«Сімейні традиції, традиції країни»

«Сімейні традиції, традиції країни»

Мета заходу:

ознайомити учнів з багатством і красою українських звичаїв та традицій; закріпити знання значень слів рід, родина, рідня; дати поняття про щасливу сім’ю; розвивати в учнів уміння бачити та шанувати красу; виховувати любов до батька та матері, повагу до членів сім’ї, історії,традицій своєї сім’ї.

Обладнання: ілюстрації та малюнки про сім’ю, комп’ютер, презентація, клас прикрашений в українському стилі.

Тип заходу: круглий стіл.

Анотація

Розробка виховного заходу присвячена Міжнародному дню сім’ї . Захід допоможе розібрати учням поняття як "сім’я", дасть можливість упевнити дітей в тому, що сім’я - це саме головне у житті кожної людини. Цей виховний захід сприяє розвитку творчих здібностей, розвиває критичне мислення у дітей.

Мета заходу: ознайомити учнів з багатством і красою українських звичаїв та традицій; закріпити знання значень слів рід, родина, рідня; дати поняття про щасливу сім’ю; розвивати в учнів уміння бачити та шанувати красу; виховувати любов до батька та матері, повагу до членів сім’ї, історії,традицій своєї сім’ї.

Провідна ідея заходу – дозволить вихованцям сформувати морально-духовну, відповідальну людину, спроможну змінювати на краще себе та навколишній світ.

Завдання заходу: спрямувати до визначення актуальності даної теми в сьогоднішніх умовах; спонукати до формування власної точки зору ;

Очікувані результати: вміти створювати презентації для виступів; вміти застосовувати додаткову інформацію.

Представлена робота стане прикладом ефективності використання вибраних методів і форм роботи, зацікавить вихователів, допоможе більш ефективно організувати процес виховання.

Розробка виховного заходу може бути використана в роботі вихователів.

Вихователь:

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Обрядово-звичаєва сфера – це ті прикмети й ознаки, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, але й у його історичному минулому. Адже вона охоплює всі ділянки особистого й суспільного життя окремої людини. Святково-звичаєва спадщина , а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують і цементують окремих людей в один народ в одну націю, в одну родину. У народі існує повір’я, що той,хто забув звичаї своїх батьків карається людьми і Богом. Максим Рильський любив повторювати: «Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього», Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях,символах, віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу,набуту віками,нащадками. Український народ має безліч прекрасних і цікавих традицій та звичаїв.

Учень 1:

Традиція ( від лат. Tradition  -  передача, оповідання, переказ) -  це те, що передається від покоління до покоління як загальноприйняте, загальнообов’язкове, перевірене минулим досвідом, визнане необхідним для забезпечення подальшого існування й розвитку індивіда, колективу, держави, суспільства. Мета традиції полягає в тому,що закріплювати й відтворювати в нових поколіннях установлені способи життєдіяльності,типи мислення і поведінки. Форми реалізації традиції різноманітні, але основними з них є звичай,свято й обряд.

Учень 2:

Звичай - загальноприйнятий порядок, спосіб дій, загальноприйнята норма поведінки: те що стало звичним, засвоєним, визнаним, що увійшло у вжиток. Слово звичай походить від дієслова звикнути, тобто привикнути, привчитися до чогось, взяти щось за звичку. Таким чином, звичай – це звичка робити щось певним чином у праці, в побуті, в суспільному, духовному житті; це звичайний давно заведений, який став звичайним порядок, однотипні масові дії, які відтворюються тривалий час. Соціальна роль звичаю та ж, що й традиції. Вона служить засобом збереження та передачі досвіду, освячення порядків і форм життя, які встановилися, регламентації й контроль поведінки індивідів, зміцнення їх зв’язку із тією нацією, суспільством, до якої вони належать.

Учень 1:

Обряд – це особлива колективна символічна дія,яка призначена для того,щоб наочно-образними засобами оформити й відзначити важливі події суспільного й особистого життя. Відмінною особливістю обряду є його символічність, умовність, образність. Характерним для обряду є художнє оформлення всього його комплексу. Український термін «обряд» походить від слова обряджати, що значить приводити в належний вигляд, упорядкувати, прикрасити, прибрати, зробити красивим, ошатним. За винятком похоронних і поминальних, всі обряди є радісними й святковими подіями. Нема жодної людини,яка б з великим задоволенням не згадувала ті перші дитячі враження:

•              від колядування;
•              від Великодніх писанок,пасок,т а освячення верби у Вербну неділю;
•              від Купальських вінків,жіночих хусток;
•              від пісенного українського весілля;
•              від вишитих жіночих та чоловічих сорочок;
•              від вишитих рушників та багато інших народних обрядів.

Учень 2:

Але якщо в обряді головним є особлива символічна дія,то у святі – безпосередній вираз почуттів,настроїв,переживань у зв’язку з пам’ятними подіями в житті суспільства,колективу,сім’ї,особи. Свята й обряди були і є відносно самостійними явищами культури, засобами передачі досвіду від покоління до покоління.

Вихователь:

Вправа 1. «Сімейні цінності»

На столах у вас лежать аркуші А4: спробуйте перечислити в групах цінності ваших сімей.

(Сімейні цінності:

- повага до старших;

- любов і терпіння до дітей;

- святкові традиції;

- читання книги і т.д.)

Учень 1:

Визначний український учений Іван Огієнко писав: " ... виховувати своїх дітей треба у повній батьківській любові, з повним терпінням. Світ іде вперед, а з ним і діти наші потребують поступу". Він доводив про важливу роль рідної мови, історії, народного мистецтва, народних ігор, національних традицій, звичаїв і обрядів як основних засобів родинного виховання. В його баченні родинне виховання має базуватись на вітчизняному фольклорі, літературних і мистецьких засадах. Це сприяє формуванню основних складових духовності особистості: національного мислення, естетичних смаків, етичних навиків, правосвідомості тощо.

Багато перечислених цінностей можна віднести до традицій. І сьогодні ми говоритимемо про традиції сім'ї і роль.

Адже по телевізору ми часто бачимо катаклізми, суперечки, дебати, розлучення. І після перегляду передач, новин все здається у сірих кольорах. А сімейне життя може бути наповнене яскравими пригодами, незабутніми зустрічами і сім'ї, яким комфортно і цікаво жити разом випромінюють це світло і в такому середовищі живуть і батьки й діти.

Традиції – це шлях, який об’єднує і зміцнює сім’ю. Робить її одним цілим. Кожна сім'я – унікальна по-своєму.

Вихователь:

Вправа 2: «Герб сім’ї» (колаж – 15 хв)

І ми пропонуємо показати визначну рису своєї сім'ї через створення герба, враховуючи традиції, які у ній панують. Зазвичай у гербі відображаються цінності сім'ї, герб – це символ єдності, духовної спільності. Герби почали поширено використовувати в кінці 12 ст. причиною їх поширення стали хрестові походи з їх битвами. Відмінні малюнки на щитах допомагали воїнам впізнавати противника на віддалі, відрізняти соратника від ворогів. Ще до хрестових походів древні народи вибирали собі символи як відмінну ознаку. Але саме лицарські походи стали початком створення особливої геральдичної символіки, в якій був певний смисл, пов'язаний з особистістю чи життєвими віхами кожного із носіїв герба. Такими символами люди гордились і через століття, оскільки вони вказували на древність роду і героїчні вчинки предків.

Створіть герб власної сім'ї : можете використовувати олівці, фломастери, вирізані картинки. Герб може бути будь-якої форми – для цього у вас є ножиці на столах.

(презентація гербів)

Вправа 3: приказки.

Пропонуємо вам ці вислови зачитати. На столах у вас лежать конверти, у них надруковані слова. З розрізаних слів складіть приказки про сім’ю.

(Дітям потрібні не повчання, а приклади. Жозеф Жубер

Якщо дитина не буде відчувати, що ваш будинок належить і їй теж, вона зробить своїм домом вулицю. Надін де Ротшильд

Дерево красне корінням, а людина родом.

Без сім'ї немає щастя на землі.

Добрі діти батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

Яке дерево – такі й квіточки, які батьки – такі й діточки.

Яка сім'я – такий і я.

Який дуб – такий тин, який батько – такий син.

Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся і свого не згубиш.)

Вправа 4: Калейдоскоп ідей. (15хв)

У кожній країні є свої національні свята для дітей.

У Японії дуже своєрідно проходить "День дівчаток". У кожній сім'ї ставиться спеціальна гірка, на яку поміщають всіх ляльок. Деякі ляльки зберігаються в сім'ях десятки років. В «День дівчаток» садять ляльок-дівчаток, а в «День хлопчиків» садять ляльок-хлопчиків. Цей ритуал дуже красивий і має дуже велике значення, тому що виховує дбайливе ставлення до іграшок, вчить ставитися до них як до членів сім'ї. Через це свято здійснюється зв'язок поколінь – до ляльок торкалися руки прабабусі. Цьому навчають у Японії в сім'ях.

У Данії є дуже цікаве свято ліхтариків. Діти самі виготовляють ліхтарики і з настанням темряви обходять із запаленими ліхтариками навколо будинку. При цьому вони співають обрядові пісні і потім отримують спеціальні тістечка, подарунки.

Багато цікавих ритуалів у країнах Африки, в Китаї, Індії. Через участь у цих святкуваннях людина долучається до духовної культури народу, відчуває свою причетність до даної цивілізації. Світ доброти, краси, гармонії відкривається перед людиною через свята.

У кожного свята - свої традиції. Новий Рік особливо багатий на усілякі звичаї та ритуали. Приміром, у домівці неодмінно має бути прикрашена ялинка або сосна, на столі – шампанське, а під бій курантів заведено загадувати найзаповітніші бажання.

Але є ще традиції сімейні, які батьки та діти повторюють рік у рік, а іноді – з покоління в покоління. Такі звичаї об’єднують домочадців, дарують відчуття магії та неповторності новорічної ночі.

Поділіться власними традиціями у ваших сім'ях.

Вправа 5: « Створення сімейних календарів»

Свято - це особливий стан душі, радісний емоційний підйом.

Свята, пов'язані з історією країни, з її віковими традиціями, обрядами, звичаями дозволяють людині усвідомити свою єдність з усім народом, відчути єдність із сім’єю, родиною.

Календар свят змінюється як змінюється історія Вітчизни. Незмінними залишаються традиційні християнські свята, інтерес до яких значно зріс. І це не просто цікавість. Знання витоків вітчизняної культури, моралі і звичаїв свого народу, допоможе зрозуміти історію своєї країни.

"Невідомо, якою буде людина через 1000 років, але якщо забрати у сучасної людини цей успадкований і нажитий скарб свят, обрядів – тоді вона все забуде, і всьому розучиться, і повинна буде все починати спочатку "

В. О. Ключевський

Але всі свята, а дитячі особливо, вимагають не стільки часу і грошей, скільки душевного тепла і любові.

Зараз ми пропонуємо вам створити «Календар свят», в якому відмітите свята у вашій сім’ї. Ви бачите, що в календарях відмічені вже такі свята, як:

День матері – друга неділя травня (12)

День сім’ї – 15 травня

День захисту дітей – 1 червня

День батька – третя неділя вересня (15)

Всесвітній день дитини – 20 листопада

Завдання: (роздаються календарі, в яких відмічаються свята кожної сім'ї: дні народження усіх членів сім'ї, день матері, дитини, батька…).

Вправа 6: Складіть слова із запропонованих літер: Р О Д И Н А І Я С М Б Т

•    Які слова вийшли? ( РОДИНА, МАМА, РІД, СИН, СІМ’Я, ДОНЯ, БАБА, ДІД, РІДНЯ, ТАТО).

Вправа 7: Майстер-клас по виготовленню букету з цукерок.