжособистісні, міжгрупові, внутрішньогрупові конфлікти.

Професія педагога визнана в числі найважчих, за своєю психофізіологічної напруженості вона стоїть на рівні льотчиків-випробувачів і альпіністів. Тому однією з проблем у педагогіці є питання конструктивного вирішення конфліктів.

Для опису способів вирішення конфліктів К. Томас використовує двовимірну модель, що включає показники уваги до інтересів партнера і своїм власним. У відповідності з цією моделлю К. Томас виділяє п'ять способів виходу з конфліктної ситуації.

Будь-яка з представлених Томасом стратегій може виявитися в різних ситуаціях ефективною, оскільки має як позитивні, так і негативні сторони.
 

Додаток 1.Способи регулювання конфліктів.

Д. Скотт дає рекомендації щодо спілкування з конкретними «важкими» типами людей, однак ми повинні мати на увазі, що в житті швидше зустрічаються люди, що володіють набором особливостей декількох типов. Тому нижче наведена класифікація, запропонована автором, носить умовний характер.

 

Перший тип “паровий каток”/”шерманівський танк”.Ці люди грубі, безцеремонні, і якщо предмет конфлікту недуже важливий, то краще відхилитися від нього, поступитися. Якщо ж вибирається інший підхід то починати краще з того, щоб дати покій людині і “зпустити пар”, потім треба спокійно виказати свою точку зору намагаючись неставити під сумнів його правоту. Ярість людини подавляється власним спокоєм; це допоможе йому подолати свою агресивність, і обидві сторони зможуть прийти до спільного рішення. Ярость «парового катка» можно подолати лише власним спокоєм. 

Тип  “прихований агресор”\”снайпер” . Ця людина намагається чинити неприємності приховано, за допомогою закулісних махінацій. Якщо відхилитись від конфлікту неможливо, потрібно виявити конкретний факт вчинення зла та його приховані причини, потрібно довести цій людині, що ви розкрили її наміри. Коли людина визнає свою провину, можна виявити істинні причини складності людини і враховуючи їх знайти вирішення проблеми.

 

Тип “розгнівана дитина”\”людина-вибух”. Ці люди не є злими за своєю природою, вони вибухають як дитина у якої поганий настрій. Основний принцип, якого треба притримуватись для усунення конфлікту з цією людиною, заключається в тому, щоб дати людині викричатися, дати виходу його емоціям, запевнити людину, що ви її слухаєте. Коли людина позбавиться своїх емоцій, вона знову буде здаватись спокійною та розсудливою.

 

Тип “жалібщик”. Ця людина постійно звинувачує у всьому інших. Якщо така людина звертається до когось зі своїми жалобами, то найкраще у всьому піддакувати їй. Якщо «скаржник» говорить вам про когось іншого, можна підтакувати, або заперечити йому. Але краще спочатку просто його вислухати, причому зовсім не обов'язково погоджуватися з тим, що він говорить. Може, єдине, що йому потрібно, - бути вислуханим, та ви тим самим повернете йому відчуття власної значущості. Вислухавши, викладіть коротко суть його скарги, дайте йому зрозуміти, що ви почули його слова. Потім найкраще перевести розмову на іншу тему. Якщо ж він знову і знову буде повертатися до теми своєї скарги, спокійно і шанобливо перервіть його, переключить на вирішення проблеми, а не на її опис. Можна запитати його: «Що б ви хотіли зробити в цій ситуації?» Швидше за все, у «скаржника» немає готового рецепту, тоді ви запитаєте: «Чим я можу вам допомогти?» Якщо і тут ситуація не проясниться, спробуйте разом з ним придумати, яка конкретна людина (або люди) може допомогти в цій ситуації. Наприклад, це може бути фахівець-дефектолог для дитини, сімейний психотерапевт, тренер спортивної секції і т. д.

 

Тип «Мовчун» / «тихоня». Люди цього типу можуть бути скритними з різних причин, причому причини цієї скритності вам невідомі. Ключ до вирішення конфлікту в даній ситуації – подолання цієї замкнутості. Стратегія спілкування: задати кілька питань, але обов'язково в такій формі, щоб не отримати на них відповіді односкладові, продемонструвати своє співчутливе і доброзичливе ставлення до людини, свою підтримку і визнання.

Причини скритості таких людей можуть бути самими різними (вороже ставлення, погане самопочуття, природна інтровертованість та ін), і успіх вашого спілкування буде залежати від того, чи відома вам ця причина. Найкраще з метою з'ясування цього поставити «мовчуну» кілька відкритих питань, наприклад: «Що ви думаєте з цього приводу?». Причому необхідно враховувати і можливі природні особливості людини: якщо він зазвичай небалакучий і повільно діє, то ви, задавши йому якесь запитання, не квапте його з відповіддю, не підганяйте (йому необхідно більше часу для відповіді). Якщо цей чоловік заговорив з вами, не намагайтеся відразу заповнювати можливі паузи в розмові. Не квапте його, дайте обдумати і висловити йому все, що він хоче, в зручному для нього темпі. Головне при взаємодії з такими людьми – доброзичливе ставлення до них. Дотримуйтесь почуття міри. Якщо ви бачите, що спілкування з вами обтяжує «мовчуна», не наполягайте, не втягуйте його в розмову проти його волі. Можливий варіант, коли ви, розмірковуючи вголос, говорите про причини мовчання партнера: «Мені здається, що ви чимось засмучені...». Однак такий спосіб допомагає далеко не завжди: якщо людині неприємно те, що ви сказали, чи ви помилилися у своєму припущенні, він може припинити спілкування зовсім.

 

Тип “надмірно покладистий”. Коли такі люди зустрічаються нам, вони здаються приємними в усіх відношеннях: підтримують будь-яку нашу ідею, завжди поступаються у спорах, намагаючись сподобатися всім оточуючим. Але, як правило, їх слова розходяться з ділом: ви покладаєтеся на таку людину, а він у відповідальний момент підводить вас, не виконавши того, що обіцяв. Якщо ви змушені спілкуватися з такою людиною, скажіть йому, що для вас найголовніше – правдивість. Нехай він обіцяє зробити для вас тільки те, що справді в його силах. Поясніть, що ви будете ставитися до нього краще не в тому випадку, коли він погоджується з вами в усьому і обіцяє допомогти у всьому, а коли він буде говорити вам правду про те, що він думає і що робить. Однак цей чоловік повинен бачити і з вашого боку подібну поведінку.
 

Наша головна задача – розпізнавши конфліктну особистість, реагувати на її вчинки так, щоб не поглиблювати конфлікт, а спробувати прийти до конструктивного вирішення.

Дуже часто конфлікти виникають в ситуаціях, коли одна із сторін намагається маніпулювати іншого. Маніпуляція – це навмисна і приховане спонукання іншої людини до прийняття рішень і виконання дій.

Головна мета взаємодії педагога з батьками – це спільна допомога дитині в різних ситуаціях виховання і навчання. Для реалізації цієї мети у кожного педагога в «арсеналі» існує величезна кількість тактичних прийомів. Для ефективного спілкування педагога з батьками необхідно свідоме використання тактичних прийомів, наприклад, такого як «Я – висловлювання», запропонованого Томасом Гордоном.
«Я – висловлювання»
«Я – висловлювання» можуть виявитися надзвичайно ефективним у ситуаціях конфлікту, коли необхідно прийти до конструктивного її вирішення. Оскільки конфлікт часто супроводжується взаємними звинуваченнями, використання хоча б однієї з позицій «Я – висловлювання» дозволяє знизити напругу і буде сприяти народженню взаєморозуміння. «Я – вислів» являє собою один з прийнятних способів вираження своїх почуттів і прийняття відповідальності на себе за те, що відбувається.
Використання техніки « Я – повідомлення»

                За допомогою «Я – повідомлення» можна не лише висловити  ті почуття, які виникають у складних ситуаціях, а й коректно позначити існуючі проблеми і при цьому, що вкрай важливо, усвідомити власну відповідальність за їхнє розв’язання. Для того щоб опанувати цю техніку спілкування, необхідно навчитись усвідомлювати свої почуття й уміти правильно  повідомляти про них.

               Структурно «Я – повідомлення» складається з чотирьох частин.

                Перша частина – слід об’єктивно, неупереджено описати ситуацію або поведінку людини, що викликає у вас негативні почуття (напруження, роздратування, невдоволення). Описувати ситуацію чи чиюсь поведінку зазвичай починають зі слова «коли»: «Коли я бачу, що …», «Коли я чую…», «Коли я стикаюся  з тим, що…». У цій частині «Я – повідомлення» потрібно констатувати факт, уникнувши і неясності, і звинувачувального тону та моралізаторства. Потрібно говорити про поведінку людини (дитини або батька), але не давати оцінку її особистості.

               Друга частина – потрібно назвати ті почуття, які ви відчуваєте з приводу поведінки людини («Я відчуваю роздратування, безпорадність, біль, прикрість тощо»).

              Третя частина – слід чітко і ясно показати, яка негативна дія призводить до такої реакції.

              Четверта частина – має містити прохання або повідомлення про те, як саме партнер по спілкуванню може змінити свою поведінку.

               Варто намагатися, щоб «Я – повідомлення» не переходило у «Ти (Ви) – повідомлення». Це призводить до «зісковзування» на позицію обвинувача. Цієї помилки можна уникнути, якщо використовувати безособові пропозиції.

                 «Я засмучуюся, що Ви досі  не принесли фізкультурну форму!» - неправильний варіант.

               «Я засмучуюся, коли у дітей немає фізкультурної форми» - правильний варіант.

            Структура «Я – повідомлення» з прикладами

Об’єктивне описування події чи чиєїсь поведінки	Мої почуття	Причина виникнення почуття	Висловлювання прохання
Коли ви критикуєте мою роботу, не говорячи, у чому я помиляюся	Я відчуваю нерозуміння	Адже я не знаю, що конкретно потрібно виправити	Скажіть мені, що я роблю не так
Коли ви запізнюєтеся на заняття	Я відчуваю, що мені важко , і засмучуюся	Мені доводиться міняти хід заняття, я втрачаю час	Будь ласка, намагайтеся приходити вчасно
Кожного разу, коли ви не приходите на батьківські збори	Я відчуваю прикрість і досаду	Адже через те, що мені доводиться передавати інформацію вам особисто, я втрачаю багато часу	Якщо ви не в змозі прийти, будь ласка, пришліть когось замість себе

Безумовно, не кожному батькові буде приємно вислуховувати від вас проблему навіть у такій формі, і у нього можуть виникнути неприємні почуття. Проте така форма трансляції батькам негативної інформації про дитину викличе найменший опір і невдоволення вашим повідомленням, тому що показує вашу зацікавленість у пошуках конструктивних методів вирішення проблеми (а не безсилу злобу і обвинувачення), ваш (незважаючи на виниклі труднощі) позитивне ставлення до дитини, а також бажання спільної роботи з батьками.
 

8.Вправа відпрацювання навичок побудови «Я-повідомлення».

Об’єднуємося у 4 групи. Учасники отримують ситуації, які потрібно розібрати й обговорити та повідомити про це батьків, використовуючи техніку «Я-повідомлення»

 

Ситуація 1.Учень прийшов з вулиці в брудному взутті, не перевзувся та наслідив у щойно помитому кабінеті;

 

Ситуація 2. Учень стукаючи лінійкою по парті, не дав вести урок.

 

Ситуація 3. Учень прогуляв цілий день, пропустив заняття у школі. Його бачили на вулиці.

 

Ситуація 4. В учня у семестрі намічається «2» з вашого предмету.

 

9. Вправа «Мій погляд на мої відношення»

Мета: допомогти вчителям усвідомити та сформувати свої сильні сторони у     

спілкуванні з батьками й визначити існуючі проблеми, які можна вирішити.

 

Для виконання цієї вправи кожному учаснику потрібно чистий аркуш паперу, олівець або фломастер.

Ведучий: попереджає учасників про те, що дана вправа носить конфіденційний характер, тому не варто задавати один одному ніяких питань у ході проведення вправи. Однак якщо хтось захоче поділитися своїми думками, почуттями або змістом виконаної роботи, він зможе це зробити в кінці вправи.
Ведучий просить кожного з учасників намалювати на аркуші паперу себе і батьків своїх вихованців у вигляді геометричних фігур. Коли робота буде закінчена, ведучий починає задавати питання, які учасники визначають самостійно, не фіксуючи відповідь на папері. Після кожного питання психолог дає учасникам від 15 до 40 секунд на обдумування.
Питання:
• Подивіться, будь ласка, на свій малюнок. Як розташовані у вас фігури: на одному рівні або на різних (хтось вище, а хтось нижче, чому? Що означає для вас «вище» або «нижче»? Або, може бути, ви розташовані в центрі, в оточенні інших геометричних фігур, чому?)
• На якій відстані один від одного розташовані геометричні фігури? Чому?
• Хто розташований правіше, а хто ліворуч? Чому? Вкладаєте ви який-небудь особистий сенс у поняття «лівий» і «правий»? Який?
• Подивіться, скільки місця займає на аркуші ваше зображення і скільки фігури, що зображують батьків; чому?
• Чи однаковими геометричними фігурами ви зобразили себе і батьків, чому?
• Багато гострих кутів у ваших зображеннях, чому? Вкладаєте ви будь-який особистий сенс у поняття «гострі кути» і якщо «так», то який?
• На які роздуми наводить вас ваша картинка, чому? Кого б ви ще хотіли зобразити на малюнку, чому?
• Постарайтеся знайти не менше трьох позицій, за якими ви відчуваєте себе впевнено.
• Що б вам хотілося змінити або поліпшити у ваших взаєминах з батьками? Які особистісні якості та/чи інші фактори заважають вам поліпшити це?
Після того, як учасники дадуть відповіді на останнє питання, ведучий пропонує бажаючим висловитися з приводу виконаної роботи або з приводу своїх відчуттів.

 

10. Руханка «Друкарська машинка».

Мета: створити в групі гарний настрій, зняти напругу після заняття.

Хід вправи.

     Учасники сідають у коло. Вибирається уривок загальновідомого вірша. Кожен по черзі називає по одній букві слова. У кінці слова – всі встають, на знаках пунктуації (кома, крапка, тире і т.п.) – плескають в долоні, в кінці строфи – притуп ногою.

 

11.Вправа « Рефлексія».

 Мета: аналіз емоційного стану, почуттів, обговорення найбільш вдалих аспектів заняття, рефлексія ступеня активності учасників.

Обладнання: набір карток «Креатив»

 Учасники обирають картку, яка найвлучніше характеризує їх нинішній стан, відображає настрій, розкриває, чи справдилися очікування від сьогоднішнього заняття.

 

12. Підсумок заняття. Вправа «Подарунок».

Мета: створити доброзичливу атмосферу в групі, розвивати навички вербального спілкування.

Хід вправи.

     Учасники стають у коло. Їм пропонується зробити  подарунок для свого сусіда, а саме – подарувати добрий настрій за допомогою міміки та жестів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Тест для самооценки затруднений в общении с родителями.

 

Уважаемый воспитатель!

Вам  предлагаются суждения, касающиеся практики общения с родителями в дошкольном  учреждении. Если Вы согласны с суждением, подчеркните ответ «Да», если не согласны - ответ «Нет». Если какие-то суждения Вы не можете оцепить однозначно, обведите их  порядковый помер кружком.

Опросник используется не для контроля, а для самоанализа профессиональных затруднений.

1. В общении с родителями учитываю условия семейного воспитания

каждого ребенка, структуру семьи, уровень развития родителей.

 Да.. Нет.

2. Регулярно знакомлю родителей с организацией, содержанием воспитания и   обучения  детей,   вовлекаю   их   в   обмен   мнениями   об  успехах   и трудностях в развитии ребенка.

Да. Нет.

3. В   общении   с   родителями   нахожу  индивидуальный   подход   к   ним, устанавливаю с ними партнерские отношения.

Да .Нет.

4.Владею умением эмоционально поддерживать уверенность родителей в собственных педагогических силах.

Да. Нет.

5. Умею посмотреть на ситуацию взаимодействия с родителями их глазами, понимаю их чувства и поведение.

Да. Нет.

6. Владею техникой диалогического (безоценочного) общения.

 Да.. Нет.

7. Проявляю достаточную  гибкость в  конфликтных   и затруднительных ситуациях общения с родителями.

Да. Нет,

8. Как правило, с пониманием отношусь к педагогическим заблуждениям и ошибкам родителей.

Да. Нет.

9. Владею способами общения с родительской аудиторией, умением вовлечь родителей в активное обсуждение проблемы и пр.

 Да.. Нет.

10. Удается развивать активный интерес родителей к воспитанию своего ребенка, осознанное отношение к родительству.

 Да.. Нет.

11. Помогаю    родителям    овладевать    навыками    анализа    собственных   затруднений в общении с ребенком и причин трудностей в его развитии.

 Да,. Нет.

12. Использую    разные    способы    активизации    потребности    родителей наблюдать ребенка в различных жизненных ситуациях (в детском саду и дома) размышлять над мотивами его поведения.

 Да.. Нет.

13.Обогащаю      родителей      умением      организовывать      эмоционально  насыщенное взаимодействие с ребенком в семье.

Да. .Нет.

14. Владею   методами   изучения   опыта   семейного   воспитания,     

      обладаю достаточными знаниями о семье, которые использую в 

      индивидуальном (и дифференцированном) общении с родителями.

          Да .Нет.

15. Развиваю      интерес     родителей      к     чтению      научно-

      популярной, художественной и пр. литературы по семейному

       воспитанию.

 Да, Нет..

16. Учитываю мнения и просьбы родителей по вопросам организации

       жизни детей    в    группе,    опираюсь   на    их   точку   зрения   

       при   принятии I педагогических и организационных решений.

Да,   Нет.

17.  Удается   объединить   родителей   при   решении   различных  

        вопросов, создавая атмосферу общности интересов (родителей

        и педагогов).

 Да.. Нет.

18.  Использую в контактах с родителями наглядно-текстовые

       средства с  оперативной информацией о жизни детей в группе и ее

       перспективах.

 Да.. Нет.

19. Могу подготовить и провести для коллег открытый показ

       фрагментов общения с родителями.

Да. Нет.

20.  Владею  навыками   планирования,   анализа   и   обобщения  результатов взаимодействия с родителями.

Да. Нет.

 

Ключ к тесту.

 Суждения распределяются по трем группам.

1. Умение учитывать потребности семьи, мнения и интересы родителей

     (суждения. № 1; 10; 11; 13; 16; 17).

2.Гибкость стиля общения; умение сопереживать родителям (№ 3; 4;

    5; 6; 7; 8).

3. Умение   использовать   активные   методы   и   формы  общения   с

     родителями (№2; 9: 12; 14; 15; 18).

    Подсчитывается количество ответов «Нет» в каждой группе суждений.  Три и более  таких  ответов   могут  считаться   основанием  для  помощи  в выявленных затруднениях. Ответы,  обведенные кружком, так же могут рассматриваться как запрос о помощи.

Об искренности ответов, в определенной мере, можно судить по сходству двух последних суждений (№ 19 и №  20).

 

Додаток 2.

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.