Схема-конспект заняття секції «Українська мова» Малої академії наук з теми "Складне речення. Складносурядне речення. Розділові знаки в ньому"

Схема-конспект  заняття  секції «Українська мова» Малої академії наук

Тема заняття.  «Весняна днина – природи намистина…». Складне речення. Складносурядне речення. Розділові знаки в ньому

Мета заняття:

навчальна – поглибити  знання гуртківців про складне речення, його ознаки, будову, інтонаційні особливості;  актуалізувати інформацію про смислові зв’язки між частинами складного речення, про засоби зв’язку їх;

розвивальна – формувати  навички розрізнення складних речень різних типів і видів, вміння членувати їх на частини; відпрацьовувати вміння ставити розділові знаки в складних реченнях; розвивати навички працювати з довідковою літературою;

виховна – сприяти вихованню любові до  рідної природи; розвивати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, естетичну сферу.

Методи: відеопоезія, робота з текстом-опорою, «Мозковий штурм», «Ґронування», відеопояснення, схеми-опори, самостійна робота, творча робота, диктант із коментуванням, навчальні вправи, клоуз-тест, «Мікрофон».

Тип заняття: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Форма заняття – дистанційна з використанням відео на  ОПЛ «Прометеус» (назва відео ЗНО Українська мова Складносурядне речення) та   спілкування з учнями через Skype та Viber.

Міжпредметні зв’язки –  українська художня культура, українська література, інформатика.             

Обладнання:  підручники, текст-опора, схеми-опори, практичні завдання, тести, клоуз-тест, відеопоезія, відеопояснення.

Перебіг заняття

І. Вступна частина.

1. Мотиваційна настанова на заняття.

Перегляд відеопоезії: https://www.youtube.com/watch?v=T114cOTUjxw

Природа – геній. Так, природа – геній.

А пік її натхнення – то весна.
 

Поглянь: ось тут в траві зеленій,
 

Десь назбиравши із морського дна,    
 

 

Нанизує в конвалію перлинки,

У витвір благородної краси.

І листячко притулить їй до спинки,

Щоб не замерзла вранці від роси.
 

І задзвенить повітря ароматом,
Велика ніжність виллється з душі.
І стане сад предивним, світлим святом,
І присвятить поет йому вірші.
 

А тут, поглянь: стоїть тюльпан вогнистий,
Мов келих полум’яного вина,
Шумує і проміниться іскристо:
Вином частує світ сама весна.

 

А там півонія стікає густо кров’ю,
Спокутує якийсь прадавній гріх,

А може, то – молебень за любов’ю,

Що розцвіла й осипалась до ніг...

«Та ні ж! Любов ніколи не вмирає», –
Промовить соловей, розбудить день.
Здається, принесе з самого раю
Весь дивосвіт мелодій і пісень.

І так натхненно виспіває оди,

І так кохання вознесе до зір
Перед трояндою – царівною природи!
Мільйони скрипок, флейт, мільйони лір

Засвітить. А природа – вічний геній –
Погляне на закохані серця,
Постелить ложе у траві зеленій,
Осяє душі золотом вінця

Від сонця, від небесного світила.
І вище сонця буде лиш любов.
Природа – геній, а весна – то крила,
Щоб воскрешати й надихати знов.

Надія Кметюк

– Який настрій створив цей ліричний твір?

– Чи справді весна є порою року, що воскрешає природу?

– Які ключові образи  в поезії передають це воскресіння? (образи квітів: конвалії, тюльпана, півонії, троянди та солов’я, який «кохання вознесе до зір»).

– На що надихає весна вас?

Саме навесні ми ніби заново народжуємось, очікуємо позитивних змін і набагато більше мріємо. Такий піднесений внутрішній стан – це прекрасно! Саме на цьому, на мою думку, наголошує Стівен Кінг: «Навесні кожний стає красенем, якщо поспішає на зустріч зі своєю мрією».

Тож хай збудуться наші мрії відносно сьогоднішнього заняття.

1. Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

Сьогодні ми  більш докладно  розпочнемо знайомитись зі складним реченням. Тема нашого заняття – «Складне речення. Складносурядне речення. Розділові знаки у ньому».

Метою нашої роботи буде засвоїти вищезгадані поняття. Ми з вами поглибимо знання про ознаки, будову, інтонаційні особливості складних речень, продовжимо  формувати  вміння членувати  їх на частини,  визначати смислові зв’язки між ними та засоби їхнього зв’язку і  навчимося  ставити розділові знаки на межі цих частин.

2.  Актуалізація опорних знань.

Щоб актуалізувати знання про речення, попрацюймо з невеликим текстом.

Текст

1. Весна – це дійсно «ранок року». 2. Вона уже торкнулася своєю чарівною паличкою до природи, і та відгукнулася чудовим пробудженням.

3. Небо ясніє, тішить ласкаве сонце. 4. Частим гостем стає вітер із півдня.

5. Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки –  і ось, ось виткнуться листочки.  6. Зеленіють поля молоденької озимої пшениці, з'явилася несмілива травичка,  блищить на сонці, як смарагд…

7. Скрізь видно сліди кипучого буяння  природи. 8. Весна несе людям радісні роздуми. (власний твір).

Завдання до тексту.

1. У кожному з  речень підкреслити граматичні основи. (1. Весна   «ранок року»; 2. Вона торкнулася, та відгукнулася; 3. Небо  ясніє, тішить  сонце; 4. гостем стає вітер; 5. Дихнуло, набубнявіли  бруньки, виткнуться  листочки; 6. Зеленіють  поля, з'явилася  травичка,  блищить; 7. Видно; 8. Весна  несе.)

2. Назвати речення прості та складні, пояснити, чим  вони  розрізняються. (прості: 1. Весна – це дійсно «ранок року». 4. Частим гостем стає вітер із півдня. 7. Скрізь видно сліди кипучого буяння  природи. 8. Весна несе людям радісні роздуми.

складні: 2. Вона уже торкнулася своєю чарівною паличкою до природи, і та відгукнулася чудовим пробудженням. 3. Небо ясніє, тішить ласкаве сонце. 5. Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки – і ось, ось виткнуться листочки.  6. Зеленіють поля молоденької озимої  пшениці, з'явилася несмілива травичка,  блищить на сонці, як смарагд…)

3. Вказати, як з’єднано частини простих речень, що входять до складних.

(2. єднальним сполучником і; 3. тільки інтонацією; 5. 1-у і 2-у частину тільки інтонацією, 2-у і 3-ю частину єднальним сполучником і; 6. тільки інтонацією).

4. Прочитати складні речення, правильно їх інтонуючи.

3.  Мотивація навчальної діяльності гуртківців.

1. Метод «Мозковий штурм».

– Що ми називаємо «реченням»?

– Які ви знаєте речення за будовою?

– Яке речення називається простим?

– Яке речення називається складним?

– Пригадайте й назвіть сполучники сурядності.

– Пригадайте й назвіть сполучники підрядності.

2. Метод «Ґронування».

Запишіть посередині словосполучення «Складне речення». Навколо словосполучення запишіть ті поняття й терміни, що пов’язані з ним.

Складне речення –    Дві і більше граматичні основи   – Сполучники сурядності і підрядності – Будова складних речень – Розділові знаки – Інтонація

ІI. Основна частина.

1. Висвітлення керівником матеріалу нової теми.

Складне речення і його ознаки

Складне речення – це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку.

Детальніше  ознаки та види складного речення можна закріпити за схемою-опорою.

Складносурядне речення (ССР) – складне речення, у якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури.

Будову ССР можна зобразити за допомогою схеми.  При цьому  частини позначають квадратними дужками. У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, указуємо сурядний сполучник.

Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко).

[    ], а [    ].

2. Перегляд  відео на  ОПЛ «Прометеус» (назва відео ЗНО Українська мова Складносурядне речення https://www.youtube.com/watch?v=vsRtKVV0jHs)

3. Робота з підручником (теорія).

4. Оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями за схемами-опорами.

Розряди сполучників сурядності	Приклади
Єднальні:  і (й), та (в знач. і), ні – ні.	Буде чисте небо ніжне і привітне, і земля вбереться  в золоту красу. (С. Жадан.)
Протиставні:  а, але, та (в знач але), проте, зате, однак.	Пісня із грудей летить крилата, і люди озираються на спів, а я не в силі почуття здолати. (К. Барановська.)
Розділові:  або, чи, хоч, то-то, не то – не то, хоч – хоч, або – або.	Або навесні  мрією надихатись, або   в буденщині захланній задихатись. Не то веселі сурми тут лунають, не то в душі мелодія звучить. (Власна творч.)

 

Розділові знаки в складносурядних реченнях

Правило	Приклад
Коли є спільне для обох частин слово (повнозначне або неповнозначне), кома  не ставиться.	За тополями  сонце встає і зозуля кує правічна. (І. Переломов.) Вже підсніжник розцвів й сон-трава зацвітає. (Є. Гуцало.)
В інших випадках ставиться кома.	Поговорю з деревами, і стане душа легенька, мов кульбаби цвіт. (Н. Поклад.)
Якщо обидві частини, з’єднані сполучником  і, та (в знач. і),  виражають різке протиставлення або швидку зміну подій, ставиться тире.	Ще мить – і сад загубить пишну вроду. (Д. Луценко.) Уже вишневі зацвіли сади – і сніг пахучий падає на воду. (М. Рильський.)

5.  Залучення учнів до  осмислення нового матеріалу.

Самостійна робота.

1. Землю огорта  рожева тиша вечір опускається з небес. Він сопілку з очерету ріже і лунає тихий полонез. (Є. Сарапулова.)  2. Синіє угорі ласкаве небо а в ньому знов курличуть журавлі. (М. Волощук.) 3. В литаври б’є зелені косий дощ і звуки їх у простір сивий линуть. (Л. Малецький.) 4.Так тихо сіється ранкова мла і в сквері горобина розцвіла і парки будять голоси дитячі. (М. Самійленко.)

Завдання до самостійної роботи

1. Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

2. Визначити, якими сполучниками (єднальними, протиставними, розділовими) поєднуються між собою  частини речень.

3. Підкреслити граматичні основи речень. (1. огорта тиша, вечір опускається; він  ріже, лунає полонез; 2. синіє  небо, курличуть журавлі; 3. б’є  дощ, звуки линуть; 4. сіється мла, горобина розцвіла, будять голоси).

6. Закріплення вивченого матеріалу. Виконання вправ.

Творча робота

1. Я дуже люблю весну, і …

2. То замилується око розкішними смарагдовими листочками, то …

3. Ще немає справжнього весняного буяння природи, проте …

4. Мине небагато часу – і…

Завдання  до творчої роботи

1. Добудувати складносурядні речення, самостійно  додаючи до поданої частини другу.

2. Утворені речення записати.

3. Визначити, до яких  розрядів належать вжиті  сполучники.

Диктант із коментуванням

1. Люблю тюльпанів цвіт багряний і на світанку у росі вдихаю  подих їх весняний, і зір купається в красі. (Г.Хорташко.) 2. Ще хвиля – і сплеснуть рожевими крильми  гобої та скрипки. (М.Рильський.) 3. Од акордів ясних  наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає. (В.Сосюра.) 4. На голках молодої трави  ще не розтанула роса й приглушено мерехтять  краплини. (Є.Гуцало.) 5. Знов  щебече юнь і цвіте трава. (А.Малишко.) 

Завдання до диктанту з коментуванням

1. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. (1. Люблю, вдихаю, зір купається; 2. хвиля, сплеснуть гобої та скрипки; 3. даль розцвіта, всміхається небо; 4. розтанула роса, мерехтять  краплини; 5. щебече юнь, цвіте трава).

2. Визначити, до якого розряду належать сполучники, що з’єдують частини складних речень.

3. Визначити смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.

4. Поясніть розділові знаки.

– Який розділовий знаки, крім коми, вживається між частинами складносурядного речення? У яких випадках?

– У яких випадках між простими реченнями  у складносурядному, з’єднаними сполучниками і, та (і),  кома  не ставиться?

7. Розгляд схеми-опори.

8. Диктант. Пояснити вживання/невживання коми у складносурядних реченнях.

1. Там юність ходила у росах до хати і жевріла цвітом вона. (А. Малишко.)

2. Розгойдає  сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. (А. Малишко.) 3. Шепче щось берізка в дуба на плечі,  й вітер вербам коси  ніжно розплітає,  і спадають роси – зоряні дощі. (С. Жадан.) 4. Знов весна настане і квітки барвисті  принесуть  хвилини щастя і добра. (В. Сосюра.) 5. По узліссі і на галявині  зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. (Леся Українка).

7. Підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

Клоуз-тест

1. Для  об’єднання  простих речень у складносурядне вживаються…

2. Кома  не ставиться між простими реченнями, з’єднаними сполучниками і, та (і)   у складносурядному, коли …

3. Крім коми,  між частинами складносурядного речення вживаються …

4. Між частинами складносурядних речень бувають смислові зв’язки …

5. Складне речення від простого відрізняється тим …

6. Засоби зв’язку частин складного речення існують такі: …

(або Тестування  «СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ» «Весняна мелодія» Українська мова, 11 клас, за покликанням  https://naurok.com.ua/test/skladne-rechennya-skladnosuryadne-rechennya-vesnyana-melodiya-309133.html)

III. Заключна частина.

Обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок.

Метод «Мікрофон»

– На занятті я дізнав(ла)ся про…

– Я навчив(ла)ся…

ІV. Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал, переглянувши відео за посиланням  ОПЛ «Прометеус», ВУ ЗНО Українська мова Складносурядне речення https://www.youtube.com/watch?v=vsRtKVV0jHs

 2. Написати  письмове  творче  завдання «Весняні асоціації», використавши різні види складних речень.

 

Список використаних джерел:

1. Підручник Караман С.О., Горошкіна О.М., Караман О.В., Попова Л.О. Українська мова / підручник для 11 класу  закладів загальної середньої освіти (профільний рівень).   – Харків: ТОВ «Видавництво «Ранок», 2019.

2. Вірш Н. Кметюк «Природа – геній» https://www.youtube.com/watch?v=T114cOTUjxw

3. Відео ЗНО Українська мова Складносурядне речення https://www.youtube.com/watch?v=vsRtKVV0jHs)

4. Тестування  «СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ» Українська мова, 11 клас, за покликанням https://naurok.com.ua/test/skladne-rechennya-skladnosuryadne-rechennya-vesnyana-melodiya-309133.html