Синдром гіпер- і гіпоглікемії, синдром зоба, гіпер- і гіпотиреозу в практиці сімейної медицини

Синдром гіпер- і гіпоглікемії Синдром зоба, гіпер- і гіпотиреозу в практиці сімейної медицини Ковельський фаховий медичний коледж Кравчик Л.В., викладач внутрішньої медицини

Актуальність теми В структурі поширеності хвороб серед усього населення України у 2019 р. хвороби ендокринної системи та порушення обміну речовин (4,48%), серед дітей 0–17 років (4,69%), За останні п’ять років серед всього населення України значно зросла поширеність хвороб ендокринної системи (+9,11%). В структурі ендокринних хвороб: патологія щитовидної залози за показниками вперше виявлених хвороб складає 42%, за їх поширеністю – 46% цукровий діабет - 22% вперше в житті виявлених ендокринних захворювань та за поширеністю – 32%

Синдром гіперглікемії Пов'язаний з недостатньою секрецією інсуліну або порушенням його дії Основні причини • цукровий діабет І і II типів • захворювання підшлункової залози (хронічний панкреатит, пухлини, видалення частини підшлункової залози) • інші ендокринні захворювання (тиротоксикоз, синдром Іценка—Кушінґа, акромегалія, феохромоцитома) • вживання деяких лікарських препаратів (стероїди, сечогінні) — ятрогенний діабет • генетичні захворювання

Клініка сухість в роті, спрага, поліурія, що наростають поступово біль у животі, запах ацетону з рота, шкірні покриви сухі, гіперемовані, очні яблука м'які сонливість і може розвинутися кома

Діагностика рівень глюкози натще 3,3—5,5 ммоль/л рівень глюкози в сечі (глюкозурія) — з'являється при рівні глюкози в крові понад 9 ммоль/л експрес-методи діагностики глюкозурії за допомогою тест-смужок, таблеток (глюкотест, кліністикс та ін.) глюкозурований гемоглобін ТТГ глюкоза натще: — у нормі — менше ніж 5,5 ммоль/л; — порушення толерантності до глюкози — 5,5—6,7 ммоль/л; — цукровий діабет — понад 6,7 ммоль/л; глюкоза через 2 год: — у нормі — менше ніж 6,7 ммоль/л; — порушення толерантності до глюкози — 6,7—11,1 ммоль/л; — цукровий діабет — понад 11,1 ммоль/л

Синдром гіпоглікемії вуглеводне голодуванням тканин головного мозку і з'являється при зниженні рівня глюкози в крові Причини: • може розвинутися у здорових людей під час важких фі- зичних навантажень • деякі пухлини підшлункової залози, що призводять до гіперсекреції інсуліну (інсулома) • деякі ендокринні захворювання (гіпотиреоз, гіпофунк- ція гіпофіза)

Короткочасний період збудження центральної нервової системи, що змінюється пригніченням Хворий відчуває занепокоєння, слабкість, тремор Потім можуть виникати судоми і кома Шкірні покриви бліді, вологі, очні яблука тверді Діагноз установлюється на підставі зниження рівня глюкози в крові нижче ніж 3,3 ммоль/л Клініка

Цукровий діабет це системне гетерогенне захворювання, зумовлене дефіцитом інсуліну абсолютним при інсулінозалежному діабеті (ІЗЦД, або І тип), має генетичну схильність відносним при інсулінонезалежному цукровому діабеті (ІНЗЦД, або II тип)

Для вирішення питання про тип діабету в пацієнта необхідно отримати відповіді на такі запитання • Чи буває кетонурія? • Чи тяжкий перебіг діабету? • Чи давно почалося захворювання? • Чи є втрата маси тіла? • Чи худий пацієнт? • Вік до З0 років Більшість відповідей "так" свідчить на користь інсулінозалежного цукрового діабету Якщо превалюють відповіді "ні"— найімовірніший інсулінонезалежний цукровий діабет 

Коми при цукровому діабеті Гіперглікемічна Поступовий початок Шкіра суха Очні яблука мякі Дихання Кусс-Мауля У повітрі, яке видихає хворий, чути запах ацетону Рівень цукру у крові високий В сечі визначаються цукор і ацетон Гіпоглікемічна Раптовий початок Шкіра волога Очні яблука тверді Можливі судоми (тонічні, клонічні) Рівень цукру у крові знижений

Гіперглікемія

Гіпоглікемія

Концепція загальної діабетичної допомоги Сім'я Лікарі: ендокринолог, сімейний   Сімейна м/с, фельдшер Дієтолог Лаборант Хворий

Профілактика ЦД Первинна профілактика включає: поліпшення психоемоційного клімату в родині нормалізацію праці і відпочинку раціональне харчування, що особливо важливо при підвищеній масі тіла раннє виявлення хворих на ЦД під час профоглядів санітарно-просвітню роботу Вторинна профілактика спрямована на досягнення тривалого періоду компенсації і запобігання ускладненням у хворих на ЦД: навчання пацієнтів методів самоконтролю

Синдром зоба, гіпер- і гіпотиреозу Головна його ознака — збільшення щитоподібної залози, поява симптомів здавлення прилеглих органів при значних розмірах залози (порушується ковтання, дихання) Найчастіші причини • ендемічний зоб • тиреотоксикоз • тиреоїдит • рак щитоподібної залози • спорадичний зоб

Ступені збільшення щитоподібної залози 0 - зоба немає І - розміри часток більші, ніж дистальна фаланга великого пальця. Зоб пальпується, але не візуалізується II - Зоб пальпується і візуалізується III - Зоб пальпується і візуалізується на відстані 5 м

Діагностика Величину і структуру щитоподібної залози можна визначити за допомогою УЗД і радіоізотопного сканування Підвищення рівня антитіл АТ-рТТГ, АТПО (до тиреопероксидази) і АТТГ (до тиреоглобуліну) Дослідження гормонів щитоподібної залози Нормальні показники Т3 — 1,2—2,8 нмоль/л (трийодтиронін) Т4 — 60—160 нмоль/л (тетрайодтиронін) ТТГ — 0,15—5,0 мл у д /л (тиротропний гормон)

Дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса-Базедова) Пов'язаний з гіперпродукуванням тироїдних гормонів Клінічні прояви симптоми підвищеного обміну (відчуття жару, зменшення маси тіла) серцево-судинні розлади (тахікардія, артеріальна гіпертензія, миготлива аритмія) ознаки психічного збудження (дратівливість, емоційна лабільність, безсоння, метушливість) нейровегетативні розлади (тремор, гіпергідроз, розлади моторної функції шлунка і кишок) зоб різних розмірів очні симптоми: Грефе, Кохера, Дальримпля, Штельвага, Мебіуса

Ендемічний зоб зустрічається в певних районах (дефіцит йоду у воді і ґрунті), переважно гірських і передгірних. Район уважається ендемічним, якщо в 10 % населення виявляють зоб Сприяють появі ендемічного зоба одноманітне харчування дефіцит білків і вітамінів токсична дія струмогенів (тіосечовина, тіоурацил, уропром) спадкова схильність (зоб найчастіше трапляється в родинах, де були випадки зоба) Клінічні прояви Зоб Відставання у фізичному і психічному розвитку

Синдром гіпотиреозу низького вмісту тироїдних гормонів у крові внаслідок порушення їхнього синтезу або прискореного метаболізму Причини: • уроджені порушення щитоподібної залози • захворювання щитоподібної залози (тироїдит, пухлини); • струмектомія • передозування тиростатиків • рентгенопромінення, лікування радіоактивним йодом • недостатнє надходження йоду

Мікседема Клініка Хворі мляві, адинамічні, сонливі Шкіра суха, щільний набряк лиця, волосся тьмяне, ламке Температура тіла знижена, брадикардія, зниження артеріального тиску Мова вповільнена, язик збільшений, ледь уміщається в роті Знижується пам'ять, інтелект У разі природженого гіпотиреозу або появи захворювання в дитячому віці розвивається кретинізм Часто поєднується з приглухуватістю або глухотою

Для виявлення природженого гіпотиреозу проводять скринінг новонародженого: на 4—5-й день після народження досліджують кров немовлят на вміст тироїдних гормонів і ТТГ

Скринінг новонародженого Частота вродженого гіпотиреозу – 1:3000-1:4000 При пізньому виявленні -тяжка розумова відсталість, грубі риси обличчя, низькорослість, набряки, закрепи Наявність розробленої і доступної діагностики даних захворювань Наявність розроблених методів лікування, які забезпечують нормальний розвиток дитини, зменшують ризик ускладнень, запобігають розвитку інвалідності

Профілактика гіпотиреозу  профілактика йододефіцитних станів своєчасне спостерігання пацієнтів з патологією щитоподібної залози (ендемічний зоб, ДТЗ) разом з ендокринологом (3—4 рази на рік), невропатологом (1 раз на рік) лікування інфекційних захворювань і запобігання надмірному рентгенівському опроміненню

Профілактика йододефіцитних станів індивідуальна — уживання продуктів з підвищеним умістом йоду — лікарські препарати групову йодну профілактику проводять під контролем фахівців у групах підвищеного ризику (діти, підлітки, вагітні, матері-годувальниці та ін.) частіше в організованих колективах (дитсадки, школи, інтернати). Призначають регулярне тривале застосування медикаментів з фізіологічною дозою йоду: калію йодиду призначають щодня після їди, запивати водою. — дітям до 12 років — 50—150 мкг на день; — підліткам і дорослим — 150—200 мкг на день; — вагітним і матерям-годувальницям — 200 мкг на день Масова йодна профілактика — найпоширеніший і еконо-мічно вигідний метод для всіх мешканців ендемічних районів (додавання в кухонну сіль, хліб, воду солей калію йодиду і йодату). Фельдшер організує роботу з раннього виявлення, профілактики і диспансеризації хворих на ендемічний зоб.