Вона писала книжки, жила вільним життям і не мала дітей. Як на сьогодні – абсолютно нормально. Але ж ідеться про французьку письменницю Симону де Бовуар, яка жила у зовсім інші часи. Бовуар була провідною зіркою для всіх феміністок. Для всіх жінок, які чимось цікавилися, вона була відкриттям. Знаменита французька письменниця народилася 9 січня 1908 року в Парижі.
Симона де Бовуар вже в юності поставила собі за мету стати письменницею – для жінки тих часів це була чи не єдина можливість досягти успіху і визнання. У 21 рік вона стала наймолодшою зі студенток Сорбонни, яка склала важкий і престижний іспит Agrégation з філософії. Кращий результат був лише в одного студента: Жана Поля Сартра, який пізніше дістав світове визнання як “батько” екзистенціалізму. Згодом Бовуар і Сартр стали парою. Але на відміну від більшості сучасників, вони самі, незалежно від суспільних поглядів, визначали правила, за якими розвивалися їхні стосунки.
1949 року Симона де Бовуар написала книжку „Друга стать”. Цей твір дав багатьом європейським жінкам мужність взяти на себе відповідальність жити за своїм власним, а не суспільним баченням.Ім’я всесвітньо відомої феміністки перш за все асоціюється саме з цією працею, принаймні в нашій країні. Проте не менш цікавою є її художня проза: романи «Свідомий вік» і «Ошукана жінка», а також «Монолог».
“Матінка усіх феміністок” Симона де Бовуар похована на паризькому цвинтарі Монпарнас. На її могилі прив’ялі троянди і безліч записок від шанувальниць. На одній із них німецькою написано: “Дякую Симоно, завдяки Вам змінилося моє життя”. На іншій записці – одна із найвідоміших цитат Бовуар “Жінкою не народжуються, нею стають”.
Приїзд Симони де Бовуар в травні 1964 року в Київ залишився непоміченим. Багато митців та тогочасної інтелігенції з-закордону було запрошено на Шевченків ювілей. Головою організаційного комітету був Микола Бажан, який, зокрема, і запросив Жана-Поля Сартра. Незважаючи на те, що з ним приїхала Симона де Бовуар, яка була авторкою знаменитої праці «Друга стать», а 60-ті роки в Радянському Союзі відзначалися піднесенням радикальної другої хвилі фемінізму, її постать майже не привернула до себе уваги. Навіть попри це вона знайшла спільну мову з українськими інтелектуалками. Симона де Бовуар в Україні