Система дидактичних ігор до уроків вивчення теми «Іменник»

Тема. Загальне поняття про іменник.

 Гра «Хто?  Що?».

     Учитель називає слова – назви предметів, а учні показують картки з питаннями, на які ці слова відповідають.

Риба, річка, диван, портфель, журавель, білка, огірок, дерево, сонце, мама, школяр.

Гра «Впіймай слово».

     Учитель промовляє слова – назви предметів, а учні оплеском „ловлять” слова, що відповідають на питання хто?

Гра «Склади слово».

Потрібно скласти слово з літер лише тих слів,що відповідають на питання хто? З першого слова треба взяти першу букву, з другого – другу тощо.

Мак (мало,мама, зима, Саша, рак);

сон (сова, рот, сокіл, тінь, син);

рама (рись, качка, лан, сом, казан, коза);

село (сокіл, крісло, вепр, білка, сало, соловей);

хата (ховрах, кабан, кіт, дерево, ґава).

 

Гра « Телефон»

Обладнання: картки іменників у вчителя.

Завдання: правильно повторити почуті іменники в тій чи іншій послідовності, що прочитав учитель.

Учитель читає іменники кожного рядка, учні повторюють їх в тій же послідовності. Переможцем вважається той, хто правильно повторить іменники.

1 картка

Перець, помідор, огірок, капуста.

2 картка

Літак, автобус, трамвай, тролейбус

3 картка

Яблуко, абрикос, слива, вишня.

 

Гра «Згрупуй слова»

Обладнання: картки зі словами.

Завдання: для того, щоб продовжити нашу подорож, необхідно із поданих слів обрати і згрупувати слова, близькі за значенням.

Столяр, будинок, будова, фабрика, справа, завод, труд, метелиця, робота, завірюха, шило, праця, комбінат, хуртовина, хуга, сівалка, заметіль.

 

Гра «Знайди свою пару»

Обладнання: картки зі словами.

Завдання: утворити синонімічні пари слів, скласти з ними розповідні речення.

Дівчаткам роздаються слова з лівого стовпчика, хлопчикам – з правого. Діти шукають і утворюють синонімічні пари, складають з ними речення.

 

Ледар

Ворота

Вівчар

Заметіль

Відраза

Вогнище

Викрик

Базар

Буква

Завірюха

Брама

Огида

Вигук

Ринок

Нероба

Чабан

Літера

Ватра

 

Гра «Протилежні значення»

Обладнання: картки зі словами

Завдання: підібрати і записати слова – назви предметів із протилежним значенням.

 

День –

Літо –

Хлопчик –

Вечір –

Смуток –

 

Гра «Знайди свою пару»

Обладнання: картки зі словами.

Завдання: утворити антонімічні пари слів, скласти з ними питальні речення.

Дівчаткам роздаються слова з лівого стовпчика, хлопчикам – з правого. Діти шукають і утворюють антонімічні пари, складають з ними речення.

Місяць

Ранок

Добро

Перемога

Горе

Сльози

Закінчення

Холод

Темрява 

Радість

Поразка

Сонце

Зло

Вечір

Сміх

Світло

Спека

Початок

 

Гра « Відшукай іменник»

Обладнання: картки зі словами.

Завдання: відшукати іменник, плеснути в долоньки.

Вчитель читає слова з карток, а діти, почувши іменник, плескають в долоньки. Переможцем стає той, хто правильно знайде іменник.

 

1 картка

Мете, замети, метений, заметіль.

2 картка

Біліє, білий, білизна.

 

Гра « Весняні іменники»

Обладнання: зошит, ручка.

Завдання: за 3 хвилини написати в зошитах іменники весняної тематики.

Працюють учні класу або окремої групи в зошитах. Переможцем вважається той учень, який написав правильно найбільшу кількість іменників. Тематику  слів можна змінювати в залежності від пори року.

 

Гра «Засели будиночки»

Обладнання: малюнки будиночків із підписами «Власні назви», «Загальні назви»; картки зі словами – власними і загальними іменниками.

Завдання: читаючи слово з картки, «поселити» його у відповідний будиночок, повторити правило правопису власних і загальних іменників.

Викликаний учень читає слова з карток і розміщує у відповідний будиночок, коментуючи при цьому свій вибір. Гру можна повторити кілька разів, викликаючи різних учнів [35, с. 1-3].

1)Річка, Антон, Дніпро, озеро, вулиця, Карпати.

2) Ворскла, море, газета, Інна, Київ, гори.

 

Тема. Вправи на визначення роду іменників.

Гра «Загублений іменник».

Учитель пропонує учням вирушити у похід у пошуках загублених таємниць. Дітям треба відшукати загублені іменники, тому вчитель пропонує їм подумати та записати у зошити, від яких іменників утворено подані слова. У дужках учні мають вказати рід іменників.

Степовий…; тополиний…; карпатський…; північний…; нічний… .

Учитель заслуховує відповіді, допомагає учням визначити рід іменників та пропонує із будь-яким іменником скласти і записати речення. Нарешті всі таємниці відкрит, і всі загублені іменники знайдено.

 

Гра «Скарбничка народної мудрості».

Учитель готує до цієї гри скриньку , в якій заготовлені народні прислів’я і приказки. Учні дістають зі скриньки послання та намагаються закінчити їх.

Рослина – землі… (прикраса).

Ліс та вода – брат та …(сестра).

Не розгризеш горіха – не з’їси …(зернятка).

Більше лісу – більше снігу, більше снігу – більше …(хліба).

Наприкінці завдання вчитель запитує школярів про спільну тематику цих прислів’їв.  Дітям пропонується визначити рід подібних іменників. Потім учитель пропонує спробувати скласти сучасну приказку про природу [12, с.81].

 

Тема. Змінювання іменників за числами: однина та множина.

 

Гра «Один у полі не воїн».

Потрібно скласти такі речення, які б починалися зв слова один.

Один колосок у полі – не поле.

Одна квітка – не букет.

Одна крапля – не море.

Одна сніжинка – не віхола.

Одне дерево – не ліс.

Учні самостійно складають речення, використовуючи іменники в однині.

 

 Гра  «Один – багато».

     Учитель називає назви предмети в однині, а учні – у множині.

Квітка – квіти. Зуб – зуби. Дерево – дерева. Пташка – пташки. Бджілка – бджоли. Дівчинка – дівчата.

 

Тема. Рід і число іменників.

Гра «Словничок».

Учитель пропонує відпрацювати навички роботи з орфографічним словничком. Учні мають записати подані іменники у два стовпчики: з ненаголошеним голосним [е] – в перший стовпчик, [и] – в другий (або з ненаголошеним голосним [а] – в перший стовпчик, [о] – в другий.). Визначити рід і число іменників. Під час завдання вчитель рекомендує користуватися орфографічним словничком.

Гор…зонт, гр….міти, д…циметр, ч…ремха, ч…решня, п…ріг, кр…мниця, в…рблюд, т…л…грама, г…ктар, с…гнал, хв…лина.

Тр…май, тр…лей бус, ф…ртух, к…мбайнер, …дреса, …пельсин, …черет, в…кзал, к…лестив, с…нтиметр, …кеан.

Наприкінці гри діти зазначають, що у поданих словах є зайве – «гриміти», це дієслово. Вчитель під час гри помічає, що учні дуже часто зверталися до словничків, з чого робиться висновок – більшість слів не відповідають правилу про ненаголошений головсний звук, який можна перевірити ща допомогою сильної позиції. Учні мають дійти думки, що подані слова – словникові, їх необхідно запам’ятати. Тому наступного уроку проводиться словниковий диктант [37, с. 14].

Тема. Змінювання іменників за відмінками.

 Гра «Редактори».

Учитель записує на дошці деформований текст та пропонує дітям відредактувати його. Учням потрібно поєднати іменники (за смислом) з поданими словами, щоб утворилися речення, та визначити відмінки іменників.

Прилетів (Хто?). Оселився біля (чого?).Сяде біля (кого?). Слухав (хто?). Виспівує (кому?).

Учитель вибірково зачитує створені дітьми тексти та аналізує проведену роботу. Редактори отримують додаткові бали.

Гра «Наш відмінок».

Сьогодні ми іменники

Продовжимо вивчати,

Потрібно нам навчатися

Відмінки визначати.

Учитель пропонує учням за допомогою сигнальних карток визначити відповідний відмінок, у якому вжиті наведені іменники.

Хліб – усьому голова.

Багато снігу – багато хліба.

Завжди люди дякують хлібові.

Гостей зустрічаємо хлібом.

Вчитель наголошує на тому, що у цій грі іменник хліб змінювався за відмінками, діти висловлюють думки з цього приводу та роблять власні висновки.

 

Тема. Повторення вивченого про іменник.

Гра «Влучно в ціль!».

Учень має швидко сказати слово на задану букву, яку називає ведучий.

Гру можна ускладнювати, обмежуючи коло цих слів.

 - Іменник;

 - іменник чоловічого роду;

 - істота;

 - географічна назва.

 

Гра «Влучні слова».

Вчитель знайомить учнів із Незнайком, який весь час намагався складати вірші. Вірші у Незнайка виходили весь час римовані, а інколи зовсім не мали сенсу. А було і таке, що у Незнайка губилися цілі слова. Ось так і у нашому випадку. Дітям потрібно допомогти герою відновити подані вірші, доповнивши їх влучними словами.

Люблю я …солов’їну, (мову)

В пшеничнім золоті… . (поля)

Люблю я рідну… . (Україну)

Це батьківська і моя… ! (земля)

 

Люблю я українську… , (мову)

Що розквітає на вустах,

Бо наймиліше – рідне … , (слово)

Воно із … пророста. (серця)

Учні зачитують відновлені вірші, обговорюють їх. Незнайко врятований! Тепер він складатиме вірші уважніше. Вчитель підводить дітей до висновку, що сьогодні та на наступних уроках йтиметься про нову частину мови – іменник, учні за підручником ознайомлюються із правилом, що визначає цю частину мови