«Шістдесятництво» як явище культурологічне та соціальне. Василь Симоненко: життя мов спалах блискавки.

Тема уроку: «Шістдесятництво» як явище культурологічне та соціальне.

Василь Симоненко: життя мов спалах блискавки. Образ України-матері у творчості поета.

Мета уроку: Ознайомити одинадцятикласників із творчістю поетів-шістдесятників, розкрити зв’язок українського дисидентського руху з явищем «шістдесятництва», поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях В.Симоненка; дати уявлення про ідейно-естетичні основи становлення індивідуального стилю письменника, що ґрунтуються на українській класиці та народній творчості і моралі; розкрити високу національну свідомість автора, його розуміння синівського обов’язку перед Україною; розвивати навички виразного читання поезій Василя Симоненка, творчу уяву учнів; виховувати в учнів любов до України, повагу до матері, здатність на високі почуття.

Обладнання: портрет В.Симоненка, кольорові ілюстрації до його творів, комп’ютер для презентації проєкту групи дослідників, збірки творів.

Тип уроку: урок-дослідження.

Форма проведення: літературне кафе.

                                                                «Як мені даровано багато,

                                                                   Скільки в мене щастя, чорт візьми! -

                                                         На землі сміятись і страждати,

   Жити і любить поміж людьми!»

      В.Симоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учень декламує

-       Вам доводилось бачити, як падає зірка? Гайне високим небом – і згасне, не долетівши до землі…  То – метеор, посланець космосу, що завжди згорає у повітрі, котрим ми дихаємо, аби на мить нам стало так невимовно гарно і трішечки сумно лагідної серпневої ночі.

         Ось такими метеорами промайнули українським небосхилом вірні сини свого народу, палкі патріоти.

           Багатьом талановитим українцям доля відвела на цій планеті часу в обріз. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили по 47 років, Леся Українка – 42, Павло Грабовський – 38. Василь Симоненко – ще на десяток менше. Якщо взяти, що перших двадцять літ припадає на дитинство і юність, то вже не так і багато.

     Ми з вами уже переконалися, вивчаючи творчість Івана Багряного, Олександра Довженка, та й усієї літератури, що історія і література – основні чинники людського буття. Якщо історія констатує факти, то література відтворює душу, показує першопричини тих подій, що є рушійними у процесі історичних змін. І, звичайно, основою всього є Людина, яка прагне кращої долі своєму народу, шукає шляхів, щоб повести  його у майбутнє. У свою чергу, цю місію виконують митці: хто пером, хто пензлем, хто звуком. Але першорядним є слово. А творцями цього слова є поети і письменники.

ІІ. Оголошення  теми і мети уроку                  

                 Звучить вірш Віктора Баранова «Українці мої»

Вчитель: Ну, то які почуття охопили вас?

- Я розділяю ваш біль, сором. Але сподіваюсь, що ви очікуєте від уроку чогось світлішого. А чого саме? Чого ви очікуєте?

- Цього нас навчають наші поети і письменники.  Хто ж такі шістдесятники? Що вам відомо про них?

                      ( Учениця зачитує коротке повідомлення)

- До когорти шістдесятників належить багато яскравих постатей. Не можна не згадати і Сергія Параджанова – відомого кінорежисера, Івана Миколайчука – актора, В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка, Михайла і Богдана Горинів і багато-багато інших. А зараз пригадаємо відомих поетів-шістдесятників.

            (Учні декламують поезії. На екрані – портрети

                Л.Костенко «Кобзарю»

                П.Тичина «Знов Москва розпинає народ»

                В.Стус «Як добре те, що смерті не боюся «

                В.Симоненко «ти знаєш, що ти людина»)       

- Остання поезія – це вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – Людина..» Яким  ви уявляєте автора поезії?

 Створення грона до слова «Людина»

- Запишіть тему уроку

                                     (На дошці запис)

ІІІ. Перевірка дз.

- А зараз перевіримо вашу готовність до уроку. Домашнім завданням було ознайомитись з життєвим та творчим шляхом В.Симоненка.

• Біографія (розповідь учня)

Вірші «Лебеді материнства» (учень 1),

«Скільки б не судилося страждати»(учень 2),

«Любов» (учень 3)

«Задивлюся у твої зіниці» (учень 4)..

ІV. Вивчення творчості В.Симоненка

1. Аналіз вірша «Я». (учень 5)

- Цей твір актуальний  в усі часи. Мені здається, що вся творчість поет – це глибини розуму, це величезна любов сина до матері-землі, яка його надихала, додавала сили і снаги.

       ( Звучать «Лебеді материнства»)

- Ці твори вам відомі, вони зворушували і зворушують усіх небайдужих людей. Вам, напевне, відоме ім’я Квітки Цісик – американки українського походження.  Послухаймо, як вдало вона передала слова В.Симоненка.

                         2. Виразне читання «Задивлюся у твої зіниці». Аналіз поезії

                         3. Літературний диктант.

V. Підсумок уроку. Рефлексія

        «Ще так мало прожито, і так мізерно мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому що мало вмію і мало знаю.

      Найбільше люблю землю, людей, поезію і… село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів. Більше мені сказати про себе нічого.» (В.Симоненко)

- Чи сподобався вам урок? Що найбільше сподобалось?

 VI. Домашнє завдання

   Твір-роздум на вибір

1. «Вітчизна і мати – синоніми ніжності і синівської любові Василя Симоненка»
2. «Мої роздуми над творами Василя Симоненка»