Середньовічна література. Китайська Поезія. Лі Бо

Тема. Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.  Лі Бо. «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї». Основні теми і мотиви лірики митця.

Мета: ознайомити учнів зі своєрідністю доби Середньовіччя, зокрема у літературі; визначити характерні ознаки середньовічної китайської лірики на прикладі творчості поета Лі Бо; показати її тісний зв’язок  із філософією; допомогти зрозуміти особливості східної поезії; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту; сприяти розвиткові емоційних почуттів, образного сприйняття світу; виховувати інтерес до східних культур.

                                                                     Змах пензля —і буревій та зливи тремтять.

                                                    А напише вірша —і викличе сльози у привидів, добрих і злих.

                                                                                                                                   Ду Фу

Перебіг уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація вивченого

- назвіть хронологічні межі історико-культурного періоду, що прийшов на зміну Античності.

- що вам відомо про Середньовіччя? Використайте свої знання із історії, мистецтва.

3.                     Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Середньовіччя – один із найзагадковіших і найлегендарніших. Крім того, це ще й був найдовший період в історії людської цивілізації – тривав понад 1000 років: від 476 року – час падіння Римської імперіями- до ХV ст. – час падіння Візантійської імперії.. Це був суперечливий час прекрасних лицарів і суворих законів, дивовижної моди і казкових замків, час, відзначений великим впливом церкви і виснажений жорстокими війнами. Час, про який і досі ходять легенди і створюються майже міфічні розповіді.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя. Характеристика Середньовіччя: хронологічні межі, історія поняття, періодизація, основні історичні події доби

Середні віки (Середньовіччя) — це історичний період всесвітньої історії, який змінює античність і передує Новому часу.

Хронологічні межі Середньовіччя досі чітко не визначені. Більшість учених, у тому числі українські історики, вважають початком середніх віків падіння Західної Римської імперії наприкінці V ст. — 4 вересня 476 року, коли імператор Ромул Август зрікся престолу. Дехто пов’язує початок доби з виникненням ісламу в VІІ ст. Завершення середніх віків припадає, за різними оцінками, або на час відкриття Америки (1492), або на початок релігійного руху Реформації в Європі (1517), або на початок Англійської революції (1640), або навіть на період Великої французької революції кінця ХVІІІ ст. У вітчизняній історичній школі хронологічними межами Середньовіччя вважаються V–ХІV ст. Хоча, можливо, доцільно визначати власні часові межі цієї доби для кожного регіону чи країни. Так, на Сході середні віки припадають на І–XVII ст. — від початку феодальної роздробленості східних країн до колоніального захвату європейцями держав Азії й Африки.

Термін середні віки вперше використав 1453 р. італійський історик, автор багатотомної історії Європи Флавіо Бьондо.

2. Характеристика літератури європейського Середньовіччя за струткрурно логічним конспектом.
3. Література Середньовічного сходу. Робота із підручником стор. 133-135. Опрацювати матеріал підручника, за кожним абзацом сформулювати запитання на з'ясування рівня заасвоєння прочитанного.
4. Пояснення вчителя   із укладанням кластера на тему «Чинники, що вплинули на формування китайської поезії»

Унікальною особливістю китайської літератури є тісний зв’язок з філософією.Як стверджують філософи, китайська література зазнала впливу двох філософських систем – конфуціанства та даосизму.

Конфуціанство – етико–політичне вчення давньокитайського мислителя Конфуція ( VI ст. до н. е.). Головним у вченні Конфуція є поняття «жень» - гуманність.

Даосизм ( дао – шлях) – одне з філософських учень Китаю, яке стверджує, що людина – частинка Всесвіту, що людина і природа – єдине ціле, тому пізнати природу - означає пізнати людину. Даосизм вважає за благо нічого не змінювати у людській сутності, а лише прислухатись до потаємного у природі й людині.

Саме у високій моральності й полягає сила китайської літератури, зокрема поезії. У Китаї було особливе ставлення до поезії. Уміння писати вірші було в Китаї обов’язковою рисою освіченості. Державну посаду може зайняти той, хто вміє писати вірші, може скласти іспит з поезії. Жодне дружнє застілля не обходилося без віршів, їх присвячували одне одному під час зустрічей чи розставання. Вважалося, що поезія здатна замінити навіть ліки, може втамувати душевний біль.

Ось така земля і зростила великого Лі Бо. Китайське прислів’я гласить: «Мало побачить той, хто дивиться з колодязя».

5. Слово вчителя про Лі Бо .

 Наочність – картка.

Китай – велика країна, розташована на південному сході Азії. Тут є високі Тібетські гори, пустеля Гобі, річка Янцзи. Води Тихого океану неначе приховують цю країну від усього світу. У різних провінціях Китаю різні кліматичні умови. На північному заході та в пустелі Гобі завжди вітряна зима і жарке літо. У Тібеті довга холодна зима й коротке прохолодне літо. Опадів мало. На південному сході – коротка тепла зима й довге жарке літо з частими зливами.

Столиця Китаю – Пекін. Грошова одиниця – юань.

Китай – найбільша країна за кількістю населення в світі. Площа країни – 9,6 млн. км2

Населення – понад 1,3 мільярди чоловік. Це одна п'ята частина усього населення Землі.

Вікторина «Що ви знаєте про Китай?»

1.      Найулюбленіша квітка китайців. (Лотос).
2.      Назва шляху, який поєднує Китай із Центральною та Південною Азією і простягається аж до Риму. Чому він так називається? (Великий шовковий шлях.  Китай  - батьківщина шовку).
3.      Назва споруди, що захищала Китай від нападу кочівників. (Велика Китайська стіна).
4.      З якою метою в Китаї у ІІ тисячолітті до н.е. використовували писемність? (Із культовою метою, зокрема для ворожіння).
5.      Які особливості китайського письма? (Китайці пишуть згори вниз).
6.      З якого матеріалу китайці робили папір? (Із кори шовковиці).
7.      Які комахи «підказали» китайцям секрет виготовлення паперу? (Оси та шершні).
8.      Улюблена їжа китайців. (Рис).
9.      Які винаходи зроблені у Китаї? (Папір, компас, шовк, фарфор, туш, лак).

Вправа «Цифри»

Лі Бо народився 701 року в провінції Сичуань. Ще в юності він мріяв допомагати людям, тому й обрав досить дивний для його покоління шлях: покинув дім, відмовився бути чиновником і вирушив у мандри. Жив самітником. Справжнє ім’я поета Тай-бо, що означає «досконало чистий». Сучасники стверджували, що у Лі Бо в попереку є «кістка гордості», яка не дає йому змоги гнути спину перед сильними цього світу. Учитись він почав з 5 років. Вивчав арифметику, історію та літературу. У 15 років писав оди, в яких славив природу. У 17 – поселився відлюдником у горах Міньшань, де прожив кілька років, читаючи, граючи на лютні та пишучи вірші. Двадцятирічного юнака запросили на посаду чиновника: ніхто при дворі не знав іноземних мов, тільки Лі Бо зумів прочитати і належно відповісти на послання, чим відвів загрозу війни. За це йому подарували «вчене звання». Але він відмовився від посади і подався в мандри.

Під час повстання проти імператора Лі Бо був на службі у принца Лі Ліля, молодшого брата імператора. Оскільки принц виступив на боці заколотників, то поета, як його прихильника, кинули до в’язниці. Через деякий час відправили на заслання. Після повернення він оселився у родича, де й помер у 762 році. Про Лі Бо існує багато легенд. У одній із них розповідається, як одного разу він плив на човні і поглянув у воду, у якій відбилося нічне небо, відчув свободу, потягнувся рукою до місяця, випав із човна й потонув. За іншою легендою він піднісся на небо.

 Виразне читання учнями поезії Лі Бо «Печаль на яшмовому ганку»  - С. 127.

«Як читати вірші»

•         Співуче;
•         Слова вимовляти з належною інтонацією;
•         Кожним словом творити зримий образ;
•         Дотримуватися коротких пауз після третього слова у п’ятислівних і після четвертого – у семислівних рядках;
•         Після кожного рядка робити тривалі паузи для уявного малювання образів слухачами.

Словникова робота

Яшма – камінь пістрявий або крапчастий, гірська порода, до складу якої входить кварц та інші мінерали. Напівдорогоцінний камінь.

Аналіз поезії

• Яким настроєм пронизаний вірш? (Сумним).
• Яка тема вірша? (Це вірш про природу).
• Які засоби художньої виразності підсилюють смуток? (Епітети)
• Що таке епітети? (Художні означення)
• Знайдіть і випишіть епітети. («Холодна роса», «мовчазні небеса», «місяць осінній, печальний».)
• Які ще є засоби художньої виразності? (Метафори)
• Що таке метафора? (Метафора – перенесення властивостей і ознак одного явища на інші на основі подібності).
• Випишемо метафори. («Місяць згаса»).
• Який є символічний образ у вірші? (Місяць)
• Що він означає? (Місяць – символ щирої дружби, чистоти, вірності).

- визначте головну думку твору.

6. Виразне читання вірша Лі. Бо «Сосна біля південної галереї», обмін враженнями, коментування.

СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ

Поблизу галереї

росте сосна-одиначка –

в такої, природно,

розкидисте гілля й густе.

Вітрець навколишній

навіть на хвильку не вщухне:

йому тут воля –

тож дме він і вдень, і вночі.

Затінений стовбур

Покрився плямами моху.

А в пишній хвої

Повітря неначе мигтить.

Чи вдасться їй досягти

Надхмарної висі?

 Це ж треба рости

Аж декілька тисяч чі!

 Словникова робота.

Чі – приблизно 30 см.

Учитель.Сосна тут – сам поет, що прагне пізнати вищий сенс буття. Вітер уособлює  бентежний і неспокійний всесвіт, у якому живе людина. В образі надхмарної висі- прихований сенс усього сущого, природний і моральний закон, якого прагне митець. У творі звучить думка про необхідність духовного вдосконалення людини, про пізнання дао (шляху).

7. Виразне читання вірша Лі. Бо «Призахідне сонце навіює думки про гори», обмін враженнями, коментування.

ПРИЗАХІДНЕ СОНЦЕ НАВІЮЄ ДУМКИ ПРО ГОРИ

Опісля дощу

заяріла паруюча зелень.

Західним рум»янцем

взялося розчахнуте небо.

Весни будівничі –

тепло і вітрець зі сходу –

пишаються квіттям,

найкращим своїм творінням.

Так квіт опаде

І настане глибокий вечір.

Це так зрозуміло! –

І я не тамую зітхання.

Одна тільки мрія –

відвідать прославлені гори,

щоб там, окримівшись,

пізнати Велике Дао!

 Словникова робота.

Знайдіть у словнику значення незрозумілих вам слів.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Бесіда

• Який з віршів Лі Бо знайшов відклик у вашій душі?
• Які з положень учень Конфуція та даосизму вам близькі та мають, на вашу думку, загальнолюдське значення?

2. Аналітична робота.

Порівняйте зі схожими творами вірш Лі Бо «Сосна білі південної галереї».

  На севере диком…

На севере диком стоит одиноко

На голой вершине сосна

И дремлет качаясь,

и снегом сыпучим

Одета как ризой она.

И снится ей все,

что в пустыне далекой.

В том крае, где солнца восход,

Одна и грустна на утесе горючем

Прекрасная пальма растет.

           (М. Лермонтов)

 Самотній кедр на стромині...

Самотній кедр на стромині

В північній стоїть стороні.

І кригою, й снігом укритий,

Дрімає і мріє ві сні.

І  бачить він сон про пальму.

Що десь у південній землі

Сумує  в німій самотині

На спаленій сонцем скалі.

       (Г. Гейне, переклад Л. Первомайського)

Учитель. Лі Бо приваблюють високі гори, стрімкі водоспади, бурхливі ріки, круті вершини. Також поета хвилює злиденне життя трудівників, тяжка праця селян, важка доля жінки. Отже, теми поезії Лі Бо:

• Природа і поет
• Ностальгія за батьківщиною
• Співчуття знедоленим
• Дружба

Поезії Лі Бо притаманна вишуканість і тонкий ліризм. Китайці називають його «вулканом» поезії. Природа Лі Бо жива. Вулкан на Меркурії назвали в честь поета  - Лі Бо.

ІІІ. Закріплення матеріалу

 Вправа «Продовжіть речення»

Лі Бо жив у горах, далеко від людей, тому що…

1. Поет у віршах зображував…
2. Я вважаю Лі Бо…
3. Китайська поезія близька мені тим, що…

ІV. Підсумок.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати конспект, С. 130-136

Створити слайд-шоу до однієї з поезій Ду Фу або намалювати малюнки до поезій Лі Бо