Система уроків за розробленими міні-підручниками до кожного з уроків вивчення теми "Засоби передачі чужого мовлення" з використанням нижче описаних прийомів роботи.
9 клас. Українська мова. Кожен урок мовної змістової лінії розпочинається трьома видами робіт:
1) СЛОВНИКОВА РОБОТА.
Щоразу учні виписують до робочих зошитів із тлумачного або енциклопедичного словників невідоме слово з лексичним значенням та наголосом, вводять це слово у речення. Інколи я конкретизую, з якими словами потрібно дома працювати. На початку уроку один-два учні зачитують виписане слово та складене із ним речення, а тим часом два-три учні працюють біля дошки над повторенням орфограм. Якщо на уроці не перевіряю цей вид роботи, учні знають, що при перевірці зошита обов'язково буде оцінена словникова робота.
2) ОРФОГРАФІЧНА ХВИЛИНКА.
Записую на дошці три-чотири колонки слів – кожна на якусь одну орфограму. У кожному слові або пропущена літера, або неправильний запис, або треба зняти риску. За одну-дві хвилини учні «редагують» на дошці слова і сідають на місце. Далі учні, які не були біля дошки, перевіряють написання слів у колонках і формулюють правила на певну орфограму. Якщо є помилки, виправляють їх.
3)РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ.
Варіюючи завдання, пропоную на кожному уроці за новою ілюстрацією скласти речення. При цьому найчастіше використовую «синтаксичне» «Кубування». На час вивчення теми «Пряма мова» куб має такі завдання: жовтий бік – складне речення, блакитний – односкладне, фіолетовий – речення із звертанням, рожевий – речення із вставною(вставленою) конструкцією, зелений – речення з однорідними членами, синій – речення з відокремленими членами. Якщо відразу після звернення до учня скласти речення він називає колір, даю можливість це зробити за його вибором; прискорюю темп і вибираю навмання завдання для наступного учня, але так, щоб використати різні варіанти. Ускладнюю це завдання, пропонуючи ввести у речення фразеологізми, числівники, вигуки, частки і т.д. Часто, але не завжди пропоную прокоментувати пунктограми у складених учнями реченнях.
Для повторення, узагальнення і закріплення вивченого матеріалу часто застосовую гру «Світлофор», де підняттям сигнальних карток учні відповідають відразу після запитання, без зволікання ( «так» - зелена картка, «ні» - червона картка).
Майже на кожному уроці допомагають урізноманітнити роботу картки-члени речення, на яких зображено схематичне позначення підмета (суцільна лінія), присудка (дві паралельні лінії), означення (хвиляста лінія), додатка (пунктирна лінія), обставини ( тире, крапка, тире). Використовую їх по-різному:
А) показую на аркушеві речення, вказую слово, ввесь клас відразу піднімає потрібну картку, вказуючи, який це член речення;
Б) показую речення , викликаючи до дошки стількох учнів, скільки є членів речення, вказуючи кожному учневі, яке він слово «зображуватиме» схематично – учень бере картку, виходить до дошки і «займає своє місце» в реченні; інші учні коментують правильність-неправильність;
В) один учень будує з карток схему, інший складає за цією схемою речення і т.п.
Для розвитку пунктуаційних умінь стараюсь часто проводити синтаксичні диктанти: зачитую номер речення і саме речення, учні записують номер і розділові знаки даного речення. По закінченню відразу ж перевіряємо, коментуючи кожну пунктограму.
Допомагає зекономити час дуже ефективна методика використання готових речень і схем на аркушах стандартного паперу( не пишу на дошці, не треба ніяких ТЗН), а готове речення( і для редагування, і для аналізу) показую учням.
До кожного уроку готую міні-підручник для кожного учня, де є завдання, вправи, теоретичний матеріал, ілюстрації і т.п.
Все, описане вище, дає можливість багато встигнути за урок і багатьох або й усіх учнів опитати.
Зміст
І. Система уроків української мови у 8 класі за темою «Засоби передачі чужого мовлення».
1-2 уроки. «Способи передачі чужого мовлення. Синоніміка різних способів».
3 урок. «Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Тренувальні вправи».
4 урок. «Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Тренувальні вправи».
5 урок. «Діалог. Розділові знаки при діалозі. Тренувальні вправи».
6 урок. «Цитата як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки при цитатах».
МЕТОДИЧНІ ЗАУВАГИ ДО УРОКІВ РІДНОЇ МОВИ
8 клас. Українська мова. Кожен урок мовної змістової лінії розпочинається трьома видами робіт:
1) СЛОВНИКОВА РОБОТА.
Щоразу учні виписують до робочих зошитів із тлумачного або енциклопедичного словників невідоме слово з лексичним значенням та наголосом, вводять це слово у речення. Інколи я конкретизую, з якими словами потрібно дома працювати. На початку уроку один-два учні зачитують виписане слово та складене із ним речення, а тим часом два-три учні працюють біля дошки над повторенням орфограм. Якщо на уроці не перевіряю цей вид роботи, учні знають, що при перевірці зошита обов’язково буде оцінена словникова робота.
2) ОРФОГРАФІЧНА ХВИЛИНКА.
Записую на дошці три-чотири колонки слів – кожна на якусь одну орфограму. У кожному слові або пропущена літера, або неправильний запис, або треба зняти риску. За одну-дві хвилини учні «редагують» на дошці слова і сідають на місце. Далі учні, які не були біля дошки, перевіряють написання слів у колонках і формулюють правила на певну орфограму. Якщо є помилки, виправляють їх.
3)РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ.
Варіюючи завдання, пропоную на кожному уроці за новою ілюстрацією скласти речення. При цьому найчастіше використовую «синтаксичне» «Кубування». На час вивчення теми «Пряма мова» куб має такі завдання: жовтий бік – складне речення, блакитний – односкладне, фіолетовий – речення із звертанням, рожевий – речення із вставною(вставленою) конструкцією, зелений – речення з однорідними членами, синій – речення з відокремленими членами. Якщо відразу після звернення до учня скласти речення він називає колір, даю можливість це зробити за його вибором; прискорюю темп і вибираю навмання завдання для наступного учня, але так, щоб використати різні варіанти. Ускладнюю це завдання, пропонуючи ввести у речення фразеологізми, числівники, вигуки, частки і т.д. Часто, але не завжди пропоную прокоментувати пунктограми у складених учнями реченнях.
Для повторення, узагальнення і закріплення вивченого матеріалу часто застосовую гру «Світлофор», де підняттям сигнальних карток учні відповідають відразу після запитання, без зволікання ( «так» - зелена картка, «ні» - червона картка).
Майже на кожному уроці допомагають урізноманітнити роботу картки-члени речення, на яких зображено схематичне позначення підмета (суцільна лінія), присудка (дві паралельні лінії), означення (хвиляста лінія), додатка (пунктирна лінія), обставини ( тире, крапка, тире). Використовую їх по-різному:
А) показую на аркушеві речення, вказую слово, ввесь клас відразу піднімає потрібну картку, вказуючи, який це член речення;
Б) показую речення , викликаючи до дошки стількох учнів, скільки є членів речення, вказуючи кожному учневі, яке він слово «зображуватиме» схематично – учень бере картку, виходить до дошки і «займає своє місце» в реченні; інші учні коментують правильність-неправильність;
В) один учень будує з карток схему, інший складає за цією схемою речення і т.п.
Для розвитку пунктуаційних умінь стараюсь часто проводити синтаксичні диктанти: зачитую номер речення і саме речення, учні записують номер і розділові знаки даного речення. По закінченню відразу ж перевіряємо, коментуючи кожну пунктограму.
Допомагає зекономити час дуже ефективна методика використання готових речень і схем на аркушах стандартного паперу( не пишу на дошці, не треба ніяких ТЗН), а готове речення( і для редагування, і для аналізу) показую учням.
До кожного уроку готую міні-підручник для кожного учня, де є завдання, вправи, теоретичний матеріал, ілюстрації і т.п.
Все, описане вище, дає можливість багато встигнути за урок і багатьох або й усіх учнів опитати.
Тема. Способи передачі чужого мовлення. Синоніміка різних способів(2 години – спарений урок)
Мета – узагальнити й поглибити знання учнів з названої теми для подальшого практичного застосування; розвивати вміння спільно досягати результату роботи; виховувати активність, колективізм, вміння поділитись з іншими, турбуватись про оточуючих.
Тип уроку – засвоєння матеріалу.
Обладнання: ілюстрація, матеріали для «Джиг-соу»(міні-підручники, інформативний матеріал по темі, 3 годинники, чисті аркуші паперу, кольорові фантики в «чорній скриньці», пам’ятки для роботи ).
Хід уроку
У класі стоять три «великі» столи(по дві парти поруч). На початку уроку діти сидять за столами так, як бажають.
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Організаційний момент.
- Словникова робота. Слухаємо 1-2 учнів(2хв).
- Робота з ілюстрацією (5-6 хв.). Завдання: скласти речення з відокремленими членами за поданою ілюстрацією( ілюстрація прикріплена на дошці).
Заслуховуємо двох-трьох учнів.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
3. Слово вчителя. Для реалізації поставлених завдань застосуємо кооперативне навчання, зокрема – методику «Джиг-соу».
ІІІ.Робота в групах.
1.Інструктаж( 3 хвилини). Нагадую, що:
Пам’ятка № 1 (є на кожному столі)
Спікер
- зачитує завдання групи;
Секретар
- веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
Секундант
Доповідач
Пам’ятка № 2
«Правила роботи в групі» ( висить на дошці)
2. Об’єднання учнів у три групи (за кольором - по 5-6 учнів). Спікерів визначаю сама, вручаючи їм по фантику різних кольорів. Цих учнів заздалегідь готую до уроку, пояснивши матеріал, над яким працюватиме кожна група. На кожному зі столів стоїть кубик певного кольору, годинник, пам’ятки, чистий папір. Спікери відразу сідають за свої столи. Інші учні витягують з «чорної скриньки» кольоровий фантик і приєднуються до свого спікера (за витягнутим кольором). ( 2 хв.).
3. Спікер швидко розподіляє ролі у групі( 2-3 хв.)
4. Слово вчителя. У процесі спілкування у мовців виникає потреба відтворювати і передавати чуже мовлення. Існує кілька способів передачі чужої мови:
А) пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата);
Б) непряма передача чужої мови (непряма мова).
Ми сьогодні розглянемо ці способи, крім цитат.
5. Кожна група отримує конкретний матеріал та завдання для роботи.
Матеріал № 1
Пряма мова
Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно, без змін, з повним збереженням змісту.
Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, всередині і після неї. Наприклад: «Чого зажурився, мій любий козаче?» - питає дівчина вродлива(Леся Українка).Схема: «П?» - а.
Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий !»(Леся Українка). Схема: А: «П!»
«Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива. – Ти думав, що для тебе я забуду родину?»(Леся Українка). Схема: «П! – а. – П?».
Інтонація при прямій мові
Пряма мова передається розповідними, питальними, спонукальними чи окличними реченнями залежно від мети висловлювання.
Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то вони вимовляються з пониженням голосу і невеликою паузою: Мені казав розумний садівник(слова автора): «Коли ти пересаджуєш ялинку, відзнач північний і південний бік і так сади: ростиме добре й гінко»(М.Рильський).
Слова автора, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і з пониженням голосу: «Це він тільки на вигляд єфрейтор!» - пояснив подоляк (О.Гончар).
Слова автора, що стоять усередині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, далі стоять слова автора, які виділяються паузами з обох боків і вимовляються із зниженням голосу в кінці, друга частина прямої мови вимовляється і виділяється залежно від мети висловлювання: «Де ж він, де? – гукнув Бертольдо. – Що ж він криється між вами?»(Леся Українка).
Розділові знаки при прямій мові
1. Пряма мова завжди береться в лапки і починається великою літерою.
2. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставиться двокрапка. У кінці прямої мови перед лапками ставиться відповідний знак (знак оклику, знак питання, крапка, три крапки):
Гримить мені пам’ять у серце, як ртуть: «Ти владен простити, але – не забудь!»(Б.Олійник). Схема: А: «П!». Вершник відгукнувся хмуро, неохоче: «Свої»(О.Гончар). Схема: А: «П».
3. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться кома( знак питання, знак оклику, три крапки), після лапок - тире, а слова автора починаються з малої літери: «Здоров був, любий!» - жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла(Леся Українка). Схема: «П!» - а. «Ніщо так не красить людину, як натхнення», - подумала Ярославна(О.Гончар). Схема: «П», - а.
4. Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, то розділові знаки ставляться так:
А) Слова автора розривають пряму мову і виділяються з обох боків комами та тире, а після них перше слово пишеться з малої букви: « Ото воно там якраз і було, - сказав мій візник, - отам, де стовп»(П.Панч). Схема: «П, - а, - п».
Б) Коли слова автора розділяють пряму мову, що виражена двома чи кількома реченнями, то після першої частини прямої мови ставиться кома(знак питання, знак оклику) і тире, а після слів автора – крапка і тире; друга частина прямої мови починається з великої літери: «А це ти, Максиме? - зрадів Карпо, дивлячись у вікно. – Заходь, заходь!» (М.Коцюбинський). Схема: «П? – а. – П!».
В) Коли у словах автора, що стоять усередині прямої мови , вказується, що пряма мова буде продовжуватись, то після них ставиться двокрапка і тире, друга частина прямої мови починається з великої літери: «Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: - Готовий хлібороб, одним словом»(А.Головко). Схема: «П! – а: - П».
Матеріал № 2
Непряма мова. Способи заміни прямої мови непрямою
Непряма мова – це чуже мовлення, яке передає тільки зміст висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. Наприклад: «Ну й чого ж ти мовчиш?»(пряма мова), - спитала жінка(П.Козланюк). Жінка спитала, чого він мовчить(непряма мова).
Нерідко виникає потреба замінити пряму мову непрямою, тому треба знати деякі правила такої заміни:
1. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками ЩО,НІБИ, ЩОБ.
Пряма мова Непряма мова
«Земля найкраще пахне восени»,- Сам до себе говорив Тимофій,
говорив сам до себе Тимофій(М.Стель- що земля найкраще пахне во-
мах). сени.
2. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником ЩОБ або передається простим реченням.
Пряма мова Непряма мова
«Пора нам, Дмитре Тимофійовичу, в до - Марков, оточений людьми,
рогу!» - сказав Марков, оточений людь- сказав Дмитру Тимофійовичу,
ми(М.Стельмах). щоб збирався в дорогу.
3. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками чи сполучними словами ХТО, ЩО, ЯКИЙ, ЧИЙ, КОТРИЙ, ДЕ, КОЛИ, ЯК та ін.
Пряма мова Непряма мова
«Мотре, хто це купив тобі таке гарне нами- Карпо спитав Мотрі, хто їй
сто?» - спитав Карпо(І.Нечуй-Левицький). купив таке гарне намисто.
Отже, речення з непрямою мовою – це здебільшого складнопідрядне речення, у якому є дві частини: головна – слова автора, підрядна – пряма мова, що приєднується до головної частини сполучником або сполучним словом.
При заміні прямої мови непрямою змінюються займенники і дієслівні форми 1-ї і 2-ї особи займенниками і дієслівними формами 3-ї особи.
Звертання, вигуки, вставні слова, частки при заміні випускаються.
Пряма мова Непряма мова
«А що, Лавріне, чи будемо городити тин, Карпо спитав Лавріна, чи бу-
чи, може, й без тину обійдеться?» - спи- дуть городити тин, чи без
тав Карпо (І.Нечуй-Левицький). тину обійдеться.
Матеріал № 3
Діалог
Діалог – це різновид прямої мови, одна із форм передачі чужої мови двох чи більше осіб. Складається з реплік – речень, що промовляються учасниками діалогу. Наприклад:
Репліки тісно пов’язані між собою. Цей зв’язок виявляється в інтонації, в логіці побудови діалогу.
Розділові знаки при діалозі
1. Якщо репліка діалогу починається з нового рядка, то лапки не ставляться, а перед реплікою ставиться тире( всі інші розділові знаки – як при прямій мові). Наприклад:
Найбільшою ж радістю було для Одарки, коли ото син наносить води. Гляділа, як він відра бере, іде з гори...
- Ти б не спішив, Павлунь, - бідкалась. – Під гору все ж.
- Ет! – махав рукою. – Не стільки тої води, як ходіння.
- Ходіння, справді, багато. Поки сюди та туди...Люди он, хто поміцніше, криниці по дворах копають.
- Нехай копають, а вам ні до чого, - відповідав. – Ось одержу квартиру, заберу вас до себе. Вода - одкрутив крана і бери, скільки хочеш.
- Скажеш таке.
- Не вірите?
- Вірю, вірю, та тільки... (За М.Олійником).
2. Якщо репліки записуються одна за одною в рядок, то кожна репліка береться в лапки, а між репліками ставиться тире(всі інші розділові знаки – як при прямій мові). Наприклад:
«Тоді, серце, як бралися, ці дерева садив я. Щасливий я!» - «І я, друже, з тобою щаслива» (Т.Шевченко).
Завдання 1 кола(робота йде по колу – від групи до групи):
Слово вчителя. Які у вас виникли запитання? Що не зрозуміло?(Узагальнення матеріалу, при потребі – додаткове пояснення).
- Перерва.
2-й урок.
- Організаційний момент. Передаючи з рук в руки тому, хто називає своє ім’я та по батькові в називному відмінку, м’яку іграшку, звертаємось до нього (Кличний відмінок).(2-3 хв)
Завдання 2 кола:
Завдання 3 кола:
Міні-підручник
ВІДРЕДАГУВАТИ ТЕКСТИ. ВКАЗАТИ, ЯКІ ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ ВИКОРИСТАНО У КОЖНОМУ З ТЕКСТІВ
1.У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа батько сказав їм беріть заступи підемо копати поле.
Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою. Для чого ми копаємо І взагалі для чого ми живемо на світі питають вони.
Батько й каже синам бачите цю велику гору. І показав рукою на величезну гору вершина якої вкрилася хмарами. Бачимо відповіли сини. У цій горі – Золоте Зернятко Істини. Можливо десь у глибині можливо на поверхні – ніхто не знає. Кажуть люди хто знайде це Зернятко той зрозуміє для чого людина живе на світі для чого працює для чого копає землю і сіє хліб споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть сини шукайте Золоте Зернятко Істини розповів батько (За В.Сухомлинським).
2.В одного чоловіка було сім синів. Між собою вони жили не до ладу все сварились. Скільки разів наказував батько дітям щоб жили вкупі. Але діти не слухали старого. Раз батько дуже заслаб він знав що після його смерті діти розділять хазяйство розійдуться і будуть терпіти голод і холод. Щоб краще діти зрозуміли громадську силу і гуртову працю слабий батько звелів принести віник. Діти принесли. Батько сказав щоб зламали його. Як не ламали діти та не переломили віника. Тоді батько розв’язав віник і по прутику переломив його ввесь. Дивіться діти ось так і ви: як будете жити в згоді ніхто вас не подужає; окремо ж кожного й абихто одоліє промовив батько.
3.Мамо привіт! Добрий день Марійко! Як справи у школі? Усе гаразд мамо. Що нового ти дізналася сьогодні на уроках лагідно запитала мама. Про дятла. А що ж саме розповідали про дятла? Що дятел лікує дерева в лісі називають птаха лікарем він дістає з-під кори дерев хворих комах... А де ж Марійко живе дятел? Мамо дятел живе в лісі пояснила дівчинка. Ну добре. Молодець Марійко!
Перевіряють роботу спікери, які після цього завдання утворюють окрему групу з 3-х чоловік.
Завдання 4 кола
Новоутворена група дає запитання кожній з «однокольорових» груп для закріплення засвоєного(запитання підготовлені заздалегідь, а відповіді – опрацьовані) і оцінює правильність-неправильність відповідей. (12 хв).
ІУ. Рефлексія(підсумок уроку).(4-5 хв).
- Чи була корисною проведена нами робота?
- Чого ви навчились?
- Що вам не сподобалось?
- Чого не зрозуміли?
- Оцініть власну участь у роботі малої групи.
У. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника(параграфи 50-52). Виконати вправу 1 (с.222).
Тема. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові
Мета. Закріпити в учнів навики правильної побудови та інтонування речень з прямою мовою, вміння правильно вживати в них розділові знаки; підвищувати культуру усного і писемного мовлення; виховувати повагу до традицій рідного народу.
Тип уроку – комбінований.
Обладнання: ілюстрації, міні-підручники(картки), куб «Синтаксичний», випечені «жайворонки», магнітофон, матеріали для «віншування» символічного птаха – квіти(вирізані з вітальних листівок).
( На дошці – слова для орфографічної хвилинки; картинка із жайворонком, а над нею «порада» вівсянки; ілюстрації для синтаксичної розминки; слова веснянки «Благослови, мати...» ).
Хід уроку
І.Організаційний момент.
1. А)Словникова робота: «О слово! Ти єси насіння, яким засіюєм життя...»
Б)Робота біля дошки. Орфографічна хвилинка:
..сипати пів/світу пр..краса мавп/ячий
..цілити пів/Дніпра пр..добрий роз/ятрити
..класти пів/яблука пр..стол В/ячеслав
..шити пів/юрти пр..рва Св/ятослав
..хопити пів/острів пр..блуда Лук/янівка
2. РЗМ. Кубування: складання речень за ілюстраціями.
3. Розбір речення( синтаксис і пунктуація) за картками(показую речення на аркушеві . Учні пояснюють всі розділові знаки, роблять усний повний синтаксичний аналіз речення.
Від повторення переходимо до теми уроку: «Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові». Маємо закріпити наші знання і вміння правильно ставити розділові знаки при прямій мові.
4. Перевірка домашнього завдання. Чи виникли у когось запитання при виконанні домашньої роботи?
Сьогодні в Україні – свято жайворонків, тобто – весняне рівнодення, або день народження весни. То й на урок я запросила до нас символічну пташку. Жайворонки славлять перемогу світла над темрявою. Спробуємо ж увінчати нашого гостя своїми знаннями та гарним весняним настроєм.
Мікрофон. Побажання на уроці один одному.
Вівсянка радить: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь!»Ось і ми прокинемось і виконаємо перше завдання – першу квітку у віночок жайвору, провіснику весни.
ІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.
1.Тести.
1)Пряма мова звичайно супроводжується:
А)словами автора;
Б)непрямою мовою;
В)відокремленими прикладками;
Г)складними реченнями.
2) Чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тільки зі збереженням змісту, називається:
А) прямою мовою;
Б) діалогом,
В) полілогом;
Г) непрямою мовою.
3) Вкажіть речення з прямою мовою:
А) Леся сказала: «Глянь, яка краса навколо!»
Б) Розказала Леся про те, що дуже красиво навколо.
В) Співають у пісні, що настала весна красна.
Г) Тоді я сказала йому, що зоряне небо чудове.
4) Вкажіть речення, побудовані за схемою: А: «П».
А) Земля радіє: «Здрастуй, весно!»
Б) Підсніжник шепоче: « Ліс – рідний дім».
В) «Яке небо високе!» - думає пролісок.
Г) «Нарешті, - тішиться земля, - настала весна». 1квітка(кожну квітку вплітаю у вінок навколо жайворонка – прикріплюю на дошці навколо ілюстрації жайворонка).
Отже, пряма мова –це...
Вранці або напередодні цього дня матері готували «жайворонків» чи «голубів» - смаковиті кренделі у вигляді пташок і віддавали дітям. У деяких селах ...
2. Робота біля дошки і в зошитах:
Тримаючи в руках, діти промовляли: «Вилети, пташко, горою, винеси літо з собою!» «Ой ти, весно красна, - заспівував гурт молоді, ведучи хоровод за селом, ти чого до нас прийшла?» «Я прийшла до вас з теплом, із зеленим житечком», - відповідала дівчина-весняночка.
Обійшовши довкола, всі ставали на пагорбі й закликали птахів: « Летіть, жайворонки, до нашої сторононьки, летіть, ластів’ята, до нашої хати!»
« Гуси, гуси! – примовляли до ключа диких гусей, що летів у небі. – Нате вам гніздечко, дайте нам тепло». 2 квітка – у вінок.
3. Графічний диктант: накреслити на дошці схеми речень(показую на аркушеві надруковане речення). Усно переробіть речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.
Діти співають: «Благослови, мати, весну закликати!»
«Травко-муравко, - співають у танку дівчата, - чом ти чорна, не зелена?»
«Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику», - кличуть-припрошають селяни. 3 квітка
4. Фізкультхвилинка. Австралійський дощ(бо швидко змінюється погода в Австралії): кликали дощу? Зашумів легенький вітерець(тремо долоньками), впали перші краплини дощу(лускаємо-«стріляємо» пучками пальців), сильний вітер і дощ(б’ємо долонями по грудях – як Тарзан) , град (долонями - по бедрах і гомілках ніг або тупаємо ногами). Град зупиняється( залишаємо в спокої ноги, повертаємось до грудей), вітер вщухає(залишаємо в спокої груди), падають останні краплини дощу( кілька разів повільно лускаємо пальцями)– сонце(тягнемося до сонечка – руки вгору)!
5. Відредагувати текст. Ставитимемо розділові знаки, як при прямій мові. А який ще інший варіант пунктуації в даному тексті можливий?
Мамо журавлі литять радісно вигукнула маленька дівчинка оля. Вона немогла відвести очей від ключа у небі. Так уже висна ніжно посміхнувшись мовила , мама. Вона обняла доньку, і завмерла. А що ці птахи запитувала дівчинка несуть нам. Усе необхідне для людини тепло пробудженя зимлі житя прозвучала відповідь. Донечко поглянь навкруг оживає все раділа мама. Прикрасна пора подумала оля її не можна нелюбити. 4 квітка
6. Гра «Світлофор». Чи відповідає схема реченню?(Показую речення на аркушеві, потім кілька схем до цього речення, учні сигналізують, яка зі схем правильна)
Тимко запитав: « Ти любиш весняний ліс?»
«Юро, ось підсніжник!» - зраділа Юля.
«Що,- питала мама, - нарешті дочекався тепла?»
Тато мовив: «Дивись, журавлі повертаються».
«Дивись, - викрикнув Івась, - лебеді!»
«Земля прокидається»,- пояснив батько.
«Чи не час до роботи?»- спитала бабуся. 5 квітка
7. Релаксація. Музика. Кожен із вас потрапив у весняний ліс. Там багато рясту, чути пташиний спів...Кожен бачить свою стежинку, яка приведе вас до бажаного... на цій стежці поруч з вами найближча вам людина...ви спілкуєтесь...у вас чудовий настрій... ліс розповів вам щось особливе... там чудово, але нам потрібно повернутися до школи, сісти за парту...
ІІІ. Домашнє завдання.1) Описати враження від побаченого в лісі, використовуючи речення з прямою мовою.
2) Виписати значення вказаних слів (по одному – за вибором). На маленьких аркушиках паперу записано по одному слову: адажіо, алегро, крещендо, анданте, лейтмотив, престо, рондо, унісон, фанфари, форте (кожне слово – на двох листочках). Аркушики залишаю на вчительському столі – потім кожна дитина собі вибере свій.
А зараз попрошу всіх стати в коло(даю кожному випеченого жайворонка). Давайте візьмемо в руки по жайворонку і закличемо-задобримо весну:
Благослови, мати,
весну закликати!
Весну закликати,
зиму проводжати!
Зимочка в возочку.
Літечко в човночку!
Міні-підручник до теми «Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові»
1.Тести.
1. Пряма мова звичайно супроводжується:
А) словами автора;
Б) непрямою мовою;
В) відокремленими прикладками;
Г) складними реченнями.
2. Чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тільки зі збереженням змісту, називається:
А) прямою мовою;
Б) діалогом;
В) полілогом;
Г) непрямою мовою.
3. Вкажіть речення з прямою мовою:
А) Леся сказала: «Глянь, яка краса навколо!»
Б) Розказала Леся про те, що дуже красиво навколо.
В) Співають у пісні, що настала весна красна.
Г) Тоді я розповіла йому , яке чудове небо.
4. Вкажіть речення, побудовані за схемою: А: «П».
А) Земля радіє: «Здрастуй, весно!»
Б) Підсніжник шепоче: « Ліс – рідний дім».
В) «Яке небо високе!»- думає пролісок.
Г) «Нарешті, - тішиться земля, - настала весна».
2. Відредагувати текст. Ставитимемо розділові знаки, як при прямій мові. А який ще інший варіант пунктуації в даному тексті можливий?
А) Мамо журавлі литять радісно вигукнула маленька дівчинка оля. Вона немогла відвести очей від ключа у небі Так уже висна ніжно посміхнувшись мовила мама. Вона обняла доньку, і завмерла. А що ці птахи запитувала дівчинка несуть нам. Усе необхідне для людини тепло пробудженя зимлі житя прозвучала відповідь. Донечко поглянь навкруг оживає все раділа мама.
житя прозвучала відповідь. Донечко поглянь навкруг оживає все раділа мама. Прикрасна пора подумала оля її не можна нелюбити.
Тема. Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Тренувальні вправи
Мета – формувати в учнів уміння розрізняти пряму і непряму мову, замінювати речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою; попередити типові помилки, які допускаються при заміні прямої мови непрямою; розвивати духовну культуру учнів, відчуття музики.
Тип уроку – застосування знань і формування вмінь.
Обладнання: міні-підручники, ілюстрації, магнітофон, плакат з нотним станом та сім нот, картки з реченнями, мікрофон.
Хід уроку
І. Організаційний момент.(На третій частині дошки розміщено епіграф, а під ним нотний стан без нот).
ІІ. Мотивація навчання.
Слово вчителя. Засвоїти матеріал сьогоднішнього уроку нам допоможе розмова про один із видів мистецтва – музику – і сама музика.
Епіграф уроку:
Музика запалює весь світ, дає душі крила, сприяє льоту уяви.
Платон
Спробуємо на нотний стан розмістити сім нот, за кожною з яких стоїть завдання. Хай ці ноти зіллються в чудову мелодію життя, що звучатиме, даруючи красу, натхнення, силу і добро, а знання рідної мови хай кожному будуть на користь і втіху. І перше завдання – традиційно – словникова робота.
1. Словникова робота. «Мікрофон». Передаючи уявний мікрофон тому, хто піднімає руку, заслуховуємо підготовлену дома словникову роботу – кожен з учнів готував по одному слову за домовленістю між собою(адажіо, алегро, крещендо, анданте, лейтмотив, престо, рондо, унісон, фанфари, форте).
Скажіть до якої теми віднесемо ці слова? Вони у нашому мовленні мають тільки пряме значення? Де найчастіше використовуємо переносне значення цих слів?
Отже, нотка До стає на своє місце (розміщуємо ноту До на нотний стан).
2. Диктант «Тиша» з завданням. Усно вказати, де прикметник, де дієприкметник. У словах червоного кольору назвати і пояснити орфограми, кольорові слова записати.(Кожне слово на окремому аркуші, перше разом з тире. Я мовчки піднімаю аркуш, називаю учня, який коментує прочитане, виконуючи завдання).
Музика – бадьора, весела, рухлива, радісна, рухлива, святкова, співуча, ніжна, лірична, мрійлива, задушевна, урочиста, заклична, відважна, мужня, героїчна, сумна, тривожна, жалібна, похмура...
Нотка Ре тулиться біля нотки До на нашому нотному стані.
3. Робота з ілюстрацією(ілюстрація в кожного в міні-підручнику) під супровід мелодії «Подих моря»(збірник «Звуки живої природи»).
Висловити враження від побаченого і почутого одним реченням.
Яке речення ви склали(просте, ускладнене (чим?), складне?
Чи допомагав вам супровід музики? Чому?
Можна і нотку Мі прикріпити на її місце.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІУ. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда з учнями.
Що таке непряма мова?
Які знаємо правила заміни прямої мови непрямою?
Яким є речення з непрямою мовою?
Як змінюються займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи при заміні прямої мови непрямою?
Що випускається з речень при заміні прямої мови непрямою?
Ваші відповіді дозволяють прикріпити й ноту Фа.
У. Засвоєння учнями навчального матеріалу.
Тренувальні вправи
1. Робота біля дошки і в зошитах. Замініть подані речення з прямою на речення з непрямою мовою і запишіть їх (речення подаються на картках-аркушах).
Учитель історії сказав: «Вклад в розвиток культури України Миколи Лисенка, Лева Ревуцького, Семена Гулака-Артемовського, Станіслава Людкевича, Бориса Лятошинського, Миколи Леонтовича та інших українських композиторів – величезний!». «Він буде шкільним учителем, як і я, - твердо заявляв батько Франца Шуберта. – Професія музиканта – справа ненадійна». «То ти любиш Моцарта чи Бетховена?» - запитав Шпаун Шуберта. «Їх сльози, викликані моєю музикою, хіба не найбільша нагорода для національного митця?» - говорив про співвітчизників Шопен.
Нота Соль стає на своє місце.
2. Редагування. Відредагувати речення, в яких допущено граматичні помилки(усно). Обґрунтувати свою думку(завдання у міні-підручнику).
А) «Лесю, не грай такої тужливої», - попросила сестра.
Сестра попросила Лесю, що не грай такої тужливої.
Б) Бабуся сказала: «Увімкни мені Баха».
Бабуся сказала, щоб увімкнути мені Баха.
В) Музикант запитав: «Якої вам заграти, діти?»
Музикант запитав дітей, якої вам заграти.
І Ля радіє, що може стати поруч зі своїми сестрами До, Ре, Мі, Фа, Соль.
3. Робота з ілюстрацією. За поданою ілюстрацією скласти і записати діалог з двох реплік. Одну з реплік переробити на речення з непрямою мовою. Ілюстрація з коментарями в міні-підручнику.
Ось і Сі втішиться своєю третьою лінією нотного стану. І тепер всі ноти зможуть об’єднатись і утворити будь-який мотив-мелодію, що передасть будь-який настрій, виразить будь-яке почуття.
У. Рефлексія. Вмикаю музику. Пропоную учням висловити враження чи побажання стосовно уроку, поставити запитання, якщо вони в когось виникли. Кожен швидко висловлюється, передаючи м’яку іграшку з рук в руки.
УІ. Підсумок вивченого на уроці.
Розкажіть основні правила заміни прямої мови непрямою.
УІІ. Домашнє завдання.
Повторити параграф 52(с.222-225), виконати вправу 5 (Роблю коментар щодо
виконання вправи).
Міні-підручник
до теми «Непряма мова» 1.
2. Відредагувати речення, в яких допущено граматичні помилки (усно). Обґрунтувати свою думку.
А) «Лесю, не грай такої тужливої», - попросила сестра. Сестра попросила Лесю, що не грай такої тужливої.
Б)Бабуся сказала: «Увімкни мені Баха». Бабуся сказала, щоб увімкнути мені Баха.
В) Музикант запитав: «Якої вам заграти, діти?» Музикант запитав дітей, якої вам заграти.
3. Симфонічний оркестр – колектив музикантів, які грають на струнних, духових, ударних та інших інструментах.
Тема. Діалог. Розділові знаки при діалозі
Мета – повторити вивчене про діалог та розділові знаки при ньому; визначити спільні і специфічні ознаки діалогу і прямої мови, формувати вміння учнів правильно вживати розділові знаки при діалогах, виразно їх читати і правильно використовувати в писемному та усному мовленні; виховувати повагу до книги.
Тип уроку – застосування знань і формування вмінь.
Обладнання: картки, коректори, ілюстрації, підручник.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Установчо-мотиваційний етап.
1. Словникова робота.
2. Орфографічна хвилинка:
В..сна ін..ший вищий
пів..нь кін..чик дущий
с..ло тон..ший вущий
п..рерва дон..ка дорощий
вел..тень нян..ка блищий.
3. Робота з ілюстрацією. «Кубування».
4. Оголошення теми та мети уроку.
Епіграф: Книги – морська глибина.
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
І. Франко
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда з учнями.
- Що таке діалог ?
- Як називаються слова кожної особи в діалозі?(Репліками).
- Коли репліку супроводжують слова автора?(Якщо незрозуміло, кому належить репліка).
- Як записується кожна репліка?(З нового рядка і без лапок, перед реплікою ставиться тире).
- Коли репліки беруться в лапки?(Якщо вони записані в одному рядку).
- В яких стилях мовлення найчастіше використовується діалог?(Розмовно-побутовому, художньому).
ІУ. Засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Хвилинка ерудита з творчим завданням. Два учні по черзі зачитують міні-лекції, підготовлені заздалегідь. Учням класу дається завдання коротко записати зміст повідомлень у вигляді діалогу.
1-й учень. Перше місце займає «Книга рекордів Гіннеса», що вийшла друком в жовтні 1955 року.
2-й учень. Найбільшою книгою у світі є видана 1976 року в США «Суперкнига», яка нараховує 300 сторінок ,розміром 2,74х3,07 м, вагою 252, 6 кг.
1-й учень. Книга з дитячою казкою «Старий король Коул» розміром 1х1 міліметр була надрукована у березні 1985 року в Шотландії. Сторінки книги можна перегортати лише за допомогою голки, та й то дуже обережно.
2-й учень. У Москві є книга ще менших розмірів. Це томик віршів Т.Шевченка «Кобзар». Його створив український мікромайстер Микола Сядристий. У книзі 12 сторінок. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета і зображення хати, де він народився, через мікроскоп можна навіть прочитати вірш.
1-й учень. Книгою книг називають Біблію. З нею не може зрівнятися у довговічності та популярності жодна книга в світі. Біблію перекладено більш як на 1200 мов світу.
2. Редагування. З допомогою коректора виправити помилки в поданому тексті ( на картках ). Пояснити пунктуацію в тексті.
Учора приїхав з Києва. Був у музеї книги й книгодрукування, похвалився старшому братові Петру Юрко.
Цей музей знаходиться на території лаври – чомусь запитав Петро.
«Так. А ти звідки знаєш?»
О-о! лавра – то моє улюблене місце! Та й взагалі я люблю Київ – Печерськ, Поділ, Андріївський узвіз.
А які рукописи й стародруки в цьому музеї ! З мініатюрами, гравюрами! – ділився враженнями Юрко.
Так, наші пращури вклали в ці рукописи й стародруки свою душу.
3. Робота з підручником. Вправа 3(с.223). Завдання – виразно, з елементами інсценізації прочитати діалог:
- Мамо! – збуджує тишу хлопчик, кидаючи свою будівлю. – Мамо, а де тепер сонце?
- Сонце?.. Сонце тепер спить.
- А де ж його хата?
- Отам за горою, де воно сідає...
- Там, де живе лісник Панас?
- Еге... Але тобі спати час, дитино.
Дитина, однак, наче не чує материних слів. Вона підбігає, спирається на коліна матусі.
- Мамо! А чи сонце має діти?
- Має.
- А де ж вони?
- Де? А на небі... оті зірочки, що вночі сяють, то це діти сонцеві...
- А чом же вони тепер не сплять?
- Бо вони там за день виспались, а тепер граються.
Пауза.
- Мамо, я хочу до Петрика!..
Петрик – то син куховарчин, що бавиться часом із паничем.
- Не можна, Петрик хворий...
- А я йому занесу яблуко...
- Не можна, - сказала.
- Ма-а-мо! Я хо-о-чу до Пе-е-трика!
- Ох, Господи! Одне скінчило, друге починає...Цить мені зараз!.. Не підеш.
- Ма-а-мо! До Пе-е-три- ка-а!..
- Чи не замовкнеш ти мені?.. Марино, а заклич-но діда Хо!..
Марина підходить до вікна й грюка в шибку(М.Коцюбинський. «Хо»).
4. Творча робота з ілюстрацією. Скласти й записати діалог за картинкою під указаним номером (3-4 репліки). Вказую на номери для кожного учня, даючи можливість при бажанні обмінятись завданнями учням за однією партою.
Два учні свої діалоги пишуть на дошці.
5. «Знайдіть прислів’я».Стрілочками з’єднайте розсипані речення. Матеріал для вправи - на дошці:
Книга вчить, тисячі людей навчає.
Дім без книги - книга – вікно.
Книжка – маленьке віконце, ось найкраще навчання.
Одна книга як на світі жить.
Знання – сонце, хата без вікна.
Читання - а крізь нього увесь світ видно.
У. Підбиття підсумків уроку.
УІ. Домашнє завдання. 1.Скласти і записати діалог на тему «Чи сучасно читати книги?».2.Розіграти в парі написаний одним з учнів діалог.
с
Тема. Цитата як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки при цитатах.
Мета – ознайомити учнів з цитатами як способом передачі чужого мовлення, формувати вміння правильно добирати і використовувати цитати в усному та писемному мовленні, правильно ставити розділові знаки при цитатах; дати поняття про цитатний план; виховувати почуття патріотизму та національної гідності.
Тип уроку – вивчення нового матеріалу.
Обладнання : міні-підручники, ілюстрації.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Словникова робота.
2.Орфографічна хвилинка.
3.Робота з ілюстрацією.
4.Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя. Складаючи усні й письмові твори, готуючи виступи, доповіді, реферати, статті до газет тощо, прагнемо, виявляючи високу грамотність і вміння глибоко мислити, аналізувати почуте й прочитане, і при цьому часто доводитиметься підтверджувати свої думки, посилаючись на авторитетні джерела, уривки з творів художньої чи наукової літератури, усну народну творчість, Біблію і т.д. І сьогодні на уроці ми маємо навчитись грамотно користуватись цитатами, правильно оформляти їх на письмі.
Цитата - це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.
До цитування здебільшого вдаються у писемному мовленні – в науковому та публіцистичному стилях. На письмі цитати оформляються пунктуаційно. В усному мовленні їх виділяють інтонаційно. Цитати завжди треба документувати – вказувати прізвище та ініціали автора, а при необхідності й назву твору, місце видання книги, видавництво, рік видання, сторінку.
Вживаються цитати для підтвердження або заперечення певної думки, але зловживати ними не слід, бо тоді загубиться власна думка.
У цитаті не можна нічого змінювати ( ні слів, ні розділових знаків). Цитування буває кількох видів.
Розглянемо на прикладі, як правильно використовувати цитати і ставити при них розділові знаки.
2. Робота з міні-підручником.
І) Пунктуація при цитуванні.
1. Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками, наприклад: М.Рильський, стверджуючи, що ніякій силі не здолати тієї землі, яку «освятив Тарас своїми муками-ділами... окрилив Тарас громозвукими словами», запитує: «Хіба умерти можна їй...коли живе вона в міцній сім’ї, великій, вольній, новій?»
2. Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки звичайно не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, і крапка після неї не ставиться. Наприклад:
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара?...
Т.Г. Шевченко
3. Цитата може наводитися у вигляді прямої мови зі словами автора. Тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові («П»,-а. «П,- а,- п». А: «П».). Наприклад: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»,- роздумує Т.Шевченко.
4. Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої букви. Наприклад: Шевченко оспівував безсмертя Прометеєве, його розшматоване серце, що «знову оживає і сміється знову».
5. Віршова цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться. Наприклад:
Не можна уявити собі письменника, який не любив би своєї мови, не пишався б нею, не розумів би безмежної могутності мови.
...Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово, -
сказав у тяжких нестерпних умовах царської кріпосницької Росії Шевченко(М.Рильський).
6. Вказівку на джерело, якщо вона стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Наприклад: «...Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...» (Т. Г. Шевченко).
ІІ) Тренувальні вправи.
Вправа 1. Зразок творчої роботи із використанням цитат.
«...Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»(Т.Шевченко)
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара?...
Т.Шевченко
Справжнім прикладом патріота і сина рідної землі став для нас Тарас Шевченко. Більшу частину свого життя він провів далеко від України, але палка любов до народу не давала забувати про рідний край. Де б не був, Тарас Григорович ніколи не забував, хто він є. Своїм «Кобзарем» поет кликав замислитися: «Чия правда, чия кривда і чиї ми діти?»
Т.Шевченко скеровує читачів на шлях роздумів і підказує шляхи поліпшення життя українського народу. Душа поета сповнена обурення і гніву проти того, що діялось в Україні: одні гнобили, знущались, принижували, а інші мовчали та схиляли голови... Прикидаючись друзями народу, пани
Кайданами міняються,
Правдою торгують...,
самі «людей запрягають в тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають».
Шевченко докоряє панам за страждання народу, благає схаменутися, подивитися «на рай тихий, на свою країну», стати на захист селянина, на захист простого народу. Великий геній, цікавлячись культурою різних народів, з болем дивиться на розвиток української. Він не може спокійно спостерігати за тими, хто відрікається від спадщини свого народу, і критикує тих, хто шукає передової культури на чужині. Шукати її треба на рідній батьківщині, яку кожна людина повинна любити всім серцем. Потрібно поважати і знати культуру інших народів, але гріх цуратись і не розвивати власної:
Не дуріте самі себе!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
«В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»,- роздумує Кобзар. Отже, правду слід шукати на власній землі, силу черпати, спираючись на свій народ. Не можна бути щасливим, коли брати твої живуть у нужді та горі.
Шевченко, сповнений любові до України, гордості за її минуле, виступає проти байдужого ставлення до історії рідного краю, висміює тих, хто захоплювався працями німецьких істориків про походження слов’ян:
...Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже.
Поет закликає пам’ятати подвиги славних козаків, могили яких – це і свідки колишньої слави і одночасне нагадування сучасникам, що дух народу невмирущий.
На засланні часто з уст Шевченка зринала рідна українська пісня. «Пісня – душа моя, - полюбляв говорити він, - вона і серце звеселяє, і жалю завдає, і до помсти кличе».
Чи ж маємо право ми, українці, забувати своє рідне? Звичайно, ні.
І сьогодні актуально звучить заклик Великого Кобзаря вивчати вдумливо історію свого народу, вивчати «од слова до слова», не минаючи «ані титли, ніже тії коми», щоб могли дати відповідь на запитання: «що ми?...чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?» Будить поет нашу національну гідність, аби не бути «рабами», «підніжками, гряззю», «сміттям» Москви, Варшави чи ще когось. На жаль, і сьогодні актуальними залишаються слова:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя,
бо надто часто захоплюємось іноземщиною, чужою культурою, нехтуючи своєю. Так забуваємо найважливішу заповідь: «свого не цурайтеся».
Україна зродила свого геніального сина Тараса для порятунку нації. І сьогодні, коли ми заявляємо про свій намір збудувати духовний храм матері-України, кличемо його з Чернечої гори, з-над Дніпра, зі світлих небес, аби нас напутив, щоб над сучасністю поєднав минуле з майбутнім. Бо на кого нам надіятись, як не на Бога та на самих себе? Бо кого нам кликати, як не Тараса?
ІІІ. Робота з підручником І.П.Ющука «Рідна мова.8 клас»(К.: «Освіта», 1998). Параграф 54. Опрацюйте теоретичний матеріал і приклади на с.227-228. Які запитання є у вас стосовно вивчення нового матеріалу?
Вправа 2. Переписати, виправляючи помилки в оформленні цитат.
1. Царизм Шевченко затаврував в образі орла, який «споконвіку Прометея там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває» народові. 2. Але царизм «не вип’є живущої крові» , бо серце народу-Прометея «воно знову оживає і сміється знову». 3. Поет, звертаючись до панів-лібералів, з обуренням говорить, що «ви любите на братові шкуру, а не душу».
ІУ) Складання цитатного плану – ще одна сфера застосування цитат. Ви вже вмієте складати простий і складний плани, формулюючи пункти питальними, розповідними чи називними реченнями. Цитатний план – це вищий рівень. Кожна цитата має бути підібрана дуже влучно, точно передавати думку, передбачену пунктом плану. Наприклад:
1. Значення мови в житті народу. 1. «Життя народного основа»(М.Рильський).
2. Слово – вічне. 2.«Споконвіку було слово...»(Новий заповіт).
3. Сила слова. 3. Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!.. (Т. Шевченко).
4. Гине мова – гине надія, віра, 4. «Вона одна у нас така...І серця, і небес ді-
народ. стане. Без мови в світі нас – нема!»(Т.Шев-
ченко).
5. Головне джерело збагачення 5.«Не бійся заглядати у словник...Це пишний
словникового запасу людини. яр, а не сумне провалля»(М.Рильський).
6. Роль художньої літератури в 6. «Художні шедеври нашої класики хай ста- формуванні мовної культури . нуть для нас взірцем і мірилом»(О.Гончар)
7. Шануймо й розвиваймо мову! 7. «І возвеличимо на диво і розум наш, і
наш язик (Т.Шевченко).
У. Домашнє завдання.
Середній рівень – вивчити правила параграфа 54, виконати вправу 2 на с.229 (переписати, знайти цитати і пояснити розділові знаки при них);
достатній рівень – вивчити правила параграфа 54, виконати вправу 1 на с.228 (подані висловлювання частково або повністю ввести у речення як цитати);
високий рівень – написати твір-мініатюру «Роль мови у житті людини» з використанням цитат (крилатих висловів, прислів’їв, приказок ) про мову. Спробувати скласти цитатний план. Вивчити правила параграфа 54.
Міні-підручник до теми «Цитати. Розділові знаки при цитатах»
І) Пунктуація при цитуванні
1. Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками, наприклад: М.Рильський, стверджуючи, що ніякій силі не здолати тієї землі, яку «освятив Тарас своїми муками-ділами... окрилив Тарас громозвукими словами», запитує: «Хіба умерти можна їй...коли живе вона в міцній сім’ї, великій, вольній, новій?»
2. Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки звичайно не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, і крапка після неї не ставиться. Наприклад:
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара?...
Т.Г. Шевченко
3. Цитата може наводитися у вигляді прямої мови зі словами автора. Тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові («П»,-а. «П,- а,- п». А: «П».). Наприклад: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»,- роздумує Т.Шевченко.
4. Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої букви. Наприклад: Шевченко оспівував безсмертя Прометеєве, його розшматоване серце, що «знову оживає і сміється знову».
5. Віршова цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться. Наприклад:
Не можна уявити собі письменника, який не любив би своєї мови, не пишався б нею, не розумів би безмежної могутності мови.
...Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово, -
сказав у тяжких нестерпних умовах царської кріпосницької Росії Шевченко(М.Рильський).
6. Вказівку на джерело, якщо вона стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Наприклад: «...Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...» (Т. Г. Шевченко).
Тренувальні вправи.
Вправа 1. Зразок творчої роботи із використанням цитат.
«...Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...» (Тарас Шевченко)
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара?...
Т.Шевченко
Справжнім прикладом патріота і сина рідної землі став для нас Тарас Шевченко. Більшу частину свого життя він провів далеко від України, але палка любов до народу не давала забувати про рідний край. Де б не був, Тарас Григорович ніколи не забував, хто він є. Своїм «Кобзарем» поет кликав замислитися: «Чия правда, чия кривда і чиї ми діти?»
Т.Шевченко скеровує читачів на шлях роздумів і підказує шляхи поліпшення життя українського народу. Душа поета сповнена обурення і гніву проти того, що діялось в Україні: одні гнобили, знущались, принижували, а інші мовчали та схиляли голови... Прикидаючись друзями народу, пани
Кайданами міняються,
Правдою торгують...,
самі «людей запрягають в тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають».
Шевченко докоряє панам за страждання народу, благає схаменутися, подивитися «на рай тихий, на свою країну», стати на захист селянина, на захист простого народу. Великий геній, цікавлячись культурою різних народів, з болем дивиться на розвиток української. Він не може спокійно спостерігати за тими, хто відрікається від спадщини свого народу, і критикує тих, хто шукає передової культури на чужині. Шукати її треба на рідній батьківщині, яку кожна людина повинна любити всім серцем. Потрібно поважати і знати культуру інших народів, але гріх цуратись і не розвивати власної:
Не дуріте самі себе!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
«В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»,- роздумує Кобзар. Отже, правду слід шукати на власній землі, силу черпати, спираючись на свій народ. Не можна бути щасливим, коли брати твої живуть у нужді та горі.
Шевченко, сповнений любові до України, гордості за її минуле, виступає проти байдужого ставлення до історії рідного краю, висміює тих, хто захоплювався працями німецьких істориків про походження слов’ян:
...Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже.
Поет закликає пам’ятати подвиги славних козаків, могили яких – це і свідки колишньої слави і одночасне нагадування сучасникам, що дух народу невмирущий.
На засланні часто з уст Шевченка зринала рідна українська пісня. «Пісня – душа моя, - полюбляв говорити він, - вона і серце звеселяє, і жалю завдає, і до помсти кличе».
Чи ж маємо право ми, українці, забувати своє рідне? Звичайно, ні.
І сьогодні актуально звучить заклик Великого Кобзаря вивчати вдумливо історію свого народу, вивчати «од слова до слова», не минаючи «ані титли, ніже тії коми», щоб могли дати відповідь на запитання: «що ми?...чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?» Будить поет нашу національну гідність, аби не бути «рабами», «підніжками, гряззю», «сміттям» Москви, Варшави чи ще когось. На жаль, і сьогодні актуальними залишаються слова:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя,
бо надто часто захоплюємось іноземщиною, чужою культурою, нехтуючи своєю. Так забуваємо найважливішу заповідь: «свого не цурайтеся».
Україна зродила свого геніального сина Тараса для порятунку нації. І сьогодні, коли ми заявляємо про свій намір збудувати духовний храм матері-України, кличемо його з Чернечої гори, з-над Дніпра, зі світлих небес, аби нас напутив, щоб над сучасністю поєднав минуле з майбутнім. Бо на кого нам надіятись, як не на Бога та на самих себе? Бо кого нам кликати, як не Тараса?
Вправа 2. Переписати, виправляючи помилки в оформленні цитат.
1. Царизм Шевченко затаврував в образі орла, який «споконвіку Прометея там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває» народові. 2. Але царизм «не вип’є живущої крові» , бо серце народу-Прометея «воно знову оживає і сміється знову». 3. Поет, звертаючись до панів-лібералів, з обуренням говорить, що «ви любите на братові шкуру, а не душу».
ІІ) Складання цитатного плану – ще одна сфера застосування цитат. Ви вже вмієте складати простий і складний плани, формулюючи пункти питальними, розповідними чи називними реченнями. Цитатний план – це вищий рівень. Кожна цитата має бути підібрана дуже влучно, точно передавати думку, передбачену пунктом плану. Наприклад:
1. Значення мови в житті народу. 1. «Життя народного основа»(М.Рильський).
2. Слово – вічне. 2.«Споконвіку було слово...»(Новий заповіт).
3. Сила слова. 3. Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!.. (Т. Шевченко).
4. Гине мова – гине надія, віра, 4. «Вона одна у нас така...І серця, і небес ді-
народ. стане. Без мови в світі нас – нема»(Т.Шев-
ченко).
5. Головне джерело збагачення 5. «Не бійся заглядати у словник...Це пишний
словникового запасу людини. яр, а не сумне провалля»(М.Рильський).
6. Роль художньої літератури в 6. «Художні шедеври нашої класики хай ста-
формуванні мовної культури нуть для нас взірцем і мірилом»(О.Гончар)
людини.
7. Шануймо й розвиваймо мову! 7. «І возвеличимо на диво і розум наш, і наш
язик»(Т.Шевченко).
3. Домашнє завдання.
Середній рівень – вивчити правила параграфа 54, виконати вправу 2 на с.229 (переписати, знайти цитати і пояснити розділові знаки при них);
достатній рівень – вивчити правила параграфа 54, виконати вправу 1 на с.228 (подані висловлюва-
ння частково або повністю ввести у речення як цитати);
високий рівень – написати твір-мініатюру «Роль мови у житті людини» з використанням цитат (крилатих висловів, прислів’їв, приказок ) про мову. Спробувати скласти цитатний план. Вивчити правила параграфа 54.
1