Шляхи активізації мовленнєвої діяльності на уроках англійської мови

Шляхи активізації мовленнєвої діяльності на уроках англійської мови

Предмет іноземна мова має великі можливості у формуванні й вихо­ванні особистості: поряд з рідною мовою він розвиває мислення шко­ляра. Наш предмет — це жива від­крита система і найбільш гуманний предмет. Основним психолого-педагогічним підходом у вивченні іно­земної мови вітчизняні й зарубіжні методисти вважають особистісно орієнтований підхід. Під особистісно орієнтованим треба розуміти та­ке спілкування, що грунтується на інтересі до людини, на доброзичли­вому, тактовному, поважному став­ленні співрозмовників, на знаннях індивідуально-психологічних особ­ливостей їх характеру, темпераменту і т.п. Таке спілкування, виражене у відповідній мовленнєвій формі, сприяє самовиявленню особистості. Суть підходу в тому, щоб зробити дитину соратником у її навчанні й вихованні, націлити її на педаго­гічне співробітництво.

На своїх уроках я намагаюся створи­ти атмосферу взаємної поваги, при­язні, чуйності, разом з дітьми пере­живаємо чиїсь негаразди і радіємо успіхам. Більшість моїх учнів вважа­ють англійську мову своїм улюбле­ним предметом. Гадаю, це тому, що на уроках учень є рівноправним пар­тнером учителя у спілкуванні. Вчу дітей також спілкуватися один з од­ним на уроці, а не лише відповідати заради оцінки, вчу слухати співроз­мовника, допомагати йому, дозво­ляю підказувати, якщо той, хто гово­рить, не може швидко дібрати по­трібне слово. Вважаю, вчителю не слід під час першої відповіді підтвер­джувати її правильність. Я завжди питаю думку інших учнів, інколи са­ма «помиляюся», а діти «встановлю­ють» істину.

Учні дуже люблять виправляти по­милки в реченнях. Тому в мене є ці­ла серія таких вправ.

Що стосується помилок учнів, я при­хильник того, що помилок боятися не слід, рідко виправляю помилки, коли учень висловлює свою думку. Говоріння задля задоволення — це головне.  Намагаюся створити такі умови, щоб учні намагалися говори­ти більше, а не чекали «зарплату» у вигляді оцінки. Згодна з висловлю­ванням В. Сухомлинського: «Не за рівень, а за труд дитини треба стави­ти оцінку». Читала, що в одній з аме­риканських шкіл українським учите­лям сподобався лозунг у класі: «Ро­бити помилки — це добре, а ще краще робити нові помилки».

Спілкування здійснюється на ос­нові значимої для дітей інформації. Одним із найважливіших способів підвищення ефективності уроку є посилення його комунікативної і пізнавальної спрямованості.

Дуже важливим фактором у цьому є мобілізуючий початок уроку – мовна зарядка (Wаrming). Вона є од­ним із важливих засобів розвитку ініціативної мови учнів. На своїх уроках застосовую різноманітні ви­ди мовної зарядки. Приклади де­яких з них наведу.

1.   Розповідь учителя чи просто фраза-стимул

Наприклад, розповідаю, як я прове­ла літо (вихідні), про свою сім'ю. Діти ставлять багато питань. їм ці­каво, що вони помінялися ролями з учителем і можуть запитати все, що їх цікавить.

Або, наприклад, пропоную фразу-стимул:  І lіке autumn. Autumn is better than summer.

Учні, використовуючи формули згоди чи заперечення, висловлюють свою точку зору.

Наприклад

P1. I don't agree with you. Summer is better than autumn. The weather is usu­ally fine. We swim in the lake, play differ­ent games. We have summer holidays.

P2.1 think spring is the best season, there are many flowers, the trees are green, the birds sing their beautiful songs.

2.   Використання запитань для опитування (guestionnaires)

Таке опитування є ефективним спо­собом стимулювання усних висловлювань учнів на всіх етапах навчан­ня. Воно легко вплітається в будь-яку тему і відповідає всім принципам комунікативного навчання: мов­леннєвій спрямованості, особистісній індивідуалізації, ситуативності, функціональності, новизні. Пере­ваги цього засобу також у тому, що легко забезпечити будь-яку необхід­ну граматичну спрямованість усних висловлювань.

Приклад 1. Під час вивчення уживання сап пропоную учням зро­бити опитування, а результати за­нести до таблиці. Відпрацьовується питання типу Саn уоu swim?

 

 

 

 

Потім учні коментують зміст табли­ці.

P1. Ann can't swim and play chess but she can dance, knit and play the piano.

Або під час вивчення теми "Му Ноbbу", яку я завжди поєдную з вив­ченням герундія, пропоную таке опитування: «Розпитайте товаришів, що із запропонованих видів діяль­ності вони люблять «+», не люблять «—», ненавидять «—» робити».

 

 

 

 

P1. Ann likes reading but she doesn't like window shopping and collecting stamps. She hates doing housework.

Приклад 2. Вправи із завданням для опитування «Знайди того, хто...». Це улюблене заняття моїх учнів, то­му я дуже часто використовую таку мовну зарядку. Кожен учень отримує картку із завданням типу:

 

 

Учень повинен правильно сформу­лювати запитання і поставити його декільком учням класу.

Так, вивчаючи тему «Спорт у моєму житті», запропонувала провести та­ке інтерв'ю:

Find someone who:

– likes sport most of other activities;

– never does any morning exercises;

– is good at any kind of sport;

– does morning exercises every day;

– is a champion of any kind of sport;

– hates sport at all;

– runs in the morning.

Вільно пересуваючись по класу, учні запитують товаришів, а потім аналі­зують результати опитування.

Наприклад:

PI. It's a pity nobody does morning ex­ercises every day. Only Sasha does them sometimes.

P2. Sasha and Igor like sport most of other activities.

P3. I'm glad that all the pupils in our class like sport. Only Ann hates sport at all.

Під час вивчення непрямої мови за­пропонувала учням таке опитування:

Find someone who:

•    spent holidays at the seaside last summer;
•    will watch TV tomorrow;
•    likes autumn very much;
•    has been in the zoo more than once.

Після опитування учні зробили такі висновки:

PI. Igor and Dash a told we that they had spent holidays at the seaside the previous summer.

P2. All the pupils I have asked told me that they would watch TV the next day.

Таким чином, з допомогою такого простого засобу тренувальні вправи перетворюються на комунікативні (див. додаток 1).

3.   Факти з конкретного життя класу, учнів

Часто для мовної зарядки корис­туюся цим засобом. Якщо хтось із учнів класу відсвяткував день на­родження, клас вийшов перемож­цем у шкільному конкурсі чи зма­ганнях, у школі проводився якийсь захід — ми обов'язково поговоримо про це на уроці. Для розвитку ініціативної мови обов'язково ви­користовую події, що відбувають­ся в країні, спортивні змагання, перемоги і поразки українських спортсменів.

Використовую і «провокаційні» пи­тання. Наприклад, говорю, що ба­чила, що учень цього класу розбив вікно. Учні, перебиваючи один од­ного, розповідають, що цей учень не робив цього, що вони в той час були в класі чи на іншому поверсі й тому подібне. Зав'язується непідготовлена бесіда англійською мо­вою. Інколи прошу учнів порадити мені, як слід учинити мені в якійсь життєвій ситуації (чи дозволяти дочці ходити на дискотеки; мій син пробував палити, що мені слід ро­бити в такій ситуації і т.п.). Варіанти тут найрізноманітніші, важливо, щоб вони не повторювалися, завж­ди викликали у дітей інтерес і ба­жання говорити.

Залучення всіх школярів до актив­ної роботи на уроці — це найваж­ливіший резерв підвищення його результативності. На уроці вико­ристовую різні режими (учитель — клас, учень — клас, учень — учень, «ланцюжок»), що сприяє активізації діяльності всіх учнів.

Частіше я використовую на уроках парну і групову форми роботи. Такі форми роботи застосовую на всіх етапах навчання, але привчаю дітей на початковій стадії, бо саме в цей період закладаються основи мов­леннєвої діяльності.  

Дуже популярний засіб у закордон­ній, зокрема британській, методи­ці – нарочите створення відміннос­тей в об'ємі інформації (induced information gap).

Учням, які працюють у парах, про­понується завдання заповнити таб­лиці інформацією, якої бракує, спілкуючись один з одним і не по­казуючи таблиці партнерові. На­приклад, учням А і В у кожній парі видали такі таблиці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, в обох таблицях ра­зом узятих є вся інформація, необ­хідна для виконання запропонованого завдання, але кожен учень має у своїй таблиці лише частину ін­формації, яка відсутня у партнера. Такий засіб сприяє спілкуванню учнів іноземною мовою, їх спону­кає психологічно-реальний мо­тив – потреба обмінятися інформацією, необхідною кожному з них для виконання поставленого за­вдання – заповнити пропуски в таблиці.

На основі цих же таблиць учням можна запропонувати завдання скласти невелике монологічне вис­ловлювання й обмінятися власними планами.

Інтерес до парної роботи, основаної на цьому прийомі, може бути підви­щений завдяки додатковій інфор­мації, що є цінною з пізнавальної точки зору. Наприклад, вивчаючи матеріал країнознавчої теми, можна включити в опорну таблицю відо­мості про визначних учених, пись­менників тієї чи іншої країни.

Роботу в групах організовую, ви­ходячи з певних завдань з удоско­налення чи розвитку діалогічного та монологічного мовлення. Часті­ше такі групи постійні, але буває, що виникають стихійно. Напри­клад, у 7 класі, вивчаючи тему «Подорожування», я поставила перед учнями проблемне завдан­ня: мені треба поїхати до Києва. Визначилися, що можна дістатися літаком, потягом, автобусом. Троє учнів провели опитування на своє­му ряду, якому транспорту кожен з однокласників віддає перевагу й об'єднали в групи за цим принципом. Далі кожна з груп нама­гається переконати, що саме тим видом транспорту, який обрали вони, найкраще подорожувати. Групова робота з елементами зма­гання виправдовує себе і під час активізації лексичного матеріалу.

Наприклад, кожній групі дається завдання написати слова з теми, що вивчається за 1,5 хвилини (види спорту, риси характеру, назви тва­рин, назви захоплень, одягу, пред­метів шкільного вжитку і таке ін­ше). Команди по черзі називають записані слова, повторення не до­пускаються. Якщо запас слів ви­черпується, команда вибуває з гри. Перемагає та група, яка закінчила гру, тобто останньою назвала слово.

Для досягнення успіху, працюючи над монологічними висловлюван­нями, застосовую опорні малюнки або схеми. У британській методиці їх називають "mіnd mарs".

Це початковий етап роботи. Такі схеми ми створюємо з учнями ра­зом, вони допомагають усвідомити і зрозуміти послідовність, логічність викладу. Так, наприклад, вивчаючи тему «Зовнішність», описуючи зов­нішність дівчинки-школярки, ми створили схему послідовного опису (див. додаток 2).

Подібні опори можна застосовува­ти під час вивчення тем «Пори ро­ку», «Подорожування», «Допомога батькам» і т. д. Є приклади схем, виготовлених учителем заздале­гідь, на їх основі складається ви­словлювання — модель, яка у по­дальшій роботі удосконалюється, поширюється, змінюється (див. додаток 3). "Filling  gарs" (запов­нення пропусків) — цей прийом широко застосовую для різних видів роботи.

У навчанні діалогічного мовлення опорний діалог часто має пропуски, які учням слід заповнити:

•    прослухавши у запису;
•    переклавши фрази з рідної мо­ви;
•    здогадавшись за змістом фрази партнера.

Завдання диференціюється залежно від рівня підготовки партнерів. На кожну тему легко приготувати такі діалоги (див. додаток 4).

Такі вправи застосовую і під час аудіювання тексту після першого прослуховування.

Рольова гра – один зі шляхів підви­щення ефективності навчання анг­лійської мови. Вона допомагає ре­алізувати основний методичний принцип — комунікативної спря­мованості навчання, сприяє підви­щенню в учнів мотивації вивчення іноземної мови, дозволяє врахову­вати психолого-вікові особливості учнів, їх інтереси і нахили, сферу їх­ньої діяльності, моделюючи ситуа­ції реального спілкування.

Компонентами рольової гри є:

1. ролі, які учні програють. Доби­раючи ролі, враховую і мораль­но-етичну сторону, вони повин­ні сприяти формуванню кращих людських якостей: почуття ко­лективізму, взаємодопомоги, співчуття, милосердя тощо;
2. навчально-мовленнєва ситуація, що є засобом організації рольової гри. Навчально-мовленнєві ситу­ації подаю з допомогою карток;
3. рольові дії, що їх виконують уч­ні, програючи певні ролі за на­вчально-мовленнєвою ситуа­цією (див. додаток 5).

Вивчаючи розмовну тему, пропоную учням виготовити проект (Ргоjесt), що є відображенням набутих знань, а також відбиває особистий досвід учнів, сприяє розширенню контекс­ту їхньої діяльності.

Це можуть бути листи, малюнки з коментарем, плакати тощо.

У своїй роботі я навела лише деякі приклади, описала деякі засоби, ме­тоди, які застосовую у своїй роботі. Кожен урок — це новизна, творчий пошук учнів і вчителя, співробіт­ництво, радість спілкування інозем­ною мовою, що і лежить в основі особистісно орієнтованого підходу.

Додаток 1

Приклади завдань для інтерв'ю

І.    Модальне дієслово саn

Find someone who:

•    can ski    •    can plant trees
•    can skate               •   can draw well  
•    can plant     •    can wash up
•    can cook soup flowers  •     can dance well
•    can run fast   •     can swim well

2. «Стилі одягу» (9 кл., підручник "Ноtlinе")

Find someone who:

•    never pays attentions to what he wears;
•    thinks that pupils must wear school uniform;
•    thinks   about   people   on   their clothes;
•    likes nice and fashionable clothes.

III. Опрацювання І wish І wеге... (Subjunctive Mood)

Find someone who:

•    wishes he was younger. Why? wishes he was stronger. Why?
•    wishes he was older. Why?
•    wishes he was slimmer. Why?
•    wishes he was taller. Why?

4. Опрацювання Рrеsеnt Іndefіnіtе

Find someone who:

•    has an elder brother;
•    likes milk;
•    likes autumn very much;
•    does morning exercises every day;
•    doesn't like to watch TV

(Подібні завдання можна застосува­ти для опрацювання інших грама­тичних часів.)

Додаток 2

Зовнішність