Синоніміка речень з прямою та непрямою мовою. Заміна прямої мови непрямою.

11 клас Українська мова

Тема. Синоніміка  речень з прямою  та непрямою мовою. 

          Заміна прямої мови непрямою.

Мета : розширити відомості про слова автора, пряму, непряму мову ; удосконалити вміння і навички розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою; розвивати вміння передавати чужі думки за допомогою речень з прямою, непрямою мовою, правильно їх інтонувати та оформляти на письмі;  замінювати речення з прямою мовою на синонімічні речення з непрямою мовою; розвивати логічне та образне мислення, пам'ять, самостійність суджень, вміння узагальнювати; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати духовність, культуру мови учнів, любов до рідного слова.

Цілі (очікувані результати). В кінці уроку учні зможуть:

- розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою, правильно їх інтонувати;

- ставити розділові знаки у реченнях з прямою, непрямою мовою;

- замінювати речення з прямою мовою на синонімічні речення з непрямою мовою;

- виконувати вправи на закріплення;

- удосконалити вміння виконувати тестові завдання.

 Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, пояснення, інструктаж, проблемні питання, робота з таблицею, самостійна робота учнів, метод тренувальних вправ та творчих завдань, рефлексія

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвиток практичних умінь

Обладнання: мультимедійний пристрій, тематична презентація, картки із   завданнями, тести, схеми речень з прямою мовою

Хід уроку

I. Організаційний момент

- Звертаю вашу  увагу! У кожного на парті є аркуш результативності  «Рефлексія», тобто аналіз, мета якого - осмислити та оцінити результати своєї діяльності,  в кінці уроку ви зможете самостійно себе оцінити. 

II. Актуалізація  опорних  знань 

1. Перевірка домашнього завдання

- перевірка виконання тестових завдань

- зачитування учнями самостійно підібраних речень з творів української літератури, що відповідають схемам

2. Робота учнів на картках

КАРТКА 1

Розставте розділові знаки у поданих реченнях. Накресліть схеми.

1) Чи не час нам у дорогу спитала Соломія. 2) Дівчинка радісно вигукує  Весна і біжить у сад. 3)  Він тихо покликав Мороза Морозе Морозе іди до нас кутю їсти.

1) « П ?» - а.   2)  А: «П!» - а.    3)А: « П ».

КАРТКА 2

Розставте розділові знаки у поданих реченнях. Накресліть  схеми.

1)Доброго дня дідусю вигукнув Сашко.  2) Багатий каже вбогому братові Віддай мені корову назад. 3) Хотів іще спитати Ти робиш навмисне дідові шкоду  але ці слова застигли йому на вустах.

1) « П !» - а.   2) А: « П ».   3) А: «П?» - а.   

3. Розстановка розділових знаків у схемах з прямою мовою (робота  біля дошки)

1. А   П .    2.  А  П .    3. П   а.     4.   П   а.     5.  П  а  п .  6.  П   а   П .  

7.  П   а  П ».  8.  П  а  П .  9.  П  а  П.  10. А  П  а.  11. А  П  а.

(1. А: « П ».    2.  А: « П!? »    3. « П », - а.     4.  « П !?» - а.     5. « П, - а, - п ».

6. « П, - а. – П ».   7. « П !? – а. – П ».   8. « П, - а: - П »  9. « П !? - а: - П ».

10. А: «П», -  а.   11. А: «П!?» - а.)

4. Синтаксичний конструктор (усно)

- Хто такий Володимир Мономах?

III. Оголошення теми та мети уроку

- Прочитайте уважно тему уроку, подумайте, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. Запишіть власні очікування на стікерах та приклейте під «Очікуваннями»

(Учні зачитують свої записи та розміщують на дошці)

IV. Мотивація навчання учнів

- Де ви зможете використати знання з даної теми?

V. Сприйняття  та засвоєння нового матеріалу.

1. Порівняння речень 

- Порівняйте два речення

- Чим відрізняються речення?

- Які вони за структурою, будовою?

- Так  що ж таке непряма мова?

 (Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання)

2. Робота з таблицею

-  Розглянути таблицю. Розказати про особливості заміни різних за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

3. Коментар учня 

- Існує кілька способів заміни прямої мови непрямою:

1. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками що, ніби, щоб.

2. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками або сполучними словами хто, що, який, чий, котрий, де, коли, як та ін.

3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником щоб.

- Отже, пряму мову можна замінити непрямою. Речення з непрямою мовою – це здебільшого складнопідрядні речення, у яких є дві частини: головна - слова автора, підрядна - пряма мова, що приєднується до головної частини сполучниками підрядності або сполучними словами. При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. У реченні з непрямою мовою займенники і прислівники стають сполучними словами, а питальні частки - сполучником.

У результаті заміни прямої мови непрямою утворюється складнопідрядне речення із з’ясувальною частиною.

- Іноді речення з прямою мовою при заміні непрямою стає простим.

(«Спасибі тобі за красиву легенду», - сказав я дівчині. Я подякував дівчині за красиву легенду.)

 - Бувають випадки, коли пряму мову недоцільно замінювати непрямою, бо при цьому спотворюється смисл сказаного.

(У полі могила з вітром говорила: «Повій, вітре буйнесенький, щоб я не чорніла. Щоб по мені трава росла та ще й зеленіла.)

4. Слово вчителя

- Висновок: конструкції з прямою й непрямою мовою є синонімічними , але вони характеризуються різними стилістичними відтінками. Пряма мова — це художній прийом змалювання постаті персонажа, розкриття його внутрішнього світу й поведінки, його ставлення до оточення. Це засіб індивідуалізації мови літературних героїв. Непряма мова стилістично нейтральна за емоційним забарвленням, позбавлена експресивності. Тому вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому мовленні.

VІ. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

1.  Дослідження-трансформація

- Прочитати речення. Перебудувати їх у речення з непрямою мовою. Записати. 

(І варіант – непарні речення, ІІ варіант – парні)

1. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

2.  Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). 3. «Роби добро, - мені сказала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!» 4. В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж мисамі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?»

- Які речення ми отримали в результаті перетворення?

- Що стає головною частиною речення, а що підрядною з’ясувальною?

2.  Стилістичне редагування. Самостійна робота

- Усунути помилки, допущені під час заміни прямої мови непрямою.

1. Вчителька  сказала дітям, що тепер ходімо в теплицю і там пересадимо квіти. 2. Редактор попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе. 3.Пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай. 4. Майстер звернувся до будівельників, що тепер берімося до діла.

3. Пунктуаційний практикум

- Записати речення. Розставити потрібні розділові знаки. Зобразити речення схематично (на дошці).

 Говорять якось поляки  запорожцям Ми от воюєм завжди за честь а ви за гроші.

 Чого кому бракує той за то  воює відповідають козаки (Народна творчість).

4. Творче конструювання  (Для сильних учнів)

- Скласти і записати два речення з прямою мовою, використавши у складі слів автора подані слова (на вибір).

Сказати, відповісти, зауважити, вигукнути, заперечити, доповнити, пояснити.

-  Замінити їх на речення з непрямою мовою.

5. Синтаксичний розбір речення

- Речення з прямою мовою замінити на речення з непрямою мовою

Шевченко писав: «Караюсь, мучусь, але не каюсь».

- Виконати синтаксичний розбір речення (біля дошки)

VІІ. Систематизація знань, умінь і навичок учнів

1. Відповіді на запитання

-  Що таке непряма мова?

- У чому різниця між прямою мовою і непрямою?

-  Які частини входять до речень із непрямою мовою?

- Що відбувається із займенниками та дієслівними формами 1-ї та 2-ї особи при заміні прямої мови на непряму?

2. Літературний редактор

- Пояснити лексичне значення слів, розставити наголоси, відредагувати словосполучення

Корисливий, корисний, листковий, листовий, листяний

( КорИсливий - який прагне до власної вигоди, базується на матеріальній вигоді, робиться заради власної наживи (корислива людина, робити з корисливою метою, з корисливих міркувань).

 КорИсний - який приносить або здатний приносити користь, добрі наслідки (корисна книга, комахи, справа).

 ЛисткОвий - який стосується листка, його будови/листкова поверхня, бруньки).

 ЛистовИй - який стосується тонкого шару якого-небудь матеріалу: паперу, заліза і т. ін. (листове залізо).

 ЛистянИй - який стосується рослин, у яких є листя, виготовлений з листя (листяний ліс, салат ).

VІІІ.  Підсумкова самостійна робота (тестові завдання)

1. Інструктаж по виконанню тестових завдань

2.Самостійне виконання тестів учнями

3. Перевірка виконання тестових завдань

 ІX. Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання учнів

- Звернемося до наших очікувань, записаних на початку уроку.

- Чи справдилися вони?

X. Домашнє завдання

   1. Виконати тестові завдання.

  2. Виконати завдання на картці.

*2. Підібрати 5 речень з прямою мовою (висловлювань) про красу і величність української мови,  замінити їх синонімічними реченнями з непрямою мовою.