«Швидке читання – запорука успішного навчання»

 

 

                                     Батьківські збори.

Тема «Швидке читання – запорука успішного навчання»

 

План

 

1.    Виступ учителя «Швидке читання – запорука успішного навчання»

 

2.    Дослідження типу темпераменту дитини.

 

3.    Поради щодо резервів навчання читанню дітей

 

                                         Зміст роботи

 

1. Виступ учителя.

 

— Навчити дітей добре читати — одне з найважливіших завдань школи. В. Сухомлинськпй писав, що "читання — це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самі себе".

 

Якою ж технікою читання мас володіти молодший школяр, щоб йому було легко і цікаво вчитися?

 

Цікаво знати, що О. М. Горький читав приблизно 600 слів за хвилину. З такою швидкістю чигають люди, що закінчили спеціальні курси швидкого читання.

 

Найшвидше читав американський президент Дж. Кеннеді — близько 2000 слів за хвилину. Можливо, це легенда, але у розвинутих країнах керівництво приймає на роботу людей, які читають не менше 400 слів за хвилину.

 

У дикторів телебачення швидкість читання від 90 до 170 слів за хвилину, в середньому 130 слів. Учені вважають, що читання зі швидкістю 120—150 слів за хвилину допомагає краще зрозуміти зміст прочитаною. Саме до такої швидкості пристосований артикуляційний апарат людини. Отже, це і є оптимальне читання, яким потрібно оволодіти школяру, щоб успішно вчитися.

 

Програмою початкових класів  передбачено такі норми читання: на кінець 2 року навчання — 40—60 слів за хвилину вголос; мовчки 45-70 слів;

 

на кінець 3 року навчання — 65—75 слів вголос за хвилину; мовчки 90-і00 слів;

 

на кінець 4 року навчання — 80—95 слів за хвилину вголос; мовчки 100—130 слів і більше. Чому саме така норма?

 

 

 

 

 

Щоб прочитати 8 сторінок (6500 сл., 7—8 клас) дитині потрібно 54 хвилини.

6500 сл. : 120 сл. = 54 хв

Для порівняння: при техніці читання 80 сл. за хвилину, треба працювати 1 год 34 хв.

6500 сл. : 80 = І год 34 хв

 

Для того, щоб скласти план, підготувати переказ, написати тези, твір тощо текст потрібно перечитати ще раз. Це займе вже 3 години робочого часу. Додамо ще підготовку письмових завдань.

 

Отже, оптимальне читання (від 120—150 сл. за хв) дозволяє осягнути більше матеріалу за менший проміжок часу.

 

Чи можливо кожній дитині досягнути таких результатів? Адже кожен учень має різний темперамент. Холерики говорять швидко і читають швидко, а от флегматики говорять повільніше і читають повільніше. За даними вчених, холерики читають і говорять у темпі не менше 150 слів за хвилину. Для сангвініків темп читання співпадає з оптимальним читанням 120—150 слів за хвилину. А от для флегматиків і меланхоліків така швидкість чигання може стати недосяжною. Але природа не обходиться без подарунків, 90 % учнів — холерики і сангвініки.

 

2.Дослідження типу темпераменту дітей (індивідуальна робота батьків).

                                          Темперамент дошкільника

 

Темперамент характеризує сталі, властиві людині від народження риси. Його властивості накладають відбиток на характер і здібності, поведінку в повсякденних та незвичайних обставинах, особливості спілкування та взаємодії з людьми.

 

Від темпераменту залежить захопленість тією чи іншою діяльністю, глибина інтересів, швидкість запам'ятовування, швидкість сприймання, здатність до концентрації уваги, зручний темп діяльності, інтенсивність психічних процесів, спрямованість переважно всередину й назовні

 

Темперамент визначає всю динаміку психічного життя, становлення індивідуальності.

 

У цьому — своєрідність шляхів розвитку кожної дитини. Існує кілька типів темпераментів — типів нервової системи.

 

 

 

 

 

 

Як визначити темперамент дитини?

 

Кращий метод — спостереження. Наприклад, за планом, запропонованим нижче. Якщо  ви ще зовсім мало знаєте вашого підопічного, простежте, як він поводиться в наступних ситуаціях.

 

(Батьки отримують бланк і самі визначають домінуючий тип темпераменту.)

У відповідних графах ставимо плюс чи мінус.

сангвінік 

холерик 

меланхолік 

флегматик

  

 1.  Як поводиться учень, якщо виникає потреба швидко, невідкладно діяти?

А) легко включається в роботу;

Б) активно діє;

В) працює повільно, без зайвих слів;

Г) діє несміливо, невпевнено.

 

 2. Як реагує дитина на зауваження вчителя?

   А) Говорить, що більше так не робитиме, але через якийсь час знову робить те саме;

   Б) не слухається й робить по – своєму, бурхливо реагуючи на зауваження;

   В) мовчки бере до відома точку дорослого;

   Г) ображено мовчить, довго переживає.

 

3. Як розмовляє дитина з іншими дітьми у важливих для неї ситуаціях?

А) швидко, з охотою прислухаючись до висловлювань інших;

Б) стрімко, пристрасно, нікого не слухаючи;

В) спокійно та впевнено;

Г) із сумнівами, невпевнено, оглядаючись на інших.

 

4. Як поводиться в незвичайній обстановці

            А) легко орієнтується, виявляє  цікавість, активність;

            Б) збуджений;

            В) ніяковіє, поводиться сором ‘язливо;

            Г) довго мовчить, не відповідає на запитання.

 

Сангвінік

 

Жвава, впевнена, привітна дитина, легко йде на контакт, відкрита, життєрадісна, комунікабельна, швидко адаптується в новому колективі. Настрій у дітей даного типу темпераменту стійкий, без різких коливань. Діти активні у різних видах діяльності, Проте інтерес до якогось виду діяльності, три чи

 

 

 

заняття поверховий, може активно виникнути і за короткий час пропасти. Розмовляє переважно голосно, швидко, емоційно, з виразною мімікою та жестикуляцією. Намагається займатися тільки легкою, приємною і цікавою діяльністю и уникати складного, неприємного, нецікавого. Уміє долати перешкоди, користується симпатією ровесників. Засинає швидко, сон глибокий, спокійний. Легко прокидається і переходить до активної діяльності.

 

Флегматик

 

Спокійна, повільна, розсухтива дитина, досить терпляча, в тому числі й до фізичного болю. Не                     витримує  значних фізичних навантажень, якшо змушена виконувати їх у швидкому темпі. Насправді почуття цих дітей відрізняються глибиною і постійністю. Болісно переживають несправедливість, зазіхання на їхні права, розлучення з близькими людьми, бояться і не люблять змін, нестабільності. Мова спокійна, рівномірна, уповільнена, без вираження емоцій, жестикуляції та міміки. Спілкуються з невеликим колом дітей, стабільні в прихильностях. Вміють певний час самостійно займатися якоюсь справою, не турбуючи дорослих, неконфліктні, поступливі, розсудливі. Якщо дитинство флегматика складається сприятливо і йому вдається розвиватися, зберігаючи всі позитивні риси темпераменту, суспільство отримує сумлінних, серйозних, пунктуальних, захоплених улюбленою справою людей.

 

Холерик

 

Діти-холерики загалом неспокійні, всі реакції даного типу носять яскравий характер: мова швидка, емоційна, яскраво забарвлена, міміка виразна, жести різкі. Нестримані, дратівливі, важко пристосовуються до всіляких обмежень, режимних моментів, вимог старших. У спілкуванні прагнуть бути лідерами. Діти енергійні, наполегливі, здатні виконувати багато завдань. Для дитини-холерика властива швидка і досить часта зміна настрою. Від захоплення певним видом діяльності холерик може повністю відмовитись. Любить рухливі ігри, динамічні заняття. У всіх видах діяльності необхідна рухливість, швидкість. Діти даного типу почуваються впевнено, легко справляються із завданнями. Часто намагаються керувати дорослими, конфліктують зі своїми однолітками, не хочуть виконувати певні правила гри чи завдання, можуть висловлювати протест. Засинають насилу, сон неспокійний, прокидаються досить швидко і відразу включаються в активну діяльність.

 

      Меланхолік

 

Діти даного типу нервової системи реагують на найнезначніші подразники. Вони малоактивні, малорухливі, вразливі, замкнуті, відрізняються втомлюваністю,.лякливі, нерішучі, бачать події у темних тонах. Ці особи-стісні якості неможливо ліквідувати. Надають перевагу спокійним видам діяльності, переважно люблять гратися окремо від дітей. Проявляють досить значну пасивність у спілкуванні з дорослими і однолітками. Меланхоліки схожі на тепличні рослини: з чужими вони боязкі, замкнуті, нерішучі, зате у звичайній, доброзичливій обстановці кмітливі, уважні й чулі. Тихо розмовляють, бути на перших ролях не прагнуть. Вразливі і чутливі до схвалення своєї діяльності чи негативної оцінки результатів своєї праці. Дуже вимогливі до себе й оточуючих.

 

                Рекомендації психолога вчителю та батькам

                   щодо спілкування з дітьми-сангвініками

 

1.У спілкуванні з дітьми-сангвініками вимоги повинні бути максимально справедливі.

 

2.Варто давати вихід їхній енергії, стимулювати розкриття їхнього потенціалу та здібностей у суспільно корисній праці.

 

3.Потрібно виявляти довіру до сангвініка, підтримувати його корисну ініціативу, здійснювати підтримку в нього починаннях, закріплювати віру у власні сили в подоланні труднощів.

 

4.Не варте давати йому доручення, пов'язані з довготривалою монотонною діяльністю.

 

5.Допомогу слід надавати у формі відкритої дружньої підтримки, поради.

 

6.Бути максимально вимогливими у разі скоєння дитиною найнезначніших порушень.

 

7.Пам'ятати, що у дитини-сангвініка швидко руйнуються звички, дитина швидко втомлюється від одноманітних пінять, методів і форм роботи.

 

8.Під час виконання сангвініком завдань дорослий повинен використовувати додаткові стимули, або домогтися завершення роботи.

 

9.Коли дитина недоброякісно виконала завдання, заставити те саме завдання виконати ще раз.

 

10.Формувати стійкі інтереси. Не дозволяти частих змін видів діяльності. Розпочату роботу вчити виконувати до кінця. Виробляти з раннього віку стійкий інтерес, терпіння, цілеспрямованість, звичку сумлінно виконувати й доводити до кінця розпочату справу.

 

11.Навчити дитину дорожити дружбою.

 

 

 

 

 

 

 

12.Доцільно використовувати його лідерські якості в колективі, залучати до організації вечорів, диспутів

 

 Рекомендації психолога вчителю та батькам щодо спілкування

                             з дітьми -флегматиками

 

1.Слід наполегливо використовувати завбачливі настанови на будь-яку діяльність, як потрібно виконати, здійснювати докладний інструктаж (Що? Коли '? У якій послідовності?).

 

2.Не карати за повільність, не звинувачувати в тупості, некмітливості. Наслідки такого ставлення здебільшого трагічні: у дитини виникають неврози, формується комплекс неповноцінності через постійні невдачі.

 

3.Доцільно стимулювати вияв щирих почуттів учня. Залучайте його до цікавої діяльності, що розвиває почуття, емоції й зміцнює віру у власні сили.

 

 

 

Рекомендації  вчителю та батькам щодо спілкування з дітьми-холериками

 

1.  Не гальмувати активність дітей у формі прямої заборони.

 

2.  Не дозволяти капризи дітей заради того, щоб вони не нервували.

 

3.   Раціонально використовувати енергію дитини шляхом переключення з одного виду діяльності на інший.

 

4.  Ніколи не підвищувати голос чи вдаватися до залякування. Холеричні діти потребують тактовної допомоги та співчуття.

 

5.  Спілкуватись з такими дітьми спокійним, але впевненим тоном. Уникати різних емоційних реакцій, спрямованих безпосередньо на учня. Краще впливати опосередковано, через колектив.

 

6.  Постійно оберігати нервову систему дитини, обмежувати протягом дня ігри, заняття, які приводять до збудження.

 

7.  За дві години до сну пропонувати спокійні ігри, види занять.

 

8.  Категорично забороняється карати дитину-холерика статичним положенням тіла (постій біля мене, будеш сидіти на стільці).

 

9.   Необхідно пропонувати дітям такі види діяльності, які формують і розвивають довільну увагу данини і сприяють закріпленню в її нервовій системі процесів гальмування (настільні ігри, лото, шашки, різні види зображувальної діяльності).

 

10.   Потрібно виявляти зацікавлене розуміння душевного стану дитини, тактовно й опосередковано запобігати "зривам", враховувати мотиви вчинків, залучати до активної діяльності, пов'язаної з виявом ініціативи.

 

11.  Холерика важливо виховувати добрим, співчутливим, турботливим, оскільки цей тип дуже схильний до агресивності.

 

         Рекомендації психолога вчителю та батькам щодо спілкування

                                     з дітьми-меланхоліками

 

1. Завжди дотримуватися принципу поступовості.

 

2.  Правильний виховний підхід полягає втому, що дорослий виявляє співчуття і повне розуміння почуттів дитини.

 

3.  Пам'ятати, що дитина не переносить сильних подразників. Обмежити нові знайомства, ігри.

 

4.   Враховувати, що меланхолік дуже довго і хворобливо адаптується в колективі дітей.

 

5.   Прагнути викликати в дитини позитивні емоції, проявити максимум доброти. Тактовно, глибоко й зацікавлено проникати в її духовний світ, здійснювати моральну підтримку, зміцнювати віру у власні сили, виявляти розуміння її душевного стану.

 

6.  Не допускати підвищення голосу, окриків, непосильних вимог.

 

7.  Розвивати в дитини комунікабельність шляхом гри.

 

8.  Приходити на допомогу дитині під час виконання завдань, схвалювані, підтримувати найменший прояв активності.

 

9.  Виховувати волю, наполегливість і почуття власної цінності в колективі.

 

10.  Через певний проміжок часу організовувати для нього "ситуацію успіху".

 

11.   Меланхоліка потрібно змалку навчити планувати свою діяльність, розумно розподіляти час і збалансовувати добову і тижневу тривалість праці та відпочинку, інакше можливе нервове іі фізичне виснаження дитини на грунті хронічної перевтоми або, з тієї самої причини, формування відрази до праці, апатія.

 

 

 

 

Для того, щоб дитина не відставала від інших за темпом письма, читанії:;, лічби, доцільно вже у три- чотирирічному віці в ігровій формі вчити її рахувати й читати, а з п'яти-шести років — писати. Так у неї сформуються необхідні навички.

 

4. Поради батькам щодо резервів навчання дітей читанню.

 

(Повідомлення вчителя.)

 

                           Як досягти такої швидкості читання?

 

Викладач Донецького університету В. Зайцев пропонує ефективні резерви навчання читанню:

 

•  домашнє тренування має проводитися трьома порціями по 5 40 хвилин з великими перервами;

 

•  читання перед сном (останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, і людина уві сні перебуває під їх впливом);

 

•  читання у режимі "читання + короткий відпочинок" (такого режиму дотримуються у ході перегляду діафільмів: два рядки під кадром читає  дитина і розглядає малюнок — відпочиває);

 

•  багаторазове читання,

 

•  читання у темпі скоромовки;

 

•   виразне читання з переходом на незнайому частину тексту (дитина декілька разів читає один уривок, виробляє швидкий темп читання, переходить на немитому частину, де темп зберігається);• стимулювання (батьки, які підбадьорюють і підтримують свою дитину, привчають її працювати, допомагають школяреві вчитися успішно).