Шкільний булінг. Профілактика та протидія шкільному булінгу методами арт-терапії

Шкільний булінг. Профілактика та протидія шкільному булінгу методами арт-терапії . Практичний психолог: Беженар Тетяна Олексіївна

ПРИТЧА ПРО ЖОРСТОКІСТЬ В одному з монастирів Шаоліню майстер навчав учня. І якось учень поставив майстру запитання: «Учителю, а як довідатися, наскільки я жорстокий?». «Щоразу, коли ти завдаватимеш удару своєму ворогу, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо один раз ти не відчуєш болю — знай, жорстокість поглинула тебе». Будьмо толерантними один до одного, до самих себе.

Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма психічного насильства у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи тощо.

Шкільне насильство — вид насильства, при якому має місце застосування сили (примус) між дітьми Насильством є будь яка поведінка , яка порушує права іншої людини

Статистика Регулярно (раз в тиждень і частіше) Частково піддаються знущанню зі сторони однокласників. Батьків вважають своїх дітей жертвами таких знущань. 10% 55% 26% За даними психологічних досліджень зарубіжних та вітчизняних шкіл, булінг – явище досить поширене в школі.

За словами 1200 дітей, які відповіли на запитання Інтернет-сайту KidsPoll 48% 15% 42% 20% Булінгу піддавалися Неодно- разово Самі займалися ним Багаторазово

Дослідження булінгу в школі Поч.шк. Сер.шк. Ст.шк. Хлопці Дівчата 35% Поч.шк. Сер.шк. Ст.шк. 10% 25% 5% 10% 15% Кривдники-хлопці частіше застосовують фізичну агресію, а дівчата – дражняться, поширюють чутки, ізолюють, ігнорують.

Булінг включає чотири головні компоненти: 4 це агресивна і негативна поведінка; 1 2 3 здійснюється регулярно; відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову силу та статус; ця поведінка є навмисною.

умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін; насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість. 1. Фізичний шкільний булінг 3.Психологічний шкільний булінг Шкільний булінг можна розділити на такі основні форми: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо. 2.Економічний булінг

Полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій 4. Кібербулінг Шкільний булінг можна розділити на такі основні форми: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо 5.Сексуальний булінг

Психологічний шкільний булінг: залякування образливі жести або дії вербальний булінг де знаряддям служить слово (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток і т.д.) використання агресивної мови тіла і інтонацій голосу для того, щоб змусити жертву здійснювати або не здійснювати що-небудь.

пошкодження та інші дії з майном вимагання ізоляція крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом грошей, їжі, інших речей, примус що - небудь вкрасти

Типи поведінки, характерні для кібер-булінгу 1) Перепалки, або флеймінг (від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) 2) Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні СМС-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки). 3) Обмовляння, зведення наклепів (denigration) – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. 4) Самозванство, втілення в певну особу (impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо

5) Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження (outing & trickery) отримання персональної інформації в міжособистісній комунікації і передача її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась. 6) Відчуження (остракізм), ізоляція 7) Кіберпереслідування – це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто тиняється без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. 8) Хепіслеппінг (від англ. happy slapping –щасливе ляскання) – відносно новий вид кібер-буллінгу, який починався в англійському метро, де підлітки прогулюючись пероном раптом ляскали один одного, в той час як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру.

Відмінності віртуального і традиційного булінгу Реальний булінг - це ситуація в шкільному дворі, де старші чи сильніші діти тероризують молодших. Реальний булінг, на відміну від кібер- , закінчується, коли дитина приходить із школи додому. Віртуальний терор продовжується і вдома.

Соціальна структура булінгу: переслідувач; жертва; спостерігач.

Мотиви булінгу : - заздрість, - помста, -відчуття неприязні, -прагнення відновити справедливість; -боротьба за владу; -потреба підпорядкування лідерові, -нейтралізації суперника, -самоствердження аж до задоволення садистських потреб окремих осіб; -неприйняття інакшост; -страх.

Низь-кий рівень вихо-вання Гіпер- опіка Байду-жість з боку батьків Що впливає на агресивну поведінку дітей? Культ насиль-ства в суспіль-стві Негатив-ний вплив ЗМІ Ком-п`ютерні ігри

Загальні психологічні характеристики імовірного булера-нападника (за Олвеус, 1993) домінантна особистість, схильна самостверджувати себе з використанням сили; неврівноважений темперамент, імпульсивний, легко фрустрований; має більш позитивне ставлення до насильства, ніж більшість дітей з його оточення; важко підкорюється правилам; проявляє мало співпереживання тим дітям, які зазнають нападок; часто ставиться агресивно до дорослих; добре розмовляє про себе поза межами важких чи незручних ситуацій; проявляє і проактивну агресію (наприклад, для досягнення мети), і реактивну агресію (зокрема, у відповідь на провокацію).

Психолог Дан Ольвеус визначає типові риси учнів, схильних ставати жертвами булінгу: Вони схильні до депресії і частіше за своїх ровесників думають про самогубство. Вони полохливі, чутливі, замкнуті і соромязливі. Вони часто тривожні, невпе-внені в собі, нещасні і мають низьку самооцінку. Вони часто не мають жодного близького друга і успішніше спілкуються з дорослими, ніж з однолітками.

Тривожні сигнали – ознаки діагностики булінгу (за Олвеус, Лімбер, Міхалік, 1999) Дитина імовірно стає мішенню традиційного булінгу, якщо вона: Приходить додому з порваними, пошкодженими чи загубленими частинами одягу, книжок чи інших предметів, які їй належать, Має неочікувані поранення, синці, подряпини, Має мало друзів, або зовсім їх не має, Здається, що боїться збиратися і йти до школи і повертатися, сідати в автобус, брати участь в організованих формах активності однолітків (клуби тощо), Обирає довгий нелогічний шлях, коли іде зі школи додому,

Втрачає інтерес до шкільної роботи, або починає її робити гірше, ніж зазвичай. Виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, не має настрою, коли приходить додому. Часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди. Тривожно спить і часто сняться погані сни. Втрачає апетит. Проявляє тривогу і низьку самооцінку.

Наслідки шкільного насилля 1 2 3 Проблеми у навчанні, поведінці Думки про суїцид Зниження самооцінки

Ізотерапія – це терапія образотворчим мистецтвом, в першу чергу, малюванням. Орієнтується на емоційно-образне переживання, раціональне вирішення психологічних конфліктів. Художня творчість: -допомагає краще ідентифікувати й оцінювати свої почуття, спогади, -порозумітися з самим собою, -подолати агресивні прояви; -знімає психологічні бар'єри спілкування. Даний метод дозволяє виражати почуття на символічному рівні. Дає вихід внутрішнім конфліктам; сприяє підвищенню самооцінки; допомагає в розвитку творчих здібностей.

Цілі ізотерапії: вираження емоцій і почуттів, пов'язаних з проблемами, які їх хвилюють; активний пошук нових форм взаємодії зі світом; підвищення адаптованості до постійно мінливого світу (гнучкості). підтвердження своєї індивідуальності, неповторності і значення в суспільстві;

Національна дитяча «гаряча лінія» Для дітей і про дітей 0 800 500 225 772 безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України