Шкільна газета "Українське слово"

Есе 

МОЯ РІДНА МОВА

   Що може бути чарівніше за прекрасну українську мову? Її чарівна ріка слів - це просто казка, яка ллється із вуст, коли ти говориш українською. Мелодійна, чарівна, солов'їна, - усе це сказано про неї. Наші пращури захищали рідне слово,  як могли. Мова, як парость виноградної лози, що тягнеться до ніжного сонечка, яке її зігріває і допомагає зростати. Так і мова. Їх неможливо не любити і не шанувати. Адже кожен українець - це маленьке зернятко у великій зв'язці колосків слів нашої мови.   Я кохаю свою рідну мову!

(Волошин Михайло. 8-Б клас)

ЗА ЩО Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНСЬКУ

МОВУ?

Для кожної людини її мова найкраща. Вона віддзеркалює душу народу, його історію, допомагає виразити свої почуття. Я люблю свою українську мову. В ній є щось чарівне, співуче, ніжне. Вона може бути сумною чи веселою, щирою та відкритою. Коли я розмовляю українською, моя душа та серце співає і насолоджується її красою. 

Я народився в Україні. Мама співала мені українські колискові пісні, розповідала казки. Тому українська мова в моєму серці і душі.

(Хижниченко Лев, 8-Б клас)

Есе 

БАГАТСТВО І КРАСА  УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

                  Якою    ж                    мені                 вважати                   мову

рідною? Мабуть, для мене рідна мова – мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це моя рідна українська мова. Вона така неповторна, мелодійна і співуча, ніжна і багата. Це не тільки моя мова, але й мова моїх предків. Для мене мова – безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній ніби відбито його характер, історію, звичаї, побут. Згадуючи дитинство, пам’ятаю, коли я виходила надвір, то спілкувалася з дітлахами українською. 

Зараз я навчаюся своєю рідною

мовою. Звичайно, я не обмежуюся нею, мене цікавлять мови інших народів. Я вивчаю мови іноземні, і ці знання знадобляться мені в житті. Але рідна мова для мене найдорогоцінніша. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Українська мова така глибока, що кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. 

Я думаю той, хто зневажливо

ставиться до рідної мови, до рідного народу не вартий уваги і поваги. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звіряємо у дружбі , словами ніжними відкриваємо серце коханій людині, словами гострими і твердими, «мов криця», даємо відсіч ворогові. Наше українське слово. Хоча і вмирало з голоду, і переслідувалось, і заборонялось, але вистояло і відродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Нашій мові потрібен саме зараз вогонь любові й духовна міць. Тож кожного українця я закликаю берегти красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

(Аполосова Ярослава. 11-Б клас)

Все в тобі з'єдналося, злилося -  

Як і поміститися в одній! —   Шепіт зачарований колосся,   Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,  

Що підносять правду в вишину,   Вченому ти лагідно відкрила   Мудрості людської глибину.

1 тобі рости й не в'януть зроду,  

Квітувать в поемах і віршах,   Бо в тобі — великого народу   Ніжна і замріяна душа.      

(В.Симоненко)

R R R

За що я люблю

 українську мову

РЕДКОЛЕГІЯ учні 8-11 класів

c УУУКККРРРАААЇЇЇНННСССЬЬЬКККЕЕЕ   СССЛЛЛОООВВВООО d

Освітньо-шкільна газета

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР

Батуліна Олена Яківна