Семінар-тренінг "Життя прекрасне"

Про матеріал

Життя – бурхливий потік. Можна наштовхнутися на перешкоду й опустити руки, втратити себе, а можна боротися й перемогти. На жаль, сьогодні багато хто знаходить вихід із складної ситуації у наркотиках, пляшці, а дехто вибирає страшний шлях у небуття – суїцид, і ніхто не може пояснити чому .

Семінар-тренінг для педагогів розрахований на те, щоб ознайомит педагогів з мотивами суїцидальної поведінки, ознаками суїцидальних намірів, розглянути профілактику суїцидальної поведінки серед учнів та формувати позитивне ставлення до життя.


Перегляд файлу

Семінар-тренінг для педагогів на тему:

«ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ»

Мета: ознайомити учасників семінару з мотивами суїцидальної поведінки, ознаками суїцидальних намірів та  розглянути профілактику суїцидальної поведінки серед учнів;  формувати  позитивне ставлення до життя.

Завдання:

- профілактика суїцидальної поведінки;

- розвиток  навичок роботи  в групі, спілкування та згуртованості колективу;

- формування позитивного ставлення до життя, розуміння цінності життя;

- виховувати повагу до оточуючих, чуйність, толерантне ставлення один до одного.

Обладнання: аркуші паперу А4, фломастери, олівці, ручки, ватмани, фарби, стікери-листочки,  музичний супровід.

Час проведення: 50 хвилин.

Вікова категорія: педагоги

Кількість осіб: 12-14 осіб.

 

Зміст семінару

Вид роботи

Час (хв.)

Ресурсне забезпечення

1

Вступ. Актуальність теми.

3

Мультимедійна дошка, проектор, електронна презентація, слайди №1,2

2

Знайомство. Вправа «Долоні тепла»

5

 

3

Правила роботи в групі.

2

Слайд №3

4

Мозковий штурм. «Асоціації зі словом «самогубство»

5

Слайд№4,5

Додаток 1

5

Робота в групах:

Вправа «Асоціативний кущ» 

10

аркуш паперу, маркери

6

Інформаційне повідомлення «Мотиви та форми профілактики   суїцидальної поведінки»

5

Слайд №6,7

Додаток 2

7

Вправа «Крапля»

7

аркуш паперу,  фарби.

8

Вправа «Притча про стакан»

5

Слайд №8

9

Відеоролик «Щастя – життя»

3

ПК, мультимедійний екран

10

Підведення підсумків.

5

 

 

Хід заняття

1.Вступ. Актуальність теми.

Психолог: Життя – бурхливий потік. Можна наштовхнутися на перешкоду й опустити руки, втратити себе, а можна боротися й перемогти. На жаль, сьогодні багато хто знаходить вихід із складної ситуації у наркотиках, пляшці, а дехто вибирає страшний шлях у небуття – суїцид, і ніхто не може пояснити чому.

Сьогодні ми будемо з вами обговорювати дуже актуальну, важливу тему.

У наш час дуже актуальною, важкою і болючою темою є самогубство (або суїцид). Самогубство (суїцид) – це крайній вид автоагресії, навмисне самопозбавлення життя. Кількість випадків самогубств у всьому світі зростає, і Україна – не виняток. Чому? Які приховані чинники цього? Як протидіяти прагненню вкоротити собі віку? Сьогодні Україна ввійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення).             

Щодня в Україні від самогубств вмирає 35-40 осіб і здійснюється близько 500 суіцидальних спроб.

Число загиблих в результаті самогубств в Україні перевищує число загиблих від вбивств та аварій на транспорті.

 Життя є даром від Бога. Але, безумовно, інколи воно здається тягарем, аніж даром. Головною причиною цього є егоцентризм та агресія оточення, що породжує втрату життєвого смислу, зневіру у змінах на краще, втому від нескінченної низки проблем та руйнівних для психіки стресів.

Суїцидальна поведінка це внутрішні і зовнішні форми психічних актів, які спрямовуються уявленням позбавлення себе життя. Внутрішні форми суїцидальної поведінки включають суїцидальні думки, уявлення, переживання, суїцидальні тенденції, які діляться на задуми і наміри. До зовнішніх форм прояву суїцидальної поведінки відносять суїцидальні спроби і завершені суїциди. Під суїцидальною спробою розуміють цілеспрямоване оперування засобами позбавлення себе життя, яке не скінчилося смертю.

Самогубство розглядається як процес, що включає в себе: сприймання людиною значення життя і смерті; відсутність психологічних та соціальних ресурсів; сімейні та фізичні обставини, які роблять акт само деструкції можливими. Відносно категорії мети розрізняють: справжні самогубства, спроби та тенденції, метою яких є позбавлення себе життя: демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка – мета якої є лише демонстрування цього наміру: самотравмування, які зовсім не стосуються уявлення щодо смерті.

Найбільш поширеними формами суїцидальної поведінки дітей та молоді є: переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливості бути зрозумілим іншими; переживання втрати батьківської любові, або неподільне кохання, ревнощі; переживання, пов’язані зі смертю, розлученням, залишенням родини кимось з батьків; почуття провини, сором, зневажене самолюбство, незадоволення собою; страх ганьби, глузування, приниження, покарання; любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність; почуття помсти, протесту;  бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, уникнути неприємних наслідків, відійти від важкої ситуації.

Від яких факторів залежить суїцидальна активність?

Вірогідність самогубств підвищується:

  • у вечірній, нічний та ранішній час, коли люди залишаються наодинці зі своїми думками та переживаннями,
  • в період «піків вікової суїцидальності» (між 17 та 24 роками, а також 40 та 50);
  • в умовах тяжкого морально-психологічного становища в колективах.

Чи існують вікові, гендерні відмінності у кількості самогубств?

В Україні чоловіки скоюють самогубства в 4-5 разів частіше за жінок. Серед жінок частота самогубств невпинно зростає пропорційного віку. У чоловіків спостерігаємо іншу закономірність – індекси суїциду досягають першого максимуму у віковій групі 45-54 роки та другого – у віці 75 років та більше. Якщо завершені суїциди скоюють переважно працездатні чоловіки 40-45 років, наприклад, втративши роботу або переживши «крах» у бізнесі, то жінки частіше намагаються увірвати собі життя в більш літньому віці. Ймовірно, найважливішу роль тут відіграє відчуття покинутості, самотності, непотрібності.Група максимального ризику в Україні – це чоловіки найпрацездатнішого віку – періоду життя, котрий називають часом розквіту творчих сил та досягнення найвищого професійного рівня. Водночас групами підвищеного ризику залишаються чоловіки та жінки похилого віку. До групи максимального ризику щодо суіцидальних спроб належать також люди молодого віку, в т.ч. підлітки, а серед них – переважно дівчата.

2.Знайомство.Вправа «Долоні тепла»

Знайомство учасників для створення комфортної атмосфери для роботи.

Психолог. «Якщо ми хочемо не втрачати позитивні контакти з оточуючими людьми, рідними, дітьми, ми повинні бути приємними у спілкуванні, доброзичливими, співчувати один одному та підтримувати. А яку велику силу мають привітні, добрі слова, чуттєві позитивні побажання!».

Учасники тренінгового заняття  стають у коло, торкаються один одного долонями та передають предмет, який символізує «щастя», по черзі називають  своє ім'я  та говорять такі слова: «Я бажаю усім…» (додають свої побажання).

3.Правила роботи в групі.

Психолог пропонує учасникам на період проведення тренінгу вважати їхню групу великою сім'єю, в колі якої обговорюватимуться проблемні питання.

Наступним кроком є формулювання правил спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу.Деякі з них я записала на плакаті. Тож давайте переглянемо і за потреби доповнимо.

-Відкинути всі неприємності, які існують у реальному житті.

-Налаштуватися на творчу атмосферу, співпрацю.

-Отримати максимум задоволення від спілкування одне з одним.

-Усе сказане сьогодні повинно бути щирим.

-Бути активним, доброзичливим і позитивним.

-Зберігати таємниці учасників (конфіденційність)

4.Мозковий штурм. «Асоціації зі словом «самогубство»

На фліп-чарті педагоги записують всі висловлювання щодо асоціації до слова «самогубство»:


смерть крах

сльози проблема

депресія насильство


Робота з термінами: «суїцид», «насильство», «самогубець», «суїцидальна поведінка».Обговорення термінів з учасниками.

5.Вправа «Асоціативний кущ»

Учасники об’єднуються у 2 команди. Кожна команда отримує аркуш паперу, на якому написані слова «Суїцид», «Причини суїциду», «Профілактика суїциду» зі стрілочками. Біля цих стрілочок потрібно написати слова-асоціації. Наприклад: «Суїцид» - смерть, горе, муки, страждання, непорозуміння, усамітненість, звинувачення, низька самооцінка і т.д. Потім представники  команд зачитують свої відповіді, доповнюють один одного.

6.Інформаційне повідомлення «Мотиви та форми профілактики суїцидальної поведінки»

Психологи виділяють десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

- переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливість бути зрозумілим;

- реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

- переживання, пов'язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків;

- почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;

- страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;

- страх перед покаранням;

- любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;

- почуття помсти, погроз, шантажу;

- бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

- співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»)

Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, і реальною кількістю самогубств у суспільстві.             

Молодь найбільш вразлива до соціальних негараздів у суспільстві. Сьогодні зростає кількість чинників, що схиляють молодь до самогубства:

- алкоголізм, наркоманія, зловживання токсичними препаратами;

- депресії;

- ВІЛ/СНІД;

- фінансові проблеми (безробіття);

- емоційне, психічне, фізичне, сексуальне кривдження зі сторони дорослих

Психолог:Велике значення у профілактиці суїцидальної поведінкимає злагоджена робота як спеціалістів психологічної служби, так і вчителів. Роль вчителя – надатидопомогу в своєчасномувиявленнідітей, схильних до суїцидальноїповедінки та первиннійпрофілактицісуїцидальноїповедінки.

Допомога педагога у своєчасному виявленні таких дітей полягає в тому, що часто спілкуючись із дитиною, він може побачити ознаки  проблемного стану: напругу, агресивність,  апатію,  аутоагресивну  поведінку тощо. Педагог можезвернутиувагушкільноголікаря, практичного психолога, соціального педагога, батьків, адміністраціїшколи на ту чи іншу дитину.

Форми профілактики підліткової суїцидальності у школі:

– дотримання педагогічної етики;

– засвоєння знань з вікової патопсихології;

– виявлення підлітків, схильних до суїцидальної поведінки;

– патронаж сімей, у яких проживають діти  “групи ризику”,  використання прийомів сімейної психотерапії, надання консультативної допомоги батькам;

  нерозголошення фактів суїцидальних випадків у шкільному середовищі;

– привернення уваги батьків до умов зберігання лікарських препаратів;

– формування в учнів таких понять, як “цінність людського життя”,  “мета та смисл життя”,   а також  індивідуальних прийомів психологічного захисту у складних життєвих обставинах.

(Психолог після підведення підсумку вправи, роздає  пам’ятки- рекомендації  для учасників тренінгу, які можна використовувати у роботі з суїцидентом ).

7.Вправа «Крапля»

Показати учасникам тренінгу, що незначні конфлікти, проблеми або неприємні ситуації можна не доводити до крайньої межі, і що будь-яка проблема має своє вирішення.

Психолог кожному учаснику пензликом капає на чистий аркуш паперу по одній краплі фарби.

Кожен може зробити з цією краплею, що захоче: може подути на неї, щоб вийшло якесь зображення, може з неї щось намалювати або залишити не змінною.

Якщо з маленької краплі вийшла велика клякса, можна зробити висновок: «За бажання можна з мухи зробити слона, та треба пам'ятати, що чисте й добре затьмариться й зникне, не залишивши світла й позитиву». Тож давайте з тих проблем и складних ситуацій, які бувають у нашому житті, перетворювати їх на позитивні. Або просто їх «здувати».

8.Вправа «Притча про стакан»

На початку уроку профессор підняв склянку з невеликою кількістю води. Він тримав цей стакан, поки всі студенти не звернули на нього увагу, а потім запитав: "Скільки, по-вашому, важить ця склянка?"

- "50 грам!", "100 грам!", "125 грам!" - Припускали студенти.

- Я й сам не знаю, - продовжив професор, - щоб дізнатися про це, потрібно його зважити. Але питання в іншому: що буде, якщо я потримаю так стакан протягом декількох хвилин?

- Нічого, - відповілистуденти.

- Добре. А що буде, якщо я потримаю цю склянку протягом години? - Знову запитав професор.

- У вас заболить рука, - відповів один із студентів.

- Так. А що буде, якщо я, таким чином, протримається стакан цілий день?

- Ваша рука окам'яніє, ви відчуєте сильнее напруження в м'язах, і вам навіть може паралізувати руку, і доведеться відправити в вас лікарню, - сказав студент під загальний сміх аудиторії.

- Дуже добре, - незворушно продовжував професор, - проте чи змінився вага склянки на протязі цього часу?

- Ні, - була відповідь. – Тоді звідки з'явився біль у плечі і напруга в м'язах?

Студенти були здивовані і збентежені.

- Що мені потрібно зробити, щоб позбутися від болю? - Запитав професор.

- Опустити стакан, - була відповідь з аудиторії.

- Ось, - вигукнув професор, - точно так само відбувається і з життєвими проблемами і невдачами.

Психолог:Будете тримати їх в голові кілька хвилин - це нормально. Будете думати про них багато часу, почнете відчувати біль. А якщо буде продовжувати думати про це довгий, тривалий час, то це почне паралізовувати вас, тобто ви незможете нічим іншим займатися. Важливо обміркувати ситуацію і зробити висновки, але ще важливіше відпустити ці проблеми від себе в кінці кожного дня, перед тим як вийдете спати. І таким чином, ви без напруги щоранку зможете прокидатися свіжими бадьорими і готовими впоратися з новими життєвими ситуаціями. Опустіть стакан!

9.Відеоролик «Щастя – життя»

10.Підведення підсумків.

Психолог: Наше заняття дійшло до  завершення. Подумайте, друзі, щоб ви взяли із собою з цього семінару, і  щоб ви залишили чи порадили своїм друзям, знайомим, а то й просто стороннім людям у складних ситуаціях.

(Учасники висловлюють свої думки, що їм запам’яталось з проведеного тренінгу, що стане їм корисним у житті).

Збережіть позитивні емоції на весь наступний день. Успіхів Вам і внутрішньої рівноваги! Дякую за співпрацю!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Войтко В. Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки: навчально-методичний посібник / Войтко. – Кропивницький: КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського, 2016. – 4 с.

 

  1. Подмазин С. И., Сыроватко Е.Н. Деятельность социально-психологической службы по предупреждению суицидального поведения детей и подростков в семье и школе. – Запорожье, 2000.

 

  1. «Про профілактику суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків». Лист MOН України № 1/9-241 від 27.06.2001 [Текст] // Практична психологія і соціальна робота. – 2001. – № 7 (34). – С. 45-46.

 

  1. Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с.

 

  1. 10.Шавровська Н., Гончаренко О., Мельникова І. Суїцид як соціально-психологічний феномен // Психолог. – 2002. – №№ 38-39. – С.46-57.

 

  1. 11.Федоренко Р. П. Психологія суїциду: навч. посіб. / Р. П. Федоренко. – Луцьк: ВНУ ім.Лесі Українки, 2011. – 260 с.

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Передрій Вероніка
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
1 жовтня 2018
Переглядів
5103
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку