Система уроків для 6 класу "Байка у зарубіжній літературі"

                                         Урок 1

Тема:  Байка як жанр літератури та її особливості.

  Езоп – основоположник жанру байки.  Байки Езопа.

Мета: формувати в учнів знання про байку як жанр  літератури, її особливості; продемонструвати               місце байки в літературі; простежити історію                 розвитку жанру байки, розвивати теоретико-              літературні знання учнів, використовуючи               міжпредметні зв’язки; розвивати у дітей               навички дослідницької роботи; виховувати               повагу до позитивних і неприйняття               негативних людських якостей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та  формування на їх основі умінь і навичок.

Обладнання: виставка різних видань байок  українських і зарубіжних письменників,               портрети байкарів, фонохрестоматія з               байками, сучасний тлумачний словник               української мови.

Епіграф уроку:   Здається, байка просто бреше,

         А справді – правду ясну чеше…

            Л. Глібов

         В Езопа вчіться, добрі люди!

                  Федр

   Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово учителя.

 Діти, сьогодні до нас у гості завітала байка і разом з нею – усіма шановані і відомі в усьому світі поети-байкарі (Демонстрація портретів – Езоп, Федр, Лафонтен, Леонардо да Вінчі, Ігнаці Красіцький, Крилов, Глібов).

• Звідки ж прийшла байка до нас? Як же вона виникла?

ІІ. Робота над темою уроку (Запис теми уроку до зошитів).

 Давайте перенесемо свою уяву в VІ – V ст.. до н.е. у Давню Грецію. В цей період значну роль у давньогрецькій літературі відіграє байка, яка належить до найдревніших епічних жанрів і своїм походженням зобов’язана східному фольклору – пісням, казкам, прислів’ям тощо. Первісно це був прозовий твір, який мав здебільшого повчальний характер.

 Про багатьох авторів байок нічого не відомо. Серед імен, що оповиті легендами, - ім’я Езопа, якого вважають основоположником байки. Жодних достовірних відомостей про нього немає. Зате багато різних переказів та легенд про життя цього мудрого співця з VІ ст. до н.е.

- Що прочитали ви про Езопа? (Повідомлення учнів).

- Що вам відомо про зовнішність легендарного раба?

- Які накази філософа Ксанфа гідно виконав мудрий раб, чому там ішлося про «язик»?

 Здавна твори цього напівлегендарного байкаря приваблювали людей своєю мудрістю й лагідністю. А Езопа цінували за те, що він свої корисні поради і настанови давав без суворості, а вигадував дивні та цікаві притчі, розумно обдумані історії. В своїх творах він не сміється, а повчає людину.

• Виразне читання байки Езопа «Крук і Лисиця».

• Твір якого жанру нагадала вам байка? (Казку, міф)
• У чому відмінність казки від байки? (Відсутнє повчання тощо)
• Назвіть героїв твору.
• Про що розповідається у цій байці?
• Яка її головна думка?
• Спробуйте сформулювати мораль байки.

• Словникова робота.

Езоп складав свої байки в прозовій формі. Що ж таке байка?

Байка  (вигадка, вимисел, небувальщина) – це переважно віршований твір, невеликий за обсягом, глибокий за змістом, повчальний за характером, з яскравим сатиричним чи гумористичним забарвленням.

  У такому творі в образах тварин, предметів, різних природніх явищ відображаються людські стосунки і характери. Таке відображення називається алегорією.

 А мову таких творів називають алегоричною, або езоповою (зашифрований спосіб викладу думок з натяками і недомовками з метою уникнути цензурної заборони і переслідування), - за іменем найдавнішого байкаря.

• Практична робота (виконується в групах):

• 1 група досліджує структуру байки (складається з оповідної частини і висновку-повчання, яке називають мораллю);
• 2 група досліджує елементи композиції байки (зачин, розгорнута фабула, розв’язка).

• Побудова байки. Складається із двох частин: розповідної, де мова йде про події, і моральної – це свого роду висновок, повчання.
• Робота з епіграфом. Спосіб відображення життя у байці умовний, прихований. Про це влучно сказав Л. Глібов (зачитується епіграф з дошки).
• Прослуховування байок Езопа «Лисиця і виноград», «Мурахи і Цикада», «Хліборобові діти», «Вовк і Ягня».
• Бесіда щодо усвідомлення ідейно-етичного змісту байок за планом:

1. Про що розповідається.
2. Головна думка.
3. Мораль (чому повчає).
4. Алегоричні образи.
5. Особливості мови.

ІІІ. Підсумкова бесіда.

• Яке враження справили на вас прочитані байки?
• Чому Езопа вважають основоположником жанру байки?

ІV. Заключне слово вчителя. Узагальнюючи те, що вже було сказане на уроці, добавлю, що ніщо у світі не вічне: річка змінює напрям, десь з’являється щось нове, а щось відмирає. Але байкам Езопа судилося жити вічно. Сюжети його творів стали надбанням усіх європейських літератур.

V. Оцінка діяльності окремих учнів та груп.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника. Виразно читати байки. Вивчити поняття «байка», «алегорія», «езопова мова». Підготувати усні повідомлення про Лафонтена.

                                      Урок 2

Тема:  Алегоричний та повчальний зміст байки.

   Жан де Лафонтен. «Зачумлені звірі».

Мета: поглиблювати знання учнів про байку;  сформувати знання учнів про місце творчості               Лафонтена в розвитку жанру байки;               розвивати навички близького до тексту               переказу, компаративного аналізу художніх               творів; виховувати в учнів неприйняття               свавілля та насильства, повагу до розуму,               прагнення до злагоди між людьми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та  формування на їх основі вмінь і навичок.

Обладнання: виставка різних видань байок Езопа і  Лафонтена, портрет Лафонтена.

Епіграф: За законами справедливості, він повинен  займати перше місце у своєму жанрі…               Адже він такий справжній, такий влучний і               докладний, що не можна нічого ні               додати,               ні відняти від того, що він написав…                                                                                                                                             І. Красицький

                                            Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань. Фронтальне опитування.

- Що таке байка?

- Назвіть основоположника жанру байки у світовій літературі.

- Що таке мораль байки?

- Дайте визначення поняттям «алегорія», «езопова мова».

ІІ. Робота над новою темою. Презентація теми, мети уроку.

• Засвоєння елементів  теоретико-літературних понять:

• Пригадайте, що ми називаємо афоризмом? (Короткий, влучний вислів, що став крилатим, часто вживаним)
• Поясніть вирази із байок Езопа, які стали афоризмами:

Справжніх друзів пізнають у біді.

Де потрібні руки – слова ні до чого.

Прийшла біда – каяття не допоможе.

• Переказ учнями близько до тексту змісту байок Езопа.

• Робота в групах. Визначення алегоричного та повчального змісту байок Езопа, прочитаних на попередньому уроці.

• І група. Яких творів Езопа стосуються ці повчання?

• Навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся  чинити кривду. («Вовк і Ягня»)
• Ця байка стосується нерозумної людини. («Крук і Лисиця»)
• Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати. («Мурашки і Цикада»)
• Байка доводить, що коли згода між людьми, - їх важко перемогти, коли незгода – легко. («Хліборобові діти»)

• ІІ група. Визначити, алегоричний зміст яких байок Езопа тут подано.

• Осуд свавілля та насильства. («Вовк і Ягня»)
• Осуд недалекоглядності, нерозумності. («Крук і Лисиця»)
• Осуд ледарства, безтурботності. («Мурашки і Цикада»)
• Уславлення розуму та злагоди між людьми. («Хліборобові діти»)

•   Розповідь учителя про Лафонтена. А зараз, діти, ми перенесемося з вами у Францію другої половини ХVІІ ст. і познайомимося з французьким байкарем Жаном де Лафонтеном (1621 – 1659). Зверніть увагу на портрет. Байки Езопа мали великий вплив на творчість Лафонтена.

• Усна подорож книжковою виставкою.

Розповідь учнів про Лафонтена.

•   Робота з епіграфом.

     Чи справедливі слова І. Красіцького?

•   Виразне читання учителем байки Лафонтена «Зачумлені звірі».

•   Бесіда за запитаннями:

• Яке враження справила на вас байка? Який настрій викликала? Радісний? Урочистий? Піднесений? Оптимістичний? Чи навпаки – похмурий?
• Поясніть переносне значення її назви. (Зачумлені, тобто звірі, які перебувають за межами здорового глузду, за межами правильних вчинків, а отже за межами закону і моралі)
• Кому із героїв байки автор співчуває, а кого засуджує?
• Чи справедливим був суд зачумлених звірів над Ослом?
• Чим можна пояснити рішення звірів?
• Сформулюйте мораль байки (Є гроші – маєш право, немає – то під суд іди).
• З мораллю якої байки Езопа перегукується повчальний висновок байки Лафонтена? («Вовк та Ягня»)

•   Характеристика персонажів байки. Лафонтен вносить у байку елементи драматизації. Його байки легко розіграти у ролях, скласти до них, як до п’єси, список дійових осіб, дібрати власні ремарки до дій персонажів. Уявіть, що ми складаємо цей список дійових осіб. Як будуть розташовані в ньому герої? З кого ви почнете? Хто посяде першу сходинку? Хто останню? Чому?

 Лев – володар лісу, цар звірів.

 Лис – помічник Лева.

 Тигр – помічник Лева.

 Вовк – учений писарчук на службі у Лева.

 Інші хижаки.

 Осел – простий мешканець лісу.

•   Бесіда за запитаннями:

-  Який конфлікт між тваринами покладено в основу байки? (Перелякані звірі відкрито сповідуються у своїх гріхах, аби вибрати найвинуватішого і принести його в жертву. Хижаки, які зізнаються у страшних злочинах, врешті-решт засуджують Осла, який вкрав траву з чужого поля).

-  Який прихований план байки? У чому полягає алегорія? Хто є хто?

(Повертаємося до списку дійових осіб. Лев – цар, король; лиси, тигри, вовки – улесливі чиновники, судді, королівське оточення, що мають владу і гроші; осел – простодушний представник народу, бідняк. Перед нами – усі верстви суспільства Франції  ІІ пол.. ХVІІ ст.

-  Звідки пішла «чума»? З «голови» чи з низу суспільства? (З верхівки правлячих кіл, де живуть за принципом «рука руку миє», де жорстокість і лицемірство маскується правом, де панує свавілля і безчесні дії).

-  А звідки така пристрасть у Лафонтена до законодавчої теми?

(Він вивчав право у коледжі, цікавився суспільно-політичним життям країни, був свого часу членом Французької академії, тому мав мужність говорити про негаразди в країні).

ІІІ. Підсумкова бесіда.

•    Чи актуальна нині мораль цієї байки? Що засуджує Лафонтен у людських стосунках? (Так, і в наш час людина може постраждати через несправедливі закони, бути невпевненою у своєму захисті на суді, тим більше, коли влада і гроші не на її боці. Лафонтен засуджує свавілля і жорстокість як і Езоп.)

ІV. Оцінка діяльності окремих учнів та груп

V. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника. Знайти відмінності між байками Езопа І Лафонтена. Підготувати інсценізацію байки «Зачумлені звірі» (завдання для творчої групи акторів). Підготувати усні повідомлення про життя і творчість І. Крилова.

       Урок 3

Тема: Іван Андрійович Крилов – відомий російський байкар. «Вовк і Ягня».               Осуд свавілля та насильства в байках Езопа, Лафонтена, І. А. Крилова

Мета: поглиблювати знання учнів про неперервність  світового літературного процесу; формувати знання учнів про місце творчості І. А. Крилова в розвитку жанру байки; розвивати навички близького до               тексту переказу, компаративного аналізу художніх творів з подібним               сюжетом;               розвивати творчі (зокрема акторські) навички учнів; виховувати в учнів повагу до               народної мудрості, втіленої в байках.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі вмінь і навичок.

Обладнання: виставка різних видань байок І. А.Крилова; фонохрестоматія із  записами               байок; портрет Крилова; фотографія із зображенням пам’ятника Крилову в               Літньому саду в Санкт-Петербурзі.

Епіграф:  Цей жанр зрозумілий кожному:

        Його читають і слуги, і діти.

        І. Крилов

       …Звірі мої за мене говорять.

        І. Крилов

   Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

- Що таке байка?

- Кого й чому вважають «батьком байки»?

- Назвіть відомих вам українських та зарубіжних байкарів. Пригадайте, коли вони жили.

- Чому жанр байки існує протягом тисячоліть?

- Поясніть алегоричний зміст байки Лафонтена «Зачумлені звірі».

- Яке ваше особисте ставлення до проблеми, порушеної у байці?

• Переказ близько до тексту змісту байки Лафонтена «Зачумлені звірі».
• Повторення правил виразного читання байки.
• Інсценізація байки Лафонтена «Зачумлені звірі».

• Самостійна робота в зошитах (зміст завдання записаний на дошці). Заповнити таблицю, ставлячи у колонки лише відповідні цифри до поданих ознак: 1.Присутня мораль, 2.Алегоричний зміст, 3.Віршована форма, 4.Вишуканість вислову, 5.Розмаїття сюжетів і тем, 6.Невеликий розмір, 7.Розгорнуті описи, 8.Елементи драматизації.

• Зазначити спільні ознаки, притаманні байкам Езопа і Лафонтена.

ІІ. Робота над темою уроку.

• Виразне читання вчителем напам’ять байок Крилова (2 – 3).
• Бесіда:

• Чи доводилося вам чути ці байки раніше?
• Чи можете ви назвати їхнього автора?                      

•  Презентація портрета І. А. Крилова.
•  Розповідь учителя та учнів про життя і творчість  російського байкаря.

 Початок ХІХ століття. Російська імперія. Петербург.    По вулицях столиці прогулюються багаті люди, а народ стогне від рабства та приниження. Були люди, які не могли стояти осторонь від народу, котрий залежав від волі поміщиків і царя. Серед них був І. А. Крилов. Відомий як народний письменник-байкар. У цій людині були закладені зародки всіх талантів, всіх мистецтв. Крилов міг стати хорошим актором, видатним художником або письменником. Славу цій людині принесли байки. Своє звернення до жанру байки Крилов пояснив тим, що «цей жанр зрозумілий  кожному: його читають і слуги, і діти».

• Фронтальне опитування за статтею підручника:

• Що ви дізналися з підручника про І. А. Крилова?
• Коли і де він народився? (1769р., Москва)
• Хто був його батько? (бідний армійський офіцер)
• Що залишив батько у спадок синові?  (скриню з книгами)
• Чи мав змогу навчатися? Які предмети засвоїв самотужки? (не мав змоги, тому самотужки засвоїв мови, математику)
• Де працював? (у Петербурзькій публічній бібліотеці)
• У скільки років став писати байки? (у 40)
• У кого запозичував сюжети байок? (у Езопа, Лафонтена)

• Усна подорож книжковою виставкою байок Крилова.
• Презентація фотографії:

 пам’ятник байкареві був створений Клодтом П. К.  на гроші, зібрані по всій Росії, і встановлений в 1855 році в Літньому саду в Петербурзі. На ньому зображено Крилова, який сидить у кріслі в оточенні  звірів – персонажів своїх  байок. 

•        Виразне читання учителем (або прослуховування аудіозапису) байки «Вовк і Ягня» (мовою оригіналу та в українському перекладі).

• Переказ близько до тексту змісту байки учнем.

• Аналіз байки:

• Якими рисами характеру наділяє байкар своїх героїв?
• Розкрийте алегоричний зміст байки (Вовк – пан, Ягня – бідняк)
• Які людські вади засуджує російський байкар у своєму творі? (сваволю, насилля, боягузтво)
• Як ви розумієте мораль байки? (де сила, там правди не знайти)

•   Порівняльний аналіз байок. Закріплення елементів  теоретико-літературних знань.

• З якими байками Лафонтена та Езопа доречно порівняти байку Крилова?  («Зачумлені звірі» і «Вовк та Ягня»)
• Що спільне, а що відмінне між творами Езопа та Крилова? (назва, форма прозова та віршована, тема байки, сюжет, головна думка, мораль)
• Що таке мандрівний сюжет?
• Наведіть відомі вам приклади використання мандрівного сюжету.
• Чи можна стверджувати, що Крилов використав у своєму творі мандрівний сюжет, відомий ще з VІ ст. до н. е.?

ІІІ. Висновок.

 І. А. Крилов пішов далі своїх попередників. Твори геніального російського байкаря на сюжети Езопа настільки самобутні, що ми, його читачі, і не відчуваємо, що то запозичені сюжети. В них яскраво відбились національний колорит, народність, сатирична гострота. Сюжети Езопа в байках Крилова використані творчо, і в цьому їх велика сила.

ІV. Підсумки уроку. Оцінка діяльності учнів.

Домашнє завдання. До уроку позакласного читання підготувати виразне інсценізоване читання байок Крилова, аналіз байок; намалювати ілюстрації до творів.

       Урок 4

Тема:  У світі байок дідуся Крилова (позакласне читання).

Мета: продемонструвати  багатство художнього світу байок І. А. Крилова; вчити працювати з               перекладом та оригіналом художнього               тексту; розширити коло читання учнів;               розвивати творчі (акторські) навички учнів; виховувати в учнів повагу до народної мудрості, втіленої в байках.

Тип уроку: урок додаткового (позакласного) читання.

Обладнання: виставка різних видань байок І. А. Крилова, портрет письменника, учнівські ілюстрації до його байок.

Епіграф:   Дідусь Крилов і досі цілковито панує над світом байок.                                                                                                         І. Ільїнський (актор)

Байки Крилова – не просто байки: це повість, комедія,       гумористичний нарис, зла сатира…                                                                                                                                                                                                               В. Г. Белінський

                                           Хід  уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово учителя.

 Протягом уже кількох уроків ви маєте змогу зануритися у світ байки і долучитися до зразків дотепної поезії та моральних цінностей людства завдяки творчості Езопа, Лафонтена, І. А. Крилова. Ознайомлення з творами видатних митців розкриває і ваші таланти. Сьогодні ви матимете можливість продемонструвати деякі з них, а зокрема акторські здібності.

ІІ. Робота над темою уроку. Презентація теми, мети уроку.

  Дідусем, як рідну людину, називали Івана Андрійовича Крилова його вдячні читачі. Тому тема нашого уроку так і звучить «У світі байок дідуся Крилова». Ви побачите, який багатий художній світ його байок; використовуючи свої акторські навички, ви продемонструєте виразне читання підготовлених вами творів російського байкаря.

Представлення ілюстрацій до байок І. А. Крилова.

•  Відгадайте, які твори Крилова ілюструють малюнки?

• «Художники», поясніть, що вплинуло на ваше рішення проілюструвати ту чи іншу байку?

• «Допоможи художнику» – так називається наступне завдання. Дібрати у текстах байок цитати, які можуть бути підписами до ілюстрацій.

• Виразне інсценізоване читання байок учнями, їх аналіз.

«Стрекоза и Муравей» - засудження нероб і ледарів, уславлення трударів.

«Квартет» - осміяння влади, керівництва, відсутність згоди у суспільстві.

«Свиня під дубом» - висміюються неуки, які живуть за рахунок інших.

«Мавпочка та окуляри» - осміяння неуків, які не бачать користі в речах.

«Дем’янова юшка» - що занадто, те не на користь.

• Робота над епіграфом – висловлюванням Белінського.
• Робота над формуванням і закріпленням теоретико-літературних знань.

• Що таке приказки, прислів’я?
• Чим ці короткі жанри фольклору відрізняються від афоризмів, а що між ними спільного?

• Робота над текстами байок. Користуючись збірками байок І. А. Крилова, знайти у текстах фрази, які стали приказками і прислів’ями, та поясніть їх зміст:

«А ларчик просто открывался…»;

«Тришкин кафтан»;

«Демьнова уха”;

«Услужливый дурак опаснее врага».

• Турнір ерудитів «Кращий знавець байок Крилова» (Завдання виконуються в зошитах).

Продовжити афористичні рядки Крилова:

 «Кукушка хвалит Петуха, за то…»        («что хвалит он Кукушку»).

«А Васька слушает…»                                  («да ест»).

«Слона то я…»                                                («и не приметил»).

1. Визначити, до якого твору Крилова належать вищезгадані рядки.

(«Кукушка и Петух», «Кот и Повар», «Любопытный»).

2. З’єднати частини афоризмів:

«А вы, друзья, как ни садитесь…            / …начнет пекти сапожник»

«Беда, коль пироги…                                    / …на лад их дело не пойдет».

«Когда в товарищах согласья нет …   / …все в музыканты не годитесь».

ІІІ. Висновок. «Мікрофон». Учні висловлюють особисте ставлення до проблем, порушених у байках Крилова, і обгрунтовують свою думку прикладами і цитатами з тексту.

Заключне слово учителя. Минуло близько двох століть, як байки Крилова завоювали увагу читачів. У російській літературі після Крилова не було жодного рівного йому байкаря. Тож можна сказати, що він панує над світом байки.

ІV. Підсумки уроку. Оцінка діяльності учнів.

Домашнє завдання. Підготувати виразне читання напам’ять байки (за власним вибором). Повторити теоретичний матеріал з розділу «Байка».

    Урок 5

Тема:  Виразне читання та інсценування байок.

Мета: узагальнити, систематизувати знання учнів з  розділу «Байка у світовій літературі»;               розвивати навички виразного читання байки;               виховувати               повагу до майстрів слова –               письменників і ораторів, об’єктивне               ставлення до власних здобутків і досягнень               однокласників.

Тип уроку: урок виразного читання.

Обладнання: ілюстрації учнів до байок; портрети байкарів; аудіозапис байок.

Епіграф: …надмірне перебільшення байок отрутою і жовчю, критикуюча  манера читання, діє на слухачів менше, ніж мудра,               філософськи добродушна.                                І. Ільїнський

                                Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань. Бесіда за запитаннями.

- Що називають байкою?

- Який принцип лежить в основі створення байки?

- Що таке алегорія?

- Яка структура байки?

- Що називають мораллю?

- Що таке «езопова мова»?

- Хто є основоположником жанру байки?

- Яка форма притаманна байкам Езопа?

- Коли з’явився жанр байки?

- Кому належать перші байки, написані віршованою формою?

- У чому відмінність байок Езопа від байок Крилова і Лафонтена?

ІІ. Робота над темою уроку (оголошення теми, мети).

1. Прослуховування аудіозапису байки І. А. Крилова «Квартет».
2. Бесіда після прослуховування:

• Чи сподобалася вам виконання байки?
• Чи вдалося читцеві – акторові передати головну думку твору?
• Завдяки яким засобам досягнута мета декламатором?

Слово учителя.  Щоб наші спроби виразно прочитати байку не були схожі на намагання героїв зіграти квартет, пригадаймо основні правила виразного читання.

3. Основні правила виразного читання.
4. Робота над епіграфом – висловлюванням І. Ільїнського.
5. Конкурс на краще виразне читання байок.

ІІІ. Обговорення і підбиття підсумків конкурсу. Коментування оцінок.

Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал з розділу «Байка у світовій літературі».

       Урок 6

Тема:  Підсумковий урок  «Байка вчить як на світі жить»

Мета: перевірити та закріпити знання учнів про байку як жанр літератури; удосконалювати               навички виразного читання байок; розвивати               логічне мислення школярів, їхню кмітливість, спостережливість; сприяти вихованню морально-етичних норм людської поведінки.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань з елементами гри.

Обладнання: виставка літератури, портрети байкарів, ілюстрації до байок, кросворди.

Епіграф уроку: Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен,

       Сковорода, Крилов – всім  вистачило тем:

       Всім шлях премудрий розкривався,

       Хто до Езопа добувався,

       Хто позичав сюжетів та ідей,

       Щоб байкою збагачувать людей.

      М. Годованець

    Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

 Діти! Протягом декількох уроків ви знайомилися з байкою як жанром літератури. Вивчали й аналізували байки Езопа, Лафонтена, Крилова. Ці байкарі мріяли бачити людство кращим, досконалішим, цивілізованішим. До цього прагнемо і ми з вами сьогодні: бути порядними, добрими, освіченими, культурними людьми.

 На даному уроці ми систематизуємо вивчене з вами, перевіримо набуті вами знання. На уроці у нас «ходитимуть гроші», ось ці фішки. Ними я платитиму вам за правильні відповіді. В кінці уроку ми їх порахуємо. Отже…

ІІ. Запитання для «розминки» (1 бал):

1. Хто був перший у світі байкар?  (Езоп)
2. Назвіть дві частини, з яких складається байка? (Розповідь, мораль)
3. Кому належать перші віршовані байки? (Федру)
4. Хто з байкарів був рабом? (Езоп)
5. Назвіть найвідомішого українського байкаря. (Глібов)
6. Хто писав байки прозою? (Езоп)
7. Назвіть головний літературний прийом творення байки. (Алегорія)
8. Назвіть найвідомішого французького байкаря. (Лафонтен)
9. Як називається повчальна частина байки? (Мораль)
10. Як ще називали мораль байки, її головну думку на Україні? (Сила)
11. Яка країна подарувала світові основоположника жанру байки? (Давня Греція)
12. Як називається мова, сповнена натяків, недомовок? (Езопова мова)
13. Кого з байкарів автор пам’ятника зобразив разом із персонажами його творів? (І. Крилова)
14. Назвіть українських байкарів.(Г. Сковорода, П. Гулак-Артемовський, Л. Глібов)

• Усна подорож книжковою виставкою творів відомих байкарів.

• Які з книжок, представлені на виставці, вам знайомі?
• Хто їх автори?
• Чи всі книжки відповідають темі уроку? Чи є зайва книжка? Чому?
• Який твір тобі сподобався найбільше?
• Яку байку ви запропонуєте прочитати своїм товаришам? Чому?

ІІІ. Фронтальне опитування (виконується письмово в зошитах). Завдання записане на дошці: подумай над змістом та визнач основну думку байки Лафонтена «Вовк і Собака». Які думки викликав цей твір у тебе?

• Зараз я прочитаю байку Ж. де Лафонтена «Вовк і Собака», яку ви ще не чули. Після цього кожен з вас дасть письмову відповідь на поставлене перед вами завдання.
• Заслухаємо 1-2 письмові роботи в класі і проаналізуємо. (Основна думка Лафонтена: найголовніше для людини – воля, свобода).  (5 балів)

ІV. Робота біля дошки (індивідуальна).

• 1 завдання: з’єднати лініями слова з першої колонки з відповідними із другої, прочитати назви байок. (5 балів)

(«Вовк і Ягня», «Лисиця і Виноград», «Слон і Моська», «Ворона і Лисиця», «Жаба і Віл», «Мавпа і окуляри», «Осел і Соловей», «Дем’янова юшка”, «Свиня під дубом», «Мурашка та Цикада»).

• 2 завдання: з’єднати стрілочками героїв байок Крилова з рисами характеру, які вони втілюють. (3 бали)

 Вовк     Працелюбність

 Заєць    Тупість

 Лисиця   Недалекоглядність

 Мурашка   Безтурботність

 Осел    Хитрість

 Ворона   Боягузтво

 Цикада   Хижість

V. Гра «Відгадай слово за трьома підказками». Доки 2 учні працюють біля дошки, ми пограємо. Умови гри: відгадати літературознавче поняття за найменшою кількістю підказок і дати повне визначення терміна після його вгадування. За одну підказку – 3 бали, за дві – 2 бали, за три – 1 бал.

Мораль: а) найменша частина тексту,

       Б) може починати або завершувати текст,

       В) ця частина тексту містить повчання.

Алегорія: а) характеризує зміст усього твору,

         Б) прийом побудови байки,

         В) прийом відображення явищ через якийсь предмет.

Байка: а) маленька оповідка,

   Б) твір, що має різні форми,

   В) у такому творі міститься інакомовне повчання.

Байкар: а) майстер слова,

     Б) володіє мистецтвом стислої мови,

     В) автор байок.

Самостійна робота в зошитах «Хто, де, коли?» (невідоме записується разом).

Езоп – Греція, VІ ст..до н.е.

Федр – Рим, І ст..н.е.

Бабрій – Греція, ІІ ст..н.е.

Леонардо да Вінчі – Італія, ХV – ХVІ ст..

Жан де Лафонтен – Франція, ХVІІ ст..

Г. Е. Лессінг – Німеччина, ХVІІІ ст..

Ігнаці Красицький – Польща, ХVІІІ ст..

Григорій Сковорода – Україна, ХVІІІ ст..

Іван Крилов – Росія, ХІХ ст..

Леонід Глібов – Україна, ХІХ ст..

Микита Годованець, Павло Глазовий – Україна, ХХ ст..

VІ. Робота з епіграфом (за висловлюванням М. Годованця).

- У кого позичали сюжети та ідеї відомі байкарі?

VІІ. Підсумкова бесіда.

- Якою ви уявляєте «бабусю» байку? (розважлива, не поспішає; правду мудру чеше; коле під ребро; виправляє людські заблуди).

Заключне слово учителя. Завершити урок хочу такими словами П. Шабатіна:

 Базікають, що байка «вік свій відробила»,

 І час її списать в архів.

 Не тратьте, друзі, марно слів,

 Потрібно, щоб вона влучніше била!

Нехай з роками не губиться ваш інтерес до байки, вона буде вашою приятелькою, подругою, наставницею на гідні вчинки, думки усе життя.

VІІІ. Оцінка діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання. Повторивши матеріал з розділу «Байка», підготуватися до контрольної роботи.