Діяльнісна змістовна лінія навчального предмета Українська мова
Освітньої галузі Мова і література Державного стандарту початкової загальної освіти
Добукварний період
Курс української мови - важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а і основним засобом опанування всіх інших шкільних предметів.
На першому етапі важливо навчати молодших школярів організовувати свою навчальну діяльність, сформувати в них почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.
І. Знайомство із словом, реченням.
Мета: ознайомлення учнів з відомостями про предмет і номінативною роллю слова.
Мета: надати можливість відчувати себе повноцінним членом колективу,
здатним самостверджуватись.
Мета: активізувати учнів до роботи, формувати поняття окремого написання слів у реченні.
Вчитель символічно роздає дітям слова:
1 учень – «Діти»
2 учень – «слухають»
3 учень – «вчителя»
1-ій –
2-ій –
3-ій –
Виходить четверта дитина •
За ілюстраціями складаємо речення і схеми до цих речень ( 1 учень на дошці, всі діти на партах)
ІІ. Поділ слів на склади
У дітей на партах предметні малюнки. В клас заходить робот.(Може бути
і Буратіно).
( це може бути вчитель, підготовлений учень),
а) Кожний учень підносить роботу свій предметний малюнок, робот промовляє слово, що на малюнку, ділячи його на склади ( крокуючи при цьому) .Такі ж вправи проводимо і з Буратіно.
б) Діти одягають шапку робота (Буратіно) і по черзі промовляють слова, імітуючи при цьому робота, (Буратіно) ділять їх на склади, роблячи один крок на один склад.
Промовляння загадок, чистомовок складами: \
ПО – ЛА – МА – ЛА ЗУБ, ЗУБ
А СО – РО – КИ І ВО – РО – НИ БУ – ДУТЬ Ї – СТИ МА – КА – РО – НИ.
Мета: вчити визначати кількість складів у слові, підбирати слова з відповідною кількістю складів, зображувати складову будову слів схематично, визначати наголошений склад.
а) Предметні малюнки ( назви предмет ділячи на частини, склади)
б) На дошці малюнки. Називаємо кожний, зображуємо його складову схему
карткою-ширмою.
в) Роздаємо дітям картки – ширми.
Вчитель називає слово, кожний учень на своїй картці відкриває стільки «віконечок» скільки складів у слові,.
Промовляючи слово, визначаємо наголошений склад, коли виражаємо здивування (захоплення). Ґудзиком ставимо наголос на один із складів.
Мета: закріплювати вміння учнів ділити слова на склади, визначати наголошений склад; сприяти вмінню узагальнювати, систематизувати .
Загадка
Ходить по полю, в ліс, сад заглядає
Листя фарбує, додолу складає
Хліб, овочі, фрукти в корзини збирає
Та у комори на зиму ховає
Хмари збирає, дощі закликає
Чи господиню цю кожен знає?
(На дошці виставлені макети кошиків
Навколо кошиків у довільному порядку виставлено овочі, фрукти. Діти допомагають Осені зібрати в один кошик овочі, в другий – фрукти. У кожному слові називають кількість складів, наголошений склад.
г) Гра «Відшукай схему»
Мета : сприяти закріпленню знать і навичок поділу слів на склади та орієнтуванню у просторі.
На дошці зліва розміщенні предметні малюнки, справа – складові схеми з наголосами.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Учні з’єднують лінією малюнок з відповідною схемою.
ІІІ. Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення їх умовними знаками (фішками).
Гра «В потязі»
Мета: формування в учнів вміння розрізняти звуки на слух, умовно позначати їх.
Діти утворюють потяг. Один учень – паровоз. Як він гуде? [ у ] Підходить до учня, той хапається до попереднього і теж гуде [ у ] і т.д. Утворюється потяг, кожний учень вимовляє звук - [ у ]. Аналогічно на інші голосні.
До кожного учня учитель підносить люстерко, діти бачать округлений ротик. Зображуємо схематично, як працюють губки
[ у ] –
[ а ] –
[ о ] –
[ и ] –
[ і ] –
[ е ] –
Аналогічно з люстерком вимовляємо протяжно звуки ( співаємо).
а) природні звуки :
- як сичить гусак: с-с-с.
- як шумить листя на деревах: ш-ш-ш
- як гарчить собака р-р-р
б) Вимовляння приголосних звуків за вчителем, дивлячись у люстерко. Ці звуки не можна проспівати чи вимовити протяжно ( повітря потрапляє на перешкоди)
Це приголосні звуки. Дивлячись у люстерко, яке положення губ ви побачили?
( - ) . Тому ці приголосні звуки ми позначаємо ( - ) (роздаємо дітям ці фішки)
І називаємо приголосними.
Мета: формування навичок розрізнення звуків на слух.
Вчитель називає звук, а учні піднімають відповідну фішку, і навпаки – називають звуки, які можна нею позначити.
а)
б)
Після вимови кожного звука, називаємо який він: голосний чи приголосний.
б) Поняття: «приголосний м’який», «приголосний твердий»
даємо у порівнянні вимови звуків за вчителем
р (-) – р` (=)
c (-) – c` (=)
т (-) – т` (=)
в) Накладаємо на клітинки картки відповідні схеми букв (голосний, приголосний твердий, приголосний м’який).
Мета : розвиток орієнтованого слуху, навичок звукового аналізу фонетично не складних слів, вміння будувати звукові моделі й добирати слова до поданих моделей.
На дошці будиночки (зліва малюнки їх жителів)
Вчитель говорить :
[В] [е] [д] [м`] [і] [д`]
(Діти поселяють ведмедя у будиночок)
у цьому слові перший звук
(кінь)
заєць і четвертому лиска.
Всі ці види вправ, проводяться в ігровій формі, передбачають виконання таких завдань:
Література.
1.Методичний посібник «Навчання грамоти» 1 кл. м.Тернопіль 2010р.
2.В. Зевако, С. Непийвода. «Цікаві завдання з української мови в початковій школі» м.Тернопіль 2008р.
3.З.Л.Головко. Я.Ф.Морська «Цікава граматика в початкових класах»
«Богдан» м.Тернопіль 2002р.
4.»Я у світі». Розвивальні картки. Видавчича група «Онова» м.Харків.