Серцево-судинна система

Серцево-судинна система

Серцево-судинна система забезпечує транспортну функція, чим сприяє руху крові по судинах до всіх органів і тканин живого організму. Завдяки транспортній функції серцево-судинної системи здійснюються наступні процеси:транспорт до всіх органів і тканин організму людини необхідних для життя поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), солей і води.перенесення продуктів розпаду, утворених у тканинах у процесі обміну речовин до органів виділення.транспорт гормонів – до регульованих ними органам і специфічних речовин, утворених у процесі обміну, що беруть участь у гуморальній регуляції функцій.транспорт газів. У судинах легень кров віддає вуглекислий газ і насичується киснем, у судинах тканин віддає кисень і забирає вуглекислий газ.

Особливості будови серця:розташоване в грудній порожнині, позаду грудної кістки між легенями і майже цілком прикрите ними. Воно вільно підвішене на судинах і може трохи зміщуватися;має конусоподібну форму, а в дітей – кулясту;складається з двох передсердь і двох шлуночків;права і ліва половини серця не сполучаються між собою, і кров через кожну з них проходить ізольовано; Між передсердями і шлуночками є отвори, крізь які кров з передсердь надходить у шлуночки. Ці отвори закриті клапанами: з боку лівого шлуночка – двостулковим (чи митральним); з боку правого шлуночка – тристулковим

Стінка серця утворені трьома оболонками: Епікард Ендокард. Міокардтонкий, покриваючий серцевий м’яз шар, що є продовженням навколосерцевої сумки (її внутрішній листок)гладка, ендотеліальна оболонка, що вистилає порожнину серця. середній м’язовий шар серця, що знаходиться між епікардом і ендокардом. Міокард – це особливий поперечносмугастий м’яз.

Особливості будови судин: Артерії– це судини, по яких кров рухається у напрямі від серця. артерії мають щільні пружні стінки, які складаються з трьох оболонок: внутрішнього ендотеліального (шар плоских клітин, які щільно прилягають одна до одної);середнього м’язового, який є найтовщим, складається з кільцевих гладеньких м’язів;зовнішнього сполучнотканинного. Вени – це судини, по яких кров надходить від органів тіла, рухається в напрямі до серця. Усередині вен є кишенькові клапани, які під час руху крові в бік серця притискаються до стінок судин, а при зворотному русі крові розправляються і перешкоджають її руху. Капіляри (від лат. capillaris – волосяний) – це найтонші судини, які зв’єднують дрібні артерії з найдрібнішими венами. Стінки капілярів складаються з одного шару епітеліальних клітин, які мають назву ендотелій. Капіляри пронизують усі органи й тканини. Вони виконують обмінну функцію в організмі.

Кола кровообігу: Велике коло кровообігу. Мале, чи легеневе, коло кровообігупочинається від лівого шлуночка найбільшою судиною організму – аортою. Аорта розгалужується на артерії (сонна артерія), верхнім кінцівкам тулубу (нисхідна частина аортивнутрішніх органів і до нижніх кінцівок. Артерії розгалужуються на більш дрібні судини – артеріоли, а потім капіляри, що утворюють густу мережу судин в органах і тканинах.починається від правого шлуночку легеневою артерією, що поділяється на дві гілки. По цих артеріях венозна кров надходить у праву і ліву легені. Кров одержує з альвеолярного повітря кисень і віддає йому вуглекислий газ, тобто перетворюється в артеріальну. Артеріальна кров по 4 легеневих венах надходить у ліве передсердя, де закінчується мале коло кровообігу.

Ритм серцевих скорочень. Серцевий цикл складається з трьох фаз – систоли передсердь, систоли шлуночків і діастоли. Протягом серцевого циклу передсердя скорочуються 0,1 секунд і 0,7 секунд знаходяться в стані відпочинку, шлуночки скорочуються 0,3 секунд і 0,5 секунд відпочивають. Цим і пояснюється здатність серцевого м’яза працювати не втомлюючись протягом усього життя. При виконанні фізичної чи роботи спортивного навантаження серце може скорочуватися до 200 разів за хвилину. При цьому тривалість одного серцевого циклу зменшується і складає 0,3 секунди. Збільшення числа серцевих скорочень називають тахікардією. Зменшення числа серцевих скорочень називають брадикардією. Зі зміною частоти серцевих скорочень змінюється і їх ритм. Ритм визначається співвідношенням тривалості фаз одного циклу;Тривалість серцевого циклу змінюється з віком:у новонароджених його тривалість становить 0,5 секунд;у 6-7-річних серцевий цикл триває 0,63 с;у 12-річних – 0,75 с;у дорослих – 0,8 с.

Пульс - це періодичне коливання стінок аорти, зумовлене періодичним надходженням у неї крові, поширюється в вигляді хвилі по всіх артеріях. Пульс можна визначити лише на тих артеріях, які розташовані поверхнево над кістками, до яких їх можна притиснути, зокрема:скронева – біля зовнішнього краю ока і біля слухового ходу;променева – у невеликій западині на внутрішньому боці променевої кістки;сонна – по обидва боки від гортані, уздовж внутрішнього краю грудинно-ключично-сосковидного м’яза. Якості пульсу:1. Частота (нормальний або частий пульс).2. Ритм (ритмічний або аритмічний пульс). Пульс вважається ритмічним, якщо відхилення його величин, визначене за 10-ти секундні інтервали протягом 1 хвилини становить ±1 удар.3. Висота (високий або низький пульс). Амплітуда пульсу залежить, у першу чергу, від величини ударного об’єму й об’ємної швидкості у діастолі. На неї впливає також еластичність судин.4. Швидкість (швидкий або повільний пульс).5. Напруження («твердий» або «м’який»)

Вікові зміни систолічного й хвилинного об’єму серця, тиску кровіСерце, скорочуючись, виштовхує в судини певну кількість крові. Тому одним з показників функціонального стану серця є величина хвилинного і систолічного об’ємів серця. Кількість крові, що виштовхується серцем у судини за хвилину, називають хвилинним об’ємом серця. Кількість крові, що виштовхує серце за одне скорочення, називають систолічним об’ємом серця. Хвилинний об’єм серця (ХОС) в людини в стані відносного спокою дорівнює 4,5-5 л. Він однаковий для правого і лівого шлуночків. Систолічний об’єм можна легко розрахувати, розділивши хвилинний об’єм на число серцевих скорочень. Величини хвилинного і систолічного об’ємів можуть зазнавати значних індивідуальних коливань і залежать від різних умов:функціонального стану організму;температури тіла;положення тіла в просторі;фізичного навантаження тощо. Величина хвилинного об`єму дорівнює:у немовляти і дітей до 1 року – 0,33 л;у віці 1 року – 1,2 л;у 5-річних дітей – 1,8 л;у 10-річних – 2,5 л. Величина систолічного об’єму в немовляти дорівнює 2,5 мл, а в дітей 1 року – 10,2 мл.

Тиск кровіце змінний тиск, під яким кров перебуває в кровоносній судині. Артеріальний тиск – один з показників нормальної роботи серця і судин. Під час скорочення серця (систоли) він вищий – це максимальний, або систолічний тиск, під час розслаблення (діастоли) – мінімальний, або діастолічний. Найвищий тиск в аорті, найнижчий – у капілярах. Завдяки ритмічній роботі серця та різниці тиску крові в різних ділянках кровоносної системи кров рухається судинами. Підвищення артеріального тиску називається гіпертонією, а зниження – гіпотонією.

Вікові особливості регуляції роботи серцево-судинної системи. У новонародженої дитини цілком сформовані еферентні (рухові) нерви, що регулюють діяльність серце, добре розвинуті розгалуження і периферичні закінчення блукаючого (парасимпатичного) і симпатичного нервів.. Після народження залишається переважаючим вплив центра симпатичної регуляції серця. М’язовий тонус залежить від температури навколишнього середовища. Він найкращий при температурі 20° С. При підвищенні температури навколишнього середовища знижується тонус скелетної мускулатури і при досягненні 28-30°С м’язи розслаблюються; слідом за цим знижується тонус центра симпатичної іннервації серця і зменшується частота серцевих скорочень. При зменшенні температури навколишнього середовища підвищується м’язовий тонус і тонус центра симпатичної регуляції серця, внаслідок чого збільшується частота серцевих скорочень. У період встановлення впливів блукаючого (парасимпатичного) нерва на серце збільшується тривалість одного циклу серцевих скорочень, внаслідок чого зменшується їх число за одиницю часу. У цей період частота серцевих скорочень стають майже такими ж, як у дорослих.