СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА ОСНОВІ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ

« СИСТЕМА  УПРАВЛІННЯ  ТА ОРГАНІЗАЦІЇ  НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА ОСНОВІ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ».

     Навчально-виховний процес у загальноосвітній школі підлягає постійному оцінюванню. Проте основним завданням оцінювання є не тільки контроль, а й проектування необхідності та можливостей творчого розвитку педагогічного колективу, управлінських кадрів.

Не можна працювати над підвищенням якості роботи школи, не маючи всіх даних про її сучасний стан. Для цього потрібно оцінити якість роботи школи, дотримуючись трьох головних засад:

1. оцінювання має здійснюватися з використанням відповідного інструментарію;
2. висновки оцінювання повинні випливати з чітких переконливих доказів;
3. оцінювання чи діагностування роботи школи сприяє отриманню інформації про її сильні та слабкі сторони.

Кожна школа має свої звичаї, традиції, але їх відрізняють постійний пошук нового, широке використання інноваційних технологій.

         Оновлення системи внутрішкільного управління  як логічний наслідок реформування національного освітнього простору вимагає суттєвого перегляду процедур інформаційно-аналітичного  забезпечення механізмів отримання прямого й оберненого зв’язку між учасниками педагогічного процесу. Реалізацію нових підходів до навчально-виховного процесу та визначення в ньому місця особистості як учителя, так і учня, ми  повинні почати з моніторингу шкільного управління. Однією з основних складових особистісно  орієнтованого середовища  вважаємо відстеження професійного та особистісного зростання  учасників навчально-виховного процесу, стабільність та комфорт у всіх видах діяльності, моніторинг результативності роботи кожного учасника освітнього процесу. Оскільки саме моніторинг може дати наступну інформацію для ухвалення стратегічного рішення – в якому напрямі  розвивати і яку тактику  при цьому обрати .

         Системний підхід дає змогу коригувати керівнику  діяльність упродовж року, простежувати результат особистісного зростання  дітей та діяльності вчителя, підтримати будь-які, нехай навіть  ледь помітні успіхи.

Моніторингова діагностика  змінює суть контролю адміністрації, робить її гуманнішою, стимулює роботу над собою.

Практичне впровадження системи моніторингу в гімназії № 15 м. Нікополь в загальному вигляді може бути представлена у такому вигляді

       Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань: удосконалення системи підвищення кваліфікації  педагогічних працівників, повнішого та ефектив-нішого завдання  їхніх професійних запитів  та потреб у системі методичної роботи, визначенні сильних сторін учителя, у плануванні шляхів  і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі  педагогічної діяльності.

     Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя  не лише дає керівництву школи  інформацію для роздумів і подальшого  аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив  професійного зростання, зміцнення адекватної  професійної самооцінки, позитивного самосприйняття й професійної  комфортності педагога. Він також дає змогу оптимально  вирішувати проблеми атестації школи. Однак отримані при цьому матеріали з вивчення, аналізу та оцінки професійної компетентності вчителя дають змогу лише  визначити конкретні параметри цієї діяльності. Завдання ж адміністрації – виробити на цій  підставі правильний підхід і систематизувати роботу з розвитку та саморозвитку педагогів, обрати адекватну стратегію управління навчальним закладом на рівні  вчительського колективу, визначити педагогічно доцільні форми  стилю керівництва педагогічними кадрами.

    Кадровий педагогічний моніторинг як форма організації, збирання, зберігання, обробки, використання інформації про кожного з педагогів забезпечує безперервне відстеження їхнього рівня, а також дає можливість прогнозувати розвиток і стан професійного рівня.

Моніторингу піддаються такі аспекти:

1. Освіта вчителів
2. Рівень педагогічної майстерності.
3. Підвищення рівня  педагогічної майстерності

4. Участь у науковій роботі, міських та обласних олімпіадах

                 Моніторинг роботи педколективу, спрямованої на розв’язання методичної проблеми здійснюється шляхом вивчення ефективності  методичної роботи , аналізу змісту і форм її роботи , аналізу планів методичних об’єднань, співбесід з учителями, анкетування, відвідування уроків і позакласних заходів, діагностики управлінської діяльності, моніторингу  успішності вчителів.

     Крім традиційних форм методичної роботи  з педкадрами,  впроваджуються інноваційні форми,  науково-дослідницька  робота вчителів та учнів як один із напрямів удосконалення й модернізаціі навчально-виховного процесу.

       Моніторинг якості знань є актуальним для нашої гімназії. На початку нового навчального року ми знаємо успішність всіх учнів, скільки серед них з високим рівнем, достатнім, в якому темпі може навчатися кожен клас. Далі  відстежуються результативність навчання за підсумковими, контрольними зрізами знань, семестровими та річними  оцінками. Це уможливлює  й регулярне вивчення змін розумового розвитку дітей, а порівняння щорічних даних дає змогу виявити тенденції.

     На підставі отриманих даних будується  графік моніторингу й діаграми  якості знань учнів для  кожного класу з кожного предмета.

      Моніторинг здійснюється як за проміжними, так і за остаточними результатами:

• розробка  підсумкової та поточної діагностики навчально-виховного процесу та його результатів;
• організація корекційної методичної роботи, спрямованої на підтримку позитивних тенденцій розвитку вчителя;
• опрацювання отриманої інформації (кількісна та якісна обробка, аналіз), ухвалення відповідних управлінських рішень;
• регулярне зіставлення отриманих результатів із запрограмованими завданнями та основними критеріями якості знань, умінь і навичок, визначення якісних особливостей навченості учнів.

        Накопичений під час моніторингу матеріал підлягає детальному аналізу.         На засіданнях методичного об’єднання  вчителів  обговорюються результати  навчальних досягнень учнів за кожний семестр, даються порівняльні характеристики, визначаються слабкі місця, прорахунки, прогалини, аналізуються виконання попередніх рішень, вносяться перспективи для планування дієвих методичних рекомендацій щодо корекції шляхів усунення  виявлених недоліків, приймаються адміністративні рішення (накази, розпорядження ).

       На основі моніторингових досліджень планується корекційна робота  з окремими учнями, перевага в роботі з дітьми надається інтерактивним формам навчання, проведенню нестандартних уроків. До активних форм роботи залучаються елементи науково-дослідницької діяльності, використовується варіативна частина робочого начального плану  з метою розширення  й поглиблення знань  учнів з профільних дисциплін.

       Крім того, відбулися значні зміни в мотивації навчання. Зовнішня мотивація  перейшла у внутрішню, в учнів з’явилося  бажання займатися  самоосвітою, досягати позитивних і високих результатів у навчанні, пошуковій та науково-дослідницькій діяльності, різнопрофільність навчання дає підстави вірити в те, що введення моніторингових досліджень допоможе кожному учаснику навчально-виховного процесу реалізувати свої можливості.

     Регулярність здійснення освітнього моніторингу дає змогу дослідити  ди-наміку зміни показників якості засвоєння змісту навчання, а тривалість від-стеження об’єктів - встановити їхню залежність від певних чинників та  умов.

      Моніторинг якості  знань учнів, аналіз результатів допомагає оперативно корегувати діяльність учителів та учнів, своєчасно виявляти прогалини в знаннях і вміннях учнів, повторювати і систематизувати матеріал, встановлювати рівні готовності до  засвоєння нових знань, формувати вміння самоконтролю, самоперевірки, стимулювати відповідальність. Створюється механізм активної суб”єктно-суб”єктної взаємодії, із залученням кожного педагога до свідомого вдосконалення своєї діяльності, що дозволяє  сформувати  в нього вміння проектувати свою діяльність, спрямовану на досягнення запланованого.

     Моніторинг якості знань тісно переплітається з психологічним моніторингом.

Мета психологічного моніторингу:

          -вивчення індивідуально-психологічних особливостей дітей;

          -визначення рівня сформованості внутрішньої позиції учня щодо навчання;

          -зіставлення інтелектуального потенціалу кожного учня з реальним рівнем його начальних досягнень;

          -розробка індивідуальних рекомендацій для батьків та вчителів  з метою підвищення якості знань учнів.  Інформація про ставлення учнів до навчання, комфортність на уроці, його мотиваційну діяльність, рівень педагогічного спілкування  «Учитель-учень» отримується після тестування учнів та батьків.

       Внаслідок аналізу психодіагностики учнів визначаються основні психокорекційні завдання:

• розвиток учнів з урахуванням зони найближчого розвитку;
• подолання бар’єрів у спілкуванні;
• розвиток уміння контролювати себе  самостійно, бути уважним,  здатним до вольових  та інтелектуальних зусиль;
• доводити поведінку учнів до рівня самоконтролю, самооцінювання;

     - створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації  школярів .

         Наступна сфера розвитку особистості – культурологічна. Мова йде про створення в Україні нової школи ХХІ століття , яка б плекала творчу особистість, створювала умови не тільки для повноцінного інтелектуального та фізичного розвитку дитини, а й для піднесення культури і духовності з орієнтацією на всю різноманітність вітчизняних і світових зразків. Це спонукає до пошуку  нових ідей, створення школи самореалізації особистості, школи життєтворчості, в якій утверджується проективна, особистісно зорієнтована педагогіка. Вчителі повинні допомогти дитині ввійти в контекст сучасної культури, сформуватися їй як особистості, суб’єкту і стратегу життя, гідного людини.

         Результати моніторингових досліджень сприяють підвищенню ефективності  навчально-виховного процесу, повноцінному розвитку особистості школяра, його  духовності та моральності, соціокультурного рівня, громадянських якостей, допомагають організувати роботу методичної служби школи, спрямовуючи її на зростання професійного рівня педагогів.

        Усі види моніторингу  створюють банк  даних який дає  цілісне уявлення про особистість учителя, що вкрай  необхідний під час роботи  в режимі особистісно орієнтованої освіти. Моніторинг як форма збирання, збереження, обробки і поширення інформації передбачає отримання об’єктивної, достовірної інформації про стан навчального процесу, дає можливість прогнозувати майбутні результати і в навченості учнів, і у взаємодії учитель-учень, учитель-учитель. На основі педагогічних і психологічних моніторингів, на основі психодіагностики, діагностики якості освіти та вихованості учнів гімназія планує роботу колективу на новий навчальний рік.