Синхронізоване календарно - тематичне планування

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Історія України

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

2

1

2

Знати:

• зміст понять: воєнний злочин, злочин проти людства, права людини, інформаційне (постіндустріальне) суспільство, науково-технічна революція, глобалізація, глобальні проблеми людства;
• приреченість і безперспективність намірів установити світове панування;
• особливості дослідження джерел залежно від способу виникнення та передачі інформації;
• постання інформаційного суспільства, глобалізацію та загострення глобальних проблем людства як ключові тенденції світової історії;
• основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини ХХ століття до сьогодення;
• фактори, які вплинули на перехід від одного етапу до іншого, та як це відбилося на повсякденні і свідомості людей.

Уміти:

• застосувати знання про періодизацію світової історії та історії України як інструмент для розуміння особливостей суспільного розвитку в цей період;
• співставити й узагальнити інформацію кількох карт, що відображають різні періоди історії сучасного українського суспільства;
• – визначити політичні й суспільні зміни, до яких спонукала Друга світова війна.

Повторення. Вступ

Уроки Другої світової війни. Післявоєнна карта світу. Друга світова війна в історичній пам'яті.

Загальні тенденції світової історії. Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945–2017 рр. Завдання і структура курсу.

Орієнтовна тема навчального проекту:

– Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне і відмінне.

§

Історія всесвітня

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

3

4

1

2

Знати:

• зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;
• час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);
• характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;
• мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;
• вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;
• значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

• встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;
• використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;
• – встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

Облаштуван-ня повоєнного світу

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.   Організація Об’єднаних Націй (ООН). Спеціалізовані організації під егідою ООН. “Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).

Радянська окупація Східної Європи. Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні. Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”. Поділ Німеччини. НАТО та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.

Історія України

Розділ 1. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

5

6

3

4

Знати:

• зміст понять: депортація, обмін населенням, операція “Вісла”, операція “Захід”;
• депортаційні процеси повоєнних років як військово-політичні акції комуністичної влади та злочин проти українців;
• причини та форми тривалого опору Української повстанської армії радянській владі на західноукраїнських землях;
• протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950-х рр;
• визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі;
• висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;
• виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;
• представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР;
• – охарактеризувати діяльність Василя Кука, Йосипа Сліпого.

Західна Україна в повоєнні роки

Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР. Український визвольний рух у 1944–1950-х рр. Василь Кук.

Велика блокада. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944–1946 рр.). Операції “Вісла” і “Захід”. Ліквідація УГКЦ у 1946–1949 рр.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Студії боротьби за незалежність: від УНР до УПА (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

7

5

Знати:

– вплив статусу УРСР як однієї із країн-засновниць ООН на її подальшу долю;

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР;

– визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; масового голоду 1946–1947 рр.;

– за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР.

Україна на міжнародній арені

Україна – співзасновниця ООН. Встановлення кордонів УРСР у міжнародних договорах. Обмін територіями 1951 р. Участь УРСР в міжнародних організаціях.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Україна для ООН. ООН для України.

8

6

Знати:

• зміст понять: «відбудова», «репатріанти», «спецпоселення»;
• провідні рушії відбудови промисловості та сільського господарства;
• протиріччя соціально-економічного, життя українців повоєнного часу.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відображають процеси відбудови господарства республіки;
• визначити причини та наслідки масового голоду 1946–1947 рр.;
• за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР;
• висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;
• виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;
• – представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР.

УРСР у повоєнні роки: економіка

Економічна ситуація УРСР. Масовий голод 1946–1947 рр.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Людський вимір війни: демографічні зміни в УРСР.

9

7

Знати:

• зміст понять: спецпоселення, космополітизм, лисенківщина, ждановщина;
• причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та “чисток” активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток в УРСР;
  • протиріччя культурного, релігійного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відображають культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду;
  • висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;
• визначити тенденції й суперечності розвитку освіти, науки, літератури;
• – охарактеризувати науковий/творчий доробок Катерини Білокур, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Олександра Палладіна, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира Філатова, Юрія Яновського; діяльність Олеся Гончара.

УРСР у повоєнні роки: ідеологія, культура

Внутрішньополітична ситуація УРСР. Ідеологічні кампанії. “Чистки” творчої інтелігенції.

Культура в перші повоєнні роки. Відбудова системи освіти. Наука. Література. Володимир Сосюра. Максим Рильський. Образотворче мистецтво. Музика та кінематограф.

10

8

Знати:

– протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

–– висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму.

Повсякденне життя в перші повоєнні роки

Повсякденне життя в перші повоєнні роки.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– “Війна пішла, а горе залишилось…”: повсякденне життя повоєнних років.

11

9

Узагальнити та систематизувати знання,  вміння з розділу 1.

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 1. Україна в перші повоєнні роки

Історія всесвітня

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

12

13

3

4

Знати:

• зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, неолібералізм;
• час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії;
• основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;
• причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”.–

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії;
• –– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Шарля де Голя.

Формування постіндуст-ріального суспільства

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.

Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

14

15

5

6

Знати:

• час виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції;
• основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;
• причини утвердження США як провідної держави “вільного світу».

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;
• охарактеризувати етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;
• визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;
• –– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Джона Кеннеді..

Національні, соціальні і суспільні рухи в Північній Америці і Європі

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

16

17

7

8

Знати:

– зміст понять: рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство;

– час рейганоміки та тетчеризм.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії;

–– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Сильвіо Берлусконі, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер.

Економічні виклики постіндустрі-ального суспільства

Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності. “Німецьке економічне диво”. Рейганоміка. Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.

18

9

Знати:

• зміст понять: брексіт;
• час укладення Римських угод та Маастрихтського договору;
• основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;
• причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;
• значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;
• використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;
• визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;
• визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;
• висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

Об'єднана Європа і міжнародна роль США та Європи

Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту.

Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах.

.Орієнтовна тема для написання есе:

– Яким має бути сучасний політичний лідер?

19

10

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 2

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 2.

Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Українська діаспора в державах Північної Америки та Західної Європи.

Історія України

Розділ 2 УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

20

21

10

11

Знати:

• зміст понять: десталінізація, культ особи, відлига, лібералізація, реабілітація;
• основні тенденції та протиріччя реформування промисловості і сільського господарства;
• особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги.

Уміти:

• встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, соціальною переорієнтацією та модернізацією економіки;
• визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

УРСР у першій половині 1950 – х рр. Десталініза-ція.

Внутрішньополітична ситуація в УРСР у першій половині 1950-х рр. Стан промисловості і сільського господарства. Військово-промисловий комплекс.

Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах. XX з’їзд КПРС. Десталінізація і лібералізація суспільного життя. Реабілітація жертв сталінських репресій.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Відлига: зміни в суспільно-політичних настроях населення України.

22

23

12

13

Знати:

• зміст понять: раднаргоспи, децентралізація управління;
• причини та наслідки приєднання Кримської області до УРСР;
• основні тенденції та протиріччя реформування промисловості і сільського господарства;
  • суть хрущовських надпрограм.

Уміти:

• встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, соціальною переорієнтацією та модернізацією економіки;
• синхронізувати події історії України та всесвітньої історії, що відображають модернізаційні процеси в економіці;
• – використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, його зміни.

УРСР у другій половині 1950 х  - першій половині 1960 – х рр.

Адміністративно-територіальні зміни. Входження Кримської області до складу УРСР. Зміни в управлінні господарством. Раднаргоспи. Соціальні наслідки економічної політики другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів).

24

25

14

15

Знати:

• зміст понять: шістдесятники, атеїзм, зросійщення, абстракціонізм;
• природу зародження і форми проявів дисидентського руху в Україні;
• зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі.

Уміти:

• встановити послідовність подій, пов’язаних з формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям республіки у цей період;
• синхронізувати події історії України та всесвітньої історії, що відображають модернізаційні процеси в економіці;
• визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;
• оцінити темпи впровадження науково-технічної революції в господарське життя;
• обстоювати власні судження щодо тенденцій розвитку культури у період відлиги та зародження дисидентського руху й шістдесятництва;
• – охарактеризувати громадську/ наукову/ мистецьку діяльність Віктора Глушкова, Алли Горської, Івана Драча, Ліни Костенко, Сергія Корольова, Левка Лук’яненка, Сергія Параджанова, Івана Світличного, Василя Стуса, Леся Танюка.

Зародження дисидентсь-кого руху.

Тенденції розвитку культури.

Зародження дисидентського руху в Україні та його течії. Левко Лук’яненко. Антирадянські виступи 1960-х рр.

Науково-технічна революція: внесок українців. Сергій Корольов. Реформи освіти та процеси зросійщення. Антирелігійна кампанія. Відлига в мистецтві. Ліна Костенко. Іван Драч. Василь Стус. Розвиток спорту.

26

16

Виконати мету навчального проекту.

Практична робота № 1 Навчальний проект

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!” Творчість шістдесятників як закономірна реакція на виклики часу.

– Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору).

27

17

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 2

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 2.  Україна в умовах десталінізації

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

28

29

18

19

Знати:

• зміст понять: застій, дефіцит, командно-адміністративне управління;
• взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу застою;
• суть спроб реформувати командну економіку в другій половині 1960-х рр..

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби застою;
• використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР у цей період;
• порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;
• – охарактеризувати політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького..

Початок економічної кризи. Повсякденне життя в місті та селі.

Економічна ситуація в УРСР. Продовольчі програми.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Повсякденне життя в місті та на селі (на прикладі кількох українських населених пунктів 1970–1980-х рр.).

30

20

Знати:

• зміст понять: застій, дефіцит, розвинений соціалізм, партійна номенклатура, системна криза, командно-адміністративне управління;
• взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу застою.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби застою;
• використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР у цей період;
• визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;
• оперувати ключовими поняттями теми для характеристики соціальної сфери;
•  охарактеризувати кримськотатарський національний рух, політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького.

Політико – ідеологічна криза радянського ладу в УРСР

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Конституція УРСР 1978 р. Зміни в соціальній та національній структурі населення.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Конституції УРСР: “сталінська” і “розвинутого соціалізму” (порівняння Основних законів 1937 і 1978 рр.).

31

32

21

22

Знати:

• зміст понять:, Українська гельсінська група, самвидав, правозахисний рух;–
• причини активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ, застосування заходів примусового лікування, висунення звинувачень у кримінальних злочинах;
• особливості основних течій дисидентського руху (національної, правозахисної, релігійної);

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають розгортання діяльності різних течій дисидентського руху в УРСР, участь української діаспори у процесах національного відродження;–
• оцінити методи і засоби реалізації учасниками УГГ мети і завдань правозахисного руху, їхні здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;
• охарактеризувати кримськотатарський національний рух, політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького, правозахисну – учасників УГГ;
• – висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Михайла Брайчевського, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Роберта Конквеста, Володимира Маняка, Джеймса Мейса, Омеляна Пріцака, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, В’ячеслава Чорновола, Романа Шпорлюка, Тетяни Яблонської, Петра Яцика.

Дисидент-ський рух у 1970 – 1980 – х роках

Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби. Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”.

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Самвидав. “Український вісник”. “Смолосокип”. В’ячеслав Чорновіл.

Відродження пам’яті про Голодомор. Українська діаспора та її внесок у відродження України.

Кримськотатарський національний рух. Мустафа Джемілєв.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Український самвидав: теми, ідеї, автори.

33

34

23

24

Знати:

• зміст понять: Українська гельсінська група, самвидав, правозахисний рух;
• взаємозалежність суспільно – політичного та економічного життя в добу застою;
• суть спроб реформувати командну економіку в другій половині 1960-х рр.;
• причини активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ, застосування заходів примусового лікування, висунення звинувачень у кримінальних злочинах;
• особливості основних течій дисидентського руху (національної, правозахисної, релігійної);

Уміти:–

• визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;
• оперувати ключовими поняттями теми для характеристики соціальної сфери;
• оцінити методи і засоби реалізації учасниками УГГ мети і завдань правозахисного руху, їхні здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;
• охарактеризувати кримськотатарський національний рух, правозахисну діяльність учасників УГГ;
• – висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Михайла Брайчевського, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Роберта Конквеста, Володимира Маняка, Джеймса Мейса, В’ячеслава Чорновола, Романа Шпорлюка, Тетяни Яблонської, Петра Яцика.

Практична робота № 2 Навчальні проекти

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

• 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності УГГ).
• Студії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).
• – Права людини в СРСР: декларації та реальність.

35

25

Знати:

• протиріччя розвитку культури, освіти, науки в період застою.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають культурне життя в УРСР та участь української діаспори у процесах національного відродження;
• виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;
• –– висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Миколи Амосова, Олега Антонова, Платона Майбороди, Івана Миколайчука, Євгенії Мирошниченко, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Анатолія Солов’яненка.

Культура, освіта, наука в період застою

Розвиток освіти та науки. Формування опозиційних течій у культурі. Українське мистецтво. Досягнення українських спортсменів. Молодіжний неформальний рух в Україні.

36

26

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 3

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 3.  Україна в період загострення кризи радянської системи

Історія всесвітня

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

37

11

Знати:

– зміст понять: самоврядний соціалізм;

–– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури;

–– висловити аргументовані судження щодо діяльності Йосифа Броз Тито.

Розвиток країн Центрально – Східної Європи після Другої Світової війни

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”.

38

39

12

13

Знати:

– зміст понять: Празька весна, соціалізм з людським обличчям;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи;–

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни.

–– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

Країни Центрально – Східної Європи в 1950 – 1970 – х роках

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “Празька весна” 1968 року.

40

41

14

15

Знати:–

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

–Уміти:

– визначити роль роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

–– висловити аргументовані судження щодо діяльності Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

Країни Центрально – Східної Європи та СРСР: від «відлиги» до перебудови

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст.

42

43

16

17

Знати:

– зміст понять: перебудова, гласність, Солідарність, шокова терапія;

– час перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

Уміти:

–– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи.

Перебудова в СРСР та «оксамитові революції» в Європі

Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавелла, Леха Валенси, інших).

44

18

Уміти:–

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст.

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.

45

19

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 3

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 3. Держави Центрально – Східної Європи: трансформаційні процеси

Історія України

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

46

47

27

28

Знати:

– зміст понять: системна криза, перебудова, інфляція;

– передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя та зовнішньополітичні обставини, що сприяли розгортанню національно-демократичного руху, падінню авторитету КПУ і формуванню багатопартійності.

Уміти:

– встановити хронологічність і синхронність подій перебудови;

 – використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій цього періоду.

Початок перебудови в СРСР. Чорнобиль-ська катастрофа.

Початок перебудови в СРСР. Чорнобильська катастрофа. Стан економіки. Шахтарські страйки. Поглиблення диспропорцій рівня життя населення.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– “За живе…” Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії.

48

49

29

30

Знати:

– зміст понять: гласність, плюралізм, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух;

– передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя та зовнішньополітичні обставини, що сприяли розгортанню національно-демократичного руху, падінню авторитету КПУ і формуванню багатопартійності.

– Референдум 1 грудня як акт підтримки абсолютною більшістю населення України проголошення державної незалежності.

Уміти:

– встановити хронологічність і синхронність подій перебудови;

 – виявити послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– скласти характеристики історичних діячів періоду боротьби за відновлення державної незалежності України: В’ячеслава Чорновола.

Зміни в ідеології та суспільному житті періоду перебудови

Гласність і політичний плюралізм на українських теренах. Активізація національно-демократичного руху. Зміни в політичному керівництві УРСР. Формування багатопартійної системи.

Культурно-мистецьке життя як вираз суспільних настроїв. Фестиваль “Червона рута”. Релігійне відродження.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:– 

– Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст.

50

51

31

32

Знати:

– зміст понять: національно-демократичний рух, суверенітет, Революція на граніті;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя та зовнішньополітичні обставини, що сприяли розгортанню національно-демократичного руху, падінню авторитету КПУ і формуванню багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України;

– Референдум 1 грудня як акт підтримки абсолютною більшістю населення України проголошення державної незалежності.

Уміти:

– встановити хронологічність і синхронність подій перебудови;

 – використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій цього періоду;

– виявити послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловити аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;

– пояснити причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності;

– скласти характеристики історичних діячів періоду боротьби за відновлення державної незалежності України: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола.

УРСР в 1990 – 1991 рр. Проголошення незалежності.

Вибори до Верховної Ради УРСР і до місцевих рад 1990 р. Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті.

Створення Автономної Республіки Крим. Меджліс кримськотатарського народу. Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р.

Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Леонід Кравчук.

Розпад СРСР. Міжнародне визнання України.

52

33

Виконати мету навчального проекту.

Практична робота № 3 Навчальний проект

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Сто років боротьби за незалежність: 1917–2017.

53

34

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 4

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 4. Відновлення незалежності України

Історія всесвітня

Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

54

55

20

21

Знати:

• зміст понять: Рух неприєднання, деколонізаці;
• час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Пакистану;
• причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна;

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії;
• використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;
• порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії;
•  висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

Японія, Китай, Індія в післявоєнний період

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій.

56

57

22

23

Знати:

• зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;
• час утворення Ізраїлю , ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, ліквідації апартеїду;
• причини й особливості Ісламської революції в Ірані, деколонізаційних процесів у світі;  близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;
• вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки;
• використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;
• визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду;
• порівняти основні тенденції розвитку країн Азії та Африки;
• – висловити аргументовані судження щодо діяльності Нельсона Мандели.

Ізраїль, ісламський світ та Африка в післявоєнний період

Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст..

58

24

Знати:

• час революції на Кубі;
• причини й особливості революції на Кубі;

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Латинської Америки;–
• визначити особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;
• порівняти основні тенденції розвитку країн Латинської Америки;
• – висловити аргументовані судження щодо діяльності Фіделя Кастро.

Латинська Америка в післявоєнний період

Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст..

59

25

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 4

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку

Історія України

Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

60

61

35

36

Знати:

• зміст понять: державотворення, купоно-карбованець, тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, без’ядерний статус, приватизація, меморандум, мажоритарна виборча система, конституційний договір, прожитковий мінімум, відплив умів;
• основні державотворчі процеси та зміни в політичному, соціально-економічному устрої України в 1990-х роках.;
• історичну вагу та значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти;
• основні ідеї та положення Конституції України;
• причини нової хвилі масової трудової еміграції;

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;
• використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;
• визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998;
• висловити аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні в 1991–1998 рр.;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Леоніда Кучми.

Україна 1991 – 1998 рр.

Державотворчі процеси в умовах незалежності України. Повернення кримських татар на історичну батьківщину. Питання адміністративно-політичного статусу Криму.

Суспільно-політичне життя. Особливості формування багатопартійності в незалежній Україні. Конституція України 1996 р.

Економіка України в 1991–1998 рр. Запровадження гривні. Демографічні процеси. Трудова еміграція.

Орієнтовні теми для практичних занять:–

– Основний закон України: умови створення й аналіз основних положень.

62

63

37

38

Знати:

• зміст понять: тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, євроінтеграція, приватизація, мажоритарна виборча система, прожитковий мінімум, відплив умів;
• основні державотворчі процеси та зміни в політичному, соціально-економічному устрої України в 1990-х і першій половині 2000-х рр.;
• історичну вагу та значення проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;
• використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;
• визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1998–2004 роках; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів у перше десятиліття незалежності;
• визначити причини і наслідки впливу азійської фінансової кризи та дефолту Росії 1998 р.;
• висловити аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні в 1991–2004 рр.; впливу олігархічної системи в Україні;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Леоніда Кучми.

Україна 1998 – 2004 рр.

Економіка України в 1998–2004 рр. Олігархічна система. Початок інтеграції української економіки в європейський і світовий економічний простір.

Політична розбудова суспільства. Леонід Кучма. Рухи протесту на початку 2000-х рр. Конфронтація навколо острова Тузла.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

64

39

Знати:

• зміст понять: Помаранчева революція;
• основні державотворчі процеси та зміни в політичному, соціально-економічному устрої України в першій половині 2000-х рр.;
• природу походження, рушійні сили та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні,
• використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;
• визначити причини і наслідки впливу світової фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток України;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Віктора Ющенка.

Помаранчева революція

Помаранчева революція. Віктор Ющенко. Конституційна реформа 2004 р.

Україна в системі міжнародних відносин.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Помаранчева революція: національний і людський виміри.

65

40

Виконати мету навчального проекту.

Практична робота № 3 Навчальний проект

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Студії боротьби за незалежність: від культурної до політичної розбудови (завершення кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХІ столітті”, презентація).

66

41

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 5

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 5 Становлення України як незалежної держави.

Історія всесвітня

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

67

26

Знати:

• зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза;
• час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані;
• причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни.

Уміти:

• використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані;
• – охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни.

Холодна війна

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД.

Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані)..

66

27

Знати:

• зміст понять розрядка, нове політичне мислення;
• час проведення Гельсінської конференції;
• причини, ознаки, динаміку та наслідки політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

• – пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст..

Період розрядки

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.

67

28

Знати:

• зміст понять: багатополярний світ, міжнародний тероризм;
• причини, ознаки, динаміку та наслідки міжнародного тероризму.

Уміти:

• використовувати карту як джерело інформації сучасну геополітичну ситуацію у світі;
•  пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

Від біполярного до  багатополяр-ного світу

Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст.

Від біполярного до багатополярного світу.

Проблема міжнародного тероризму.

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки.

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

68

29

Знати:

• зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології;
• динаміку, напрямки і здобутки НТР;

Уміти:

• охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;
• визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства;
• порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;
• – визначити соціальні наслідки НТР.

Соціально – економічна сфера сучасного світу

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.

Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення.

Орієнтовні теми навчальних проектів:

– Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

69

70

30

31

Знати:

– зміст понять: інформаційне суспільство, інформатизація культури, технізація культури,  тенденція до космізації, масова культура;

–

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

– визначити вплив сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір).

Становлення інформацій-ного суспільства

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”.

Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

Орієнтовні теми практичних занять:

– Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.

71

32

Виконати мету навчального проекту.

Навчальний проект

Орієнтовні теми навчальних проектів:

– Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник.

– Галерея сучасного мистецтва / Олімпійські ігри в сучасному світі (на вибір учителя/учительки або учня/учениці).

– Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти).

72

33

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 5 та 6

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 5 Міжнародні відносини.

Розділ 6  Повсякденне життя і культура..

Історія України

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

73

74

42

43

Знати:

• зміст понять: конфронтація;
• домінуючі тенденції державотворчого процесу в Україні часів незалежності;
• особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;–
• територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;
• чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;
• важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.

Уміти:

• встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;
• використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в незалежній Україні;
• визначити історико-географічні умови розвитку свого населеного пункту і залежність від них дій та поглядів його мешканців;
• визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2005–2008, 2008–2014.;
• охарактеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття;
• – охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Віктора Януковича, Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусани Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.).

Україна від Ющенка до Януковича

Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України в 2005–2013 рр. Віктор Янукович.

Загострення відносин із Російською Федерацією.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Екологічні проблеми України. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.–

75

76

44

45

Знати:

• зміст понять: конфронтація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, тимчасово неконтрольована територія;
• природу походження, рушійні сили та значення Євромайдану і Революції Гідності;
• причини та наслідки агресії Російської Федерації проти України;
• зовнішню загрозу щодо територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів України як посягання на незалежність держави та безпеку її громадян;
• територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;
• чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

Уміти:

• встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;
• використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в незалежній Україні;
• охарактеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття;
• обгрунтувати на основі аналізу документів визнання Російської Федерації державою-агресором щодо України;
• визначити передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України;
• – охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Віктора Януковича, Петра Порошенка, Руслани Лижичко, Сусани Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Віталія Кличка та ін.).

Революція Гідності

Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Російсько – українська війна. Олександр Турчинов. Петро Порошенко.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Усна історія Майданів: від Революції на граніті до Революції Гідності (електронна Книга пам’яті).

77

78

46

47

• Знати:
• зміст понять: конфронтація, нормандська четвірка, Мінські угоди, тимчасово неконтрольована територія, антитерористична операція (АТО), гібридна війна, волонтерський рух;
• причини та наслідки агресії Російської Федерації проти України;
• зовнішню загрозу щодо територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів України як посягання на незалежність держави та безпеку її громадян;
• територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;
• чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;
• Уміти:
• встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;
• використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в незалежній Україні;
• визначити історико-географічні умови розвитку свого населеного пункту і залежність від них дій та поглядів його мешканців;
• охарактеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття;
• обгрунтувати на основі аналізу документів визнання Російської Федерації державою-агресором щодо України;
• проаналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;
• визначити передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України;
• – спрогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища.

АТО і гібридна війна Росії проти України

Гібридна війна. Бойові дії на сході України. Антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації проти України.  .Спроби мирного врегулювання.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах гібридної війни.

Орієнтовні теми для написання есе:

 – Відверта розмова з воїнами АТО / однолітками – внутрішньо переміщеними особами.

79

48

Знати:

• зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, безвізовий режим;
• важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.

Уміти:

• визначити історико-географічні умови розвитку свого населеного пункту і залежність від них дій та поглядів його мешканців;
• визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України після 2014 р.;–
• спрогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;
• – охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Петра Порошенка, Володимира Кличка та ін.).

Євроінтеграційні процеси в Україні після 2014 року

Соціально-економічний розвиток України після 2014 р.

Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України.

80

81

49

50

Знати:–

• чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

Уміти:

• встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;
• обстоювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури в сучасній Україні;
• охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Віктора Януковича, Петра Порошенка, Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусани Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.).

Особливості культурного розвитку України після 2005 року

Особливості культурного розвитку України останнього десятиліття. Релігійне життя. Зміни в системі національної освіти. Основні тенденції розвитку науки. Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів. Література та мистецтво. Міжнародні пісенні конкурси Євробачення в Україні. Українці у світі.

82

51

Виконати мету навчального проекту

Узагальнен-ня

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (завершення проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст., презентація проекту).

83

52

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 6

Узагальнен-ня. Тематичний контроль.

Розділ 6  Творення нової України.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

84

34

Знати:

• основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ і на початку ХХІ ст.;
• взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі;

Уміти:

• визначити основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;
• – охарактеризувати зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності.

Узагальнен-ня до курсу

Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики.

Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.

Україна у світовому співтоваристві