3 квітня о 18:00Вебінар: Гейміфікація уроку як засіб підвищення ефективності навчання

Семінар-практикум "Розвиток зв язного мовлення дітей за допомогою картинно-графічного плану"

Про матеріал
Конспект семінару-практикуму буде корисним молодим вихователям дошкільних закладів, а також вчителям початкової школи. Данний матеріал познайомить педагогів з методом наочного моделювання, а також надасть можливість самостійно скласти кілька схем, які допоможуть зформувати та розвинути зв язне мовлення дітей.
Перегляд файлу

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ

для вихователів

«РОЗВИТОК  ЗВ’ ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

МЕТОДОМ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ»

План

  1. Актуальність проблеми.
  2. Знайомство з методом наочного моделювання: теоретичний аспект.
  3. Практична частина: складання мнемо таблиць.
  4. Висновки.

І. Мова є основною психічною функцією людини. Завдяки їй, людство здобуває інформацію, знання, накопичує та передає опит. А зв’ язне мовлення – це вища форма розумової діяльності. Саме вона і визначає рівень інтелектуального розвитку людини. Тому серед багатьох завдань виховання та навчання дітей дошкільного віку розвиток мовлення є одним із головних. І  в останні роки, у час глобальної компьютерізаціі, питання розвитку мовлення дітей набувають все більшої актуальності. Дитина, яка все більше часу проводить за комп’ютером або планшетом не має можливості повноцінно спілкуватися. Мовлення таких дітей, так сказати, рубана. Вона складається практично із іменників та дієслів. Малюк не може послідовно та зрозуміло передати зміст казки, мультфільма. У майже 80 відсотків таких дітей гарно розвинена зорова пам’ять та сприйняття, а слухова увага, сприйняття та пам’ять практично не працюють. Тому частина здобутих знань (часом це більша частина) є марною. Дуже часто від батьків першокласників можна почути такі слова: «Моя дитина така допитлива, скільки вона знає, ми вчимо домашні завдання всією сім’єю, а вчителька ставить погані оцінки. Вона каже, що мій хлопчик не вміє переказувати прочитане». І так є насправді. Дитина може дійсно мати у голові величезний об’єм інформації, а поділитися їй не має можливості із-за порушень або недорозвинення мовлення. Саме цей аспект змусив мене шукати методи, які насамперед зацікавлять дитину та допоможуть їй подолати недоліки.

 

 ІІ. Таким методом для мене з явилось наочне моделювання. Наочне моделювання – це відтворення істотних властивостей вивчає мого об’єкта, створення його заступника та робота з ним.

Чому саме цей метод привернув мою увагу? Тому що у дошкільні роки мислення дітей є наочно образним і наочний матеріал засвоюється краще за вербальний. А також враховуючи той факт, що в силу причин, про які я казала вище (у вік комп’ютерних технологій збереженним аналізатором є зоровий і саме на нього ми можемо спертися), цей метод допомагає дитині зорово уявити абстрактні поняття (звук, слово, речення, текст) та навчитися працювати з ними.

 В процесі використання метода моделювання діти знайомляться з графічним засобом надання інформаціі – моделлю. В якості умовних заступників можуть виступати символи різного характеру: предметні картинки, геометричні фігури, символічні зображення предметів, силуети, контури, піктограми, тощо.

 Наглядна модель висловлювання виступає в ролі плана, яка забезпечує зв’язність і послідовність розповіді дитини.

Метод наочного моделювання може бути використаним у роботі над будь-яким видом монологічного висловлювання:

  • побудова речень;
  • переказ;
  • складання оповідань за картиною та серією картин;
  • описова оповідь;
  • творча оповідь;
  • вивчення віршів, тощо.

 

 Зараз ми з вами розглянемо як складаються схеми.

Першим етапом у цій роботі є знайомство дітей зі схемою. Для цього  легше за все скласти схему простого речення. По-перше слід пояснити дітям, що означає кожна картинка або символ. Далі ми складаємо схему повністю и самі читаємо її. Потім діти самостійно складають речення по запропонованим схемам.

Приклад: Спочатку складемо речення без прийменника.

Повар готує сніданок.

   http://1.bp.blogspot.com/-DdfXJ4kwWvg/TzwAizTGYrI/AAAAAAAAAS8/O_tf7SL49mk/s1600/COCINERO.jpg                                             http://0.tqn.com/d/familycrafts/1/S/8/k/3/Breakfast-Coloring-Page.jpg

Такі схеми допомагають дітям, які самі не можуть побудувати речення, а лише називають центральний предмет. Так, дивлячись на схему їм потрібно послідовно перерахувати все, що зображено на ній.

Тепер подивимось як можна схематично відтворити прийменник.  Той предмет, про який йде мова ми зобразимо квадратом або прямокутником а сам прийменник колом. А тепер, відповідно до того що ми мусимо сказати, розташуємо ці фігури.

Ось що виходить:           -  прийменник НА,             - прийменник ПІД,

 

 

  •         - прийменник В,               - попереду,  т.д.

 

Тепер складемо речення з прийменником та запишемо його схематично.

Хлопчик став у калюжу.

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/7/96/59/96059920_Risunok__26_.jpg

                                                                

За допомогою таких схем можна навчити дітей запам’ятовувати вірші, пісні, тошо. Наприклад:

          https://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=3f8db88e7a9126269e5abd1d6dc495a6&n=33&h=215&w=304

Если на деревьях листья пожелтели,

 

                     

Если в край далекий птицы улетели,

               https://www.heilpaedagogik-info.de/kinder/ausmalbilder/ausmalbild-malvorlage--Wolken--1065--ausmalbilder_wolken_42__.png   https://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=e3cd761150cbb493b0d9508c6ac56ec2&n=33&h=215&w=203

Если небо хмурится, если дождик льется,

Это время года осенью зовется.

Таким чином ознайомившись зі схемою речення можна починати роботу з текстом. Найпростішим з видів зв’язного висловлювання вважається переказ.

Переказ – більш легкий вид монологічної промови, так як він дотримується авторської думки, в ньому використовується готовий авторський сюжет і готові мовленнєві форми і прийоми. Переказ передбачає вміння виділити основні частини почутого тексту, пов’язати їх між собою, а потім скласти розповідь. Тут на допомогу дітям приходить наочна модель. Краще за все починати таку роботу з добре  знайомих дітям коротких казок (Ріпка, Колобок). На перших етапах діти навчаються складати моделі у супроводженні читання казки педагогом. Така робота передбачає формування наступних вмінь:

  • Засвоєння принципу заміщення, тобто вміння позначати персонажі і основні атрибути художнього твору заступниками;
  • Передача послідовності епізодів у відповідності з розташуванням заступників;
  • Вчить дитину оволодівати навичками аналізу та синтезу.

Тут слід сказати , що велику роль у цьому процесі грає використання піктограм.

Піктограма – це знак, що відображає найважливіші пізнавальні риси об’єкта. Так, наприклад можна зобразити злість http://refdt.ru/tw_files2/urls_5/35/d-34775/7z-docs/2_html_m8976f98.jpg ,  радість   http://lphoto2.ask.fm/635/199/817/-239996995-1tgd39j-k5aoofnrddrpqbk/original/w512h5121377939807185085happysmileystreamline.png , здивованість http://doc4web.ru/uploads/files/15/14853/hello_html_m7fee133e.png, тощо.

По-перше таким чином можна розширювати активний словник дитини, по-друге вчити дитину читати будь-які схеми. Прикладом може стати схема речення, яку діти складають на заняттях з грамоти (можна порахувати кількість слів у реченні), звукова схема слова (діти рахують кількість звуків у слові, виділяють кількість голосних та приголосних звуків, а також називають місце звука в слові (початок, середина, кінець).

           

 

На даній схемі представлена казка «Теремок», де замінниками героїв казки представлені кола відповідного кольору та розміру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Послідовність замінників на схемі відповідає послідовності появи героїв у казці.

Така робота допомагає дітям за допомогою гри розвивати вищі психічні функції (мислення, уяву, пам’ять, увагу), активізує зв’язне мовлення, полегшує ознайомлення дітей природою і явищами навколишнього світу (це – дорожні, екологічні знаки, тощо).

 

Наступним кроком цієї роботи є складання розповіді за сюжетною картиною. Як правило, таке завдання викликає у дітей значні труднощі. Оповідь за сюжетною картиною вимагає  від людини вміння виділити основні діючі особи, або об’єкти картини, простежити їх взаємозв’язок, а також уміння додумати причини виникнення даної ситуації, тобто скласти початок розповіді і її наслідки – то є кінець оповідання. Практика доводить, що самостійні оповідання дітей – це лише просте перерахування діючих осіб чи об’єктів картини.

 

Робота по подоланню цих недоліків та формування навичок оповідача складається з таких етапів:

  • виділення значимих для розвитку сюжету фрагментів картини;
  • визначення взаємозв’язку між ними;
  • об’єднання фрагментів в єдиний сюжет.

В якості елементів моделі виступають, відповідно, картинки – фрагменти, силуетні зображення значущих об’єктів картини і схематичні зображення фрагментів картини.

Давайте розглянемо приклад складання наочної схеми за сюжетною картиною.

     Прийшла зима, випав сніг.

Сніг вкрив поля, дерева, кущі.

Діти одягли теплі речі, та вийшли на вулицю.

 

Малюки скатали снігові кулі та зробили сніговита.

Вони надягли відро сніговиту на голову.

Марійка прикріпила сніговиту дві кульки, як руки.

Павло дав сніговиту мітлу.

Сніговик видався чудовий!

Аналогічно цьому прикладу складаються оповідання за серією картин.  Коли діти оволодіють навичками побудови зв’язкового висловлювання, в моделі оповідань включаються творчі елементи. Дитині пропонується вигадати діалог між героями, тощо.

 Більш складним для складання оповіді для дітей є опис предмета. Запропонуйте дитині розповісти про яблуко чи про зайчика. Що вона вам розповість? Як правило зверне увагу на форму та колір. І все. «Яблуко червоне. Воно кругле». «Їжак сірий та колючий». Наочна схема, запропонована дорослим, зверне увагу дітей на інші аспекти. Наведу приклад:

http://logopsi.ucoz.com/_ph/96/922111029.jpg

Завдяки такій схемі оповідь завжди стає більш розгорнутою. Аналогічно можна скласти і порівняльну оповідь, яка робить мову поширеною, наповнює її смисловими обертами, закріплює різні граматичні категорії.  Основу такого оповідання становлять конкретні уявлення, що накопичуються у дитини. В схему можна додати будь-які символи якісних характеристик об’єкта:

  • приналежність до родовидовому поняттю;
  • величина;
  • колір;
  • форма;
  • складові деталі;
  • якість поверхні;
  • матеріал із якого виготовлений;
  • як він використовується;
  • за що подобається або не подобається.

ІІІ. А тепер я пропоную всім скласти кілька мнемо схем, які потім можна буде запропонувати дітям.

Педагоги розділяються на дві групи, сідають за столи та складають схеми по заданому картинному матеріалу:

  • Складання схеми речення без прийменника:

     http://sarapulmama.ru/wp-content/uploads/2012/07/gribnik.jpg              http://cs625524.vk.me/v625524573/49610/bFjcXirLG5A.jpg

         Хлопчик знайшов гриб.       Мама пере одяг.

  • Складання схеми речення з прийменником:

http://vmeste.opredelim.com/tw_files2/urls_772/37/d-36930/36930_html_54ffbb50.png             http://ignorik.ru/ign/2059/d-2058253/2058253_html_m7f959387.jpg

М ячик лежить під столом.   Зайчик сховався під кущ.

Ручка на столі.      Заєць за кущем.

 

 

  • Складання схеми для заучування віршів:

                Білочка      Прапорці

- Де ти, білочка, живеш?  У малесенької Ліди

Що ти, білочко, гризеш?  Є блакитні прапорці,

-У зеленому ліску   І вона на свято піде

У дуплі, у соснячку,   З прапорцями у руці.

Я гризу горішки,    Ой, як весело та ясно!

І гриби, і шишки.    Тут і там сьогодні бачиш

       Синьо-жовті прапорці.

Г. Демченко    Н. Забіла

 

  • Складання наочної схеми для переказа  казки «Колобок», «Колосок».

 

  • Складання схеми розповіді за сюжетною картиною: «Маленькі лікарі»,  «У зимовому парку»:

 

 

http://2.bp.blogspot.com/-gf6bXr_96yk/VIHJoWZ_mAI/AAAAAAAAA30/H9ZQkRruGmQ/s1600/34025-19.jpg

http://mir.zavantag.com/pars_docs/refs/79/78069/78069_html_m1c437879.jpg

  • Складання схеми розповіді по серії картин: «Як допомогти птахам взимку»:

http://www.xxlbook.ru/imgh1466739.png

Наприкінці хотілося сказати: можливість говорити, спілкуватися – це дивовижний дар природи. На його формування та розвиток природа відвела не так багато часу – це період з одного до восьми – дев’яти років. Після цього мовна зона кори головного мозку закривається. І якщо дитина не заговорить у цей період, то надалі це вміння йму дано не буде. Сучасні діти живуть у потужному потоці інформації, де живе спілкування замінюю комп’ютер і телебачення (як я вже казала на початку нашої зустрічі), і ця тенденція (нажаль) постійно зростає. Тому розвиток мовлення стає все більш актуальною проблемою в нашому суспільстві. І я вірю в те, що ми спільними зусиллями, допоможемо дітям у цій нелегкій, але необхідній роботі.

Матеріал підготовлений вчителем-логопедом «Логопедичного центру Маріупольської міської ради» Емолінь О.М.

docx
Пов’язані теми
Логопедія, Майстер-класи
Додано
7 жовтня 2019
Переглядів
715
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку