Семінар-практикум "Формування фонематичних навичок у дітей з мовленнєвими вадами"

Формування фонематичних навичок у дітей з мовленнєвими вадами Вчитель-логопед вищої категорії, методистМиколаївської ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів №3 Пономаренко В.А.

До фонематичних процесів відносяться: фонематичний слух; фонематичне сприйняття; фонематичний аналіз і синтез.

Фонематичний слух включає: здатність чути чи не чути певний звук в слові; здатність розрізняти слова, до яких входять одні й ті самі фонеми, розташовані у різній послідовності; здатність розрізняти слова, які близькі за вимовою, але різні за значенням.

Фонематичне сприйняття включає: вміння визначати лінійну послідовність звуків у слові; вміння визначати позицію звука в слові по відношенню до його початку, середини або кінцю; усвідомлення або підрахунок кількості звуків у слові.

Фонематичний синтез та аналіз – розумова операція з аналізу та синтезу звукової структури слова. Мета цього етапу роботи – вчити дітей складати слова з поданих звуків (букв), аналізувати звуковий склад слова.

К. Д. Ушинський: «Чітка вимова кожного звуку та добре розвинений фонематичний слух – ось запорука правильного правопису.»

Несформованість фонематичних процесів і слухового сприймання призводить до чисельних помилок на письмі: - пропусків голосних букв: всять – висять, кмната – кімната, урожй – урожай; - пропусків приголосних букв: кімата – кімната, вієї – всієї; - пропусків складів і частин слова: стрки – стрілки; - заміни голосних: іду – їду;

заміни приголосних: дупи – дуби, хай – гай, бутинок – будинок; - перестановки букв і складів: вінко – вікно; - недописування букв і складів: чере – через; - нарощування слів зайвими буквами і складами: дітини – діти, сініг – сніг; - перекручування слів: чайщик; - написання кількох слів разом; - невміння визначати межі речення в тексті.

Найбільш типові помилки при читанні: труднощі злиття звуків у склади і слова; взаємні заміни фонетичних або артикуляційно близьких приголосних звуків (свистячих – шиплячих, дзвінких – глухих тощо); читання по буквах; викривлення складової структури слів; занадто повільний темп мовлення; порушення розуміння прочитаного.

Роботу з формування фонематичних процесів проводять у такій послідовності: Розрізнення на слух однакових і різних за звучанням звуків. Закріплення, диференціація голосних і приголосних. Визначення першого наголошеного голосного на початку слова. Визначення останнього приголосного в слові. Визначення першого приголосного звука . Визначення останнього голосного звука. Визначення заданого звука в складах, словах.

Визначення місця звука в слові (на початку, в середині, в кінці слова). Розрізнення на слух у словах звуків, схожих за звучанням або артикуляцією (свистячі – шиплячі, дзвінкі – глухі тощо). Називання слів на певний звук. Вивчення звукового аналізу відкритих і закритих складів. Виконання звукового аналізу односкладових, двоскладових і трискладових слів. Вивчення звукового аналізу слів зі збігом приголосних.

Ігрові прийоми з розвитку фонематичного сприймання (слуху) та уявлення: «Почуєш – плесни». Почувши певний звук, треба плеснути в долоні. «Хто більше?». Підібрати або знайти на малюнку слова, що починаються на заданий звук. «Де звук?». Визначити місце заданого звука в слові (на початку, в середині, в кінці). «Чудовий художник». Намалювати картинки на вказаний звук на початку, в середині, в кінці слова. «Запам’ятайка». Проговорюється ряд слів, а діти запам’ятовують і повторюють.

«Скажи навпаки» (гра з м’ячем). Наприклад, да – дя, ду – дю (склади з твердим та м’яким приголосним). «Підняти сігналочки або букви». Даються слова на опозиційні звуки (с-ш, б-п, з-ж, д-т і т. д.), а дитина визначає певний звук у словах. «Розподілити малюнки по хатинкам». Наприклад, зі звуком Ш – в одну хатинку, зі звуком С – в другу. «Чим відрізняються слова?». Рак – лак, мишка – миска і т. д. (ввести малюнки).

«Закінчи слово». Логопед читає речення, не називаючи останній звук у слові. Діти піднімають картку з відповідною буквою. Виріс у лісі білій гри... Петро хворий на гри... У собаки гострий зу... На сніданок у нас су... У цього міста давній гер... У бабусі гострий сер... У траві сховався ву... Розлили на столі ту...

Ігрові прийоми з розвитку фонематичного аналізу та синтезу: 1. “Хто швидше?”. Порахувати кількість звуків (складів) у слові. 2. «Шнурочок». Сполучити лінією звукові схеми слів з предметними малюнками. 3. «Жива азбука». Із букв слів жайворонок, сироїжка потрібно утворити нові слова. 4. «Утвори слово». Утворити з деформованих слів правильні і записати їх у зошит. Наприклад, ВЕЛ (лев). 5. «Утвори нове слово». сокіл тіло рис соки роги 6. «До звукових схем дібрати слова».