« Шлях до серця дитини»

Батьківські збори

по адаптації учнів 5 класу до навчання  у середній школі

 « Шлях до  серця дитини»

   Доброго вечора, шановні батьки! Ми дуже раді бачити Вас сьогодні, і дякуємо за те, що Ви завітали на нашу зустріч « Шлях до серця дитини».

Метою нашої зустрічі є психологічна просвіта батьків з питання адаптації дитини до основної школи.

Кожна дитина – це маленький світ зі своїми особливостями. І цей світ треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити, але, не дай Боже, не зашкодити.

  Класному керівнику, як і вчителям-предметникам, найперше треба добре вивчити дітей. Це – запорука успіху у нашій роботі. Але для глибокого вивчення потрібен час. А перед вашими дітьми вже стоять завдання, які треба розв'язувати уже, негайно іщодня. І не дивно, що деякі з них уже відчули певні труднощі.

Ми запрошуємо вас до співпраці, взаєморозуміння. Саме ви, батьки, найкраще знаєте своїх дітей і допоможете нам швидше пізнати їх.

Експресс – опитування: «Чи знаєте ви свою дитину?»

Усі беруть ручку і папір та відповідають на питання

1. Ім'я найкращого друга (подруги).

2. Улюблена іграшка.

3. Улюблений колір.

4. Улюблений мультфільм.

5. Колір очей.

6. Улюблена їжа.

Після цього батькам роздаються аркуші з відповідями дітей.

  Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі. Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Не день, і не тиждень потрібні, щоб звикнути до нових умов навчання. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Адаптація (від. лат. аdapto - пристосовую) - це пристосування органів чуття та цілого організму до нових, змінених умов існування.

П’ятий клас, як стверджують фахівці, — наступний проблемний клас після першого.

Десять років — початок фізіологічного дозрівання й одночасно перехід до іншої системи навчання та нових вимог.

П’ятикласнику потрібно не лише пристосуватися до зовсім різних і «чужих» людей, а й подати їм себе.

Важливе значення - соціалізація

Авторитетом у дітей дошкільного віку – батьки..

Авторитетом у школярів початкових класів – класовод;

Авторитетом середніх класів – ровесники;

Авторитетом старших школярів – особи протилежної статі;

Авторитемом у зрілому віці – знову батьки.

  Говорячи про проблему п’ятого класу, слід пам’ятати, що дитині необхідно напрацювати певні навички в досить короткий проміжок часу. Що ж потрібно від педагогів і батьків за цієї ситуації? Нічого нового, просто любити дітей. До того ж батьківська любов має бути беззастережною — любити дитину такою, якою вона є, у будь-якому віці, із будь-якими її проблемами.

 Першими порадниками та друзями для п’ятикласників є а це поки що таємниця, яку ми розгадаэмо зазирнувши у нашу чарівну скриньку

Вправа « Скринька»( звучить музика)

Велике значення для учнів 5 класу маєте саме ви -  батьки.

Спілкуючись з учнями  ми зрозуміли найбільш значимі для них цінності. І як ви думаєте що це за цінності? Це перш за все батьківська любов та сімя.

А зараз просимо звернути увагу на те, як учні розуміють значення слова сімя.

 Відео дітей

1. Сім'я - це, де тебе люблять

2. Сім'я - це близькі люди

3. Сім'я - це віра, надія і любов

4. Сім'я - це люблячі люди, що підтримують у важку хвилину

5. Сім'я - це ті люди, які допоможуть і підтримають, ті, хто дарує тепло і турботу, нічого не вимагаючи взамін

6. Сім'я - це щастя, фортеця, турбота, терпіння

7. Сім'я - це гармонія захищеності від «ударів» зовнішнього світу, це забезпечена старість, це продовження всього, що є кращого в нас, в наших дітях і онуках

8. Сім'я - це місце де тебе не обдурять, де тобі спокійно і добре, де ми відпочиваємо душею

9. Сім'я - це найцінніше, що є у нас

10. Сім'я - це спільні свята, походи, бесіди за чашкою чаю.

   Десять років — початок підліткового віку, і в цей період особливо важливо не критикувати дитину, а співпрацювати з нею, заохочувати, дисциплінувати, виховувати толерантне ставлення до інших дітей. Привчати їх бути щедрими, милосердними, співчутливими, адже ці людські чесноти в сучасному світі нажаль відходять на другий план.

Відео про голодного хлопчика.

   Десять років — це й початок статевого дозрівання. Відбувається найскладніша фізіологічна перебудова в організмі, діти її дуже важко переживають, іноді навіть відбуваються психологічні зриви. Змінюється тіло, дитина сприймає себе по-новому, і може виникнути багато проблем, якщо через якісь причин вона не прийняла себе й не полюбила. Та хто не пам’ятає себе в цьому «жахливому» віці, коли «вуха — як у слона!», ноги — «короткі й колесом!», ніс — «картоплею!» Ми зобов’язані допомогти дітям прийняти і полюбити себе з усіма своїми недоліками і достоїнствами.

    Успішність адаптації молодшого підлітка залежить не тільки від інтелектуальної готовності, але й від того, наскільки добре він вміє налагоджувати відносини і спілкуватися з однокласниками та педагогами, дотримуватися шкільних правил, орієнтуватися в нових ситуаціях. Саме в п’ятому класі школяр отримує можливість почати своє навчальне життя спочатку. Учень, за яким закріпилася репутація трієчника або двієчника може стати лідером і навіть відмінником.
 

Ваші діти готувалися до сьогоднішньої нашої з вами зустрічі. Вони написали вам листи в яких написали про те,  що незавжди змогли б вам сказати.

Вправа «Відкритий лист батькам» (роздати листи)

Можливо, якісь свої маленькі таємниці вам розкриють ваші діти у листах, які вони для вас, шановні батьки, написали. І може бути, саме цей лист допоможе вам краще зрозуміти свою дитину, вникнути в її труднощі і порадіти її досягненням.

Можливо, прочитавши листи своїх дітей, ви зможете по іншому поглянути на їх труднощі, відчути їх проблеми.

Тому для багатьох цілком природне саме питання: а як можна допомогти дитині-п'ятикласнику?

  Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. І, навіть, тоді, коли ми не помічаємо, наші діти спостерігають за нами і вчаться бути такими, як ми.

Притча про старість ( заставка)¸музика

Відбулася ця історія близько століття тому. В одному селищі на околиці жила сім’я: батько, мати, син і старий дідусь. Жили вони бідно, ледь зводячи кінці з кінцями, хоч і працювали день і ніч.

Життя у них було непросте. Ускладнював її старий і немічний дід, від якого були тільки збитки: то тарілку розіб’є, то молоко розіллє. А одного разу хотів рогачем витягнути з печі горщик з картоплею, та тільки все розсипав. А коли спробував зібрати, половину розчавив. До того ж, дід був майже глухий і сліпий, а руки його постійно зводило судомою.

І лаяли його всією сім’єю на чому світ стоїть. Після випадку з картоплею глава сімейства глибоко задумався над тим, що ж робити з недолугим старим. Порадилися вони з дружиною, якій теж набридло прати і прибирати за дідом, і вирішили звезти того в ліс.

І ось взяв чоловік сани, посадив на них старого, покликав з собою сина, і пішли вони в ліс. Довго довелося їм блукати по глибоких заметах: мужику хотілося завести батька подалі, щоб ніхто не дізнався, куди той подівся.

Зайшли вони глибоко в ліс, і залишив мужик старого сидіти на санках, а сам взяв сина і пішов.

Вже майже біля будинку син смикнув батька за рукав і сказав:

– Даремно ти, тату, санки в лісі залишив.

Мужик здивувався тому, що син турбується не про дідуся, а про старі санки. Він запитав:

– Навіщо вони тобі знадобилися? Ти вже великий, щоб з гірки кататися!

– Як навіщо? – відповів син, – Коли ви з мамою постарієте, на чому ж я вас в ліс повезу?

Мужика ніби крижаною водою облили. Він завів сина в будинок, а сам побіг до лісу, шукати батька. Вже майже стемніло, коли він знайшов замерзлого старого. Привів його додому, нагодував досита, поклав спати на найтепліше місце на печі. І дружині строго наказав більше ніколи не знущатися над дідусем.

Діти, немов дзеркало, відображають вчинки батьків. І тільки від нас залежить, якими виростуть наші діти: холодними і черствими або гуманними та людяними.

Слайди

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, що Ви прикріпили мій перший малюнок на холодильник, і я негайно захотів намалювати ще один.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, що Ви нагодували бездомну кішку, і я дізнався, що добре піклуватися про тварин.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, що Ви спекли мій улюблений пиріг, і я дізнався, що невеликі речі можуть бути приємні в житті.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я почув, що Ви молилися, і я дізнався, що є Бог, з яким я завжди можу розмовляти, і я вчився довіряти Богу.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, що Ви приготували їжу і віднесли її хворому  другові і я дізнався, що всі ми повинні допомагати і піклуватися один про одного.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, що Ви віддаєте свій час і гроші, щоб допомагати людям, у яких нічого немає, і я дізнався, що ті, у кого є щось, повинні допомагати тим, у кого немає нічого.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, як Ви дбали за наш будинок і про всіх у ньому, і я дізнався, що ми повинні дбати про те, що нам дороге.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, як Ви ставитеся до своїх обов’язків, навіть коли Ви не дуже добре почувалися, і я дізнався, що повинен бути відповідальним, коли виросту.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, як сльози текли з Ваших очей, і я дізнався, що іноді щось може заподіяти біль, і це нормально, плакати.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я бачив, як Ви турбуєтесь про моє життя, і я захотів стати тим, ким маю бути.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я запам’ятовував більшість уроків з життя, які я повинен знати, щоб бути хорошою людиною, коли я виросту.

Коли Ви думали, що я не дивлюся, я дивився на Вас і хотів сказати:
«Мамо і тату! Дякую за все, що я бачив, коли Ви думали, що я не дивлюся!»

  Ми для дітей - правосуддя. Ми повинні вміти приймати мудре рішення. Скільки б не було ситуацій, як би ви їх не вирішували, пам'ятайте: вам обов'язково потрібно залишатися дитині другом. Дитина до 7 років - цар, з 7 до 14 - слуга, а з 14 - друг.

        Щоб виховання дитини було правильним, треба, щоб в сім'ї панувало взаєморозуміння і діяли закони сім'ї.

Їх всього чотири:

* Закон єдності вимог батька і матері.

* Закон значущості похвали для дитини.

* Закон трудової участі кожного члена сім'ї в житті всієї родини.

* Закон поділу в рівній мірі матеріальних і моральних благ між дорослими і дітьми.

 Якщо ці закони в родині зберігаються, якщо батько і мати оптимісти і друзі своїй дитині значить, він відбудеться як людина і як особистість.

 * Закон єдності вимог батька і матері.

* Закон значущості похвали для дитини.

* Закон трудової участі кожного члена сім'ї в житті всієї родини.

* Закон поділу в рівній мірі матеріальних і моральних благ між дорослими і дітьми.