Рекомондовано до друку методичною комісією загальноосвітніх дисциплін

ВЦПТО ТД

          Протокол № 1 від 3. 09. 2019р.

 

Укладачі:

Бойчук Оксана Юхимівна, викладач української мови і літератури Вінницького центру професійно-технічної освіти технологій та дизайну

 

Рецензенти: 

Пінаєва Ольга Юріївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри технологічної освіти, економіки і безпеки життєдіяльності Вінницького державного педагогічного університету ім. .М.М. Коцюбинського

Помаз Наталя Валентинівна, викладач української мови і літератури та зарубіжної літератури Вінницького міжрегіонального вищого професійнотехнічного училища

 

Бойчук О.Ю.

Інтеграція у навчальному процесі закладу професійної (професійно-технічної) освіти: методичні рекомендації. – Вінниця, 2019. – с.47

 

Методичні рекомендації пропонуються викладачам  закладів професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. Вони містять теоретичний аналіз проблеми інтегрованого навчання та міжпредметних зв’язків на уроках у системі професійної (професійно-технічної) освіти та приклади уроків української мови та української літератури.  

          

О.Ю. Бойчук 2019

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 «Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи… 

Вічно винаходити, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя» Рибнікова М.О.

Сучасні потреби підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти зумовлюють визначення напрямів і джерел реформування та модернізації цієї важливої освітньої ланки. Зростання інформатизації та інтеграція різних сфер діяльності, збільшення кількості інформаційних потоків і перехід виробництва на сучасні інноваційні технології обумовлюють необхідність систематичного оновлення знань випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти і підвищення якості їх підготовки. Вищеозначене викликає необхідність подальшого вдосконалення змісту освіти і підвищення якості освітнього процесу в системі підготовки кваліфікованих робітників на основі інтеграції освіти, науки і виробництва. Одним із концептуальних положень оновлення змісту професійної (професійнотехнічної) освіти нині стає компетентнісний підхід, методологія якого змінює не тільки сам зміст освіти, а й усі інші складники педагогічного процесу: методи, форми, засоби навчання, діяльність викладача, навчально-пізнавальну діяльність учня тощо.

Ідеї компетентнісної освіти нерозривно пов’язані з проблемами інтеграції в освіті.

Інтегроване навчання має принципово важливе значення як для формування професійної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника, так і для його майбутньої професійної діяльності. Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття як інтегроване навчання та міжпредметні зв’язки на уроках. Розв’язанню саме цієї дидактичної проблеми присвячені ці методичні рекомендації.

РОЗДІЛ І. ІНТЕГРАЦІЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ

ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ

 

Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Таким чином інтеграція як вимога об’єднання в ціле компонентів об’єктів навчання є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність.

Проблеми інтеграції в педагогіці розглядаються в різних аспектах у працях як зарубіжних, так і сучасних вітчизняних дослідників, опрацьовуються на методологічному, концептуальному рівнях та мають вихід у практику навчання. Зокрема, розробляються такі основні інтегративнопедагогічні концепції, як: концепція інтеграції загальної і професійної освіти (М.А. Берулава, Ю.С. Тюнников); концепція інтегрованого змісту початкової професійної освіти (Л.Д. Федотова); концепція інтеграції педагогічного і технічного знання (Н.К. Чапаєв, В.Н. Якимець); концепція інтеграції і диференціації форм організації навчання (І.Г. Ібрагімов); концепція відкритості професійної освіти (Є.В. Ткаченко, І.П. Смирнов, В.А. Поляков) тощо. На педагогічному полі України проблеми інтеграції знань досліджуються за такими провідними напрямами: методологічне обґрунтування проблем інтеграції (С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований, О.В. Сергєєв); системологічні аспекти інтеграції (О.І. Джулик, Є.Б. Яворський); шляхи упровадження інтеграції в навчальний процес (Л.В. Вичорова, Т.О. Горзій, О.Т. Проказа, Є.М. Романенко); взаємозв’язок інтеграції та диференціації (В.Ф. Моргун); психологічні аспекти інтеграції (Т.Г. Яценко); моделі дидактичної інтеграції для професійно-технічної освіти, дидактична інтегрологія (І.М. Козловська). Доведено, що інтеграція виникла як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації, а сам процес інтеграції близький до систематизації. Підтвердженням цьому є погляди Н. Антонова та І. Козловської. Так, Н. Антонов вважає, що інтеграція – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знань, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації [1;7]. І. Козловська визначає цей термін як «процес зближення й зв’язку наук, який діє поряд з процесом диференціації, що являє собою вищу форму втілення міжпредметних зв'язків на якісно новому рівні навчання» [5; 32]. У науковій літературі зустрічаються назви «інтегрований урок (заняття)» та «бінарний урок (бінарне заняття)», тож слід розрізняти ці поняття. Науковці визначають, що інтегрований урок (від лат. Integratio – поповнення) – тип уроку, у якому навколо однієї теми поєднано відомості різних навчальних предметів. Якщо урок містить короткі вкраплення відомостей з інших предметів, то в такому разі йдеться лише про міжпредметні зв’язки, застосування яких сприяє глибшому сприйманню й осмисленню матеріалу, розвиток ерудиції учнів. Найчастіше учені виокремлюють два підходи до розуміння суті поняття інтеграції. Перший пов'язаний зі структурними визначеннями, при якому фіксується взаємопроникнення структурних елементів різних галузей знань і зростання їх узагальненості та комплексності, ущільнення та організованості. Інший, функціональний підхід ґрунтується на діяльнісному тлумаченні інтеграційних процесів. Наведемо розширене означення цього феномену (С.У. Гончаренко, І.М. Козловська): інтеграція – це процес (двосторонній, системний і структурний) взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання; становлення цілісності; встановлення зв’язків між відносно незалежними раніше речами, процесами, явищами, коли ці зв’язки є істотними, визначають функціювання явищ, які інтегруються; об’єднання елементів, які супроводжуються ускладненням та зміцненням зв’язків між ними, взаємопроникненням елементів цілісної системи, переходом одних форм в інші; історичний рух знання до єдності; взаємопроникнення інформації з одного навчального курсу в інший [5;33]. Отже, суть педагогічної інтеграції полягає у здійсненні процесів об’єднання за усіма складовими педагогічного процесу (зміст, форми, методи), що спричинює: розширення освітніх функцій (інтегративна функція); інноваційність навчання (інтегроване навчання); модернізацію освіти (інтегровані технології); нові результати навчання (всебічно розвинута особистість). Інтеграційні процеси спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток творчих здібностей та потенційних можливостей учнів.

Метою інтегрованого навчання є: 

ü    цілеспрямоване формування в учнів цілісної картини світу, системних знань, умінь та навичок;  

ü    повноцінна реалізація навчальної, виховної та розвивальної функцій навчання;  

ü    створення оптимальних педагогічних умов для розвитку творчого мислення учнів в процесі оволодіння загальноосвітніми дисциплінами і дисциплінами професійно-теоретичного та професійно-практичного циклів;  üпідвищення якості професійно-технічної освіти, спроможної підготувати компетентних, конкурентоздатних на ринку праці робітничих кадрів;  üактивізація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Отже, інтеграція – це процес об’єднання, взаємопроникнення, поповнення, відновлення в ціле раніше ізольованих частин. 

У процесі наукової розробки теоретичних, методологічних та практичних аспектів інтеграції науковці роз’яснюють особливість інтегрованих форм проведення занять та їх відмінність від занять з міжпредметними зв’язками. 

Визначення інтегрованих уроків дають М.Д. Ярмаченко та С.У. Гончаренко. На думку авторів, інтегрований урок – це особливий тип уроку, на якому вивчається взаємопов’язаний матеріал двох або кількох предметів, тобто даються знання одночасно з декількох навчальних дисциплін, випробовуються різні засоби вирішення проблеми. 

Під час проведення таких уроків в одних випадках викладачі об’єднуються у відповідні кафедри і спільно готуються до уроків; в інших – урок ведуть два або три викладачі взаємопов’язаних предметів одночасно, кожен веде свою галузь. 

С.У. Гончаренко підкреслює, що інтегрований урок має такі цілі: 

1)  вивчення предметів на високому рівні системності знань; 

2)  розвиток співробітництва педагогів; 

3)  формування в учнів переконань у зв’язаності предметів, цілісності світу. 

Такі уроки доцільно проводити у тих випадках, коли знання матеріалу одних предметів необхідне для розуміння суті процесу, явища при вивченні іншого предмета. Інтегрований урок як спеціально організований урок, спрямований на розгляд і вирішення якоїсь проблеми, дозволяє домогтися цілісного, синтезованого сприйняття досліджуваного питання, але мета такого уроку може бути досягнута лише при об’єднанні знань з різних предметів. 

Інтегрованийурок - це спеціально організоване заняття, тобто, якщо воно спеціально не організоване, то взагалі може не відбутися або розпадеться на окремі елементи, не об’єднані загальною метою. Підкреслимо, що для інтегрованих уроків характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку й вихованню. Однак виявляючи особливості цих типів уроків, зазначимо, що на інтегрованих уроках матеріал кількох тем подається блоками, тоді як міжпредметні уроки ставлять за мету “спресувати” матеріал кількох предметів. Роз’яснюючи відмінність інтегрованих уроків від уроків із застосуванням міжпредметних зв’язків відзначимо, що інтеграція передбачає об’єднання матеріалу з двох або більше предметів для цілісного його сприймання, а при застосуванні міжпредметних зв’язків на уроці використовується певний матеріал з інших предметів. О.Я. Савченко визначає інтегрований урок як такий, що проведений на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Такі уроки, вважає вона, сприяють інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, включити учнів у різні, несхожі між собою, види діяльності, досягти цілісності знань. Уроки інтегрованого змісту та уроки з використанням міжпредметних зв’язків – це різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми. Це окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття. Натомість, на інтегрованому уроці поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі, учні ознайомлюються зі змістом різних предметів і включаються у різні, несхожі між собою, види діяльності. О. Я. Савченко наголошує на тому, що надзвичайно важливо визначити головну мету інтегрованого уроку, те, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні, вважає, що метою інтегрованих уроків є створення передумов для різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання [9;4]. Співзвучну точку зору висловлює Н.І. Присяжнюк, яка вважає, що інтегрований урок – це урок, побудований на основі інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, об’єднаних однією темою [8;27]. Отже, інтегрований урок передбачає поєднання блоків знань з різних предметів.

Структура інтегрованих уроків може бути різною. Це залежить від мети, завдань, змісту уроків, способів діяльності.

У процесі вивчення поняття інтеграції дійшли  до висновку, що єдиного розуміння цього явища немає. Найчастіше під інтеграцією розуміється поєднання в навчально-виховному процесі окремих явищ, які дозволяють аналізувати предмет вивчення більш ґрунтовно та різнопланово, сприяють розвитку критичного мислення учнів, формуванню цілісної картини світу. Як наслідок перед процесом інтеграції стоїть безліч невирішених проблем, головною з яких на сьогоднішній день можна назвати таку: як інтегрувати? 

Особливої актуальності набуває ця проблема у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, адже саме тут відбувається одночасне вивчення навчальних предметів загальноосвітньої та професійної підготовки, а відтак іформування освіченої особистості та конкурентоспроможного компетентного кваліфікованого робітника, здатного швидко адаптуватися в змінних умовах ринку праці. Приміром, якщо вивчення загальноосвітнього курсу української мови  10-11 класів в школі ґрунтується на основі кращих зразків української літератури та народної творчості, то у закладі професійної (професійнотехнічної) освіти цей курс вимагає інтегрування із предметами професійної підготовки. Вивчення мовних явищ на основі професійно орієнтованих текстів сприяє розвитку професійно грамотної мовної особистості, дозволяє формувати професійне мовлення учнів, що відповідає акцентуаційним, орфографічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним нормам української мови. Окрім того, зважаючи на відсутність у навчальному плані курсу української мови за професійним спрямуванням, саме на уроках української мови загальноосвітньої підготовки мають відпрацьовуватися уміння і навички  професійної  самопрезентації у професійній комунікативній взаємодії, організації колективної діяльності, запобігання конфліктам або їх врегулювання, вибору оптимальних засобів спілкування у конкретній виробничій ситуації,  проектування різних видів професійної діяльності відповідно до ситуації, моделювання комунікативного процесу, передбачення реакції потенційного клієнта на певні слова і вчинки, тощо. Це можливо лише за умови інтеграції з начальними предметами професійної підготовки, як от: українська мова і історія флористики, історія мистецтв; українська мова і перукарська справа, матеріалознавство, основи пластичної анатомії та фізіології шкіри обличчя; українська мова і технологія фоторобіт чи технологія оформлювальних робіт.

КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ 

 УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ФЛОРИСТИКИ

ТЕМА. Cистема  частин мови. Мистецтво ікебани.

МЕТА.Навчальна: узагальнити й систематизувати знання про частини мови, актуалізувати знання про японське мистецтво ікебани; удосконалювати вміння й навички мовного аналізу професійних текстів;  розвивальна: розвивати в учнів професійні комунікативні компетенції,

збагачувати словниковий запас;  виховна: виховувати в учнів за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу інтерес до професії та любов до української мови. 

ОБЛАДНАННЯ: таблиця, роздавальний матеріал, презентація, відеоролик, комп’ютер, проектор, українська мова (рівень стандарту): підручник  для 10 класу/ О.Авраменко. – К.: Грамота, 2018. – 208с.

ВНУТРІШНЬОПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: синтаксис (текст), лексикологія (терміни), фонетика, морфеміка. 

ІНТЕГРОВАНІ НАВЧАЛЬНІ      ПРЕДМЕТИ: українська       мова, флористика, художня культура.

ТИП УРОКУ: інтегрований урок узагальнення й систематизації.

ВИКЛАДАЧ: Бойчук О.Ю.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент 

1. Відеоролик «Квітковий годинник»

-Квіти супроводжують людину усе життя: від народження до смерті; вони наповнюють сірі будні кольором та створюють настрій, роблять наше життя прекраснішим. 

2. Емоційне налаштування.

Пропоную учням із запропонованих квітів вибрати ту, яка відповідає настрою в цей момент. 

 

II. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку.  Мотивація навчальної діяльності

1.                 Епіграф уроку:

 Творець ікебани повинен володіти "абсолютним зором",  як композитор у музиці - абсолютним слухом.

2.                 Інтелектуальна розминка

Слово вчителя. Сьогодні предметом нашої уваги стане термін, що походить із коренів двох грецьких слів. Його винахідником вважають німецького поета Гете, який багато років вивчав будову і форму рослин і тварин. На початку XX століття у підручниках з української мови замість нього вживали слово «етимологія».

Назвіть згаданий термін (морфологія) і сформулюйте тему й мету уроку. (слайд 1)

С..ст..м..  ч..ст..н.. м..в.. . М..ст..цтв.. ..к..б..н.. .

3.                 Очікування від уроку

Напишіть на листочках, що у вас на столах очікування від уроку. ІII. Актуалізація опорних знань  

1. Відгадування загадок.

Всі на світі добре знають, Що предмет я означаю. Хто чи що, - ви запитайте і про мене все дізнайтесь. 

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достоменно:

Називаюсь я ….  іменник.

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Несказанний, незрівнянний; Маю ступінь порівняння. Я відносний чи присвійний, А чи якісний незмінно.

Відповім я залюбки

На питаннячко - який? Маю ознаку предмета,  Називаюсь я …. прикметник. Дуже я люблю всі дії

І що хочеш, я умію, 

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас. Лиш учіть мене сумлінно,  Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,  Отже, звусь я …. дієслово. Я, відомо, дуже знатний, Кількість можу означати, 

І порядок при лічбі

Підкажу мерщій тобі. Чи який, чи котрий, скільки – Запитай мене лиш тільки.

Щоб не буть багатослівним,  Називаюсь я …… числівник. Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

його ознаку чи кількість, Ви учіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний, 

І питальний, і відносний,

Неозначений, присвійний,  Заперечний і вказівний. Означальним можу бути, Варто все це не забути. Частіш згадуйте про мене, Називаюсь я ….. займенник.          

Я така частина мови, 

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним – непохідним.

Задля, посеред, із-за,

До, над, крім, в, під, по, за.

І для мене все знаменно, Що всі звуть мене…. прийменник.

Я важливий, що й казати, Можу вміло пов'язати

Однорідні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і – я сурядний,

Що, немов, як, щоб – підрядний. Скрізь впишусь я досить влучно, Називаюсь я …. сполучник.

IV. Узагальнення і систематизація знань

1.     Перевірка випереджуючого завдання. 

Заповніть таблицю, поставивши знак «+», якщо граматична категорія відповідає частині мови, або «0», якщо не відповідає:

Самоперевірка: звірте свої відповіді з поданими на слайді, зверніть увагу на помилки, попрацюйте над їх виправленням 

іменник	+	+	+	+
прикметник	+	+	+			+
числівник			+
займенник	+	+	+		+
дієслово					+			+	+	+	+
прислівник						+

 

2.     Опрацювання статті у підручнику (§48, ст.152-153) V. Удосконалення практичних умінь і навичок 1.Робота в групах o Об’єднайтеся у групи за картинками, які є у вас на партах. o Виконайте завдання на картках. Колективно оцініть роботу

кожного учасника групи.

Група 1

Прочитайте текст.  Виконайте завдання до тексту

Ікебана    —        традиційне японське мистецтво створення композицій з живих квітів та рослин. З японської ікебана — “живі квіти”. Це ціла філософія, де зрізані квіти не руйнують природу, як вважають на заході, а навпаки  — це продовження життя тільки в іншій формі.

При створенні ікебани потрібно мовчати. Так само, як ми споглядаємо природу, ми мовчимо, так і під час роботи над ікебаною ми не повинні поспішати та говорити. Головне в ікебані  — мінімалізм, вона нас вчить обмежувати себе та бачити красу у декількох речах, в одній квітці. Завдання 

1.                 Поясніть значення слова мінімалізм, композиція? Поясніть, що потрібно враховувати під час створення квіткових композицій.

2.                 Виділене слово розберіть за будовою, визначте спосіб творення. До якої частини мови воно належить? 

3.                 Випишіть останнє речення, визначте граматичну основу, поясніть розділові знаки, встановіть морфологічну приналежність кожного слова.

Група 2

Прочитайте текст. Виконайте завдання до тексту

Якщо ви думаєте, що ікебана це просто квіти у вазі  —  ви помиляєтеся. Як і кожне мистецтво, яке має довгу історію, ікебана існує за певними канонами.

Характерна особливість ікебани —  асиметрія. Відрізняє ікебану тримірність: в основі композицій лежить три лінії, що відображають зв’язок між небом, людиною та землею.  Обов’язково має бути непарна кількість квітів.

Завдання 

1.              Поясніть лексичне значення слів канон, асиметрія. Доповніть текст відомостями  про вимоги, яких потрібно дотримуватися під час створення ікебан

2.              Випишіть службові слова.

3.              Випишіть виділене речення, підкресліть граматичні основи, поясніть розділові знаки, визначте, якою частиною мови виступає кожне слово.

Група 3

Прочитайте текст.  Виконайте завдання до тексту

У кінці дев’ятнадцятого століття, коли західна культура була представлена Японії, деякі майстри захопилися західним стилем аранжування і одним із них був Уншін Охара,

який започаткував школу Охара. Незабаром він створив стиль “морібана”, що означає “нагромадження квітів”. Цей стиль схилявся до більш вільнішого підходу у створенні композицій, проте асиметричність, нерівність ліній все ще зберігалась. Морібана — один із якнайпопулярніших стилів ікебани. Завдання 

1.   Поясніть лексичне значення слів стиль, аранжування. Назвіть відомі вам школи ікебани.

2.   Виправте помилки в утворенні ступенів порівняння прикметників.

3.   Випишіть виділене речення, якою частиною мови виступає кожне слово, визначте яку синтаксичну роль виконує  підкреслене слово. Група 4

Прочитайте текст. Виконайте завдання до тексту

Кожна    японка        повинна      володіти мистецтвом     створення   ікебани.      Це обов’язковий      предмет      у        школах       та коледжах. Оскільки ікебана пов’язана із релігійно-філософськими     поглядами

японців, саме тому її не можна продавати чи дарувати. Ікебанами прикрашають будинки і ставлять їх на самому видному місці в домі. Коли гість заходить до будинку, то спочатку бачить рослину, вітається із нею, віддаючи тим самим шану природі та всьому живому, а потім вітається із господорями.

Завдання 

1.            Поясніть, що об’єднує підкреслені літери. Висловіть свою позицію щодо неможливості дарувати чи продавати ікебани в Японії.

2.            Знайдіть помилку в утворенні ступенів порівняння, виправте її.

3.            Випишіть виділене речення, якою частиною мови виступає кожне слово, визначте яку синтаксичну роль виконує  виділена частина речення, поясніть розділові знаки.

                2.      Виконання тестових завдань (самостійно)

1.              З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає наступне слово)  

Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола,

(3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.

А іменник

Б прикметник

В дієприкметник (форма дієслова)

Г прийменник

Д сполучник

2.              З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає наступне слово)

(1)Чи знаєте ви, (2)що український віночок — не просто краса, а й оберіг, бо в ньому (3)є (4)така чаклунська сила, що біль знімає.

А прикметник

Б займенник

В дієслово

Г сполучник

Д частка

3.              З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає наступне слово).

Тут завжди квітнуть мальви і жоржина, тут (1)серед цвіту золота бджола,

(2)тут юності (3)замріяна стежина, (4 )що вабить за околиці села.

А займенник

Б дієприкметник (форма дієслова)

В прислівник

Г прийменник

Д сполучник

3. Взаємооцінювання

1.                                           2.               1- Г,                                       1- Д,   2                      -В,     2 -Г ,   3                      -Д ,    3 -В ,  4 -А. 4 -Б . VІ. Контрольно-рефлексивний етап 1.                 Самооцінювання. 2.                 Стратегія «Мікрофон».

3. 1-Г ,   2                    -В ,   3                    -Б ,  4 -А .

Запитання1: чи справдилися очікування від сьогоднішнього уроку?

Запитання 2: які очікування маєте від майбутньої професії? 

 VІI. Домашнє завдання 

§48, ст.152-153, вправа 7, ст. 155

Написати вільне есе на тему «Краса моєї професії»

 

 

 

 

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКУ

 

           

КОНСПЕКТ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ  З ВИКОРИСТАННЯМ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

                ТЕМА.     Повість     Осипа     Турянського     «Поза     межами      болю».

Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору.

МЕТА. Навчальна: допомогти учням усвідомити загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору «Поза межами болю», роль біологічних інстинктів і духовної волі для збереження життя й людської гідності. 

Розвивальна: розвивати навички аналізу складних за змістом і формою ліро-епічних творів, уміння висловлювати власні думки та обґрунтовувати їх. 

Виховна: виховувати почуття гуманізму, прагнення до гідного життя.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: учні знають зміст твору, вміють виділяти ключові епізоди, переказувати, коментувати їх, аналізувати основні ідеї та засоби їх художнього втілення.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі умінь і навичок.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: математика, історія, географія.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, текст твору «Поза межами болю», ноутбук, проектор, презентаціяPowerPoint.

ВИКЛАДАЧ: Овчаренко Л.Ф.

 

Епіграф:

Лише ті здатні цінувати життя,

Кому часто доводилося бути на краю смерті.

Дж. Неру Треба прагнути бути людиною, незважаючи на  всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.

О. Генрі 

ХІД УРОКУ І. Емоційне налаштування на урок. 

Повідомлення теми, мети й завдань уроку. 

Визначення очікуваних результатів.

Вступне слово викладача. Всім доброго дня! Наш урок я хочу розпочати зі слів ірландського поета Омара Хайяма: Кто понял жизнь, тот больше не спешит,  смакует каждый миг и наблюдает,  как спит ребёнок, молится старик,  как дождь идёт и как снежинка тает.

Кто жизнью битым был, тот большего добьется.

Пуд соли съевший, выше ценит мед.

Кто слезы лил, тот искренней смеется.

Кто умирал, тот знает, что живет...

Зверніть особливу увагу на останній рядок. Чому саме ці рядки прозвучали на початку нашого уроку? Як вони можуть стосуватися теми?

Отже, записуємо тему уроку – «Повість Осипа Турянського «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору».

Обговорення епіграфів:

Лише ті здатні цінувати життя,

Кому часто доводилося бути на краю смерті.

                                                            Дж. Неру

Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.

                                                           О. Генрі

Мета нашого уроку: усвідомити загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору «Поза межами болю», роль біологічних інстинктів і духовної волі для збереження життя й людської гідності; розвивати навички аналізу складних за змістом і формою ліро-епічних творів, уміння висловлювати власні думки та обґрунтовувати їх; виховувати почуття гуманізму, прагнення до гідного життя.

Щоб досягти цієї мети нам потрібно виконати такі завдання:

1.                  Визначити тему (про що в цілому йдеться в творі) та ідею (для чого був написаний твір) твору.

2.                  Визначити жанр твору.

3.                  З’ясувати проблеми твору.

4.                  Назвати головних і другорядних персонажів твору.

II.               Мотивація навчальної діяльності.

Для роботи нам знадобиться формула успіху: (У+О)(В+С)Р = З  у-увага, о-організованість, в-взаємодопомога, с-спілкування, р-робота, з-знання.

Проблемне запитання?

Ми повинні протягом уроку дати відповідь на запитання: Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме?

III.           Усвідомлення навчального матеріалу.

                Вступне     слово викладача.

Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий - світ життя людського. Є у ньому начало світле, добре, животворне, є темні грані, незбагненні самою людиною. І надто тонкою буває межа, яка розділяє добро і зло, любов і ненависть, злети і падіння. Будьмо щирими перед самим собою: запитаємо себе про добро і зло, вірність і зраду, підлість і великодушність.

Не тішмося ілюзіями, що до кінця збагнемо сутність цих недосяжних філософських понять, але хоч доторкнімося до них, подумаймо і поміркуймо над ними. Адже ми не маємо права, читаючи твір «Поза межами болю», не замислитись над вічними проблемами.

Історичний екскурс. 

Д/з було прочитати твір «Поза межами болю». У творі мова йде про конкретну історичну подію. Яку саме?

Також було додаткове завдання - підготувати повідомлення про І світову війну (учень розповідає)

Вправа гронування.

Дібрати до слова війна слова-асоціації.

Автобіографізм твору. 

На попередньому уроці ми опрацьовували біографією Осипа Туринського і прочитавши твір, ви дізналися, що в ньому є автобіографічні факти, які?

(учень розповідає)

Відео про танець. 

Наскільки гуманним був спосіб вибору того, чий одяг врятує інших? Орієнтована відповідь.(Найприйнятніший серед усіх, бо вказував на силу волі, можливості людини, які дали б їй змогу все-таки вижити).

Короткий переказ ключових епізодів твору.

Асоціативна вправа. 

Уявіть, що перед вами мольберт, фарби і пензлі. У кольорові гамі вам потрібно змалювати загальне враження від почутого і прочитаного самостійно.

Які кольори ви б використали?

Робота з текстом «Переднього слова».

Ст. 184-185 - читання «Переднього слова»

У «Передньому слові автор називає загарбницьку війну імперій «Жахливим злочином» проти людини і людства. Це данина шани товаришам, з якими разом гинув, лише дивом залишився в живих. Це гімн волі людини і прокльон старому світові, «який ще досі тоне в морі крові й нікчемності». Отже, передмова - ключ до розуміння твору, заклик до молодого покоління українців прямувати «до вселюдського братерства й любові», переборовши «темряву розпуки».

Отже, вже з «Переднього слова» можна визначити тему твору: показ антигуманності війни; розкриття ролі чинників, що підтримують волю людини до життя; зображення психологічного стану душі людини, що потрапила в екстремальну ситуацію; аналіз ціннісних орієнтирів людини.

Бесіда з елементами коментованого читання.

«Ми винні перед ним. Час винен перед ним. Розгорнім сьогодні його повість, вчитаймося в неї, переймімося її болем, смутком і надією - і подивуймося, як ми жили стільки літ без цієї пекучої сповіді про «дорогу смерті», на якій лунав протест проти війни. Він вірив у нас. Він писав, що є у житті сонце!» Роман Федорів.

-                     Поясніть, чому шлях, яким ішли полонені, називався «шляхом смерті»?

-                     Хто вони, ці люди, які опинилися на «дорозі смерті»? (Штранцінгер, Добровський, Ніколич, Сабо, Бояні, Пшилуський та Оглядівський)

Відео про всіх. Ст.200-201

     Система героїв характеризується чітким поділом на

-                     головних персонажів (Сабо, Добровський, Штранцінгер);

-                     другорядних (Бояні, Ніколич, Пшилунський);

-                     ліричний герой, який є автором-оповідачем-героєм (виступає під прізвищем Оглядівський, утвореного від назви його рідного села Оглядів)

У яких творах ми говоримо про ліричного героя (поетичних), а чому ж тоді у нашій повісті з’являється ліричний герой (тому що це ліро-епічний твір, а ще твору властива фрагментарність в змалюванні подій).

 Отже, жанр цього твору — антивоєнна повість-поема (поема в прозі) з часів І світової війни.

Дослідження людської душі.

Опираючись на зміст, проведемо дослідження людської душі.

-                     Біля вогнища кожен персонаж постає як особистість. Чому товариші не посміли забрати скрипку у Штранцінгера, хоча вона б дуже знадобилася для розпалу вогнища, яке могло б урятувати? Ст. 192.

-                     Чи були у персонажів шанси вижити? (Ні)  Простежемо послідовність смертей товаришів.

Бояні Ст. 207-209.

Пшилунський Ст. 223-225.

Ніколич Ст. 228-229.

Добровський Ст. 232-233.

Сабо Ст. 235.

Штранцінгер Ст. 236.

Оглядівський Ст. 236-237.

-                     Що допомогло вижити оповідачеві? (Слабенькі ручки сина, які він ніби відчував на шиї, тримали його)

Ідея твору: у будь-якій ситуації людина повинна намагатися залишатися людиною; війни неприпустимі, як і жорстокість, тероризм; воля людини до життя може зробити більше, ніж усе інше; цінності, за які варто боротися, - це любов і повага близьких, рідних.

Ці ідеї і актуальні і в сучасному житті.

Подивіться на запис завдань уроку. Чи всі завдання виконанні.

Проблеми твору:

-                     війни і миру;

-                     волі людини та біологічних інстинктів;

-                     життя і смерті;

-                     гуманізму та жорстокості;

-                     загальнолюдських цінностей та ідеалів.

IV. Закріплення знань, умінь та навичок. Оцінювання.

Літературний диктант.

Отже, зараз настав час перевірити наскільки ви були уважними на уроці і отримати винагороду за свою уважність і знання.

Звернення до проблемного питання.

Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме?

-                     В чому ваш сенс життя?

-                     А в чому був сенс життя ліричного героя? V. Підбиття підсумків уроку.

Заключне слово викладача.

 Осип Турянський нічого у своєму творі не вигадав. Він, володіючи величезним матеріалом … зумів «стиснути» пережите, переболене й перемучене у короткій повісті. Відповідно був вибраний стиль уривчастий, суворий й водночас – пісенно-поетичний. Письменник, очевидно, й не міг тоді по свіжих слідах писати розлого, довго, рани його ще були свіжі, ще люто боліла душа, ще кожне слово, спогад, думка були схожі на розривну кулю, на холодне лезо багнета; ще ночами йому снилися заметені снігом, скуті морозом і всипані солдатським трупом голі албанські гори. Тому його книжка й написана мовби одним подихом, вона повна крику, розпачу … і ще ця книжка повна попереджень людству дивіться-но, що робить з людиною війна; і ще ця книжка повна віри в силу людського духу навіть у найскладніший час, коли героям твору довелося вибирати між очевидною смертю і канібалізмом, вони обирали смерть, не опустилися до звірячого самозахисту … VІ. Домашнє завдання. 

Законспектувати і вивчити біографію Євгена Маланюка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. БІНАРНИЙ УРОК ЯК СПОСІБ ФОРМУВАННЯ В

УЧНІВ ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ ЦІЛІСНОГО СВІТОГЛЯДУ 

 

 ХХІ ст. – це час стрімких процесів науково-технічного прогресу, посилення інтеграційних функцій у розвитку науки, техніки, виробництва, політики.

Наше суспільство перебуває в постійному розвитку і через систему утворень висуває і реалізує все нові вимоги до людини, а, отже, і до якості освіти.     

Для сучасного етапу реформування освіти в Україні характерним є вдосконалення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації і зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Тому в останні роки намітилася тенденція до використання в навчанні нового типу уроку, який названо інтегрованим (від лат. integer – повний, цілісний), тобто, органічне поєднання на уроці відомостей з інших навчальних дисциплін навколо однієї теми. 

Ідея інтегрованого навчання надзвичайно актуальна, адже сприяє формуванню цілісної системи знань і вмінь учнів, розвитку їхніх креативних здібностей та потенційних можливостей. З її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентноспроможної, здатної забезпечити кожну людину необхідними засобами самостійно досягати тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.

Завдання викладача полягає передусім у тому, щоб максимально активізувати внутрішні ресурси учнів. Для цього педагогу потрібно знайти такі підходи, форми й способи організації навчання, які б апелювали до власного досвіду учня, активізували б його емоційну, інтелектуально-вольову, моральну сфери, підключали б до процесу пізнання. Саме тоді учень відчуватиме власну причетність до всього, що відбувається на уроці. Однією з таких форм навчання є бінарні уроки. 

Бінарний урок є практичним відображенням інтегральної технології навчання і являє собою нестандартну форму навчання з реалізації міжпредметних зв’язків; це творчий підхід до викладання; це урок, на якому проявляється креативність двох педагогів, переростає у творчий процес учнів та формує в останніх креативну компетентність. 

Вивчення будь-якої проблеми на межі двох предметів – це завжди цікаво. Такий вид діяльності викликає високу мотивацію, спонукає до творчого пошуку і захоплює учнів. 

До того ж, бінарні уроки в системі освіти – скоріше, виключення ніж правило. Їх проводять не часто, перш за все, як відкриті уроки. І це пояснюється тим, що їх важко узгодити з навчальною програмою двох, а тим паче, більшої кількості навчальних предметів. Звичайно бінарні уроки проводяться на основі творчого застосування матеріалу, і на таких уроках вирішуються цікаві, практично значущі і доступні учням проблеми міжособистісної взаємодії. Результати такої роботи мають практичну цінність. 

Бінарні уроки вимагають ґрунтовної підготовки як викладачів, так і учнів – це ще одна причина щодо неможливості проводити їх часто. Але в той же час такий урок проводиться не заради зовнішнього ефекту, а для систематизації знань, формування переконань через поєднання предметів і є важливим етапом у формуванні світогляду учня, розвитку його мислення. 

Методику проведення бінарних занять досліджували С. Базиль, О. Бобир, О. Клевцова, М. Ковальчук, О. Красик, Г. Липак, О. Оробчук, В. Рекуненко. 

У науковій літературі зустрічаються назви «інтегрований урок (заняття)» та «бінарний урок (заняття)», тож слід розрізняти ці поняття. Науковці визначають, що інтегрований урок (від лат. integratio – поповнення) – тип уроку, у якому навколо однієї теми поєднано відомості різних навчальних предметів. Якщо урок містить короткі вкраплення відомостей з інших предметів, то в такому разі йдеться лише про міжпредметні зв’язки, застосування яких сприяє глибшому сприйманню й осмисленню матеріалу, розвиток ерудиції учнів. Бінарний урок (від лат. binarius – подвійний) – різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, наприклад, мови й літератури, географії та іноземної мови, біології та хімії, біології та інформатики тощо [4;162]. Бінарне заняття – нестандартна форма навчання для реалізації міжпредметних зв'язків, заняття ведуть два викладачі, це творчість двох педагогів, що переростає у творчий процес учнів [2]. 

Отже, єдина загальна риса бінарного та інтегрованого уроку – та, що це є заняття, яке побудоване на тісних міжпредметних зв’язках. 

Якщо інтегрований урок може проводити лише один викладач (не виключається варіант – проводять два викладачі), використовуючи тісні міжпредметні зв’язки, то бінарний урок – це заняття, яке однозначно проводять два педагоги [6]. 

Залежно від дидактичної мети бінарні уроки поділяють на уроки вивчення нового матеріалу, уроки систематизації та узагальнення знань, комбіновані уроки. 

Методичними принципами інтеграції навчальних предметів в сучасній школі є: опора на знання з багатьох предметів; взаємозв'язок у змісті окремих дисциплін; зближення однорідних предметів тощо [10;38]. 

Для ефективного проведення інтегрованих (бінарних) уроків необхідно дотримуватися певних умов, а саме:  

ü   правильне визначення об’єкта вивчення, ретельний відбір змісту

уроку;  

ü   високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу

співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;  

ü   включення самоосвіти учнів в навчальний процес;  

ü   використання методів проблемного навчання, проектної роботи, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;  

ü   продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;  обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів [7]. 

Мета бінарних уроків – формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їхньої пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння навчального матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи учнів із додатковою довідковою літературою, таблицями, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до предмета; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання. Відмінність бінарного уроку від традиційного в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах. 

Бінарні уроки, у своїй більшості, мають оригінальну форму проведення, а це, безперечно, підвищує інтерес учнів. Уже сам факт присутності більше одного педагога на уроці збуджує цікавість учнів. Уроки, проведені в нестандартному форматі сприятимуть кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу. 

Крім цього, бінарні уроки допомагають згуртувати педагогічний колектив, поставити перед педагогами спільні завдання, виробити спільні дії і єдині вимоги та розширити кругозір і культуру учнів. 

Отже, можна виділити ряд суттєвих переваг бінарних уроків:  

Ø    захоплююча і нестандартна форма проведення;

Ø    використання різних видів діяльності на уроці дає можливість учням підтримувати увагу на високому рівні, веде до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логічного або критичного мислення, комунікативних здібностей, створення умов для творчої самостійної роботи;  

Ø    формування ключових життєвих та предметних компетенцій учнів;  

Ø    підвищення продуктивності уроку та рівня використання наочності на уроці;  установлення міжпредметних зв’язків;

Ø    індивідуалізація та диференціація навчання;

Ø    розвиток навичок комп’ютерного оформлення матеріалу;  

Ø    створення партнерських умов спілкування учнів з викладачами та учнів між собою; 

Ø    зростання ролі учнів у пошуку й доборі необхідного матеріалу відповідно до теми і мети в різних джерелах: текстах художнього твору, бібліотечному фонді, періодичних виданнях, мережі Інтернет, електронних енциклопедіях, довідниках, бібліотеках;

Ø    комплексне формування знань учнів, оскільки окреме вивчення предметів не дає цілісного уявлення про об´єкт вивчення;  

Ø    можливість творчої самореалізації викладача та учнів у навчальному процесі. 

Учні люблять такі уроки і завжди чекають на них. А це головне мірило того, що такі уроки потрібні, і вони – не данина моді, а необхідність сучасного освітнього простору. 

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що бінарні уроки сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, активному, емоційному сприйняттю нових знань, розвитку творчого, самостійного та критичного мислення. 

У Вінницькому центрі професійно-технічної освіти технологій та дизайну викладачі тісно спрівпрацюють, проводячи різні інтегровані уроки. Розкриємо шляхи реалізації інтегрованого навчання на прикладі нестандартного, інтегрованого (бінарного) гуманітарного уроку узагальнення й систематизації знань з української мови та літератури з теми «Пунктуаційний аналіз тексту (на основі творів українських письменників)». Спираючись на власний педагогічний досвід, здійснювали ґрунтовну підготовчу роботу до цього уроку за такими етапами: 

1.              Визначення теми, цілей, завдань уроку, спільних для обох предметів та специфічних для кожного. 

2.              Робота        з        розроблення         плану-сценарію   уроку,         підготовка

фактичного і дидактичного матеріалу та визначення ступеня участі кожного з викладачів. 

3.              Надання випереджуючих завдань учням та подальший контроль і корекція їх роботи. 

4.              Контрольний огляд і корекція розроблених до уроку матеріалів.

Створення мультимедійної презентації. 

5.              Планування уроку в розкладі занять. 

На цьому уроці були використані різні методи і прийоми навчання: атака запитаннями, бліц-опитування, інтерактивна вправа «Хвилина мого життя», «два – чотири – всі разом»; інтерактивні методи: мікрофон, вправа «Займи позицію»; асоціативний, сугестивний методи. 

Результат такої творчої роботи – це досягнення триєдиної мети уроку: 

§     навчальної – учні узагальнили й систематизували знання про найпоширеніші пунктограми, актуалізували знання про творчість українських письменників періоду 20-30-х років ХХ ст.; 

§     розвивальної – учні розвивали уміння застосовувати набуті знання відповідно до ситуації; розвивали критичне мислення і зв’язне мовлення, увагу, уміння аналізувати прочитаний текст; висловлювали і захищати власну думку;

§     виховної – виховання поваги до учителів-наставників, любові до українського слова, рідної мови, близьких людей, пошани до українських діячів культури, інтересу до української літератури як мистецтва слова; формували життєствердну особистісну позицію.

Злагоджена робота викладачів-предметників створювала доброзичливу атмосферу і заохочувала учнів до плідної співпраці. 

А найцінніше, що було досягнуто на цьому уроці,  – максимальний прояв критичного мислення учнів, їхньої індивідуальності. 

Таким чином було доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених викладачами конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку учнів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загально-навчальні навички дітей.

 

 

 

КОНСПЕКТ БІНАРНОГО УРОКУ

 УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

ТЕМА. Пунктуаційний аналіз тексту (на основі творів українських письменників).

МЕТА. Навчальна: узагальнити і систематизувати знання учнів про найпоширеніші пунктограми, актуалізувати знання про творчість українських письменників періоду 20-30-х років ХХ ст.; розвивальна: розвивати уміння застосовувати набуті знання відповідно до ситуації; розвивати критичне мислення і зв’язне мовлення, увагу, уміння аналізувати прочитаний текст;  виховна: виховувати повагу до учителів-наставників, любов до

українського слова, рідної мови, близьких людей, пошану до українських діячів культури, інтерес до української літератури як мистецтва слова;формувати життєствердну особистісну позицію.

ТИП УРОКУ: бінарний урок узагальнення і систематизації знань.

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: ПК, проектор, презентація PowerPoint, опорний конспект.

ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: smart-технології, «перевернутого навчання», ігрові технології.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ РОБОТИ: атака запитаннями, бліц-опитування, інтерактивна вправа «Хвилина мого життя», «два – чотири – всі разом».

ВИКЛАДАЧІ: Бойчук О.Ю., Овчаренко Л.Ф.  

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент:

ü    Привітання.

ü    Представлення викладачів.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку:

Тема уроку. Пунктуаційний аналіз тексту (на основі творів українських письменників).

Проблемне завдання. Чому у словах українських письменників виділені саме ці літери; порахуйте у цих словах кількість букв і звуків, надпишіть, поясніть. 

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про найпоширеніші пунктограми, актуалізувати знання про творчість українських письменників періоду 20-30-х років ХХ ст.; підготуватися до контрольного диктанту та ЗНО; розвивати уміння застосовувати набуті знання відповідно до ситуації; розвивати критичне мислення і зв’язне мовлення, увагу, уміння аналізувати прочитаний текст; виховувати повагу до учителів-наставників, любов до українського слова, рідної мови, близьких людей, пошану до українських діячів культури, інтерес до української літератури як мистецтва слова; формувати життєствердну особистісну позицію.

ІІІ. Робота з епіграфом: 

Епіграф

«Якось я запитав у свого сина: 

-                     Вячку! Чим ти будеш, як виростеш?..» Мовна атака запитаннями:

-                     Від якого імені походить вкорочена форма Вячко? (загальнослов’янське В’ячеслав – «найславніший»)?

-                     Чи відповідає подане написання правилам української орфографії?

Аргументуйте свою позицію.

Коментар викладача: згідно з правилами українського правопису імя Вячеслав пишеться з апострофом, але при написанні імені в офіційних документах слід використовувати той варіант, який вказаний усвідоцтві про народження або паспорті людини.

-                     Чому після цього слова стоїть знак оклику? 

-                     Якими ще розділовими знаками можна виділяти звертання?

-                     Яким членом речення виступає звертання?

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

1.                 Технологія «перевернуте навчання».  

Заповніть таблицю. Ставте знак «+», якщо розділовий знак вживається.

2.                 Самооцінювання: звірте ваші відповіді з поданими на слайді, порахуйте кількісь «+», поділіть на 2, поставте оцінку за знання правил.

 

,
;
:
-

 

3.                 Літературна розминка (запитання за випереджуючим завданням).

1.                       Як умовно називають літературно-мистецьку генерацію (покоління) 2030-х років ХХ ст.?

2.                       Чому така назва?

3.                       Чи був вибір у письменників? Якщо так, то який?

4.                       Хто вперше запропонував цей термін?

5.                       З якою подією пов’язують початок цієї трагічної сторінки в історії нашої держави?

6.                       У відповіді прозвучало ім’я Миколи Хвильового – це його псевдонім, а яке справжнє прізвище письменника? 

7.                       Назвіть вивчений твір цього митця?

8.                       Назвіть головного героя твору «Місто» В. Підмогильного.

9.                       Що символізує наречена у творі П. Тичини «Одчиняйте двері – наречена йде»?

10.                   Яке виникає бажання у ліричного героя твору Михайля Семенка «Бажання»?

11.                   До якого виду лірики належить вірш Миколи Вороного «Блакитна панна»?

12.                   Хто із письменників 20-30-х років започаткував в українській літературі жанр «роман у новелах», назвіть цей твір.

13.                   За родом діяльності Микола Куліш є драматургом. Запитання: з яким театром співпрацює митець.

14.                   Запитання:  

Назвіть автора і назву твору рядків:

 Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди:

"Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!

15.                   Справжнє прізвище Олеся - Кандиба. Чому поет обирає такий псевдонім?

4.                 Робота з текстом

1)     Виразно прочитайте текст. 

1)А я лежу, було, пiдлiжком, тремтю, носом сьорбаю й думаю печально: "Господи! Чого тiльки не доводиться переживати через ту лiтературу?!"

2)     Iзподiй мого раннього дитинства, що вплинули (подiї) на моє лiтературне майбутнє, твердо врiзалася в пам'ять одна: упав я дуже з коня. 3) Здорово впав. 4) Лежав, мабуть, з годину, доки очунявся... 5) Тижнiв зо три пiсля того хворiв. 6) I отодi я зрозумiв, що я на щось потрiбний, коли в такий слушний момент не вбився. 7) Неясна ворухнулася в мене тодi думка: мабуть, я для лiтературипотрiбний. 8) Так i вийшло.

9)                 Отак між природою з одного боку та людьми – з другого й промайнули перші кроки мого дитинства золотого.

10)            Потiм - оддали мене в школу.

11)            Вчив мене хороший учитель Iван Максимович, доброї душiдiдуган, бiлий-бiлий, як бiлi бувають у нас перед зеленими святами хати. 12) Учив вiнсумлiнно, бо сам вiн був ходяча совiсть людська. 13) Любив я не тiльки його, а й його лiнiйку, що ходила iнодi по руках наших школярських замурзаних. 

14) Де тепер вона, та лiнiйка, що виробляла менi стиль лiтературний? 15) Вона перша пройшлася по руцi моїй, оцiйсамiй, що оце пише автобiографiю. 16) А чи писав би я взагалi, коли б не було Iвана Максимовича, а в Iвана Максимовича та не було лiнiйки, що примушувала в книжку зазирати?

2) Репродуктивна бесіда (назвати автора й назву)

üХто є автором уривку? 

üЯке справжнє ім’я письменника?

üЯкий жанр літератури започаткував? 

üЗ якого твору виписаний уривок?

üЧи є, на вашу думку, лексична помилка в назві твору? 

üЯк її потрібно виправити? Чи випадково автор припускається такої помилки?  

3) Виконайте завдання до тексту

I.     Підкресліть вставні слова.Поясніть розділові знаки в 11 реченні.

II.  Знайдіть фразеологізми, визначте їх синтаксичну роль, поясніть лексичне значення. Поясніть розділові знаки у цих реченнях.

III.                       Надвиділеними    словами      надпишіть частину       мови,          визначте синтаксичну роль цих слів. Поясніть розділові знаки в 16 реченні.

5.   Інтерактивна вправа «Хвилина мого життя» (звернути увагу на 16 речення тексту)

6.   Виконання тестових завдань

1.      Поема «Мойсей» Івана Франка тематично близька з твором

А «Шаланда в морі»

Б «Мина Мазайло»

В «Момент»

Г «По дорозі в Казку»

Д «Я (Романтика)»

2.      Установіть відповідність між поезією і літературним стилем. Поезія

1   «Блакитна панна»

2   «Місто»

3   «Київ – традиція»

4   «Річний пісок слідок ноги твоєї…»

Літературний стиль

А неокласицизм Б символізм В імпресіонізм 3. Прочитайте речення.

Г футуризм Д вітаїзм

Леся Українка розуміла(1) що попередні поети (2) співали відповідно до вимог своєї доби (3) і вона має не повторювати їх (4) а співати власним голосом (5) як того вимагає її час 

Не треба ставити коми на місці цифри

А  1;     Б  2;    В  3;    Г  4;    Д  5.

4. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділових знаків.

Розділовий знак

1 кома         3 двокрапка 2 тире        4 кома й тире

Приклад (розділовий знак на місці пропуску)

А Усе було … і сум, і самота, і горе втрат, і дружба нефальшива.

Б Над нами падало листя … золоті сльози осіннього лісу.

В над берегом послався луг … густо зацвічений білою ромашкою.

Г Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться … і ллється по ріллі.

Д Не лайся, бо я тобі у вічі плюну … говорила баба Кайдашиха.

7.   Рефлексія (повернення до епіграфа, підведення до д/з) Епіграф

«Якось я запитав у свого сина:

—    Вячку! Чим тибудеш, як виростеш?.. —    Людиною буду!»

Остап Вишня

V. Домашнє завдання

Написати формальне есе. 

Прочитати текст.

     Слово «людина» інколи пишуть з великої літери. Це буває тоді, коли в нього вкладений особливий зміст, вагомий для суспільства, - певна соціальна оцінка життя особистості.

     Кого ж називають людиною з великої літери, - популярних і видатних людей чи тих, хто має якісь певні людські якості?

     Викладіть Ваш погляд на цю проблему.      VІ. Підведення підсумків уроку. 

 

             

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

учня (учениці)_________________________________

Тема уроку. Пунктуаційний аналіз (на основі творів українських письменників)

«Якось я запитав у свого сина: 

Вячку! Чим ти будеш, як виростеш?..»

_____________________ Вячок- ___________________________________________________________

Увага!!! Згідно з правилами українського правопису ім᾿яВ᾿ячеслав пишеться з апострофом, але при написанні імені в офіційних документах слід використовувати той варіант, який вказаний у свідоцтві про народження або паспорті людини.

Оцінк а

,

;

:

-

Заповніть таблицю. Ставте знак «+», якщо розділовий знак використовується

Робота з текстом

1)                 Виразно прочитайте текст. 

1)А я лежу, було, пiдлiжком, тремтю, носом сьорбаю й думаю печально:"Господи! Чого тiльки не доводиться переживати через ту

лiтературу?!"

2)                 Iзподiй мого раннього дитинства, що вплинули (подiї) на моє лiтературне майбутнє, твердо врiзалася в пам'ять одна: упав я дуже з коня. 3)

Здорово впав. 4) Лежав, мабуть, з годину, доки очунявся... 5) Тижнiв зо три пiсля того хворiв. 6) I отодi я зрозумiв, що я на щось потрiбний, коли в такий слушний момент не вбився. 7) Неясна ворухнулася в мене тодi думка: мабуть, я для лiтературипотрiбний. 8) Так i вийшло.

9)                Отак між природою з одного боку та людьми – з другого й промайнули перші кроки мого дитинства золотого.

10)            Потiм - оддали мене в школу.

11)            Вчив мене хороший учитель Iван Максимович, доброї душiдiдуган, бiлий-бiлий, як бiлi бувають у нас перед зеленими святами хати. 12) Учив вiнсумлiнно, бо сам вiн був ходяча совiсть людська. 13) Любив я не тiльки його, а й його лiнiйку, що ходила iнодi по руках наших школярських замурзаних. 

14) Де тепер вона, та лiнiйка, що виробляла менi стиль лiтературний? 15) Вона перша пройшлася по руцi моїй, оцiйсамiй, що оце пише автобiографiю. 16) А чи писав би я взагалi, коли б не було Iвана Максимовича, а в Iвана Максимовича та не було лiнiйки, що примушувала в книжку зазирати?

2) Виконайте завдання до тексту

І. Підкресліть вставні слова.Поясніть розділові знаки в 11 реченні.

ІІ. Знайдіть фразеологізми, визначте їх синтаксичну роль, поясніть лексичне значення. Поясніть розділові знаки у цих реченнях.

ІІІ. Над виділеними словами надпишіть частину мови, визначте синтаксичну роль цих слів. Поясніть розділові знаки в 16 реченні.

Тести у формі ЗНО

1.Поема «Мойсей» Івана Франка тематично близька з твором

А «Шаланда в морі»                                    Г «По дорозі в Казку»

Б «Мина Мазайло»                                       Д «Я (Романтика)»

В «Момент»

2.    Установіть    відповідність    між    поезією    і    літературним     стилем

Поезія

1   «Блакитна панна»

2   «Місто»

3   «Київ – традиція»

4   «Річний пісок слідок ноги твоєї…»

Літературний стиль

А неокласицизм Б символізм Д вітаїзм 3. Прочитайте речення.

В імпресіонізм Г футуризм

Леся Українка розуміла (1) що попередні поети (2) співали відповідно до вимог своєї доби (3) і вона має не повторювати їх (4) а співати власним голосом (5) як того вимагає її час 

Не треба ставити коми на місці цифри

А  1;     Б  2;    В  3;    Г  4;    Д  5.

4. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділових знаків.

Розділовий знак 1   кома 2   тире 3   двокрапка 4   кома й тире

Приклад (розділовий знак на місці пропуску) А Усе було … і сум, і самота, і горе втрат, і дружба нефальшива. Б Над нами падало листя … золоті

сльози осіннього лісу.

В над берегом послався луг … густо зацвічений білою ромашкою. Г Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться … і ллється по ріллі. Д – Не лайся, бо я тобі у вічі плюну … говорила баба Кайдашиха.

Впишіть відповіді:

1 - __        2. 1- __; 2- __; 3- __; 4- __.       3 - __        4. 1- __; 2- __; 3- __; 4- __. 

Оцінка: ___

Домашнє завдання

Напишіть есе на тему: Кого ж називають людиною з великої літери, - популярних і видатних людей чи тих, хто має якісь певні людські якості?

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКУ

 

 

ПІСЛЯМОВА

У результаті науково-методичного дослідницького пошуку розв’язання дидактичної проблеми подібності чи відмінності інтегрованого навчання та міжпредметних зв’язків ми дійшли висновку, що уроки інтегрованого змісту, бінарні уроки та уроки з використанням міжпредметних зв’язків – це різні дидактичні поняття.

Ø    Інтегрований урок – тип уроку, у якому навколо однієї теми поєднано відомості різних навчальних предметів. На інтегрованому уроці поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі, учні ознайомлюються зі змістом різних предметів і включаються у різні, несхожі між собою, види діяльності.

Ø    Якщо урок містить короткі вкраплення відомостей з інших предметів, то в такому разі йдеться лише про міжпредметні зв’язки, застосування яких сприяє глибшому сприйманню й осмисленню матеріалу, розвитку ерудиції учнів. Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми. Це окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття.

Ø    Бінарний урок – різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, наприклад, мови й літератури, географії та іноземної мови, біології та хімії, біології та інформатики тощо. Якщо інтегрований урок може проводити лише один викладач, використовуючи навчальний матеріал різних предметів для більш глибокого і ґрунтовного аналізу явища, що вивчається, то бінарний урок – це заняття, яке однозначно проводять два педагоги.

Уроки, побудовані на основі інтеграції, міжпредметних зв’язків чи бінарності, сприяють формуванню в учнів цілісного світогляду, активізації їх пізнавальної діяльності, підвищенню якості засвоєння навчального матеріалу, створенню творчої атмосфери, підвищення інтересу до вивчення предмета, ефективній реалізації розвивально-виховної функції навчання. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.                 Антонов Н. С. Інтеграційна функція навчання / Н. С. Антонов. – К. : Освіта, 1989. – 304 с. 

2.                 Базиль С. М. Бінарне заняття з дисциплін «Маркетинг» і «Інформа- тика та комп’ютерна техніка» [Електронний ресурс] / С. М. Базиль // Режим доступу: http://www.teacherjournal.com.ua/proftexosvta/9024-bnarnezanyattya-z-discziplnlmarketingr-lnformatika-takompyuternatexnkar.html. 

3.                 Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. – 2-е вид., доп. й випр. / С.У.Гончаренко. – Рівне: Волинські береги, 2011. – 552 с.

4.                 Ковальчук М. Бінарний урок: одна з форм інтерактивних технологій навчання / М. Ковальчук, Т. Постовалова // Освіта. Технікуми. Коледжі. – 2009.

– № 2. – С. 19–24. 

5.    Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи : монографія / За ред. С. У. Гончаренка. – Львів : Світ, 1999. – 302 с. 

6.    Красик О. Ю. Бінарні заняття [Електронний ресурс] / О. Ю. Красик. – Режим доступу: oles.at.ua/statti/binarni_uroki.doc. 

7.    Пінчук Г. Г. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів [Електронний ресурс] / Г. Г. Пінчук, О. В. Титар. – Режим доступу :http://osvita.ua/school/lessons. 

8.    Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки / Н.І.Присяжнюк // Початкова школа. –

1996. – №8. – С.27-31

9.          Савченко О. Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Початкова школа, 1992. – №1. – С. 3-5.

10.      Самойленко П. І. Інтеграційна функція навчання основам наук / П. І.

Самойленко, А. В. Сергєєв // Фахівець. – 1995. – № 5–6. – С. 36–37.

11.      Ярмаченко М.Д. Актуальні питання педагогічної науки. –К.: Тов. Знання.

1978. – 48с.

 

ЗМІСТ

 

Передмова ……………………………………………………………………….....3

Розділ І. Інтеграція у навчальному процесі закладу професійної (професійно

-технічної) освіти сфери послуг…………………………………………………....4

Конспект інтегрованого уроку  української мови і флористики…………….…10 Конспект уроку української літератури з використанням міжпредметних 

зв’язків……………………………………………………………………………...20

Розділ ІІ. Бінарний урок як спосіб формування в учнів закладу професійної

(професійно-технічної) освіти сфери послуг цілісного світогляду…………….28

Конспект бінарного уроку української мови і літератури……………………..34

Післямова.………………………………………………………………………..45

Список використаних джерел.…………………………………………………46