"Серце віддаю дітям"( до 100-річчя від дня народження)

Про матеріал

Матеріали присвячені даті 100-річчя від народження В.О.Сухомлинського. Всі матеріали підібрані відповідно до вікових особливостей учнів. Твори Сухомлинського виховують любов до батьківщини; бережне відношення до прир0ди; повагу до старших: працьовитість; відповідальність; доброзичливість; почуття відповідальності і багато інших характерних риспритаманних культурній вихованій людині

Зміст слайдів
Номер слайду 1

100-річчя від народження В. О. Сухомлинського«Серце віддаю дітям»

Номер слайду 2

В. О. Сухомлинський 28 вересня 1918 — 2 вересня 1970 Український педагог, публіцист, письменник, поет, заслужений вчитель, кандидат педагогічних наук

Номер слайду 3

Нагороди

Номер слайду 4

Народився 28 вересня 1918 в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Він вчився в рідному селі у школі і в 1933 закінчив семирічку. Влітку 1933 мати провела молодшого сина Василя до Кременчука. Спочатку вчився в Кременчуцькому медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і його прийняли у педагогічний інститут.життєпис

Номер слайду 5

життєпис. З 1935 почався педагогічний шлях. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938. Закінчивши інститут, повернувся в рідні місця та працював викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі. У 1941 під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт. У 1948 став директором Павлиської середньої школи і беззмінно працював протягом 23 років до кінця своїх днів. У 1955 захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально-виховного процесу». З 1957 — член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР.1958 — заслужений вчитель УРСР.1968 — нагороджений званням Героя Соціалістичної Праці. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.

Номер слайду 6

Дмитро Чередниченко«Проза Сухомлинського – це сплав поезії і мудрості , тонкого відчуття слова і високої художньої майстерності»

Номер слайду 7

Творчість в.о. Сухомлинського. Написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Країни, де видавали твори В. Сухомлинського: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Татарстан, Узбекистан, Чувашія. А також: Англія, Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія.

Номер слайду 8

«Моє піклування про успіхи в навчанні, — писав В. Сухомлинський, — починаються з піклування про те, що їсть і як спить дитина, яке її самопочуття, як вона грається, скільки годин протягом дня буває на свіжому повітрі, яку книжку читає і яку казку слу-хає, що малює і як висловлює в малюнку свої дум-ки й почуття, які почуття пробуджує в її душі музика природи, яка улюблена казка є у дитини, наскільки чутливо сприймає вона радощі й негаразди людей, що вона створила для інших і які почуття пережила у зв’язку з цим».

Номер слайду 9

«А що там за лісом?»«Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо»

Номер слайду 10

Твори сухомлинського виховують у дітей:-Любов до батьківщини;-бережне відношення до прир0ди;Повагу до старших: Працьовитість;Відповідальність;Доброзичливість;Почуття відповідальностіІ багато інших характерних рис притаманних культурній вихованій людині

Номер слайду 11

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний» Бо я – Людина. Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі. Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу. Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:- Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу. Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.- Дідусю, — запитав хлопчик, — ви не бачили тут каменя?- Я прибрав його з дороги.- Ви також спіткнулися й забили ногу?- Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.- Чому ж ви прибрали камінь?- Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.- Тату, — запитав він, — а ви хіба не людина?

Номер слайду 12

« Дитина – дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька» Комірчина для дідуся. Захворів дідусь Юрасиків, лежить і кашляє. Мати й тато мовчазні. Одного разу прийшов Юрко з дитячого садка та й бачить: закопує тато стовпи поруч з хатою.— Що це ви будуєте, тату? — запитує Юрко.— Комірчину до хати прибудуємо. Дідусь житиме в комірчині... Юрко взяв маленьку лопатку, пішов на город, сів серед картоплиння й копає ямку.— Що це ти копаєш, Юрасику? — запитує батько.— Та землянку будую...— Для чого ж тобі землянка?— А ви з мамою житимете в ній, як постарієте..

Номер слайду 13

« Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини» Образливе слово. Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір. Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово. Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові: - Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

Номер слайду 14

КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра. Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе... Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі... А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку і одягнув суху. Гарні не красиві слова. Гарні - красиві діла.

Номер слайду 15

ПРАВДА БУВАЄ ГІРША ЗА НЕПРАВДУ Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі. Сергійко щось довго не повертався. Вже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у баночці солі. Мама й питає:— Чого це ти так довго ходив?— А я снідав, — каже Сергійко.— Як — снідав? — дивується мати.— А вони запросили мене снідати...— А що ж ти їм відповів?— Нічого... Сів і поснідав.— Який же ти нечема, Сергійку! — розгнівалась мати. — Треба було сказати: дякую, я не голодний.— Але ж мені їсти дуже хотілося... Сказати — не голодний... Це ж неправда. Хіба ж неправду можна говорити?— Правда буває гірша за неправду, — каже мати. А Сергійкові тепер думай: як же це так?

Номер слайду 16

ЧОГО СИНИЧКА ПЛАЧЕ?* * * У хаті край села жили чоловік і жінка. Було в них двоє дітей — Мишко й Оля. Біля хати ріс високий гіллястий осокір.— Зробимо на осокорі гойдалку, — сказав раз Мишко.— Ой, добре буде гойдатися! — зраділа Оля. Поліз Мишко на осокір, прив’язав до гілки мотузку. Стали на гойдалку Мишко й Оля та й ну собі гойдатися. Гойдаються діти, й осокір гойдається. Гойдаються діти, а навколо них синичка літає та й співає, співає. Мишко й каже:— І синичці весело, що ми гойдаємось. Як вона радісно співає. Глянула Оля на стовбур осокора й побачила дупло, а в дуплі — гніздечко синиччине, а в гніздечку — пташенята маленькі.— Синичка не радіє, а плаче, — сказала Оля.— Чого ж їй плакати? — здивувався Мишко.— Подумай, чого, — відповіла Оля. Мишко зліз із гойдалки, став на землю, дивиться на синиччине гніздо й думає: «Чого синичка плаче?»

Номер слайду 17

Що посієш, тей пожнеш Посіяв байдужість — пожав зневагу. Одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. Сіли на ґанку та й воркочуть. Ніби дивляться на мене й щось просять. Я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. Голуби заховалися в нього. Я виніс їм зерна, вони поклювали й знову сховались у віконці. Наступного ранку я знову погодував їх і поставив коритце з водою. А потім було так — коли погодую, а коли й забуду. Більше було таких днів, що я забував погодувати голубів. Вони сидять на ґанку, дивляться на мене, а я все кудись поспішаю. Коли це йду, а голуб летить наді мною, немов збирається на плече мені сісти. Я думав, що голуб грається. І не догадався, що йому їсти хочеться. А то якось уранці бачу — голуби сидять на подвір’ї в сусідів, а маленька дівчинка Оля годує їх. А батько ставить на стовпі маленьку хатку — голубник. Боляче мені стало. Кликав я голубів, кликав, але вони більше до мене не прилетіли. Поселилися в голубнику. Оля щодня годує їх — і вранці, й увечері. Вони полюбили дівчинку: сідають їй на плечі, даються в руки. Що посієш, те й пожнеш, — говорить наше українське прислів’я. Посіяв байдужість — пожав зневагу. Птахи зневажають тих, хто байдужий до них.

Номер слайду 18

Серце віддаю дітям

Номер слайду 19

Джерела:- https://www.google.com.ua/search?client=opera&hs=Jh. U&biw=1504&bihhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Сухомлинський_Василь_Олександрович#Нагороди_та_відзнакиhttp://klasnaocinka.com.ua/uk/article/opovidannya-v-sukhomlinskogo-.htmlhttps://mala.storinka.org/добірка-оповідань-василя-сухомлинського.htmlhttps://www.google.com.ua/search?q=сухомлинський+і+діти&

pptx
Додано
20 травня 2018
Переглядів
1712
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку