"школа проводжає нас"

Школа  проводжає  нас

Дійові  особи

в едуча

в едучий

Учні-читці  (вісім осіб)

Матері  одинадцятикласників    

члени 

батьківського 

комітету

(дві особи)

б атьки  одинадцятикласників 

(дві особи)

Фея

Мальвіна

б уратіно

Пеппі  Довгапанчоха

Асcоль

Грей

Герої  казок  (десять осіб)

в ипускники  (п’ять хлопців, троє дівчат)

Танцювальний  гурт  учнів  середніх  класів

о д и н а д ц я т и к л а с н и к и ,   я к і   п і д н і м а ю т ь 

Державний  Прапор  України  (по одному від 

кожного класу)

Д е с я т и к л а с н и к и ,   я к і   п о в ’ я з у в а т и м у т ь 

випускникам  стрічки

Д и р е к т о р   ш к о л и ,   з а в у ч ,   к л а с н и й   к е р і в н и к 

о д н о г о   з   о д и н а д ц я т и х   к л а с і в ,   п е р ш и й 

у ч и т е л ь   о д н о г о   з   о д и н а д ц я т и   к л а с і в , 

у ч и т е л ь - м е т о д и с т ,   п о ч е с н і   г о с т і   с в я т а , 

члени  батьківського  комітету

Свято відбувається в актовому залі школи. Його приміщення 

прикрашене квітами, зеленню, повітряними кульками, 

гірляндами. 

Звучить лагідна музика. До залу входять  у ч н і - ч и т ц і  та 

в е д у ч і.

1-й  учень

Школа моя величава 

Дивиться вікнами в світ, 

Наче в букет пов’язала 

Мрії окрилених літ.

2-й  учень

Перші відлунюють кроки,  

Тут познайомились ми.  

Мріє, ти в небо високе 

Нас поманила крильми.

3-й  учень

Сьогодні музика лунає гучно в школі 

І ніжно літо обніма за плечі, 

В очах у кожного і радість, і надія. 

В нас випускний, шкільний останній вечір!

в едучий

Як непомітно роки промайнули,  

Сьогодні вийдеш за шкільний поріг.  

Позаду залишилося дитинство, 

Попереду — життєвий шлях проліг.

в едуча

Вітаємо всіх вас на нашім святі,  

Воно і смутком, й радістю дзвенить.  

Це свято зрілості і свято розставання, 

І майбуття прекрасна світла мить.

в е д у ч и й. Сьогодні свято найкращої пори в житті людини — 

свято юності. А це і дружба, і перше кохання, мрії, надії і споді -вання.

в е д у ч а.  І прощання з рідною школою. Адже по-особливому 

хвилюючий  цей  день  як  для  наших  випускників,  так  і  для  тих 

батьків, яких більше не покличе шкільний дзвоник.

4-й  учень

Скільки літ в цих стінах пережито, 

А перерв, занять, шкільних дзвінків,  

І нарешті довгождане літо, 

Школа проводжа випускників.

в е д у ч и й. Зустрічайте випускників … (називає рік)  року.

Звучить лагідна музика. До залу парами входять 

в и п у с к н и к и. 

В е д у ч і  читають ім’я та прізвище кожного випускника.

Д и р е к т о р   ш к о л и. Урочистий вечір, присвячений випуску 

одинадцятого класу, оголошується відкритим. Право підняти пра -пор України надається випускникам.

Звучить Державний Гімн України.  

Наперед виходять  к р а щ і   о д и н а д ц я т и к л а с н и к и, 

урочисто піднімають прапор.

в едучий

Традиції і звичаї народу…  

У них життя, характер і душа. 

Тож короваєм починається дорога, 

Коли дитя батьківський дім лиша.

в едуча

У нім — духмянім, сонячнім, рум’янім —  

Турбота батька й мамина сльоза. 

Це — захист від знедолень і обманів, 

Щоб обминула нас життя проза.

в едучий

Сьогодні від батьків прийміть це диво —  

Наш український, пишний коровай. 

І батько, й мамо, батьківська родино, 

Своїх дітей зі святом привітай.

Наперед виходять  ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у.

1-й  батько

Благословляємо вас хлібом,  

Щоб лихо не зачепило.

2-й  батько

Благословляємо вас хлібом 

На вдачу і добре діло!

1-ша  мати. Прийміть цей святий хліб, як наше батьківське 

благословення.

2-га  мати.  Хай  у  вашому  житті  завжди  на  столі  хліб 

і сіль буде.

б а т ь к и   т а   м а т е р і  (разом) . Благословляємо вас, діти!

Ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у  вручають хліб 

в и п у с к н и к а м.

5-й  учень

Юність… 

Щирих сердець багаття! 

Череневий світанок землі. 

Випускне, неповторне плаття,  

Ніч, де плакали солов’ї.

6-й  учень

Юність… 

Це і радість, і тривоги, 

І серце завмира від сподівань.  

Омріяні надією дороги 

Ще сповнені і радості, й чекань.

7-й  учень

Юність… 

Це в житті пора весняна. 

Шлях життєвий треба так пройти, 

Щоб могли ви сміло й полум’яно 

В серці юний подих зберегти.

в е д у ч и й. Сьогодні на згадку про школу, як символ юначих 

років, десятикласники пов’яжуть вам пам’ятні стрічки.

Звучить музика.  Д е с я т и к л а с н и к и  пов’язують 

в и п у с к н и к а м  пам’ятні стрічки.

в е д у ч а.   Безліч  думок  роїться  зараз  у  головах  випускників. 

Про  минуле  і  головне  —  про  майбутнє.  Зараз  ви  прощаєтесь  зі 

своїм класом, школою, але ми віримо, що ви назавжди залишає -

тесь однією командою. Бо не буде у вас у житті людей, яких би 

ви краще знали, яким би змогли більше довіряти.

в е д у ч и й.  Скільки  лабораторних,  контрольних  робіт  ви  ви-конали,  скільки  зошитів  списали,  поки  настав  цей  день!  Скіль-ки  разів  ви  думали:  «Ну  коли  все  це  скінчиться?»  І  ось  усе 

скінчилось.  Наступає  врочиста,  хвилююча  хвилина  —  вручення 

атестатів.

в е д у ч а.  За традицією щороку слово для зачитання наказу по 

школі про здобуття середньої освіти надається заступнику дирек-тора з навчально-виховної роботи.

Наперед виходить  з а в у ч, зачитує наказ.

в е д у ч и й.  За  кермом  нашої  шкільної  держави  вже  багато 

років стоїть директор. І сьогодні у цю хвилюючу і радісну мить 

вам слово.

Наперед виходить  д и р е к т о р   ш к о л и, вітає 

в и п у с к н и к і в, вручає третину атестатів.

в е д у ч а.   Багато  було  вчителів  у  наших  випускників,  різ -ні предмети вони вивчали. Але була людина, яка з’єднувала всі 

ланки шкільного життя, прокладала місточки до серця кожного. 

І  сьогодні  класний  керівник  звертається  до  своїх  випускників.

Наперед виходить  к л а с н и й   к е р і в н и к   о д н о г о 

з   о д и н а д ц я т и х   к л а с і в, вітає  в и п у с к н и к і в  і вручає 

третину атестатів.

в е д у ч и й.  А  починається  все,  як  завжди,  з  першого  класу. 

Вперше  образ  учителя  формувався  у  наших  випускників  поруч 

із …  (називає ім’я, по батькові і прізвища вчителів перших класів) , 

адже  переважну  більшість  цих  юних  людей  саме  вони  зустріли 

на порозі школи.

в е д у ч а.  Перший учитель — а ми звикли говорити перша вчи -телька, починає засів у душі маленьких школярів того розумно -го, доброго і вічного, яке через багато років проросте паростками 

і дає свої життєдайні плоди. Тож, шановні, вам слово.

Наперед виходить  у ч и т е л ь   п о ч а т к о в о ї   ш к о л и, вітає 

в и п у с к н и к і в, вручає останню третину атестатів.

в е д у ч и й. Поряд із навчанням насиченим і різнобарвним бу-ло спортивне життя наших випускників. А детальніше про нього розповість учитель-методист.

Наперед виходить  у ч и т е л ь - м е т о д и с т, вітає 

в и п у с к н и к і в.

в е д у ч а.   Росте  людина.  Її  життя  починається  світанком

душі  —  дитинством.  Залишається  воно  у  пам’яті  як  потаємне

і світле. І скільки б не минуло років, берег Дитинства притягує

до  себе,  повертає  з  найвіддаленіших  куточків  людської  пам’яті.

І серед життєвих незгод, невдач, душевних падінь потрібно часті -ше повертатись туди, де навіть вітер своїми обіймами заспокоює,

навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію. Тільки там мож-на зрозуміти і збагнути ті загальнолюдські цінності, заради яких

варто жити, і головне — не втратити їх.

Тож  хай  процвітає  і  не  буде  забутою  благословенна  земля

батьків,  той  покритий  вранішнім  серпанком  берег  Дитинства.

Звучить музика «В гостях у казки». До залу входить  Ф е я.

Фея

Країна Дитинства — країна казкова 

І часто дорослих вона вабить знову.  

І часто дорослі літають у мріях,  

Вернутись в дитинство живе в них надія. 

Із казкою, любі, не розлучайтесь, 

В далеке дитинство щораз повертайтесь,  

Вам казка чарівна підкаже пораду,  

В ній знайдете завжди утіху й відраду.  

Давайте ж на хвильку заглянемо в казку. 

Чарівні казки! Тут з’явіться, будь ласка. 

(Під музику на середину залу вибігають казкові 

герої, танцюють.) 

Були ви маленькі, то всі неодмінно 

Хотіли хоч трохи побуть Буратіно.

Наперед виходять  М а л ь в і н а  та  Б у р а т і н о, який тримає 

золотий ключик.

Мальвіна

Друже, юний Буратіно, 

Скільки в нас було пригод. 

Незважаючи на скруту, 

Ти завжди смішиш народ.

Ти завжди такий веселий,  

Любиш жарти, пісню, сміх…  

Тут у нас на випускному 

Розкажи секрет для всіх.

Буратіно

А чому мені, Мальвіно,  

Не сміятись, не радіти — 

Процвіта театр у тата. 

Люблять нас дорослі й діти, 

Ключик золотий знайшовся  

Татусеві — тату Карлу, 

То тепер вже знаю точно:  

В казці я живу не марно.

Мальвіна

Ну що ж, залишилось зробити 

Присутнім висновок простий: 

Випускникам всім побажати 

Знайти свій ключик золотий.

Буратіно

Відкрити ним замок до щастя, 

Всім опинитися в палаці, 

Освіту мати і достаток, 

Як ми в своїй чудовій казці.

Б у р а т і н о  вручає  в и п у с к н и к а м  золотий ключик.

Наперед вибігає  П е п п і   Д о в г о п а н ч о х а.

Пеппі  Довгапанчоха

Я — Пеппі, відома всім Довгапанчоха! 

Живу й не сумую ніколи й нітрохи. 

У мене є друзі надійні й хороші, 

Це Тані, Оксани, Володі й Альоші. 

Живуть вони вільно, як вітер на морі, 

Тому загорілі, міцні і здорові.  

Ану всі до мене! Мерщій! В цей же час! 

В таночку веселім покажемо клас!

Звучить весела музика.  

Наперед вибігає  т а н ц ю в а л ь н и й   г у р т, виконує 

рок-н-рол.

Пеппі  Довгапанчоха.

   Ви  пам’ятаєте,  я  не  хотіла  рости, 

хотіла завжди залишатися маленькою, бо дуже дорожу своїм ди -тинством, адже дитинство — це світ фантазій, мрій. І тільки в ди -тинстві збувається казка. Бажаю вам, любі випускники, щоб

частинка  дитинства  залишалася  у  вашій  душі  на  все  життя.  І  щоб 

вам було завжди легко злетіти на крилах мрій.

Фея

А зараз з роману відомого роль —  

Звичайно, впізнали — чарівна Ассоль.

Наперед виходять  А с с о л ь  та  Гр е й, які тримають 

вітрильник мрії із червоними вітрилами.

Ассоль

Я змалечку знала, що збудуться мрії, 

Хай ваші здійсняться юначі надії. 

До всіх хай прилинуть вітрила червоні, 

Хай Грей — капітан, вам простягне долоні.

Гр е й  подає руку  А с с о л ь.

Грей

Ми — юності вашої світлі герої, 

Бажаєм усім вам щасливої долі.  

В життя вирушайте сміливо з піснями.

Ассоль

Червоні вітрила хай сяють над вами. 

Вони допоможуть всі бурі здолати.

Грей

Вперед! У життя! 

Без вагань! Так тримати!

Звучить лагідна музика пісні «Маленька країна».  А с с о л ь  та 

Гр е й  вручають випускникам вітрильник мрії. 

Наперед виходять усі казкові герої, співають.

Усі  казкові  герої (разом)

Десь за горами, за лісами, 

Десь на оцій землі… 

Мрія чарівна проживає, 

Що стрінеться тобі й мені,

Світ весь навколо заіскриться, 

Станеш щасливим ти. 

З казки чарівної, жар-птице, 

Мрії усі здійсни.

Мрія моя ясна, 

Мрія твоя ясна… 

Хто розповість і хто підкаже, 

Де вона, де вона…

Мрія моя ясна, 

Мрія твоя ясна. 

Хай же здійсниться кожна мрія 

Найдивовижніша.

Усі герої казок залишають зал.

в е д у ч а.  Сьогодні, дорогі випускники, вас прийшли привіта -ти, побажати щасливої дороги наші почесні гості.

Наперед виходять  п о ч е с н і   г о с т і   с в я т а, вітають 

в и п у с к н и к і в.

ведучий

Скільки літ промайнуло відтоді,  

Дві косички злилися в косу. 

Ще побачиш ти вперше сьогодні 

В чистім погляді чисту сльозу. 

Світ багатий на добрих людей, 

Та вдивляйтесь ровесникам в лиця. 

Може, більше ніколи і ніде 

Вам не випаде з ними зустріться. 

Все, що здійснилось, 

Все, що наснилось,  

Вічно вам буде зоріть, 

Те, що зоріло, вам серце зігріло,  

Не розгубіть, не розгубіть.

в е д у ч а.  Дорогі випускники …  (називає рік)  року, …  (називає 

номер школи) школа, очікує вашого слова.

Наперед виходять  в и п у с к н и к и.

1-й  випускник

Під крилом далекої зорі 

Слухаю дитинства свого казку. 

Чим заплатимо вам, матері,  

За недоспані ночі і ласку? 

У ранковій лагідній порі 

Стоїте ви довго край дороги. 

Чим заплатимо вам, матері,  

За турботи, болі і тривоги?

1-ша  випускниця

Осінь вже блукає надворі, 

І стежини вкрилися листками, 

Чим заплатимо вам, матері? 

У боргу ми вічнім перед вами. 

Спить росинка тужно на корі,  

Доброту передали нам з кров’ю.  

Чим заплатимо вам, матері? 

До людей Великою любов’ю.

2-й  випускник

Десь моя непротоптана стежка 

Згубилась в житах,  

Десь чекає кохання, 

Десь чатує тривога. 

Все то — доля моя, мій ніким  

Не торований шлях. 

Не ховай у зіницях  

Непрохані сльози — 

Материнська щаслива 

Сльоза визолочує світ. 

Підіймаються діти, як трави! 

І сонячні роси  

Ваших душ і тривог 

Наш наповнюють цвіт.

2-га  випускниця

Де б не йшла я — ланами чи тернами, 

До якої б не прагла зорі, 

Ваші думи надіями теплими 

Мені в душу навіки лягли. 

Із далекого сивого вирію  

Я звертатимусь в рідні краї  

За думками і мріями щирими, 

За сердечним спокоєм своїм.

3-й  випускник

Ну от і все. Уже перегорнули 

Підручників останні сторінки,  

Й на випускних екзаменах відчули, 

Що плине час скоріше від ріки.

Здавався недосяжним горизонт,  

А світ — казковим! За шкільним порогом 

Чекали нас уроки і книжки, 

В світ пізнання несходжені дороги.

Дитинство наше, мов вчорашній день, 

Ось-ось майне крильми у темінь ночі. 

Аби світанок від дзвінких пісень 

Прокинувся і нам заглянув в очі.

Ми підійшли до першої межі — 

Шкільним порогом звуть її в народі. 

І сльози, й пісня, й радість — все в душі,  

А чого більше — перемірять годі.

Останній бал прощальний, випускний,  

Дівчата в платтях білих, мов лебідки, 

І хлопці помужнілі і стрункі,  

Подвір’я школи — наче дивна квітка.

3-тя  випускниця

Затихнуть пісні і почнеться урок. 

Урок, на який не подзвонить дзвінок. 

За парту не сядемо так, як завжди, 

Учитель з журналом не зайде сюди. 

Учителько наша, не будете там 

П’ятірок і двійок ви ставити нам. 

І з того уроку не можна втекти,  

Й погану оцінку не виправити. 

Перерв і канікул у ньому нема, 

Хоч може минути так літо й зима.  

І не сорок п’ять він триває хвилин, 

А довгі роки не вгава його плин. 

Урок цей для тебе, ти твердо затям, 

І перший й останній — він зветься життя.

4-й  випускник

Чому ж, Учителю, ти посмутнів? 

Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?  

Ти ж нас терпляче в цей день привів, 

Шляхи в майбутнє зорями позначив. 

Така вже доля, Вчителю, твоя —  

Зустрітись, аби згодом попрощатись, 

Із серця в серце перелить добро, 

Й Учителем навіки залишатись. 

Прийде світанок… Сонце зустрічай! 

Дай для польоту лелечатам неба! 

Слова останні: «Школо, прощавай! 

Ми будем завжди пам’ятать про тебе!»

в е д у ч и й. А зараз від імені випускників пропонується пере-дати факел Знань як символ торжества розуму і натхнення. Цю 

місію доручається виконати учням, які закінчили школу із золо-тою медаллю.

Наперед виходять медалісти, запалюють факел і передають 

учням десятих класів.

5-й  випускник.  Друзі,  збережіть  цей  вогонь  любові,  віри, 

розуму і натхнення. Нехай його тепло обігріває ваші душі, нади-хає на успіхи, надає сили.

в едуча

Серце сповнене ніжності і дяки 

Тим, хто носить почесне ім’я — Вчителі.  

Тож смачний коровай між всіма  

  по шматочку розділим,  

Так, як ділим турботи, радощі й болі в труді.

в едучий

Тим, хто біля мене, тим, хто скраю, 

Простягну по скибці короваю. 

І роздам по усмішці, по слову, 

Душу березневу, барвінкову.

Звучить музика. До залу вносять святкові короваї,  в е д у ч і 

ділять його між усіма присутніми на святі.  

Наперед виходять  у ч н і - ч и т ц і.

8-й  учень

Мати приводить у світ, 

Буду ним дихати, жити, 

Буде цей світ боронити  

Матері й батька привіт.

9-й  учень

Легкі зморшки обличчя вкрили —  

Це життя трудового плід.  

Але в кожному русі — сила,  

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу, 

Образ в серці такий несу —  

Материнську любов гарячу 

І твоєї душі красу.

Наперед виходять  ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у, 

вітають  в и п у с к н и к і в.

в е д у ч а.   Сьогодні,  у  час  розлуки  зі  школою,  візьміть  бать -ківське слово у довгу, інколи тернисту, часом зовсім незбагненну 

для вас, але прекрасну дорогу життя. Хай спогад про рідну школу 

сяє вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Хай школа залишаєть -ся для вас тим промінчиком любові і добра, який указує, як іти, 

щоб не збочити, не оступитися. А ще візьміть у дорогу життя, ша-новні випускники, тепло отчого дому, ніжну мамину колискову, 

солов’їну рідну мову, батькову мудрість і вчителеве слово. А для 

того, щоб були у вас сила, відвага, віра в себе для подолання всіх 

важких доріг, прийміть від батьків вишитий рушник.

в едучий

Дивлюся мовчки на рушник, 

Що мати вишивала. 

І чую: гуси зняли крик,  

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли, 

Запахла рута-м’ята,  

Десь тихо бджоли загули,  

Всміхнулась люба мати.

І біль у серці раптом зник,  

Так любо, любо стало. 

Цілую мовчки той рушник, 

Що мати вишивала.

Звучить «Пісня про рушник».  

Ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у  вручають 

в и п у с к н и к а м  рушники.

в е д у ч а.   Урочистий  вечір,  присвячений  випуску  …  (називає 

рік)  року, оголошується закритим.

в е д у ч и й. Дорогі гості! Привітайте наших випускників із за-кінченням школи. Побажайте їм щасливої дороги.

Свято продовжується концертом випускників, частуванням та 

дискотекою.