ШАНУЙМО РІДНУ МОВУ КАЛИНОВУ!

ШАНУЙМО   РІДНУ  МОВУ  КАЛИНОВУ!

         Щороку 21 лютого все цивілізоване суспільство, представники всіх націй і народностей  відзначають  Міжнародний день рідної мови. Жодний народ не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки й передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням. Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі з метою підтримки мови  як ознаки культурної приналежності особи.

        День рідної мови як міжнародне свято  почали відзначати 21 лютого 2000 року. Ця дата не випадкова: у 1952 році влада Пакистану проголосила урду офіційною мовою країни, але нею розмовляло лише 3% населення. Це рішення викликало обурення на сході країни, а 21 лютого того ж року під час протесту в місті Дакка поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів , влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської – мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. У 1971 році Східний Пакистан (нині Бангладеш) отримав незалежність. За його пропозицією ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим міжнародним Днем рідної мови. Центральна ідея Дня рідної мови — заохотити, спонукати людей спілкуватися рідною мовою; нагадати людям, що багато «маленьких» мов підходять до межі зникнення, бо їх носії поступово перестають ними користуватися.

         В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку й  використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження уряду «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». Головна мета відзначення цього свята- не тільки зміцнення державотворчої функції української мови, а й мов корінних народів і національних меншин, що проживають на території України, взаємозбагачення їхніх національних культур, консолідація спільних зусиль у сфері відродження самобутніх традицій та звичаїв.

         До проведення заходів з нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови щороку активно долучається вся дружна родина  нашого опорного закладу «Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів Охтирської міської ради Сумської області». Байдужим не залишається ніхто. Учителі української мови  та літератури  Шейко Н.В., Браїлова О.П., Вальтер Л.І.,  Турчин З.М., Гайдар О.М., Криницька Л. І., Глубока Л.І., учителі початкових класів Стобород О.М., Погоріла Н.Л., Зроль Н.В., Гуцова Л.О., Добровольська С.В., Шейко В.Ю.,  Хлипіна Т.В., Кукуня А.М., Бєлова І.С. готують і проводять  написання навчальних, вибіркових, пояснювальних, творчих, словникових, міні диктантів на теми «Наша мова барвінкова», «Без мови немає народу», «Кожне слово- це перлина»,  «Рідне слово», «Мова- душа народу» тощо. У паралелях класів проведені конкурси читців поезій про мову; учні 8-11класів пишуть диктант національної єдності. Школярі з задоволенням декламували твори Максима Рильського, Андрія Малишка, Миколи Лотоцького, Любові Забашти, поетів - земляків Олександра Олеся, Івана Багряного, Дмитра Білоуса тощо, удосконалюючи як виразність і чистоту рідної мови, так і  демонструючи особисте ставлення до мови як засобу спілкування, скарбниці народної мудрості, захоплення поетичною творчістю митців української літератури. Cтаршокласники звернулися до книги письменника-земляка та мовознавця  Б.Д.Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо», адресованої всім тим, хто дбає про культуру мови й прагне запобігти помилковому слововживанню, перебороти лексичну розбіжність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів та висловів.

          Активно працювала творча майстерня «Народ скаже, як завяже», у якій майстри слова демонстрували свої вміння створювати й розгадувати ребуси , кросворди, чайнворди, головоломки. Проявили кмітливість, винахідливість і приготували цікаві кросворди учні Зінченко В., Говорун А., Калач М., Лимар Д., Киричок Є., Бєлік А., Ковбата К., Єрмаков О. Учні 10-Акласу підготували й провели інформаційні хвилинки, години спілкування « Рідну мову мало знати, слід її опанувати», цікавою й пізнавальною була філологічна гра «У казковому світі мови». Учениці Неверовська В., Потапенко Є., Кривоколіско М., Івах А., Зінченко К., Говорун А., Лобовньова С. підібрали цікавий матеріал і провели мовознавчий вернісаж « Краща мова єднання- це українська» для учнів 5-9 класів нашого навчального закладу (учитель Вальтер Л.І.).     У кабінеті 6-А класу діяла змінна виставка під гаслом «Руки умілі не сидять без діла», тематика виставок різноманітна: « Україна-рідний край», малюнки до оповідань Б. Д. Антоненка-Давидовича, «Людина починається з добра»,  «На порозі весни», «Вклоняюсь низенько матусі рідненькій», «Зі спортом дружити - здоровими бути!»                                                                        У шкільній бібліотеці бібліотекар Пантюх С.М. оформила викладки книг: «Мова-душа народу», «О мово моя, душа голосна України», «Слово до слова- складається мова»; провела  бібліотечний урок для учнів 3-А класу на тему   « Диво, імя якому- книга». Святкові урочистості завершилися проведенням літературно-музичної композиції «Рідна мово моя калинова» з участю учнів 6-А, 6-Б класів, членів молодшої та старшої груп вокального гуртка                  « Співаночка» та керівника позакласної роботи Ходунай О.М. 

        У   численних   збірках  «Ворскло» нашого навчального закладу зібрані кращі поетичні та прозові творчі роботи учнів та випускників гімназії  на різні теми: про красу природи, улюблені заняття, захоплення, про українську мову, учителів, любов до рідного слова, уміння його шанувати й берегти – тематика різноманітна. Ось імена деяких із них: Бондаренко Анна, Овчиннікова Анна, Михайленко Галина, Шевченко Тетяна, Колєснікова Яна,  Швецова Анна, Макаровець Юлія, Калита Яна, Браїлова  Віра, Кузнєцов Ярослав, Турчин Яна, Рева Оксана, Закутняя Альона, Мазур Тетяна, Голод Юлія, Бутко Віта, Кичко Олександра, Заратуйко Руслан, Шейко Олексій , Куротчин Ліля, Гурбанова Карина, Більченко Анастасія тощо. Учні неодноразово демонстрували свої здібності й здобували перемоги на ІІ, ІІІ етапах Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, у конкурсі творчих робіт до 110-ої річниці з дня народження Івана Багряного, інших мовно-літературних змаганнях, цим самим  систематично створюючи позитивний імідж рідного навчального закладу.

ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

БУДУ Я НАВЧАТИСЬ МОВИ ЗОЛОТОЇ

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю дбанок свій надбати;

Щоб раділа з мене  Україна-мати…

Андрій Малишко

НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ'ЇНА

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає.

Для нації вона - гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б'є.

Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми.

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людьми.

Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих – не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов'їна,

Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

Микола Лотоцький

ЯК НЕБА НЕМА  БЕЗ НЕБОЗВОДУ,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

і народу без мови нема.

Володимир Забаштанський

РІДНА МОВА

Сію дитині  В серденько ласку.

Сійся-родися  Ніжне «будь ласка»,

Вдячне «спасибі»,«Вибач» тремтливе, —

Слово у серці — Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!», «Світлої днини!» —

Щедро даруй ти   Людям, дитино!

Мова барвиста,  Мова багата,

Рідна і тепла, Як батьківська хата.

В. Гринько

МОВО РІДНА!    Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, –

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово – крик любови,

Сміх і радість немовляти –

Неповторне слово "Мати" –

Про життя найперше слово…

Друге слово – гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлий, –

Звук "Вітчизни" неповторний

І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово – "Мила" –

Буря крові, пісня рвійна

І така, як пах любистку,

І така, як мрійка мрійна…

Перейшов усі світи я –

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов лиш ти є.

Ти велична і проста

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова

Мово – матері уста.

Іван Багряний

РІДНА МОВА

Разом із щастям і журбою

Зеленим листом шелестить,

У небі яснім над водою

Нам рідна мова мерехтить.

Це символ мудрості твоєї,

Моя Вкраїно. Він горить!

Тож мови рідної своєї

Не відцураймось ні на мить!

К. Коврик

РІДНА МОВА

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

Л. Забашта