Серія розробок уроків 6 клас Передня Азія

 УРОК №1

Тема уроку:

Мета:

• ознайомити учнів з природними умовами Месопотамії, історією утворення міст-держав, їхнім розвитком в період економічного і культурного розквіту;
• розкрити причини занепаду міст-держав;
• дати оцінку загарбницьким війнам, у ході яких руйнувалися  давні держави;
•       удосконалити навички роботи учнів з текстом та картою;
•       формувати вміння порівнювати історичні процеси та держави;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань.

Очікувані результати:                           

Після цього уроку учні зможуть:

• називати час утворення та розквіту Месопотамських міст-держав;
• характеризувати заняття , умови життя та праці шумерів;
• показувати на карті територію Месопотамії, міста-держави;
• порівнювати прості факти з історії Єгипту та Месопотамії;
• пояснювати причини  розквіту міст - держав;
• висловлювати власне ставлення до загарбницьких війн;
• застосовувати та пояснювати основні поняття теми.

Опорні поняття:  держава, цивілізація, іригаційна система.

Нові поняття: Месопотамія, Дворіччя, Межиріччя,  шумери, міста-держави, таліон, міф про всесвітній потоп.

Обладнання та матеріали:

1. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу. На дошці кошики для гри «спільне-відмінне»;
2. Піктограма «Цивілізація»;
3. Комп’ютер, презентація «Давній Вавілон»;
4. Карта «Найдавніші держави Месопотамії», атласи, контурні карти;
5. Індивідуальні комплекти для учнів (картки до гри – розсипу «Поняття-визначення»,  пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити.

Тип уроку: комбінований

   Структура уроку

І.Організаційний момент. (2хвилини)

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (12 хвилин)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (23 хвилин)

1. Кліматичні умови Месопотамії.
2. Основні заняття місцевого населення
3. Виникнення міст-держав. Шумерська цивілізація
4. Стародавній Вавілон. Закони Хамураппі.

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів (3 хвилин)

Y. Підсумки уроку  (3 хвилин)   YІ. Домашнє завдання (2 хвилин)

Хід уроку

 

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу

Вступне слово вчителя: Все пізнається в порівнянні. Саме цей метод дослідження ми опануємо на сьогоднішньому уроці. Що будемо порівнювати? Прочитайте піктограму:

                                         АБ           Цивілізація - ступінь розвитку суспільства,

                                                                            коли є: писемність, міста та держава.

                    

 

Так, сьогодні ми будемо порівнювати цивілізації. Єгипетську ми вже добре собі уявляємо, а от сьогодні ми дізнаємося про цивілізації Дворіччя. Запишіть, будь ласка, в зошити тему сьогоднішнього уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Гра-розсип «Поняття-визначення». Індивідуальне або командне змагання швидкого і якісного підбору карток з визначенням до понять.

2.Робота з картою. Покажіть на карті річку Ніл, дельту Нілу, Верхній та Нижній Єгипет та їхні столиці, державу Єгипет в період розквіту.

3.Метод-прес: Чому Єгипет називають «дочкою Нілу»? (Учні користуються пам’яткою «Метод-прес»)

Підсумок роботи: Отже, Єгипетську цивілізацію можна віднести до цивілізацій річкових долин. Запам’ятайте цю особливість. І давайте перейдемо пустелю і відкриємо нові цивілізації.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

4. Робота з пам’яткою «Метод порівняня»  (Ознайомлення, визначення порядку дій)

5.Дидактична гра «Кошики» Всю інформацію протягом  вивчення нового матеріалу розкладається в два кошики: схоже на Єгипет – в одну, відмінне – в інший.

1. Кліматичні умови Месопотамії

6.Розповідь вчителя, супроводжується роботою з картою за планом:

1)Річки Тигр і Єфрат 2) Кліматичні умови 3) Населення

*** За наявності часу Межиріччя наноситься на контурні карти

7.Робота з поняттями: Месопотамія, Дворіччя, Межиріччя. Запис понять в зошит.

2. Основні заняття місцевого населення

8.Робота в групах. У відведеному тексті знайдіть, про яке заняття розповідається. Обміняйтесь інформацією. Яка група визначила більше занять?

3. Виникнення міст-держав. Шумерська цивілізація

9.Робота з поняттями: шумери, міста-держави. Запис понять в зошит.

10.Метод вибіркового читання Як і коли виникла Шумерська та Аккадська цивілізація?

*** За наявності часу міста-держави цивілізацій  наносяться на контурні карти

4. Стародавній Вавілон. Закони Хамураппі.

11. Презентація про Давній Вавілон та закони Хамураппі. 

*** За наявності часу Давній Вавілон наноситься на контурні карти  

 

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів 12.Повторення спільних та відмінних рис Єгипетської та Шумерської цивілізації, які занесені в «Кошики»

Y. Підсумки уроку

Висновки за темою на основі узагальнюючої таблиці: учитель акцентує увагу на  впливові кліматичних умов на формування держав (історична закономірність – цивілізації річкових долин) та негативному впливові загарбницьких війн на розвиток міст-держав.

 

Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон

 

Поява перших жителів в Дворіччі	YІІ тис. до н.е.	Створення зрошувальної системи
Шумери	ІY-ІІ тис.до н.е.	Напівкочовий спосіб життя
Міста-держави Боротьба за владу в країні Шумер. Піднесення Ура.	ІІІ тис. до н.е.	Міста Кіш, Урук, Ур, Ларса, Вавилон, Ассур, Ніневія, Аккад СаргонІІ
Боротьба з амореями	ХYІІІ ст. до н. е.	Занепад Ура. Піднесення Ассирії та Вавілону.
Піднесення Вавілону   Закони Хаммурапі	ХYІІІ ст. до н. е.   1792-1750рр.до н.е.	Підкорення Ассирії.
Підкорення Давньовавилонського царства хетами та каситами.	ХYІ ст. до н. е.	Занепад країни.

      

                                                 Розвиток Давньовавілонського царства

 

Розливи                             Іригаційна система                 Громадські роботи               Сильна влада            

 Тигру та Єфрату  

 

Закони Хаммурапі- найдавніший юридичний документ.

1. Політичний та економічний устрій держави. Рання стадія держави.
2. Впорядкування стосунків між верствами населення. Нерівність
3. Прагнення зміцнити становище селян, землеробів.
4. Спрощений засіб встановлення справедливості - «таліон» («зуб за зуб», «око за око»)

 

 

YІ. Домашнє завдання

1) Опрацювати текст параграфа

2) Закінчити роботу з контурними картами***

3) Скласти план розповіді про закони Хамураппі

 

 

 

   УРОК №2

Тема уроку:     

 

Мета:

•       ознайомити учнів з історією утворення та розвитку Ассирії;
•       розкрити причини загибелі держави;
• дати оцінку загарбницьким війнам, у ході яких руйнувалися  давні східні імперії;
•       удосконалити навички порівняння історичних фактів та окремих держав;
•       продовжити роботу учнів з текстом та картою;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань.

Очікувані результати:                               

Після цього уроку учні зможуть:

•       називати час утворення та розквіту Ассирії;
•       порівнювати природні умови Ассирії та Вавілонії;
•       характеризувати заняття , умови життя та праці ассирійців ;
•       розповідати про особливості ассирійської армії;
•       пояснювати причини загибелі Ассирійської держави,;
•       застосовувати та пояснювати основні поняття теми.

Опорні поняття:  місто-держава, цивілізація, загарбницькі війни, імперія, Месопотамія, Дворіччя, Межиріччя, шумери, Вавілонія.

Нові поняття: Передня Азія, семіти, централізація влади, «колосс на глиняних ногах»

Обладнання та матеріали:

1. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу.
2. Комп’ютер, презентація «Ассирія»;
3. Карта «Ассирія», атласи, контурні карти;
4. Табло до дидактичної гри «хрестики-нолики»
5. Індивідуальні комплекти для учнів (картки до гри – розсипу «Дати-події»,  пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

І.Організаційний момент. (2 хвилини)

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (15 хвилин)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20 хвилин)

1. Утворення Ассирії.
2. Завоювання ассирійців. Імперія.
3. Загибель Ассирії.

Y. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів(4 хвилини)

Y. Підсумки уроку (2 хвилини) YІ. Домашнє завдання(2 хвилини

 

 

Хід уроку

 

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу

Метод незакінченого речення: Все пізнається в …(порівнянні) Саме цей метод дослідження ми опанували на минулому уроці. І дізналися, що спочатку треба…(знайти спільне), а потім - …(відмінне). А потім необхідно зробити …(висновок). Сьогодні ми спробуємо порівняти Вавілонію, яка розташована …( в Межиріччі), точніше в нижній течії …(Тигру та Євфрату) з Ассирією. Це особлива держава. І цю особливість ми сьогодні з вами і розглянемо. Запишемо тему: Ассирія.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Робота з картою. Покажіть на карті Межиріччя; річки Тигр і Євфрат. Як ще називають Межиріччя? Які цивілізації виникли на цій території? Покажіть міста Шумеру та Аккаду. Звідки прийшли шумери та аккадці? Які міста боролися за владу? Хто заснував Вавілон?

Оглядова перевірка наявності виконаного завдання в контурних картах.

2.Гра-розсип «Дата-подія». Індивідуальне або командне змагання швидкого і якісного підбору карток з подіями до дат.

3.Слово вчителя: Отже, Шумерську та Аккадську  цивілізації, як і Єгипетську, можна віднести до цивілізацій річкових долин. Що це були цивілізації, нас переконує наявність …(міст, держави, писемності).

4.Вибіркова перевірка  письмового домашнього завдання – планів розповіді про закони Хамураппі (Зачитування двох-трьох робіт та їх короткий аналіз)

 

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

1. Утворення Ассирії.

5.Метод критичного читання: Учні «ланцюжком» читають текст по реченню і визначають, що в ньому відоме, а що – ні. Олівцем роблять позначки (+), (-). Після цього повторяють нове.

6.Евристична бесіда: Що схожого з Вавілонією ви відзначили? Що відмінного? Які відносини  були у Ассирії та Вавілонії?

2. Завоювання асирійців. Імперія

7.Робота з картою. Знайдіть на карті територію Ассирії у ХV ст.. до н.е. А тепер – у VІІІ ст.. до н.е. Що ви можете сказати, порівнявши ці території? Чому так збільшилася ця держава?

*** За наявності часу ці території та столиці Ассирії  наносяться на контурні карти

8.Презентація про завоювання ассирійців та утворення імперії

9.Робота з поняттями: імперія, централізована держава, намісник. Запис понять в зошит.

3.Загибель Ассирії.

10.Робота з поняттям: «колос на глиняних ногах» Запис поняття в зошит.

11.Метод вибіркового читання. Знайдіть відповідь на запитання «Чому загинула Ассирія?»

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

Дидактична гра «Хрестики-нолики». Дві команди по черзі обирають сектор на ігровому полі за правилами відомої гри. Поставити хрестик або нолик можна за умови правильного підбору відповідної інформації

 

Ассирія	Шумерія	Аккад
			Міста
			Особливість
			Надбання

 

Y. Підсумки уроку

Висновки за темою на основі узагальнюючої таблиці: учитель акцентує увагу на негативному впливові загарбницьких війн для держави.

 

Найдавніші держави Дворіччя. Ассирія

 

Піднесення Ассирії.	ХІІІ ст. до н. е.
Завойовницькі походи	ХІІ ст. до н. е.	Тіглатпаласар І.
Занепад Ассирії через загрозу амореїв.	ХІ-Х ст.. до н.е.	Союз між Ассирією та Вавилоном
Зміцнення Ассирії. Реформи в армії та управлінні.	YІІІ ст. до н. е.	Тіглатпаласар ІІІ. Переселення завойованих народів.
Політичне перенаселення. Розпад держави.	YІІ ст. до н. е.
Захоплення Ніневії халдеями	612 р. до н.е.

 

Особливості Ассирійської держави

1. Висока організація війська.
2. Централізована деспотична влада.
3. «Колосс на глиняних ногах»- послаблення країни через пересенаселення загарбаними народами.

             

                                                                             Основні поняття до теми

 

Семітські народи. Ассур. Ніневія.	Централізована влада. «Колосс на глиняних ногах». Політичне перенаселення. Міжусобиці
Військова держава, загарбницькі війни, колісниці, кіннота (вперше в світі), каменеметальні та стінобитні машини.	Каральні походи.

 

 

 

 

YІ. Домашнє завдання

1)Опрацювати текст параграфа

2) Закінчити роботу з контурними картами***

3) Складіть твір-роздум про своє ставлення до загарбницьких війн.

 

 

 

 

 

 

 

 

      УРОК №3

Тема уроку:

                

                                                            

 

Мета:

• ознайомити учнів з історією утворення Сирії та Фінікії, їхнього  розвитку;
• охарактеризувати процес фінікійської колонізації в Середземномор’ї;
• удосконалити навички роботи учнів з текстом та картою;
• формувати розуміння сутності історичних подій та історичних процесів;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань

Очікувані результати:                               

 Після цього уроку учні зможуть:

• називати час утворення та розквіту Сирії та Фінікії,
• характеризувати заняття , умови життя та праці ;
• показувати на карті території цих держави,  фінікійські колонії;
• розрізняти історичні події та історичні процеси;
• пояснювати причини фінікійської колонізації ;
• визначати внесок Сирії та Фінікії у світову культуру;
• застосовувати та пояснювати основні поняття теми.

Опорні поняття:  місто-держава, цивілізація, загарбницькі війни, імперія, Месопотамія, шумери; Передня Азія, семіти, централізація влади, «колосс на глиняних ногах»; гіксоси, «народи моря»

Нові поняття: філістимляни, работоргівля, колонія, колонізація.

Обладнання та матеріали:

1. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу.
2. Комп’ютер, презентація «Перемога Давида над Голіафом»;
3. Карта «Фінікійські колонії Середземномор’я», атласи, контурні карти;
4. Табло до дидактичної гри «хрестики-нолики», м’ячик;
5. Індивідуальні комплекти для учнів (пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

І.Організаційний момент. (2 хвилин)

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (13 хвилин)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (22 хвилин)

1.Сирія в ІІ тисячолітті до н.е.

2.Особливості розвитку  Фінікії

     3. Утворення фінікійських колоній. Карфаген

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів(4 хвилин)

Y. Підсумки уроку (2 хвилин)  YІ. Домашнє завдання(2 хвилин)

 

Хід уроку

 

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя: Вузенька смужечка землі на східному побережжі Середземного моря. Якщо порівняти цю територію з Єгиптом, Межиріччям, а тим більше з Ассирійською імперією, то можна подумати, що країни, розташовані тут, не дуже важливі. Чи справді це так? Давайте дізнаємося, що особливого в Сирії та Фінікії. Отже, запишемо тему уроку в зошити.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Дидактична гра «Історичний  волейбол» Вчитель пропонує спочатку пригадати вже вивчені держави, називає державу і перекидає м’яч учневі, той відбиває його, назвавши іншу державу.

2.Робота з картою. Покажіть на карті Єгипет, Месопотамію, Шумерію, Аккад. Що спільного в цих територіях? Знайдіть на карті територію Ассирії у ХV ст. до н.е. Покажіть її столицю. А тепер – Ассирію у VІІІ ст. до н.е. та її столицю. Чому вона так збільшилася? Як називається держава, заснована на завойованих землях?

Оглядова перевірка наявності виконаного завдання в контурних картах.

3.Вибіркова перевірка  письмового домашнього завдання – твору-роздуму про своє ставлення до загарбницьких війн. (Зачитування двох-трьох робіт та їх короткий аналіз)

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Сирія в ІІ тисячолітті до н.е.

4.Метод критичного читання: Учні «ланцюжком» читають текст по реченню і визначають, що в ньому відоме, а що – ні. Олівцем роблять позначки (+), (-). Після цього ще раз повторяють нове. Вчитель підкреслює головну думку.

5.Робота з поняттями: філістимляни. Запис поняття в зошит.

6.Презентація «Перемога Давида над Голіафом»

7.Робота з картою: Знайдіть Сирію, міста-держави, землі філістимлян, Дамаське царство.

*** За наявності часу ці території та міста  наносяться на контурні карти

     2.Особливості розвитку  Фінікії

8.Робота з картою та підручником: Знайдіть географічні назви в тексті та карті.

*** За наявності часу ці території та міста  наносяться на контурні карти

9.Робота в групах. Метод вибіркового читання призначеного тексту «Чим збагачувалися фінікійські купці?». Обмін інформацією.

3.Утворення фінікійських колоній. Карфаген

10.Робота з поняттями: колонія, колонізація. Пояснення вчителя про відмінності між історичною подією та історичним процесом.

11.Робота з підручником та картою Знайти фінікійські колонії,  Карфаген.

*** За наявності часу ці колонії та місто Карфаген  наносяться на контурні карти

12. Ілюстрована розповідь вчителя про роль Карфагену в Середземномор’ї

 

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

Дидактична гра «Хрестики-нолики». Дві команди по черзі обирають сектор на ігровому полі за правилами відомої гри. Поставити хрестик або нолик можна за умови правильного підбору відповідної інформації

 

Сирія	Фінікія	Карфаген
			Міста
			Особливість
			Надбання

 

Y. Підсумки уроку

Висновки за темою на основі узагальнюючої таблиці: учитель акцентує увагу

на фінікійській колонізації  у Середземномор’ї .

 

Найдавніші держави Передньої Азії. Сирія та Фінікія.

 

Заселення  приморської частини Сирії філістимлянами («народами моря»)	ХІІІ- ХІІ ст. до н. е.
Піднесення  Дамаського царства, створеного арамеями	Х ст. до н. е.	Розвиток торгівлі з Єгиптом та Месопотамією.
Утворення фінікійських міст –держав на півдні Сирії	ХІ-Х ст.. до н.е.	Міста Тір, Бібл, Сидон. Заволодіння Середземноморськими торговими шляхами.
Зміцнення Фінікії. Фінікійські колонії	YІІІ- ІY ст. до н. е.	Кораблебудування, ткацтво, Торгівля: скло, пурпур.
Існування  Карфагену.	825- 146 р р. до н.е.

 

Основні поняття до теми:

Філістимляни, «народи моря», арамеї.	Міста Тір, Бібл, Сидон.
Кораблебудування, ткацтво, склодувство Торгівля: скло, пурпур.. Фінікійська система письма.	Міста-колонії. Карфаген, Утика. Рабовласницьке місто-держава

 

 

YІ. Домашнє завдання

1)Опрацювати текст параграфа

2) Закінчити роботу з контурними картами***

3) Складіть хронологічну задачу про вивчені країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК №4

Тема уроку: 

 

 

Мета:

• ознайомити учнів з історією утворення Давньоєврейського царста, його розвитком в період економічного і культурного розквіту;
• показати значення Біблії, як джерела історичних знань;
• удосконалити навички роботи учнів з текстом та картою;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань

Очікувані результати:

 Після цього уроку учні зможуть:

• називати час утворення та розквіту Давньоєврейського царства;
• пояснювати причини його розпаду на Ізраїльське та Іудейське;
• характеризувати заняття , умови життя та праці євреїв;
• показувати на карті територію Давньоєврейського царства,;
• використовувати відомості з Біблії про давні цивілізації;
• застосовувати та пояснювати основні поняття теми.

Опорні поняття: місто-держава, цивілізація, загарбницькі війни, імперія, Месопотамія, шумери; Передня Азія, семіти, централізація влади, «колосс на глиняних ногах»; гіксоси, «народи моря», філістимляни, колонія, колонізація.

Нові поняття: Біблія, Новий заповіт, Старий Заповіт, євреї, Яхве, пророки

Обладнання та матеріали:

1. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу.
2. Комп’ютер, презентація «Біблія – джерело історичних знань»;
3. Карта «Передня Азія», атласи, контурні карти;
4. Схема «Суспільство Давньоєврейського царства»;
5. Індивідуальні комплекти для учнів (карточки до гри-квартету «Правителі», пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

І.Організаційний момент. (2 хвилин)

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (17 хвилин)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20 хвилин)

1. Біблія як джерело вивчення давньої історії.

   2. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї.

3. Царство Давида та Соломона. Рух пророків.

             4. Палестина під іноземним пануванням.

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів(2 хвилин)

Y. Підсумки уроку (2 хвилин) YІ. Домашнє завдання(2 хвилин)

Хід уроку

 

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу

Вступне слово вчителя: Вам цікаво дізнатися, що за книга у мене в руках? Так, це – Біблія. З нею ви вже знайомі, адже на уроках етики часто використовуються вислови, що підтверджують певні моральні правила та настанови. Та чи відомо вам якому народу ми завдячуємо цією книгою? Це – євреї, мешканці Давньоєврейського царства. Саме про цю державу ми будемо говорити сьогодні. Давайте запишемо тему уроку в зошити, а потім подивимося презентацію - вікторину і відгадаємо, про які держави розповідає Біблія?

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Презентація- вікторина «Біблія-джерело знань про давні країни» (Єгипет, Вавілонія, Сирія, Фінікія, Філістимляни)

Оглядова перевірка наявності виконаного завдання в контурних картах.

2.Метод-прес Чи одинакові поняття «колонія» та «колонізація»?

3. Вибіркова перевірка домашнього завдання. Розв’язування хронологічних задач про вивчені країни, складені учнями.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Біблія як джерело вивчення давньої історії.

4.Слово вчителя: Ми вже почали вивчення нового матеріалу, адже  саме про Біблію ми повинні були поговорити сьогодні.  Біблія поділяється на Старий Заповіт та Новий Заповіт. У Старому Заповіті розповідається про створення світу, перших людей, Всесвітній потоп. Саме тому довгий час люди вважали Біблію лише релігійною книгою. Але з часом археологи знайшли велику кількість доказів історичності біблійних оповідань. В ній є цінні відомості про  історію Стародавньої Палестини, про життя єврейського народу та народи, які жили поруч.

5.Робота з поняттями: Біблія, Новий заповіт, Старий Заповіт, євреї. Запис понять в зошит.

 

              2.Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї.

6.Робота з картою та підручником. За допомогою карти прослідкувати кочовий шлях скотарів, що створили Давньоєврейське царство, визначити кордони Ізраїльського та Іудейського царства.

*** За наявності часу кордони Ізраїльського та Іудейського царства  наносяться на контурні карти

 

                            3.Царство Давида та Соломона. 4.Рух пророків.

7.Слово вчителя: Про одного з царів Ізраїльсько-Іудейського царства ви вже знаєте. Він переміг Голіафа – воїна-велетня. Саме це забезпечило перемогу євреїв над філістимлянами і зміцнило державу. Так, це –Давид. Хоча першим царем був цар Саул. Обидва вони, як і пізніше відомий вам цар Соломон опиралися на владу жерців.

8. Дидактична гра –квартет «Правителі Ізраїльсько-Іудейського царства». Завдання – зібрати чотири карточки, об’єднані інформацією про цих царів (Ім’я – період правління – подія – текст з Біблії).

9. Робота зі схемою (супроводжується розповіддю вчителя про суспільні відносини) :

10. Робота з поняттями: домашнє рабство, пророки, Яхве. Запис понять в зошит.

 

5.Палестина під іноземним пануванням.

 

11. Дидактична гра – «ланцюжок». Завдання – скласти якомога довший ланцюжок подій.

 

 

 

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

Дидактична гра «Історичне намисто». Пригадування понять, дат, осіб, географічних назв до теми «ланцюжком».

Y. Підсумки уроку

Висновки за темою на основі узагальнюючої таблиці: учитель акцентує увагу на цінності історичних відомостей з Біблії.

 

             Давньоєврейське царство

                      

Скотарські та землеробські племена Палестини («івриш»)	ІІІ тис. до н.е.
Утворення Давньоєврейського царства	ХІІІ ст. до н.е.	Місто Єрусалим. Саул. Боротьба з філістимлянами
Розквіт  Давньоєврейського царства	Х ст. до н.е.	Давид. Соломон.
Розкол царства на Ізраїльське та Іудейське	935 р. до н.е.
Рух пророків	ХІ- YІ ст. до н. е.
Розрушення Єрусалиму вавилонянами	YІ ст. до н. е.	Захоплення євреїв в полон.
Повернення євреїв на батьківщину.	538 р. до н.е.	Відбудова Єрусалиму та храму Яхве.

Основні поняття до теми:

Біблія. Монотеїзм. Єгова(Яхве). Рух пророків: Амос, Ісайя,Ієремія.. Влада жерців.	Закони Ізраїлю. Особливе обмежене рабство.
Торгівля, лихварство.	12 колін Ізраїлевих.

 

 

YІ.Домашнє завдання

1)Опрацювати текст параграфа

2) Закінчити роботу з контурними картами***

3) Підготувати питання про один з історичних фактів до дидактичної гри-вікторини «Сім питань» (Що? Хто? Де? Коли? Як? Чому? Чим закінчилось?) про Давньоєврейське царство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     УРОК №5

     Тема уроку:

      

      

 

 

Мета:

• ознайомити учнів з історією утворення Халдейського царства, його розвитком в період економічного і культурного розквіту;
• дати оцінку загарбницьким війнам, у ході яких руйнувалися   імперії;
• удосконалити навички роботи учнів з текстом та картою;
• формувати навички систематизації інформації за допомогою структурно-логічних схем;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань.

Очікувані результати:                         

   Після цього уроку учні зможуть:

• називати час утворення та розквіту Халдейського царства;
• характеризувати заняття , умови життя та праці ;
• показувати на карті територію Халдейського царства,;
• пояснювати причини загибелі Халдейського царства;
• висловлювати власне ставлення до загарбницьких війн;
• застосовувати та пояснювати основні поняття теми.

Опорні поняття: місто-держава, цивілізація, загарбницькі війни, імперія, Месопотамія, шумери; Передня Азія, семіти, централізація влади, «колосс на глиняних ногах»; філістимляни, колонія, колонізація; Біблія, Новий Заповіт, Старий Заповіт, євреї, Яхве, пророки.

Нові поняття: халдеї, зикурат, Вавілонська вежа, ворота Іштар, висячі сади Семіраміди

Обладнання та матеріали:

1. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу.
2. Комп’ютер, презентація «Біблія – джерело історичних знань про Вавілон»;
3. Карта «Передня Азія», атласи, контурні карти;
4. Схеми про завоювання Ассирії та Ізраїльсько-іудейського царства Вавілонією, завоювання  Вавілонії Персією;
5. Індивідуальні комплекти для учнів (пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

І.Організаційний момент. (2 хвилин)

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (13 хвилин)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (22 хвилин)

1.Утворення Халдейського царства.

2. Розбудова Вавилон. Культура і релігія Вавилонії.
3. Завоювання Вавилонії персами.

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів(4 хвилин)

Y. Підсумки уроку (2 хвилин)  

YІ. Домашнє завдання(2 хвилин)

Хід уроку

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу

Вступне слово вчителя: Про цю країну ми вже багато чого знаємо. Наприклад, її мешканці за повідомленням Біблії будували вежу до небес, щоб бути вищими за Бога. За це Бог дав їм різні мови, щоб народи не розуміли один одного і не завершили будівництво. Місто – столиця цієї країни так і отримало назву, що в перекладі означає «змішування мов». Так, це – Вавілонія. Але ми будемо говорити про пізнішу історію цієї країни – Ново вавілонське або Халдейське царство. Це і є тема, яку ми запишемо в зошити.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Робота з картою. Покажіть на карті держави Передньої Азії, які ми вже вивчили. Де, як правило, розташовувалися держави ? Чому?

Оглядова перевірка наявності виконаного завдання в контурних картах.

2.Фронтальна бесіда: Яке історичне письмове джерело дає найбільше інформації про народи, що заселяли Передню Азію та Єгипет?

Про історію яких конкретно народів ми дізнаємося з Біблії?

3.Дидактична гра –квартет «Правителі Ізраїльсько-Іудейського царства». Завдання – зібрати чотири карточки, об’єднані інформацією про цих царів (Ім’я – період правління – подія – текст з Біблії).

4.Відтворення схеми « Суспільство Давньоєврейського царства» (1 учень на дошці)*

5. Скласти історичне гроно «Іноземні завоювання Ізраїлю» (1 учень на дошці)*

* Завдання 3,4 проводиться одночасно з грою-квартетом.

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

1.Утворення Халдейського царства.

6.Робота з картою:  Знайдіть  Вавілон. Хто його заснував – шумери чи аккадці? Покажіть територію, де проживали племена халдеїв. В склад якої держави ввійшла Вавілонія у  YІІІ ст. до н.е.?  Визначте кордони Халдейського  царства на межі YІІ- YІ ст. до н.е.

*** За наявності часу кордони Халдейського  царства  та його столиця наносяться на контурні карти

7.Робота зі схемою та текстом  :  «Завоювання Ассирії Вавілонією»   

YІІ ст.

до н.е

 

АССИРІЯ              розпад                       посилення        ВАВІЛОНІЯ

 

        Причини          наслідки      Причини

 

              Завоювання Ассирії Вавілонією

  Утворення Халдейського царства

 

Знайдіть всі елементи схеми  та позначте олівцем у тексті.  Як краще запам’ятати цю інформацію – за текстом чи за схемою? Чи можна інформацію про завоювання Халдейським царством Ізраїльсько-Іудейського царства ввести в таку саму схему?

 

8.Складання схеми  «Вавілонський полон євреїв»

   

YІІ ст.

до н.е

    ІЗРАІЛЬСЬКО -             ХАЛДЕЙСЬКЕ

       ІУДЕЙСЬКЕ

    розпад                       посилення       

        Причини                                  Причини

                      наслідки

 

                   Завоювання Єрусалиму

    Вавілонський полон євреїв

 

 

2.Розбудова Вавілону. Культура і релігія Вавилонії

9.Повідомлення учнів: 1) «Зикурати», 2) «Висячі сади Семіраміди» 3) «Наукові знання»

10.Презентація «Біблія – джерело історичних знань про Вавілон»

3.Завоювання Вавілонії персами.

Самостійна робота. На основі тексту скласти  схему:

 

 

YІ ст.

до н.е

          ВАВІЛОН             МІДО-ПЕРСІЯ

 

    розпад                       посилення       

        Причини                                  Причини

                      наслідки

 

                   Завоювання Вавілону

    Утворення Перської імперії     

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

1.Графічний диктант «Правильне чи неправильне твердження»

 1) Ассирія розпалася YІІ ст. на окремі області через перенаселення іншими народами. (+)

 2) Халдеї – одне з аморейських племен, яким вдалося зламати військову міць Ассирії. (+)

 3) Найбільшого розквіту Халдейське царство  досягло за часів правління царя Навуходоносора. (+)

 4) В Біблії досить багато текстів, що допомагають вивчати  історію Давньоєврейського  та Халдейського царства (+)

 5) Халдеї ніколи не воювали з євреями, а були добрими сусідами (-)

 6) Причини завоювання персами Вавілонії дуже схожі на причини розпаду Ассирії .(+)

 7) Сади Семіраміди – одне з семи чудес світу, що збереглися до наших днів (-)

 8) Після взяття Вавилона у 538 році  цар Кир дозволив євреям та іншим народам поовернутися до своїх земель.(+)

Фронтальна перевірка графічного диктанту.

Y. Підсумки уроку:

Висновки за темою на основі узагальнюючої таблиці та схем: учитель акцентує увагу на історичній закономірності: держави, що утворені на територіях завойованих народів  - сильні «зовні», але слабкі  «з середини», що призводить до їхнього розпаду і , як наслідок, до завоювання більш сильною державою.

 

Халдейське (Ново вавилонське) царство

                      

Розпад Ассирії. Посилення халдеїв.	YІІ ст. до н. е.	Набопаласар. Навуходоносор ІІ Захоплення Ассирії, Сирії, Палестини
Розбудова та зміцнення Вавилону.	YІ ст. до н. е.	Навуходоносор ІІ, Набонід
Завоювання Вавилону Мідо-Персією.	555 р. до н.е.	КирІІ

Основні поняття до теми:

 

Арамеї, амореї, халдеї.	Клинопис. Календар, астрономія, системи числення.
Ворота Іштар. Висячі сади Семіраміди. Зиккурати. Клинопис. Календар, астрономія, системи числення.	Більше 700 богів.

 

 

YІ.Домашнє завдання:

1)Опрацювати текст параграфа

2) Закінчити  завдання в контурній карті

3) Скласти на основі пам’ятки «Метод-прес» власне судження щодо вкладу Вавілонії в світову культуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         УРОК №6

Тема уроку: 

 

Мета:

• ознайомити учнів з природою та населенням Іранського нагір’я, історією утворення Перської держави:
• охарактеризувати процес утворення світової імперії та систему управління нею в період царювання Дарія І;
• розкрити причини загибелі держави;
• удосконалити навички роботи учнів з текстом та картою;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань.

Очікувані результати:    

 Після цього уроку учні зможуть:

• називати час утворення та розквіту Перської держави,
• характеризувати заняття , умови життя та праці ;
• показувати на карті територію та напрями походів Перської держави;
• пояснювати причини загибелі Перської держави;
• визначати внесок Перської держави у світову культуру;
• застосовувати та пояснювати основні поняття теми.

Опорні поняття: місто-держава, цивілізація, загарбницькі війни, імперія, Месопотамія, шумери; Передня Азія, централізація влади,філістимляни, колонія, колонізація; Біблія, євреї, Яхве, пророки; халдеї, зикурат, Вавілонська вежа, ворота Іштар, висячі сади Семіраміди.

Нові поняття: естафета, резиденції, сатрапії, таємна поліція.

Обладнання та матеріали:

1. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу.
2. Комп’ютер, презентація «Біблія – джерело історичних знань про Мідо-Персію»;
3. Карта «Персія», атласи, контурні карти;
4. Індивідуальні комплекти для учнів (пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Природа і населення Іранського нагір’я.
2. Утворення Перської держави. Завоювання персів
3. Царювання Дарія І.
4. Загибель Перської держави.

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

Y. Підсумки уроку  YІ. Домашнє завдання

Хід уроку

 

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя: На попередніх, а особливо на минулому уроці, ми з вами зробили відкриття – історичну закономірність. Яку? Так, всі держави, що утворені на територіях завойованих народів  - сильні «зовні», але слабкі  «з середини», що призводить до їхнього розпаду і , як наслідок, до завоювання більш сильною державою. Сьогодні ми в своїх зошитах запишемо назву однієї з них – Персія. Про неї ми вже неодноразово згадували, та все ж знаємо поки ще не багато. Пропоную заповнити цю прогалину в наших знаннях.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Робота з картою. Покажіть на карті держави Передньої Азії, які ми вже вивчили. Про яку державу ми говорили на минулому уроці? Чи можна назвати Халдейське царство імперією? Чому? Покажіть кордони Халдейського царства в період найвищого розквіту. Правління якого царя припало саме на цей період?

2.Оглядова перевірка наявності виконаного завдання в контурних картах.

Вибіркова перевірка творчого  домашнього завдання: Висловити  на основі пам’ятки «Метод-прес» власне судження щодо вкладу Вавілонії в світову культуру.

3. Відтворення схеми «Завоювання Вавілону персами»

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 

  

1. Природа і населення Іранського нагір’я.

4.Дидактична гра «Знайди назву». Дві команди по черзі називають і пояснюють знайдені у відведеному тексті географічні назви

5.Метод незакінченого речення(на основі опрацьованого тексту): Отже, Персія – це країна, розташована… (в Іранському нагір’ї). Це – місцевість з… (землетрусами, вулканами, солончаками), тобто зовсім непридатна …(для землеробства). Коли в цю місцевість прийшли…(Арійці), вони почали будувати зрошувальні системи аж … (з Межиріччя). Поступово тут утворилося декілька держав.. (Мідія, Персія, Лідія, Ново вавилонське царство).

2. Утворення Перської держави. Завоювання персів.

6.Робота з картою. Знайти на карті території, завойовані  Кіром ІІ, Камбізом ІІ (с. Дарієм І  та Дарієм ІІІ. Порівняйте Перську імперію за територією з іншими відомими нам державами. (Найбільша) Скільки вона проіснувала?

7.Проблемне питання: Знаючи закономірність про недовговічність великих імперій, що потрібно було б зробити , щоб Персія протрималася так довго?

3. Царювання Дарія І.

8.Презентація «Біблія – джерело знань про Персію». Переглядаючи презентацію, робіть помітки про реформи, які сприяли підтримці порядку у державі.

9.Робота з таблицею : «Реформи ДаріяІ»

 

Реформа	Наслідок
Поділ держави на сатрапії.	Упорядкування збору податків, розвиток господарства і торгівлі.
Створення «таємної служби»	Сприяло контролю  та централізації влади
Побудова доріг. Введення естафети	Розвиток поштової справи. Сприяло централізації влади
Перенесення столиці в Сузи. Резиденції в чотирьох містах.	Сприяло контролю та централізації влади
Створення сильного війська	Розширення території держави, підтримка влади.

Висновок: імперія трималася на силі зброї.

5. Загибель Перської держави.

10.Слово вчителя : Знаючи історичну закономірність про неодмінний розпад імперій на окремі частини, можна очікувати, що довго і Персія  не протримається. Дійсно в ІY ст.до н.е. Перську велику, але недисципліновану армію, яка складалася з воїнів, набраних із завойованих народів, легко завоювала сильна, добре організована та боєздатна армія Македонії. Матеріал цього пункту підручника легко поміститься в схему «Завоювання Персії Македонією». Але це - ваше домашнє завдання.

ІY. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

Дидактична гра-розсип «Поняття-визначення»

Y. Підсумки уроку

Висновки за темою: учитель акцентує увагу на негативному впливові загарбницьких війн для держав.

Перська держава

Хронологія

Арійські племена	Межа ІІ- І тис. до. н.е.	Міста-держави: Мідія,Персія, Лідія
Мідо-Перська держава	YІІ ст. до н. е.	Кіаксар, Астіаг, Камбіз
Піднесення Персії. Завойовницькі походи.	Середина YІ ст. до н. е.	КірІІ, Камбіз ІІ
Реформи ДаріяІ	515 р. до н.е.	Централізація влади
Завоювання Персії Олександром Македонським	336-330 рр. до н.е.

Особливості держави:

1. Трималася на силі зброї
2. Часті заколоти населення
3. Загарбницькі війни.

 

Основні поняття до теми:

 

Іранське нагір’я.Арійці.

Реформа управління. Сатрапії. Царська дорога, естафети. Таємна поліція.

 

YІ.Домашнє завдання

1)Опрацювати текст параграфа

2) Виконати завдання в контурній карті

3) Скласти схему «Завоювання Персії Македонією».

 

 

 

 

 

 

УРОК №7

Тема уроку: 

Мета:

• актуалізувати знання учнів про держави, Передньої Азії;
• охарактеризувати культурні, господарські досягнення цих держав;
• поглибити знання про  діяльність окремих історичних осіб;
• формувати  вміння робити висновки на основі історичного факту , описувати історичну особу;
• дати оцінку загарбницьким війнам, у ході яких руйнувалися   імперії;
• удосконалити навички роботи учнів з документами та картою;
• виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських культурних та духовних надбань

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні рамки  існування стародавніх держав Сходу;
• співвідносити дати з історичними подіями, діяльністю окремих історичних осіб;
• описувати історичну подію, особу;
• робити висновки на основі історичного факту;
• оперувати поняттями в межах теми;
• порівнювати та спів ставляти процеси утворення та розвитку держав;
• висловлювати власні судження з приводу негативного впливу грабіжницьких війн  в розвитку держав.

Опорні поняття: місто-держава, цивілізація, загарбницькі війни, імперія, Месопотамія, шумери; Передня Азія, централізація влади,філістимляни, колонія, колонізація; Біблія, євреї, Яхве, пророки; халдеї, зикурат, Вавілонська вежа, ворота Іштар, висячі сади Семіраміди; естафета, резиденції, сатрапії, таємна поліція.

Обладнання та матеріали:

1.На стенді «Сьогодні на уроці» розміщені тема та план вивчення нового матеріалу;

2. Елементи костюмів представників народів ( єврей, вавілонянин, ассирієць, перс), коробка з «подарунками від країни» (м’яч, колесо, Біблія, мушля, меч,

2. Комп’ютер, презентація «Біблія – джерело історичних знань. Вікторина»;

3.Карта «Передня Азія та Єгипет»;

4. Індивідуальні комплекти для учнів (пам’ятки , узагальнюючі таблиці), підручники, зошити

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань учнів

Структура уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів

ІІІ. Підсумки уроку

YІ. Домашнє завдання

 

Хід уроку

І.Організаційний момент. Мотивація навчального матеріалу

Вступне слово вчителя: Ось і завершили ми вивчення теми « Стародавні держави передньої Азії». Давайте пригадаємо піктограму, яку ми вже розгадували.

                                         АБ           Цивілізація - ступінь розвитку суспільства,

                                                                            коли є: писемність, міста та держава.

                    

 

Так, сьогодні ми будемо пригадувати цивілізації. І не просто пригадувати, адже я отримала для вас  таку посилку з подарунками. Нам доставили її на «Машині часу» А от від кого я вам не скажу. Здогадайтеся самі.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Дидактична гра «Історичний  волейбол» Вчитель пропонує спочатку пригадати вже вивчені держави, називає державу і перекидає м’яч учневі, той відбиває його, назвавши іншу державу.

2.Дидактична гра «Від кого подарунок» Ну, і хто на вашу думку подарував нам м’яч? ( Ассирія, бо там придумали гру з людськими головами) Не  дуже приємний подарунок. А оце колесо? ( Шумери , бо саме там знайшли археологи найстаріше колесо)

3.Робота з картою.

1. В долин яких річок існували  міста – держави Шумеру, Аккаду, Ассирії? Покажіть їх на картах.
2. Як називається ця територія?
3. Які особливості природних умов у Нижньому Межиріччі? У Верхньому?

4.Дидактична гра «Хрестики-нолики». Дві команди по черзі обирають сектор на ігровому полі за правилами відомої гри. Поставити хрестик або нолик можна за умови правильного підбору відповідної інформації

Ассирія	Шумерія	Аккад
			Міста
			Особливість
			Надбання

5.Дидактична гра «Від кого подарунок». Від кого ж нам  прислали ось таку мушлю? ( Від Фінікії, бо , розтираючи мушлі, вони добували спеціальну фарбу червоного кольору) А оцей іграшковий меч? ( Із Сирії. В дамаському царстві винайшли сталь, з якої виготовляли  дуже гострі і міцні мечі). І якась книга. Що це за книга і звідки вона? ( Біблія із Давньоєврейського царства)

6.Робота з картою.

1. Де розташовувались ці держави? Покажіть їх на картах.
2. Як називається ця територія?
3. Які особливості природних умов у  Східному Середземномор’ї?

7.Дидактична гра «Хрестики-нолики». Дві команди по черзі обирають сектор на ігровому полі за правилами відомої гри. Поставити хрестик або нолик можна за умови правильного підбору відповідної інформації

 

Сирія	Фінікія	Ізраїль
			Міста
			Особливість
			Надбання

 

8. Слово вчителя: Для мене, як для історика, серед цих подарунків є наважливіший. Як ви думаєте, який? Це – Біблія. Бо вона є неоціненним джерелом знань про давні східні народи.

9.Презентація –вікторина «Біблія – джерело історичних знань. Вікторина».

10.Дидактична гра «Від кого подарунок». Про які держави йдеться в презентації, та подарунка від них ми не отримали? ( Халдейське царство і Персія) У мене залишилося лише два подарунка. Який звідки? ( Календар – з Валлону, бо там знайдено найдавніший місячний календар. Естафетна паличка з Персії, бо там була система поштового зв’язку, яка називається «естафета»)

11. Евристична бесіда. Яку державу ви б підібрали до Ново вавілонського царства та Персії, щоб пограти в гру «Хрестики-нолики»? (Ассирію) Що спільного у цих держав?

12.Робота в групах:  Відтворити схеми. Згадайте історичну закономірність.

1 група: «Завоювання Ассирії Вавілонією»

     

YІІ ст.

до н.е

 

АССИРІЯ              розпад                       посилення        ВАВІЛОНІЯ

 

        Причини          наслідки      Причини

 

              Завоювання Ассирії Вавілонією

  Утворення Халдейського царства

 

  2 група - «Завоювання Вавілонії Персією»

 

 

YІ ст.

до н.е

          ВАВІЛОН             МІДО-ПЕРСІЯ

 

    розпад                       посилення       

        Причини                                  Причини

                      наслідки

 

                   Завоювання Вавілону

    Утворення Перської імперії

 

 

  3 група – «Завоювання Персії Македонією

      ІY ст.

до н.е

        ПЕРСІЯ                                  МАКЕДОНІЯ

    розпад                       посилення       

        Причини                                  Причини

                      наслідки

 

                   Завоювання Персії 

              Утворення імперії Олександра

                                 Македонського

 

 

13. «Метод-пресс» На основі пам’ятки  висловіть власне судження. Чи можна вислів «Колосс на глиняних ногах» застосувати щодо Халдейського царства та  Персії?

14. Гра- квартет «Країна - дата- подія- історична особа». Командам пропонується зібрати чотири відповідні карточки. Хто швидше і правильно підбере карточки, той і виграв.

Карточки:

1. Вавілон – 1750р. до н.е – Хамураппі – Перші писані закони
2. Ассирія – YІІІ ст. - Тіглатпаласар ІІІ – Створення жорстокої армії
3. Ізраїль – 935 р до н. е – після  Соломона – Розпад держави на два царства
4. Новий Вавілон – YІІ ст. до н. е. – Навуходоносор – Висячі сади Семіраміди
5. Персія – 513 р. до н.е – Дарій І – Поділ держави на сатрапії

 

Y. Підсумки уроку:

Висновки за темою: учитель акцентує увагу на історичній закономірності: держави, що утворені на територіях завойованих народів  - сильні «зовні», але слабкі  «з середини», що призводить до їхнього розпаду і , як наслідок, до завоювання більш сильною державою; звертає увагу на великий вклад держав Передньої Азії  у світову культуру.

 

YІ. Домашнє завдання

1. Повторити узагальнюючі таблиці
2. Скласти вікторину «Хто?» або головоломку до теми.
3. Написати твір-мініатюру «Подорож на машині часу»