Освітнє і виховне значення учнівських гуртків

Освітнє і виховне значення учнівських гуртків

У процесі шкільного виховання і навчання учні повинні одержати чітке уявлення про основи сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування. При цьому в них формуються необхідні навички й уміння, прищеплюється інтерес до тієї чи іншої професії. Завдання сучасної системи трудового виховання, навчання та профорієнтації полягає в тому, щоб підвести учнів на момент закінчення неповної середньої школи до обдуманого вибору професії та відповідного навчального закладу для продовження навчання.

Велика роль у розв'язанні цього завдання відводиться позашкільній творчості школярів. Система позашкільної технічної діяльності дітей та підлітків, що сформувалася в Україні, є активною складовою суспільно-державної системи виховання, освіти та професійної орієнтації підростаючого покоління. Проте необхідні нові зусилля, щоб технічна творчість школярів стала ще дієвішим засобом у розв'язанні завдань освіти сучасної молоді.

Важлива роль у позакласній виховній роботі належить гурткам художньої самодіяльності. Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги. Ретельно слід підходити до репертуару художньої самодіяльності.

Важливе освітнє і пізнавальне значення позакласної роботи з праці для загального розвитку школярів полягає у послідовному розширенні технологічного світогляду дітей, формуванні активного інтересу до праці, удосконаленні вмінь і навичок. Окрім практичної і освітньої цінності, заняття у гуртках з обробки різних матеріалів мають суттєве і різнобічне виховне значення. Творча художня спрямованість занять з різними матеріалами проявляється не лише у бажанні та вмінні робити вироби привабливими, акуратними, але і у попередньому обмірковуванні створюваного образу.

Заняття не лише озброюють школярів уміннями і навичками з обробки різних матеріалів, але і допомагають усвідомити свою силу творця, здатного підпорядкувати своїй волі ці матеріали, дають можливість поглянути на навколишній світ очима творця, а не споживача. Вони пробуджують інтелектуальну і творчу активність, допомагають планувати свою трудову діяльність, вносити зміни до технології і конструкції виробів, реалізовувати власні задуми.

Практичне застосування виробів, виготовлених із різних матеріалів, достатньо широке і сприяє вирішенню й інших виховних завдань. Створюючи речі учбового і господарчо-побутового призначення, іграшки, персонажів для настільного театру, подарунки і сувеніри, учні переконуються у практичній значущості їх праці. Слід зазначити, що більшість виробів можуть мати і суспільно корисну значущість. Виготовлення малопридатних виробів зменшує активність дітей, не приносить потрібного задоволення, що, спричиняє втрату виховної спрямованості їх діяльності.

Як і інша посильна, цікава праця, що має практичну значущість, спільна трудова діяльність дітей у позаурочний час виховує дружбу і товариськість, дисциплінованість, взаємодопомогу. Крім того, діти найчастіше йдуть до гуртку за власним бажанням, тобто маючи інтерес до цього виду діяльності, що сприяє розвитку індивідуальних здібностей дитини, приносить їй радість і задоволення.

Гурткова робота є частиною освітнього процесу. Це один із найефективніших шляхів розвитку творчо спрямованої особистості. Саме тому організація роботи різноманітних гуртків, секцій, студій у загальноосвітніх навчальних закладах потребує особливої уваги з боку адміністрації шкіл та районних управлінь освіти. Результативність позашкільної освіти значною мірою залежить від чіткої, продуманої її організації, планування та координації.

Практика свідчить, що в цій справі й досі зберігається певна невпорядкованість, а подеколи й спонтанність. Часом гурткові заняття, власне, копіюють суто навчальні за змістом і методикою проведення; або ж педагоги ототожнюють їх з індивідуальною роботою (наприклад, мається на увазі робота музичного керівника з дітьми, коли йде підготовка до свят, розваг). Під гаслом «усі діти обдаровані» гуртками масово охоплюються школярі без урахування їх реальних бажань, нахилів, уподобань. Подекуди гуртки запроваджують у навчальному закладі як обов'язкову форму роботи з дітьми попри відсутність належних умов і реальної потреби, а отже, гурткові заняття проводяться формально, не досягаючи розвивально-виховної мети.

Перелік інформаційних джерел:

1. Григорій Пустоцвіт Концептуальні засади модернізації змісту сучасної позашкільної освіти і виховання учнів / Г. Пустоцвіт // Рідна школа: журнал. – 2010. – №10. – С.19-23.

2. Карпова Г.О., Павлова С.О. Веселі нотки: Досвід планування гурткової роботи // Позакласний час. – 2007. - № 2. – С. 107-119

3. Програми гуртків художньо-естетичного напрямку: юні музиканти, фантазери, художники, актори // Позашкілля. – 2007. – № 7. – С. 3-80.

4. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посібник 2-ге вид., випр., доп. / М. М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.