Сім'я, освіта і виховання афінян і спартанців.

Тема. Сім'я, освіта і виховання афінян і спартанців.

МЕТА:

виховувати почуття справедливості, толерантності на прикладі традицій інших народів. сформувати уявлення про особливості сімейного життя, освіти, виховання афінян і спартанців; охарактеризувати наукові досягнення греків; розвивати вміння критично мислити, працювати в групах, висловлювати власну думку; виховувати у школярів повагу до історичного минулого.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання класу

Ознайомлення учнів з темою і основними завданнями уроку.

Слово вчителя. Доброго дня, діти! Сьогодні ми з вами вирушимо в подорож до Стародавньої Греції, побуваємо в гостях у двох різних сімей спартанців і афінян. Але перш ніж вирушити в дорогу, згадаємо, що ми вже знаємо про цю дивовижну країну.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

У вас на столах лежать картки з реченнями, ви повинні визначити які з тверджень правдиві, а які помилкові і відповідно проставити поруч з твердженням «так» або «ні» або ж «+» або «-». Отже, будь-ласка, зверху напишіть своє ім'я та прізвище і приступайте до виконання завдання.

БЛІЦ-КОНТРОЛЬ «ТАК ЧИ НІ?»

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса (Так)

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей. (Ні)

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців. (Так)

4. Троянська війна тривала 10 років. (Так)

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців. (Так)

6. Греки називали себе еллінами. (Так)

7. Середня Греція ділилася на 5 областей. (Ні)

8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями. (Ні)

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею. (Ні)

10.Черное море греки називали Понт Евксінський. (Так)

11.Найвища гора Греції - Олімп. (Так)

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Діти, на дошці ви бачите три слова: СІМ'Я, ВИХОВАННЯ, ОСВІТА, з чим у вас асоціюються кожне з них.

Сімейне життя греків

  

   Греки першими з давніх народів почали дотримуватися звичаю, за яким у чоловіка повинна бути одна дружина. Здебільшого майбутнього чоловіка вибирав батько дівчини. Він запрошував наречених і певний час спостерігав за їхньою поведінкою. Тільки в Спарті майбутню дружину треба було (за погодженням з нею) викрасти.

   Шлюбу передували заручини, але обіцянку давала не дівчина, а її батько чи брат. На весілля запрошували родичів і друзів сім’ї. На ньому не було нареченої, яка сиділа під фатою серед своїх подруг. Після бенкету молоді їхали в будинок чоловіка. Чоловік на руках вносив наречену в будинок, а гості обсипали молодят фініками, горіхами, дрібними монетами.

   Виходячи заміж, жінка втрачала самостійність. Вона не ухвалювала жодних рішень, позбавлялася права виходити без дозволу з жіночої половини будинку. Жінки сідали за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому жінка могла вийти лише для того, щоб піти до храму, та й то разом із чоловіком.

    На відміну від афінянок, спартанки були цілковитими господинями в домі, оскільки їхні чоловіки нічим, крім полювання, спорту та війни, не займалися. За переказами, одна знатна спартанка на закид якоїсь іноземки, що спартанські жінки верховодять над своїми чоловіками, відповіла: «Але ж ми їх і народжуємо».

 

Виховання та освіта давніх греків

 

    Поява на світ дитини була в грецькій родині великим святом. Коли народжувався хлопчик, на двері будинку чіпляли гілки оливи, а коли дівчинка – вовняні нитки. До семи років дитина перебувала під опікою матері або годувальниці. Греки вважали дітей відповідальними за вчинки батьків. 

     У різних полісах дітей виховували по-різному. У Спарті, зокрема, їхнім вихованням та освітою опікувалася держава. Але в інших містах виховання було домашнім. Дитину із семи років передавали під опіку раба, якого називали педагогом. Пізніше хлопчики починали відвідувати школу. Найчастіше вони мали трьох учителів. Перший навчав дітей читати, писати та рахувати. Другий – музики, а третій – стежив за їхнім фізичним розвитком.

    За подальше навчання слід було платити. Основними предметами з 12 років була граматика (література, переважно поезія), риторика - мистецтво красномовства. До 16 років ця освіта завершувалася, і наставав період 2-3-річних атлетичних вправ. У 18 років юнак вступав у вік ефебів (початкова 2-річна військова або прикордонна служба). Після її завершення чоловік вважався повнолітнім. Він міг продовжити навчання в елітарних філософських школах. Крім риторики, у них навчали мистецтва діалектики – правильного розмірковування.

ГРЕЦЬКЕ ПИСЬМО

«Спочатку було слово», тож розмову про освіту Стародавньої Греції почнемо саме з нього. Наш лексикон повен слів, які беруть свій початок у древньогрецькій мові. Однак деякі з них втратили своє початкове значення:

• Школа була місцем дозвілля. Пізніше це слово почало означати групу людей, які слухали лекцію.
• Гімназія (а точніше «гімнасій») – місце, де займалися фізичними вправами. У романських та германських мовах це значення все ще зустрічається.
• Ліцей (а точніше «лікей») та академія походять від назв місць. «Лікей» – це «гімнасій», названий на честь Аполлона Лікейського, а академія – оливковий гай, який отримав свою назву на честь Афіни Паллади.

Реклама

Стародавні Афіни: виховання ідеального громадянина

Сьогодні ми знаємо місто богині Афіни як місце, де зародилася демократія. Це місто великих філософів, істориків, ораторів та політичних діячів. Його вулицями ходили Платон, Перікл, Аристотель, Ксенофон, а Демосфен виголошував свої гнівні, викривальні промови – філіппіки.

Ідеали давньогрецької педагогіки визначалися словом «пайдейя» – виховання ідеального громадянина полісу, який був би розвинений розумово, морально та фізично, і прагнув би досконалості у всьому.
У V ст. до н. е. з’являються софісти, які пишуть перші підручники риторики і починають навчати за гроші. Така освіта почала користуватися популярністю. Сократ теж навчав хлопців-афінян.

Якщо класичний період (V-IV ст. до н.е.) виглядав доволі хаотичним: кожен вчитель навчав тому, що сам вважав за потрібне, то наступний, елліністичний період (4-1 ст. до н.е.) – це епоха стандартизації і популяризації, коли альтернативна логіка стоїків (які вважають риторику, діалектику та граматику частиною логіки) стає більш популярна, ніж думка Аристотеля.

 

Жінки vs Чоловіки в Афінах

Статус афінянина

Хлопці були центром древнього полісу. Їхньому народженню раділи. Їх поважали. У них бачили майбутнє.

Афіняни починали свою освіту у віці семи років. Залежно від доходу батьків, діти навчалися індивідуально або ж у групах. Спочатку їх навчали читати, писати і рахувати. Потів вчителі давали їм завчати напам’ять вірші. Для багатьох освіта на цьому закінчувалася. Багатим афінянам пропонували перевести своїх дітей на другий рівень навчання – у «гімнасій», де їх готували фізично до військової служби.

Статус афінянки

Жінки не були громадянами полісів. Вони не мали прав. Вони жили окремим життям, про яке історики дуже мало знають. Освіту могли отримати лише чоловіки. Дівчата і жінки повинні були сидіти вдома і отримувати знання, які їм могли б знадобитися у подружньому житті.

Щоправда в Академії Платона в Афінах навчалися жінки. Зокрема, Ластенія Мантінейська та Аксіотея Фліуська. Друга, приїхавши до Афін, повинна була одягатися у чоловічий одяг, щоб навчатися там. Та ці жінки скоріше були виключенням, яке лише підтверджувало правило.

Ксенофонт Афінський, давньогрецький історик IV ст., в діалозі «Домострой» розповідає про те, що дівчина повинна вміти робити, і як чоловік може їй допомогти у разі, якщо вона прийшла в його дім ненавчена. На жіночі плечі лягала вся домашня робота. Звичайно, було легше, якщо сім’я могла дозволити собі одного-двох рабів. Та одна справа, яку не можна було перекласти на рабиню, – ткацтво. Жінка, яка тче – ідеальна жінка. Однак не варто думати, що жінки були аж такі безправні. Так, вони не могли брати участі ні у соціальному, ні у політичному житті полісу, але мали можливість стати жрицею.

З часом у Афінах з’являється все більше гетер – освічених незаміжніх жінок, які ведуть вільний спосіб життя. Зазвичай це були повії, які могли підтримати розмову з чоловіком. Серед відомих гетер можна згадати подруг Платона – Архенассу, Аристотеля – Герпілісу, чи відомого оратора Демосфена – Лагіску.

Стародавня Спарта: виховання гарного вояки

 

Стародавні Афіни і Спарта – це хоч і два грецькі поліси, але все ж дуже різні. Спарта, або Лакедемон – не демократичний поліс. Тут правили два царі, які важко приходили до спільного рішення. Їм допомагали 28 геронтів – поважних чоловіків віком від 60 років. Також час від часу збиралися народні збори, де чоловіки старше 30 років голосували «за» чи «проти» (зазвичай це були питання війни), вигукуючи і б’ючи списами по своїм щитам.

Самі спартанці складали маленький відсоток тих, хто жив у Спарті і нічого не виробляв. Їм потрібен був хтось, хто вирощуватиме їжу, робитиме посуд, одяг і т. д. Такою більшістю були ілоти – землероби, які знаходилися на проміжному положенні між кріпаками та рабами.

Кого хотіли виховати у Спарті? Звісно, гарних вояків. Тих, хто зможе захищати свій поліс. Хоч сьогодні у нас існує стереотип про те, що спартанці були дуже войовничими, насправді вони дуже добре обмізковували необхідність іти на війну. І дуже часто відмовлялися, знаходячи купу різних відмовок, починаючи від релігійних свят, закінчуючи банальним «далеко йти».

Жінки vs Чоловіки в Спарті

Статус спартанця

Майже все, що нам відомо про Спарту, описав грецький історик Плутарх, який жив уже у Римській імперії у І-ІІ ст. н. е. Часова відстань між класичною Спартою ІV-III ст. н. е. і часом Плутарха доволі велика, важливо бути прискіпливим і не вірити всьому, що пише (хоч і дуже цікаво) грецький історик.

Часто можна почути чи прочитати, що якщо у Спарті народжувався хлопчик, а старійшини, оглянувши його, приходили до висновку, що він каліка чи має слабке здоров’я, життя немовляти закінчувалося скиданням з гори. Це – міф. Останні археологічні розкопки показали, що під хребтом Тайгета, де повинні би бути залишки маленьких дітей, знайшли кістки дорослих чоловіків. Тому вчені дійшли висновку, що скидали не немовлят, а полонених чи військових злочинців.

На відміну від Афін спартанська система навчання (агоге) була чітко вистроєна від семи до вісімнадцяти років. Хлопці покидали батьківський дім у сім років, їх поміщали в казарми, де вони жили у максимально жорстоких умовах до дванадцяти років. Вдягали їх бідно, годували погано, щоб вони вчилися виживати самостійно. Дуже мало приділяли уваги письму, акцент робили на фізичних вправах.

Спартанська система освіти сповнена суперечностей. Наприклад, дітям заборонялося красти, але одночасно харчування було дуже бідним, що змушувало їх іти на злочин. А тих, кого зловили на крадіжці, жорстоко карали.

Можливо, про немовлят, яких скидали зі скелі, Плутарх навигадував, та до кінця першого етапу навчання справді доходили не всі. Ті ж, хто вижив, шість років проводили у виснажливих тренуваннях: займалися спортом, вчилися танцювати (це допомагало рухатися у строю), билися тощо. Далі після ще двох років навчання зі зброєю спартанців приймали до армії.

 

Статус спартанки

Агоге передбачало освіту і для дівчат. Щоправда, навчання також було зорієнтовано на війну: фізичне виховання, боротьба, поводження з метальною зброєю. Фізичні вправи дівчата робили поряд із хлопцями, без одягу. Якщо в Афінах така поведінка вважалася непристойною, то у Спарті в цьому не бачили нічого дивного. У спартанців було своє особливе бачення голого тіла.

Дівчата отримували свій культурний мінімум від мандрівних музикантів та старших жінок. У Спарті, як і в Афінах, першою роллю жінки було народжувати здорових і сильних майбутніх громадян полісу – хлопчиків. У цьому їм повинна була допомогти фізична підготовка.

Хоча спартанки так само були безправними, свободи у них було набагато більше, ніж у афінянок. Така різниця була зумовлена тим, що спартанських чоловіків більшу частину часу не було вдома, тому жінка часто робила речі, які належало би робити чоловікам. Наприклад, 40% усіх земель у Спарті належали жінкам, і вони вдало розпоряджалися своїм наділом.

Хоча підхід до навчання у Стародавніх Афінах та Спарті різниться, остаточна ціль була одна – виховати достойних громадян полісу.

ІV. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

Як виглядала освіта Стародавніх Афін та Спарти? Чи мали однаковий доступ до знань дівчата та хлопці? Чим різниться афінська освіта у класичний та елліністичний період? Навіщо одна з учениць Платона Аксіотея Фліуська надягала чоловічий одяг? Відповідаємо на ці та інші цікаві запитання.

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Чи був урок цікавим?

2. Що найбільше вас вразило з прослуханої інформації?

3. Яка система освіти сподобалася вам найбільше, афінська або спартанська і чому?

4.  Хотіли б ви жити в Стародавній Греції? Яке відношення до жінок вам більше подобається, в Стародавніх Афінах або в сучасному світі? Свою думку обґрунтуйте.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

ПРОЧИТАТИ С. 110-112

ТАБЛИЦЯ С. 110

ПИТАННЯ С.110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей.

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців.

4. Троянська війна тривала 10 років.

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців.

6. Греки називали себе еллінами.

7. Середня Греція ділилася на 5 областей.

 8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями.

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею.

10.Черное море греки називали Понт Евксінський.

11.Найвища гора Греції - Олімп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей.

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців.

4. Троянська війна тривала 10 років.

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців.

6. Греки називали себе еллінами.

7. Середня Греція ділилася на 5 областей.

 8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями.

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею.

10.Черное море греки називали Понт Евксінський.

11.Найвища гора Греції - Олімп.

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей.

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців.

4. Троянська війна тривала 10 років.

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців.

6. Греки називали себе еллінами.

7. Середня Греція ділилася на 5 областей.

 8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями.

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею.

10.Черное море греки називали Понт Евксінський.

11.Найвища гора Греції - Олімп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей.

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців.

4. Троянська війна тривала 10 років.

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців.

6. Греки називали себе еллінами.

7. Середня Греція ділилася на 5 областей.

 8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями.

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею.

10.Черное море греки називали Понт Евксінський.

11.Найвища гора Греції - Олімп.

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей.

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців.

4. Троянська війна тривала 10 років.

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців.

6. Греки називали себе еллінами.

7. Середня Греція ділилася на 5 областей.

 8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями.

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею.

10.Черное море греки називали Понт Евксінський.

11.Найвища гора Греції - Олімп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Держава на острові Крит набула особливого розквіту під час правління Міноса

2. В Лабіринті Кноського палацу жив Атей.

3. Мікенську палацову цивілізацію пов'язують з племенем ахейців.

4. Троянська війна тривала 10 років.

5. Ахейская цивілізація впала під натиском дорійців.

6. Греки називали себе еллінами.

7. Середня Греція ділилася на 5 областей.

 8. Клімат в Греції холодний, зі снігом і сильними буревіями.

9. Балканська Греція з усіх боків оточена пустелею.

10.Черное море греки називали Понт Евксінський.

11.Найвища гора Греції - Олімп.